ІМЕНЕМ України
11 грудня 2013 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Горелкіної Н.А.,
суддів: Євграфової Є.П., Євтушенко О.І.,
Журавель В.І., Іваненко Ю.Г.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування майнової шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Донецької області від 25 вересня 2013 року та за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 08 червня 2012 року та рішення апеляційного суду Донецької області від 25 вересня 2013 року,
31 січня 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди, посилаючись на те, що йому на праві власності належить автомобіль «Шкода Октавія», державний номер НОМЕР_1.
09 квітня 2011 року на автостоянці, розташованій по вул. Свободи, 38 в м. Слов'янську, де знаходився його автомобіль, в підкапотному просторі автомобіля «Шевроле-Лачетті», державний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_4, сталася пожежа, в результаті якої його (позивача) автомобіль був знищений, чим йому завдано майнову шкоду в розмірі 119 894 грн.
Ухвалою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 10 лютого 2012 року до участі в справі в якості відповідача залучено ОСОБА_5
23 лютого 2012 року ОСОБА_3 уточнив позовні вимоги та зазначав, що його автомобіль 23 червня 2011 року було продано за 8 тис. грн, а тому просив стягнути із ОСОБА_4 111 894 грн.
У подальшому ОСОБА_3 знову уточнив позовні вимоги та просив стягнути із ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в солідарному порядку 111 894 грн, вважаючи, що знищення його автомобіля сталося з вини відповідачів, один з яких (ОСОБА_4) неналежним чином не дбав за технічним станом свого автомобіля, що призвело до пожежі, а другий (ОСОБА_5) - не вжив заходів щодо зупинення пожежі.
Справа розглядалася неодноразово, в тому числі апеляційним судом та судом касаційної інстанції.
Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 08 червня 2012 року позов задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 111 894 грн на відшкодування майнової шкоди. У решті позову відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Донецької області від 26 липня 2012 року зазначене судове рішення в частині задоволення позову до ОСОБА_5 скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову до ОСОБА_5 відмовлено. У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 листопада 2012 року рішення апеляційного суду Донецької області від 26 липня 2012 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Рішенням апеляційного суду Донецької області від 22 січня 2013 року рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_5 скасовано та в позові до ОСОБА_5 відмовлено. У решті рішення залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 липня 2013 року рішення апеляційного суду скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Рішенням апеляційного суду Донецької області від 25 вересня 2013 року зазначене судове рішення скасовано та позов задоволено. Стягнуто солідарно із ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 111 894 грн на відшкодування майнової шкоди. Стягнуто із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 559 грн 47 коп. судових витрат. Стягнуто із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 559 грн 47 коп. судових витрат.
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в позові.
ОСОБА_5 у касаційній скарзі просить ухвалені в справі рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в позові.
Касаційні скарги підлягають частковому задоволенню на таких підставах.
Установлено, що ОСОБА_3 на праві власності належав автомобіль «Шкода Октавія», державний номер НОМЕР_1.
09 квітня 2011 року на автостоянці, розташованій по вул. Свободи, 38 в м. Слов'янську, де знаходився автомобіль ОСОБА_3 та яка належала ОСОБА_5, в підкапотному просторі автомобіля «Шевроле-Лачетті», державний номер НОМЕР_2, що належав ОСОБА_4, сталася пожежа, в результаті якої автомобіль ОСОБА_3 був знищений.
Заявляючи позов, ОСОБА_3 просив стягнути із ОСОБА_4 119 894 грн згідно з висновком експертно-консультативного бюро, наданим в акті від 15 квітня 2011 року № 156, згідно з яким автомобіль ремонту не підлягає, вартість майнової шкоди може бути прирівняна до його ринкової вартості на момент згоряння без урахування пошкоджень та становить 119 894 грн (а.с. 5).
ОСОБА_3 неодноразово уточнював позовні вимоги та зазначав, що його автомобіль 23 червня 2011 року було продано за 8 тис. грн, тому просив стягнути із ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в солідарному порядку 111 894 грн.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, посилався на те, що ОСОБА_5 здійснює зберігання транспортних засобів як суб'єкт підприємницької діяльності.
Керуючись нормами ЦК України, зокрема: ст. 936 (договір зберігання), ст. 937 ЦК України (форма договору зберігання), ст. 977 (зберігання автотранспортних засобів), ст. 1187 (відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки), ст. 950 (відповідальність зберігача за втрату (нестачу) або пошкодження речі), ст. 1166 (загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду), суд стягнув із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 111 894 грн на відшкодування майнової шкоди.
Під час встановлення зазначених фактів судом не були порушені норми процесуального права, правильно застосовані норми матеріального права.
Апеляційний суд, скасовуючи зазначене рішення та стягуючи солідарно із ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 111 894 грн на відшкодування майнової шкоди, посилався на те, що транспортні засоби ОСОБА_4 та ОСОБА_3 були передані на зберігання на автостоянку, власником якої є ОСОБА_5 З огляду на те, що останній як власник автостоянки не організував роботу щодо належного обліку та письмового оформлення прийняття на зберігання транспортних засобів, в тому числі в належному технічному стані, не забезпечив дотримання Правил пожежної безпеки, вбачається вина також і ОСОБА_5 у знищенні автомобіля позивача. При цьому апеляційний суд керувався положеннями ст. 950 ЦК України щодо відповідальності зберігача за втрату (нестачу) або пошкодження речі.
Проте з такими висновками апеляційного суду в повному обсязі погодитися не можна з огляду на таке.
Відповідно до ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є, зокрема, діяльність, пов'язана із зберіганням транспортних засобів.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Апеляційний суд помилково скасував рішення суду першої інстанції; на порушення вимог ст. ст. 303, 316 ЦПК України норм ст. 1187 ЦК України не врахував; застосовуючи до спірних правовідносин положення ст. 950 ЦК України, апеляційний суд не звернув уваги на те, що діяльність відповідача ОСОБА_5 із зберігання транспортних засобів є джерелом підвищеної небезпеки; шкода була завдана позивачу саме під час здійснення такої діяльності, як щодо автомобіля, належного позивачу, так і щодо автомобіля, належного ОСОБА_4
Оскільки ОСОБА_4 під час пожежі не здійснював діяльності, яка в розумінні ст. 1187 ЦК України становить джерело підвищеної небезпеки, зокрема, не використовував та не зберігав належний йому автомобіль «Шевроле-Лачетті», державний номер НОМЕР_2, а останній перебував на зберіганні ОСОБА_5, у апеляційного суд не було підстав для покладання на ОСОБА_4 відповідальності за завдану позивачу шкоду, в тому числі в солідарному порядку.
За таких обставин рішення апеляційного суду підлягає скасуванню, а законне і обґрунтоване рішення суду першої інстанції - залишенню в силі.
Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційні скарги ОСОБА_4 та ОСОБА_5 задовольнити частково.
Рішення апеляційного суду Донецької області від 25 вересня 2013 року скасувати, рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 08 червня 2012 року - залишити в силі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Н.А. Горелкіна
Судді: Є.П. Євграфова
О.І. Євтушенко
В.І. Журавель
Ю.Г. Іваненко