Україна
Харківський апеляційний господарський суд
22 квітня 2009 р. Справа №13/713-08
Судова колегія у складі:
Головуючого-судді - Могилєвкіна, суддів - Пушай В.і., Плужник О.В.
при секретарі - Пироженко І.В.
за участю представників сторін:
позивача - Литвиненко Н.О., Коваль Л.А.
відповідача - Плевако Н.А.
розглянувши апеляційну скаргу позивача за первісним позовом вх. № 777С/3-7 на ухвалу господарського суду Сумської області від 11.03.09 р. по справі № 13/713-08
за позовом - Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської Ради, м.Суми
до - ТОВ виробничо-комерційної фірми "Побутсервіс", м. Суми
про стягнення 45754,78 грн.
та за зустрічним позовом - ТОВ виробничо-комерційної фірми "Побутсервіс , м.Суми
до - Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської Ради, м. Суми
про визнання недійсним договору, -
встановила:
У грудні 2008 р. позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача -суми заборгованості за надані комунальні послуги з водопостачання та прийому стічних вод у розмірі 39 731,72 грн., а також 2864,42 -пені, 2656,06 грн. -інфляційних збитків, 502, 58 грн. -3 % річних, 457,55 грн. за сплату державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, всього 46330,33 грн.
Позивач за зустрічним позовом просить суд: визнати недійсним договір на водопостачання та прийом стічних вод з підприємствами, установами, організаціями № 301 від 01.08.2007 року, укладений між ВКФ “Побутсервіс” та КП “Міськводоканал” Сумської міської ради, стягнути з відповідача судові витрати та надіслати повідомлення до органів прокурора тури про виявлення у діяльності працівників КП “Міськводоканал” Сумської міської ради порушення законності, що містять ознаки дії, переслідуваної у кримінальному порядку.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 11.03.2009 р. по справі №13/713-08 (суддя Лиховид Б.І.) залишені без розгляду позовна заява комунального підприємства “Міськводоканал” Сумської міської ради та зустрічна позовна заяву товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми “Побутсервіс”.
Первісний позивач - Комунальне підприємство "Міськводоканал" Сумської міської Ради з ухвалою господарського суду не згоден, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в який просить скасувати ухвалу місцевого суду, посилаючись на порушення (невірне застосування) судом норм процесуального права.
Свою скаргу позивач обґрунтовує тим, що 12 грудня 2005 р. між сторонами по справі було укладено договір на водопостачання та прийом стічних вод № 301. Термін дії даного договору становить з 12.12.05 р. по 12.12.08 р. з пролонгацією. Оскільки, товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою "Побутсевіс" згідно з рішеннями виконавчого комітету Сумської міської ради у продовж 2006 р. - 2008 р. приймалися на обслуговування інші житлові будинки, у сторін виникала необхідність переукладення договору та включення до нього нових розрахункових об'єктів. Зокрема, між сторонами укладено договори на водопостачання та прийом стічних вод від 01.03.07 р. № 301, від 01.08.07 р. № 301. Вищезазначені договори містять підписи сторін та відбитки печаток. Печатка товариства на договорах підтверджує повноваження особи, що підписала договір.
Оригінал договору на водопостачання та прийом стічних вод від 01.08.07 р. № 301 є втраченим, збереглася лише копія документу. Але, його існування та визнання відповідачем підтверджується перепискою, яка велась між сторонами листом від 31.08.07 р. № 24/5258, листом від 13.05.08 р. № 06/471 за підписом директора ЖЕД Котенко В.В.
Відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України, підставою для залишення позову без розгляду може бути неподання позивачем без поважних причин витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору.
Позивач не погоджується з ухвалою господарського суду Сумської області від 11.03.09 р. № 13/713. Вважаємо що висновок суду щодо залишення позовної заяви без розгляду є необґрунтованим, оскільки позивачем було надано пояснення щодо причин відсутності оригіналу договору на водопостачання та прийом стічних вод від 01.08.07 р. № 301. Повідомлені причини позивач вважає поважними. З огляду на те, що відсутній оригінал договору підприємством "Міськводоканал" як доказ обов'язку ТОВ ВКФ "Побутсервіс" здійснювати оплату різниці між кількістю спожитої води між загальнобудинковими і квартирними лічильниками обліку води надав суду листи (звернення) від 17.03.06 р., від 14.08.06 р., від 15.08.06 р., від 01.12.06 р., від 03.01.07 р., від 18.09.07 р., від 20.12.07 р., від 23.01.08 р. Відповідно до ст. 205, 207 ЦК України правочин (договір) може бути вчинений шляхом обміну листами, телеграмами тощо. Відповідно до вищезазначених листів позивач виконав приймання загальнобудинкових лічильників до комерційного розрахунку, а відповідач зобов'язаний був проводити оплату різниці між показниками лічильників, що виникла з його вини.
Матеріали справи № 13/713-08 містять численні докази існуючих взаємовідносин сторін, обов'язку ТОВ ВКФ "Побутсервіс" здійснювати оплату різниці між загальнобудинковими та поквартирними лічильниками та докази вини відповідача. Копія договору на водопостачання та прийом стічних вод від 01.08.07 р. № 301 є лише одним із багатьох наданих суду письмових доказів по справі, який немає вирішального значення для розгляду справи.
Крім того, відносини між позивачем та відповідачем регулюються не лише умовами договору на водопостачання та прийом стічних вод, але і законодавством України: Законом України "Про житлово-комунальні послуги", "Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України". затвердженими наказом Держитлокомунгоспу України від 01.07.94 р. № 65 та іншими нормативно-правовими актами.
Так, пунктом 9.7. "Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України", затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.94 р. № 65 встановлено, що ні виробник в даному випадку позивач, ні виконавець послуг (відповідач) не мають права відносити на рахунок мешканців будинків вартість нераціонального використання, витрат питної води або витоків води, що мали місце з провини житлово-експлуатаційних організацій, навіть якщо вони й фіксуються водолічильником. Вартість витраченої води відноситься на рахунок житлово-експлуатаційної організації.
Діяльність позивача основана на самоокупні і самофінансуванні, майно комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради належить територіальній громаді м. Суми, як наслідок відповідач своїми діями (бездіяльністю) на сьогоднішній день продовжує порушення прав та інтересів не лише КП "Міськводоканал" Сумської міської ради, але і держави в цілому.
Відповідач за первісним позовом вважає ухвалу господарського суду Сумської області від 11.03.2009 р. законною та обґрунтованою і просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку про скасування ухвали місцевого господарського суду та задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Як обґрунтовано зазначає скаржник у своїй скарзі відповідно до вимог п. 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору.
Тобто, ненадання первісним позивачем оригіналу втраченого договору не може бути підставою для залишення без розгляду позовної заяви, що грунтується на вказаному договорі і суд першої інстанції повинен був розглянути справу по суті за наявними в матеріалах справи доказами.
Крім того, саме подання зустрічного позову про визнання недійсним договору на водопостачання та прийом стічних вод з підприємствами, установами, організаціями № 301 від 01.08.2007 року, укладеним між ВКФ “Побутсервіс” та КП “Міськводоканал”, як зазначено в зустрічному позові та ухвалі суду, свідчить про правочин здійснений між сторонами, котрому суд першої інстанції повинен був надати належну правову оцінку.
На підставі викладеного висновки суду першої інстанції про те, що позивач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом без поважних причин не подали втраченого оригіналу оскаржуваного договору, не можуть бути підставою для залишення без розгляду як первісноої так і зустрічної позовної заяви.
За вказаних обставин, судова колегія вважає, що ухвала місцевого суду від 11.03.2009 року не відповідає вимогам п. 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, тому підлягає скасуванню та переданням справи на розгляд місцевого господарського суду по суті заявлених позовних вимог.
Керуючись ст. ст.33, 81, 99, 105, 106 ГПК України,судова колегія, -
постановила:
Апеляційну скаргу задовольнити. Ухвалу господарського суду Харківської області від 11.03.2009 р. по справі №13/713-08 скасувати. Справу передати на розгляд господарському суду Сумської області.
Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.
суддя Пушай В.І.
суддя Плужник О.В.
Повний текст постанови підписаний 23.04.2009 року.