21 листопада 2013 року м. Київ
Колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Журавель В.І., Євграфової Є.П., Завгородньої І.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, в інтересах якого діє ОСОБА_6, ОСОБА_7 про відшкодування витрат на поліпшення майна, за касаційною скаргою ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_5 на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 03 грудня 2012 року, ухвалу апеляційного суду Львівської області від 11 вересня 2013 року,-
У серпні 2006 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнень просив стягнути з ОСОБА_5, як власника будинку АДРЕСА_1 957 712 грн. витрат на поліпшення будинку у сумі, на яку збільшилась його вартість.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що 07 лютого 2000 року придбав у ОСОБА_8 за договором купівлі-продажу даний житловий будинок за 137 587 грн.
Так як будинок тривалий час не експлуатувався, був непридатний для проживання, то позивач провів його реконструкцію та капітальний ремонт з метою приведення у належний стан.
Згідно висновку про вартість майна, затвердженого в.о. директора ТОВ «Західний консалтинговий регіональний центр» від 16 грудня 2005 року, вартість реконструйованого будинку та споруд (за винятком магазину) становить 1 095 299 грн.
Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 19 липня 2004 року оспорюваний будинок витребувано у ОСОБА_4 та зобов'язано його повернути власнику ОСОБА_5
Позивач посилався на те, що він, як добросовісний набувач мав право на відшкодування невідокремлюваних поліпшень у сумі, на яку збільшилась вартість поліпшеного майна.
ОСОБА_4 придбав будинок за 135 587 грн.
Внаслідок здійснених поліпшень його вартість зросла до 1 095 299 грн., тому сума відшкодування витрат на поліпшення майна становила 957 712 грн.
Враховуючи наведене, просив задовольнити позов.
Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 03 грудня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 11 вересня 2013 року, позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_5 551 875 грн. на користь ОСОБА_4 витрат на поліпшення будинку АДРЕСА_1.
У касаційній скарзі ОСОБА_7, яка діє в інтересах ОСОБА_5 просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_4, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що позивач був добросовісним набувачем вказаного будинку, що встановлено у судовому порядку, та за період проживання в ньому здійснив невід'ємні поліпшення, що призвело до збільшення його ринкової вартості та господарських будівель і споруд на 551 875 грн., що підтверджено висновком комплексної судової будівельно-технічної експертизи.
Колегія суддів погоджується з таким висновком.
Доводи скарги зводяться до оцінки висновку експертизи, визнання його неналежним доказом, оцінки показань свідків, що не є компетенцією суду касаційної інстанції, та не дають підстав вважати, що судами при розгляді даної справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені статтями 338-341 ЦПК України як підстави для скасування рішення.
ОСОБА_7, яка діє в інтересах ОСОБА_5, не надала інших доказів про розмір і вартість поліпшень проведених позивачем.
Судові рішення ухвалені з урахуванням принципу змагальності сторін.
Таким чином, оцінивши всі зібрані у справі докази, правильно встановивши характер правовідносин та вірно застосувавши норми матеріального права, суди попередніх інстанцій з урахуванням встановлених обставин справи обґрунтовано дійшли висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Згідно із частиною першою статті 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині також не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.
Оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_5 відхилити, рішення Жовківського районного суду Львівської області від 03 грудня 2012 року, ухвалу апеляційного суду Львівської області від 11 вересня 2013 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.І. Журавель
Судді Є.П. Євграфова
І.М. Завгородня