11 грудня 2013 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Макарчука М.А.,
суддів: Мазур Л.М., Маляренка А.В.,Нагорняка В.А.,Писаної Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, Міжнародного благодійного фонду «Людина та її світогляд», приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Ренесанс» про відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за касаційною скаргою Міжнародного благодійного фонду «Людина та її світогляд» на рішення апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 03 квітня 2013 року,
У листопаді 2009 року ОСОБА_6 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 14 липня 2009 року відповідач - ОСОБА_7 при виконанні трудових обов'язків, керуючи автомобілем марки «DACIA LOGAN» д/н НОМЕР_1, який належить відповідачу -благодійному фонду «Людина та її світогляд», скоїв зіткнення з його автомобілем «RENAULT TRAFIC» д/н НОМЕР_2, в результаті чого пошкоджено належний йому автомобіль. Згідно висновку авто товарознавчого дослідження, вартість відновлюваного ремонту складає 59 781 грн 24 коп. Уточнивши свої позовні вимоги, позивач просив стягнути в солідарному порядку з відповідачів ОСОБА_7 та благодійного фонду «Людина та її світогляд» вартість відновлюваного ремонту його автомобіля з урахуванням індексу інфляції в сумі 63 956 грн 93 коп., вартість послуг евакуатора в сумі 500 грн, витрати пов'язані з утриманням автомобіля на штрафному майданчику ДАЇ в сумі 453 грн 50 коп. та 728 грн на відшкодування судових витрат.
Рішенням Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 04 лютого 2011 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з Міжнародного благодійного фонду «Людина та її світогляд» на користь позивача 63 965 грн 93 коп. матеріальних збитків, заподіяних ушкодженням автомобіля з урахуванням індексу інфляції, 500 грн витрат, пов'язаних з послугами евакуатора, 453 грн 50 коп витрат, пов'язаних з послугами ДАІ.
Вирішено питання щодо судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 03 квітня 2013 року рішення суду першої інстанцій скасовано та ухвалено нове, яким позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Міжнародного благодійного фонду «Людина та її світогляд» на користь позивача майнову шкоду в сумі 46 447 грн 60 коп., 500 грн витрат пов'язаних з послугами евакуатора, 453 грн 50 коп. витрат, пов'язаних з послугами ДАІ.
Вирішено питання щодо судових витрат.
У касаційній скарзі Міжнародний благодійний фонд «Людина та її світогляд», посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, просить змінити рішення апеляційного суду та ухвалити нове рішення.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню із таких підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам закону рішення апеляційного суду не відповідає.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що вартість завданої матеріальної шкоди, з урахуванням індексу інфляції становить 59 781 грн 24 коп., які підлягають стягненню з Міжнародного благодійного фонду «Людина та її світогляд» оскільки завдана їх працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків. Відмовляючи у задоволенні позову до страхової компанії, суд виходив із того, що сторонами не надано доказів того, що страхувальник (благодійний фонд) звертався до страхової компанії із заявою про страхову виплату за пошкоджений автомобіль позивача і що страховій компанії було відомо про настання страхового випадку.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про часткове задоволення позовних вимог, апеляційний суд виходив із того, що вартість відновлювального ремонту значно перевищує дійсну ринкову вартість пошкодженого автомобіля, у зв'язку з чим сума заподіяної шкоди має становити 46 447 грн 47 коп., а вимоги про стягнення суми відшкодування зі страхової компанії у межах ліміту відповідальності не підлягають задоволенню оскільки на день розгляду справи СК «Ренесанс» ліквідовано і даних про наявність правонаступників сторони суду не представили.
Проте погодитись із таким висновком суду апеляційної інстанції не можна, оскільки суд дійшов їх з порушенням норм матеріального й процесуального права.
Згідно зі ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Судом встановлено, що 14 липня 2009 року ОСОБА_7 при виконанні трудових обов'язків , керуючи автомобілем марки «DACIA LOGAN» д/н НОМЕР_1, який належить відповідачу - благодійному фонду «Людина та її світогляд», не справився з керуванням та скоїв зіткнення з автомобілем «RENAULT TRAFIC» д/н НОМЕР_2, внаслідок чого автомобіль позивача з вини відповідача було пошкоджено, чим позивачеві була завдана майнова шкода.
Постановою Київського районного суду м. Сімферополя від 19 серпня 2009 року ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди та притягнено до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 340 грн.
Відповідальність за шкоду, завдану фізичній чи юридичній особі рішеннями, діями чи бездіяльністю працівника під час виконання своїх трудових (службових) обов'язків згідно зі ст. 1172 ЦК України покладається на юридичну особу, з якою цей працівник перебуває у трудових правовідносинах.
Судами правильно встановлено і це не заперечується сторонами, що ОСОБА_7 не несе відповідальність за шкоду перед потерпілим оскільки дорожньо-транспортна пригода сталась під час виконання ним трудових обов'язків.
Як убачається з матеріалів справи, цивільна відповідальність, згідно полісу № ВВ/1119809 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності застрахована в страховій компанії «Ренесанс», ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну становить 25 тис. грн на одного потерпілого.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності
здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної
життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок
дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів
страхувальників.
Згідно зі ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Під час розгляду справи, апеляційним судом встановлено, що Страхову компанія «Ренесанс» ліквідовано.
Разом із тим, жодних документів з цього приводу матеріали справи не містять.
Крім цього згідно із ст. 20 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі ліквідації страховика за рішенням визначених законом органів обов'язки за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності виконує ліквідаційна комісія. Обов'язки страховика за такими договорами, для виконання яких у страховика, що ліквідується, недостатньо коштів та/або майна, приймає на себе МТСБУ. Виконання обов'язків у повному обсязі гарантується коштами відповідного централізованого страхового резервного фонду МТСБУ на умовах, визначених цим Законом.
Відповідно до ст. 41 цього Закону МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов'язань за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Відмовляючи у стягненні матеріальної шкоди зі страхової компанії, апеляційний суд помилково виходив із того, що стягнення суми відшкодування є неможливим оскільки СК «Ренесанс» ліквідовано і даних про наявність або відсутність правонаступників відсутні, проте апеляційним судом не враховано, що Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено необхідні обов'язкові умови для проведення МТСБУ регламентних виплат за страховика, який визнаний банкрутом.
Відповідно до ч. 1 ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
В матеріалах справи відсутні докази з приводу належного повідомлення відповідачем страховика про настання дорожньо-транспортної пригоди та судом апеляційної інстанції не з'ясовано чи впливає невиконання цього обов'язку покладенням на відповідача обов'язку з виплати шкоди замість страховика. Судом першої інстанції встановлено невиконання цього обов'язку зі сторони відповідача, а суд апеляційної інстанції не спростував зазначені висновки.
Відповідні роз'яснення з цього приводу містяться в п. 16 Постанові Пленуму ВССУ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки».
За таких обставин, встановивши, що рішення апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо його законності й обґрунтованості, то відповідно до вимог ст. 338 ЦПК України воно підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись ст. ст. 336 та 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу Міжнародного благодійного фонду «Людина та її світогляд» задовольнити частково.
Рішення апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 03 квітня 2013 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.А. Макарчук
Судді:Л.М. Мазур
А.В. Маляренко
В.А. Нагорняк
Т.О. Писана