іменем україни
11 грудня 2013 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
головуючого Макарчука М.А.,
суддів: Мазур Л.М., Маляренка А.В.,
Нагорняка В.А., Писаної Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Державної казначейської служби України, Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про стягнення суми,
за касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 червня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 серпня 2013 року,
У серпні 2009 року ОСОБА_3 звернувся із позовом до Державної казначейської служби України, Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції (далі - Бабушкінський ВДВС Дніпропетровського МУЮ), який уточнив у процесі розгляду справи, і остаточно просив стягнути із Бабушкінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ належні йому за рішенням суду грошові кошти із урахуванням інфляційних збитків та 3 % річних у розмірі 26 076 грн 11 коп. та зобов'язати Державну казначейську службу України здійснити йому виплату зазначеної суми грошових коштів.
На обґрунтування позовних вимог посилався на те, що державним виконавцем Бабушкінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ ОСОБА_6 на виконавчому листі № 2-2002, виданому 24 січня 2008 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення із ОСОБА_5 на його користь 16 922 грн 65 коп. проставлена відмітка «закінчено на підставі п. 8 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» 16 квітня 2008 року», проте через незаконні дії державного виконавця ОСОБА_6 грошових коштів не одержав, а тому просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 червня 2012 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.
Стягнуто з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_3 21 596 грн 68 коп. боргу з урахуванням індексу інфляції.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про судові витрати.
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 серпня 2013 року апеляційні скарги прокурора Бабушкінського району м. Дніпропетровська та Державної казначейської служби України відхилено, рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 червня 2012 року залишено без змін.
У касаційній скарзі заступник прокурора Дніпропетровської області, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився й апеляційний суд, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, дійшов висновку, що з вини відповідача позивачу несвоєчасно виплачено належні йому за рішенням суду грошові кошти, якими відповідач розпоряджався на власний розсуд.
Повністю погодитися з такими висновками судів попередніх інстанцій не можна, оскільки вони зроблені із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Згідно зі ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на виконанні у державного виконавця Бабушкінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ ОСОБА_6 у період з 29 січня 2008 року по 16 квітня 2008 року перебувало виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа у справі № 2-2002, виданого 24 січня 2008 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська, про стягнення із ОСОБА_5 на користь приватного підприємця ОСОБА_3 несплаченої суми орендної плати у розмірі 3 450 грн, пені за прострочення оплати орендної плати у розмірі 10 798 грн 50 коп., матеріальної шкоди в сумі 2 476 грн 90 коп. та судових витрат у сумі 197 грн 25 коп., а всього - 16 922 грн 65 коп.
Зі змісту листа Управління Державного казначейства у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 08 грудня 2011 року № 03-12/1338 вбачається, що за період з 29 січня 2008 року по 16 квітня 2008 року грошові кошти, які підлягали стягненню із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 на депозитний рахунок відділу ДВС не надходили (а.с. 82).
Вищевказане також підтверджується обставинами, викладеними у постанові про відмову в порушенні кримінальної справи від 25 травня 2012 року, у якій крім іншого вказано про виключення наявності у діях державного виконавця ОСОБА_6 ознак об'єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 191 КК України, та не встановлено суб'єктивної сторони невиконання рішення суду, у зв'язку з чим в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_6 відмовлено з підстав, встановлених п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України (а.с. 107, 108).
При цьому суди попередніх інстанцій дійшли висновку про отримання державним виконавцем ОСОБА_6 готівкою грошових коштів, що підлягали виплаті позивачу як стягувачу за виданим 24 січня 2008 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська виконавчим листом № 2-2002/07 з підстав ненадання відповідачем належних доказів про їх перерахунок на депозитний рахунок відповідача; з цих же підстав суди критично оцінили постанову про відмову в порушенні кримінальної справ від 25 травня 2012 року;
Згідно із ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
З огляду на викладене, колегія суддів касаційного суду вважає, що суди попередніх інстанцій ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог на порушення вимог ст. ст. 212-214 ЦПК України надали оцінку лише ксерокопії напису «Закінчено на підставі п. 8 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» 16 квітня 2008 року», вчиненому на виконавчому листі; дійшли висновку, який зроблений на припущеннях і не підтверджується будь-якими належними доказами, про отримання відповідачем готівкою грошових коштів, що підлягали виплаті позивачу як стягувачу за виданим 24 січня 2008 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська виконавчим листом № 2-2002/07 та не дослідили виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-2002/07.
Колегія судів касаційного суду вважає за необхідне звернути увагу, що із долученої до матеріалів касаційної скарги постанови старшого державного виконавця Бабушкінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ Григорчук П.В. від 01 серпня 2013 року вбачається, що виконавче провадження з примусового виконання дубліката виконавчого листа № 2-2002/07 від 21 серпня 2012 року закінчено на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з фактичним виконанням у повному обсязі.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 303 ЦПК України та роз'яснень, викладених у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку», перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції повинен з'ясувати: чи враховані судом першої інстанції при ухваленні рішення всі факти, що входять до предмета доказування; чи підтверджені обставини (факти), якими мотивовано рішення, належними й допустимими доказами та чи доведені вони; чи відповідають висновки суду встановленим фактам; чи дотримано та чи правильно застосовано норми матеріального й процесуального права, досліджувати докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суд першої інстанції було зумовлено поважними причинами.
Таким чином, зазначеними положеннями цивільного процесуального законодавства на апеляційний суд покладено обов'язок перевіряти законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, встановлені судом фактичні обставини і усувати недоліки, допущені судом першої інстанції.
Перевіряючи рішення місцевого суду на предмет їх належності і допустимості, апеляційний суд в порушення вимог ст. ст. 213, 214, 303, 304 ЦПК України обмежився лише коротким формальним висновком про залишення рішення суду першої інстанції без змін, не зазначивши в ухвалі конкретні обставини і факти, що спростовують або підтверджують такі доводи.
За викладених обставин колегія суддів вважає, що рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 червня 2012 року та ухвала апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 серпня 2013 року підлягають скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області задовольнити частково.
Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 червня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 серпня 2013 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.А. Макарчук
Судді: Л.М. Мазур
А.В. Маляренко
В.А. Нагорняк
Т.О. Писана