02 грудня 2013 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Ткачука О.С.,
суддів: Висоцької В.С., Гончара В.П.,
Умнової О.В., Фаловської І.М.,
розглянувши заяву приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 липня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», третя особа - публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» про стягнення страхового відшкодування,
У березні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним позовом, в обґрунтування посилаючись на те, що 18 квітня 2011 року уклав з приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (далі - ПрАТ «СК «ПЗУ Україна») договір добровільного страхування наземного транспортного засобу - автомобіля «Volkswagen Touareg», д.н. НОМЕР_1, строком дії до 18 квітня 2012 року. 02 грудня 2011 року сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої автомобілю «Volkswagen Touareg», д.н. НОМЕР_1, завдані механічні пошкодження. Позивач звернувся до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування. ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» відмовило позивачу у виплаті страховому відшкодуванні з тих підстав, що на момент дорожньо-транспортної пригоди позивачу виповнилось 56 років, тоді як відповідно до п. 4 договору страхування віковий діапазон для осіб, які мають право керувати транспортним засобом, становить 46-55 років. Позивач вважав таку умову договору страхування несправедливою, оскільки на момент укладення договору страхування йому вже виповнилося 55 років, тому просив стягнути на його користь з відповідача страхове відшкодування у розмірі 151 763 грн 60 коп.
Рішенням Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 06 лютого 2013 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_3 на відшкодування шкоди 151 763 грн 60 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У решті позову відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Донецької області від 08 квітня 2013 року рішення суду першої інстанції змінено. З ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_3 стягнуто страхове відшкодування у розмірі 150 563 грн 60 коп. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» подало касаційну скаргу.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 липня 2013 року касаційну скаргу ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» відхилено, рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 06 лютого 2013 року в незміненій частині та рішення апеляційного суду Донецької області від 08 квітня 2013 року залишено без змін.
08 жовтня 2013 року ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» звернулось до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 липня 2013 року з підстав неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.
У допуску до провадження Верховного Суду України справи за заявою ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» про перегляд судового рішення слід відмовити з таких підстав.
На підтвердження неоднакового застосування судами касаційної інстанції норм матеріального права, а саме: ст. ст. 526, 638, 979 ЦК України та ст. 17 Закону України «Про страхування» заявник послався та додав копію ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 січня 2013 року.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Як роз'яснив пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 6 постанови від 30 вересня 2011 року № 11 «Про практику застосування статей 353 - 360 Цивільного процесуального кодексу України», заява про перегляд судових рішень у цивільних справах із підстав, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК, може бути подана за сукупності таких умов: судом (судами) касаційної інстанції при розгляді двох або більше справ неоднаково застосовано одні й ті самі норми матеріального права; справи стосуються спорів, які виникли з подібних правовідносин; має місце ухвалення різних за змістом судових рішень судом (судами) касаційної інстанції. Неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права полягає, зокрема: у різному тлумаченні судами змісту і сутності правових норм, що призвело до різних висновків про наявність чи відсутність суб'єктивних прав та обов'язків учасників відповідних правовідносин; у різному застосуванні правил конкуренції правових норм при вирішенні колізій між ними з урахуванням юридичної сили цих правових норм, а також їх дії у часі, просторі та за колом осіб, тобто різне незастосування закону, який підлягав застосуванню; у різному визначенні предмета регулювання правових норм, зокрема застосуванні різних правових норм для регулювання одних і тих самих правовідносин або поширенні дії норми на певні правовідносини в одних випадках і незастосуванні цієї самої норми до аналогічних відносин в інших випадках, тобто різне застосування закону, який не підлягав застосуванню; у різному застосуванні правил аналогії права чи закону у подібних правовідносинах. Під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Зміст правовідносин із метою з'ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
Зі змісту заяви та долучених до заяви судових рішень, зокрема, ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 січня 2013 року, не вбачається неоднакове застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, оскільки вищевказані рішення суду касаційної інстанції ухвалені у справах, де предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог не є тотожними та ухвалені у справах за різних встановлених судами фактичних обставин, тому у допуску справи до провадження Верховного Суду України слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 355, 360 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
ухвалила:
У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_3 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», третя особа - публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» про стягнення страхового відшкодування, за заявою приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 липня 2013 року відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.С. Ткачук
судді: В.С. Висоцька
В.П. Гончар
О.В. Умнова
І.М. Фаловська