28 квітня 2009 р.
№ 8/210пн
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Козир Т.П. -головуючого, Барицької Т.Л., Мирошниченка С.В.,
за участю представника прокуратури -Рудак О.В.,
розглянувши касаційне подання заступника прокурора Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 12 листопада 2008 року у справі за позовом ТОВ "Театральне агентство Гранд Концерт" до Міського комунального підприємства "Маріупольське БТІ" про визнання права власності,
У жовтні 2008 року ТОВ "Театральне агентство Гранд Концерт" звернулось до господарського суду з позовом до Міського комунального підприємства "Маріупольське БТІ" про визнання права власності на основну нежитлову будівлю літ. А-1, площею 13 м2, розташовану по пр. Перемоги, 21 м. Маріуполя.
Рішенням господарського суду Донецької області від 12 листопада 2008 року позовні вимоги задоволено повністю.
За ТОВ "Театральне агентство Гранд Концерт" визнано право власності на основну нежитлову будівлю літ. А-1, площею 13 м2, що розташована за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, пр. Перемоги, 21.
У касаційному поданні заступник прокурора Донецької області просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 12 листопада 2008 року і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Стверджує, що судом було порушено положення ст. 376 ЦК України та наголошує, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм процесуального права і підлягає скасуванню, оскільки воно стосується прав та обов'язків Маріупольської міської ради і було прийняте без залучення останньої до участі у справі.
Представник позивача та відповідача в судове засідання не з'явились.
Враховуючи, що про час і місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином, суд вважає за можливе розглянути касаційну скаргу за їх відсутності.
Вислухавши пояснення прокурора, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 11110 ГПК України порушення норм процесуального права, яке полягає в прийнятті рішення або постанови, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі у справі, є в будь - якому випадку підставою для скасування рішення місцевого суду.
Частиною 5 ст. 376 ЦК України встановлено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Водночас ч. 4 ст. 376 ЦК України встановлено, що якщо власник…земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою яка…здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила самочинне будівництво, або за її рахунок.
Відтак, вбачається, що вирішуючи питання про визнання права власності позивача на самочинно збудований об'єкт, суд зобов'язаний був залучити до участі у справі власника земельної ділянки, на якій побудовано спірний об'єкт нерухомості та перевірити, чи не порушує зазначене самочинне будівництво його прав як власника земельної ділянки та прав інших осіб.
Судом встановлено, що 26 березня 2008 року між позивачем та Маріупольською міською радою Донецької області було укладено договір оренди земельних ділянок для встановлення та функціонування кіосків з продажу театральних квитків на трирічний строк.
Зокрема, позивачу було передано в оренду і земельну ділянку по проспекту Перемоги, 21 в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя, на якій побудовано спірний об'єкт.
Відтак, з оскаржуваного рішення вбачається, що суд мав достовірну інформацію про те, що власником земельної ділянки, на якій розташовано спірний об'єкт нерухомості, є Маріупольська міська рада.
Крім того, відповідно до положень ст. 26, 31 Закону України "Про місцеве самоврядування" до компетенції сільських селищних, міських рад та їх виконавчих органів належить, зокрема, повноваження щодо: прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою в межах і порядку, визначених цим та іншими законами; затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації; встановлення на відповідній території режиму використання та забудови земель, на яких передбачена перспективна містобудівна діяльність; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку, встановленому законодавством; організація роботи, пов'язаної зі створенням і веденням містобудівного кадастру населених пунктів; здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоду навколишньому природному середовищу; здійснення контролю за забезпеченням надійності та безпечності будинків і споруд незалежно від форм власності в районах,що зазнають впливу небезпечних природних і техногенних явищ та процесів та вирішення відповідно до законодавства спорів з питань містобудування.
Тому, вирішуючи питання про визнання права власності позивача на самочинно збудований об'єкт, суд також зобов'язаний був залучити до участі у справі і орган, зі здійсненням повноважень якого пов'язані позовні вимоги, та перевірити, чи не порушує зазначене самочинне будівництво його прав та визначених законодавством обов'язків.
Таким чином, наведене свідчить, що оскаржене судове рішення безпосередньо стосується прав і обов'язків Маріупольської міської ради Донецької області як власника земельної ділянки та органу, зі здійсненням повноважень якого пов'язані позовні вимоги.
Вирішуючи спір, суд не надав наведеному належної уваги та не залучив власника земельної ділянки до участі у справі та не перевірив його доводи.
За таких обставин рішення суду визнати законним не можна.
З огляду на викладене, рішення суду має бути скасоване, а справа підлягає передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду.
При новому розгляді господарському суду необхідно врахувати наведене, залучити до участі у справі Маріупольську міську раду Донецької області, перевірити в повному обсязі її доводи, встановити дійсні обставини справи і прийняти рішення відповідно до вимог закону.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117 -11112 ГПК України, Господарського процесуального кодексу України, суд
Касаційну скаргу задовольнити.
Скасувати рішення господарського суду Донецької області від 12 листопада 2008 року.
Справу передати до господарського суду Донецької області на новий розгляд в іншому складі суду.
Головуючий Т. Козир
Судді Т. Барицька
С. Мирошниченко