іменем україни
4 грудня 2013 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Кузнєцова В.О.,
суддів: Ізмайлової Т.Л., Мартинюка В.І.,
Кадєтової О.В., Мостової Г.І.,-
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання спадкоємцями та стягнення кредитної заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, за касаційною скаргою ОСОБА_3, яка діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_6, на рішення Київського районного суду
м. Харкова від 22 грудня 2011 року та рішення апеляційного суду Харківської області від 26 червня 2013 року,
У червні 2011 року публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання спадкоємцями та стягнення кредитної заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
В обґрунтування позову банк зазначав, що відповідачі прийняли спадщину після смерті ОСОБА_7, якому за життя, відповідно до кредитних договорів від 4 квітня 2008 року, було надано кредити в розмірах 100 000 доларів США та 6 500 доларів США, у забезпечення яких між позичальником та банком було укладеного договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_1.
Посилаючись на те, що до відповідачів перейшли усі права й обов'язки спадкодавця, ПАТ «УкрСиббанк» просило позов задовольнити та визнати останніх спадкоємцями боржника ОСОБА_7 та стягнути з них кредитну заборгованість шляхом звернення стягнення на іпотечне майно.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 22 грудня
2011 року позов ПАТ «УкрСиббанк» задоволено. Визнано спадкоємцями ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, його дружину та батьків - ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 кредитну заборгованість у сумі
124 628,38 доларів США в гривневому еквіваленті за офіційним обмінним курсом НБУ станом на дату ухвалення рішення суду та 1 820 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, що забезпечує виконання зобов'язань ОСОБА_7 за договором про надання споживчого кредиту
№ 11328390000 від 4 квітня 2008 року та за договором про надання споживчого кредиту № 11328462000 від 4 квітня 2008 року, укладеними ОСОБА_7 з ПАТ «УкрСиббанк», а саме - трикімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 67,7 кв. м, яка зареєстрована за ОСОБА_7, на погашення наступних вимог: 117 299,38 доларів США - заборгованості за споживчим кредитом № 11328390000 від 4 квітня 2008 року та 7 329 доларів США - заборгованості за договором № 11328462000 від 4 квітня 2008 року. Сплачене державне мито в розмірі 1 820 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи за подання позовної заяви за ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» на користь ПАТ «УкрСиббанк».
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 26 червня
2013 року рішення Київського районного суду м. Харкова від 22 грудня
2011 року в частині визнання відповідачів спадкоємцями ОСОБА_7 скасовано, в задоволенні таких позовних вимог відмовлено. Рішення суду першої інстанції в частині стягнення кредитної заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки змінено, а саме: резолютивна частина викладена в іншій редакції. У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_7 за договорами споживчого кредиту з ПАТ «УкрСиббанк» в розмірі 124 628 доларів 38 центів США звернуто стягнення на предмет іпотеки, що забезпечує виконання цих зобов'язань згідно з умовами договору іпотеки від 4 квітня 2008 року, а саме - на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею
67,7 кв. м, яка зареєстрована за ОСОБА_7, шляхом проведення прилюдних торгів із початковою ціною продажу предмета іпотеки не нижче 435 687 грн.
У касаційній скарзі ОСОБА_3, яка діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_6, просить рішення Київського районного суду м. Харкова від 22 грудня 2011 року та рішення апеляційного суду Харківської області від 26 червня 2013 року скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, та ухвалити у справі нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвалені у справі судові рішення зазначеним вимогам закону не відповідають.
Ухвалюючи рішення та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачі прийняли спадщину після смерті ОСОБА_7, а відтак, у зв'язку зі смертю позичальника, банк має право вимагати від них повернення кредитної заборгованості.
Змінюючи частково рішення суду першої інстанції, апеляційний суд послався на те, що ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4 та
ОСОБА_5 в силу вимог ст. ст. 1261, 1268, 1269 ЦК України є спадкоємцями ОСОБА_7, які прийняли спадщину після його смерті, тому додаткове визнання їх спадкоємцями судовим рішенням не вимагається. Крім того, судом апеляційної інстанції викладено резолютивну частину рішення щодо звернення стягнення на предмет іпотеки у відповідності до вимог ст. 215 ЦПК України та ст. 39 Закону України «Про іпотеку.
Проте з такими висновками судів погодитися не можна.
Судом установлено, що 4 квітня 2008 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_7 було укладено два кредитні договори, за якими останній отримав кредити на суму 100 000 доларів США та на суму 6 500 доларів США, зі сплатою 13% річних строком до 2029 року.
На забезпечення виконання зобов'язань за вказаними договорами між банком та позичальником того ж дня було укладено договір іпотеки, за умовами якого ОСОБА_7 передав в іпотеку банку належну йому на праві власності трикімнатну квартиру АДРЕСА_1.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_7 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть.
Спадкоємцями померлого є його дружина - ОСОБА_3, син - ОСОБА_6, батьки: ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які у визначений законом строк звернулися до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини.
Звернувшись до суду з даним позовом, позивач просив стягнути з відповідачів, як спадкоємців боржника, суму непогашеного кредиту, з
урахуванням несплачених процентів, пені та простроченої нарахованої комісії станом на 11 березня 2011 року, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна.
Згідно з вимогами ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві та момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Суди не дослідили розрахунку заборгованості за кредитним договорами, що були укладені із ОСОБА_7, не звернули уваги на те, що такий розрахунок здійснено банком станом на 11 березня 2011 року та не врахували того, що спадкоємці несуть зобов'язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони нараховані позичальникові за життя, інші нараховані зобов'язання фактично не пов'язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями, а відтак - не встановили дійсного розміру кредитної заборгованості.
Ураховуючи те, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судом не встановлені, судові рішення не відповідають вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для їх скасування із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_3, яка діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_6, задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 22 грудня 2011 року та рішення апеляційного суду Харківської області від 26 червня 2013 року скасувати.
Справу за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»
до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання спадкоємцями та стягнення кредитної заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.О. Кузнєцов
Судді: Т.Л. Ізмайлова
О.В. Кадєтова
В.І. Мартинюк
Г.І. Мостова