12 травня 2009 р.
№ 1/37/08
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Кузьменка М.В.,
судді Васищака І.М.,
судді Палій В.М.,
розглянувши касаційні скарги Відкритого акціонерного товариства
"Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь"
та Відкритого акціонерного товариства
"Будівельно-монтажне управління "Запоріжстальбуд-1"
на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 03.03.2009р.
у справі №1/37/08
за позовом Приватного підприємства "Алпіна"
до Відкритого акціонерного товариства
"Будівельно-монтажне управління "Запоріжстальбуд-1"
3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Відкрите акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь"
про стягнення 1 315 262,65 грн.
за участю представників:
від позивача: Дудник Т.В. (довіреність №97/ю від 02.10.08),
від відповідача: Бєлан С.В. (довіреність у справі),
від 3-тьої особи: Дядько А.С. (довіреність у справі),
Приватне підприємство "Алпіна" звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Будівельно-монтажне управління "Запоріжстальбуд-1" і просило суд стягнути з останнього 1 254 136,06 грн. основного боргу, 42 214,22 грн. пені, 13 795, 49 грн. інфляційних втрат та 5 116,88 грн. 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору субпідряду №1/2008/27 від 18.03.2008р. щодо оплати фактично виконаних позивачем підрядних робіт.
Відповідач, заперечуючи заявлений позов, посилається на те, що строк оплати для нього не настав (перебіг строку ще не розпочався), оскільки позивач не надав всіх необхідних для оплати документів (рахунки та податкові накладні), тому просить суд провадження у справі припинити за відсутністю предмету спору.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 21.11.2008р. (суддя Немченко О.І.), залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 03.03.2009р. (головуючий, суддя Шевченко Т.М, судді Зубкова Т.П., Колодій Н.А.), позов задоволено частково: присуджено до стягнення з відповідача 1 254 136,06 грн. основного боргу, 33 109,19 грн. пені, 4 013,23 грн. 3% річних.
Вказані рішення та постанова мотивовані обґрунтованістю та доведеністю належними доказами позовних вимог про стягнення з відповідача основного боргу, який виник внаслідок неналежного виконання останнім умов договору субпідряду в частині проведення у повному обсязі розрахунків з позивачем за виконані ним роботи.
Що ж до вимог про стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих позивачем за період з 14.07.2008р. по 05.11.2008р., то суди двох інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача передбаченої п.15.4 договору пені лише у сумі 33 109,19 грн., та 3% річних лише у сумі 4 013,23 грн., оскільки зобов'язання сплатити основний борг у відповідача виникло з 27.09.2008р., тому періодом нарахування пені та 3% річних є - з 27.09.2008р. по 05.11.2008 року. Підстав же для стягнення з відповідача інфляційних втрат за вересень 2008р, про що просить позивач, за висновком судів немає через те, що цей місяць не є місяцем прострочення оплати у розумінні ст.625 ЦК України.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, відповідач -ВАТ "Будівельно-монтажне управління "Запоріжстальбуд-1" та третя особа -ВАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просять суд їх скасувати як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційних скарг, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судами норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, знаходить касаційні скарги такими, що не підлягають задоволенню з таких підстав.
Підставою стягнення 1 254 136,06 грн. боргу з урахуванням 3% річних, інфляційних втрат та пені у даній справі є невиконання відповідачем свого зобов'язання за договором субпідряду щодо оплати виконаних та прийнятих відповідно до актів приймання підрядних робіт, підписаних сторонами.
Так, судами двох інстанцій у даній справі встановлено, що 18.03.2008р. між сторонами було укладено договір субпідряду №1/2008/27 на виконання робіт по капітальному будівництву, за умовами якого, відповідач (генпідрядник) замовляє, а позивач (субпідрядник) забезпечує виконання будівельних, монтажних та пусконалагоджувальних робіт по будівництву об'єктів ВАТ "Запоріжсталь" (третя особа).
Пунктом 1.3 договору встановлено, що зміст та обсяги робіт, які доручаються виконати субпідряднику, визначені проектною документацією, яка є невід'ємною частиною договору. Орієнтовна вартість робіт за даним договором складає 20 187 000,0 грн., договірна ціна визначається на підставі кошторису як динамічна (пункти 3.1., 3.2. договору).
Розділом 4 договору передбачено право відповідача (генпідрядника), зокрема, здійснювати у будь-який час технічний контроль за ходом, якістю, вартістю та обсягами виконаних робіт; в односторонньому порядку достроково розірвати даний договір у будь-який час до закінчення виконання робіт, будівництва об'єкта, сплативши субпідряднику фактично виконану частину робіт, без відшкодування будь-яких збитків, пов'язаних з таким достроковим розірванням; не приймати обсяги робіт за формою КБ-2В за відсутності необхідних актів на приховані роботи, актів здачі-приймання відповідальних конструкцій, оформлених журналів на види робіт. При цьому, відповідач зобов'язаний прийняти в установленому порядку та сплатити виконані роботи; негайно повідомити позивача про виявлені недоліки у роботі (пункти 4.2.2., 4.2.3 договору).
У разі виявлення невідповідності виконаних робіт встановленим вимогам, відповідач приймає рішення про усунення позивачем допущених недоліків або про призупинення виконання робіт (пункт 11.4 договору).
Розділом 12 договору визначено, що оплата за виконані роботи проводиться за фактично виконані обсяги робіт протягом 45 банківських днів з моменту їх прийняття відповідачем за довідкою КБ-3, яка складається на підставі актів форми КБ-2В, при умові надання субпідрядником розрахунку, довідки КБ-3 та податкової накладної. У разі відсутності вказаних документів строк оплати переноситься до отримання повного пакету документів. Документ про виконані роботи та їх вартість, форма КБ-2В, складається та підписується позивачем та передається відповідачу. У разі виявлення невідповідності робіт, які пред'являються до оплати, встановленим вимогам, завишення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін, розцінок та інших помилок, що вплинули на ціну виконаних робіт, відповідач має право за участю позивача відкоректувати суму, яка підлягає оплаті (пункт 12.3 договору).
Як вірно визначено судами, даний договір субпідряду за своєю правовою природою є різновидом договору підряду, який є підставою для виникнення у його сторін прав та обов'язків, визначених цим договором.
Відповідно до ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
В силу ст.853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Пунктом 4 статті 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.
Пунктом 4.4.7 договору передбачено, що позивач (субпідрядник) зобов'язаний передати у порядку, передбаченому законодавством та цим договором, завершені роботи, об'єкт будівництва по акту приймання-передачі.
При цьому, замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою (п.6 ст.882 ЦК України). Аналогічне положення передбачено сторонами й у пункті 13.5 договору.
Судами двох інстанцій встановлено та доведено матеріалами справи, що позивачем всього виконано робіт за договором на загальну суму 11 098 035,60 грн., що підтверджується довідками про вартість виконаних робіт форми КБ-3, актами приймання виконаних робіт форми КБ-2В, підписаними обома сторонами і скріпленими печатками підприємств -сторін за договором.
Відповідачем фактично оплачено виконані позивачем роботи та проведено взаємозаліки заборгованості на загальну суму 9 902 450,84 грн. Різниця між вартістю виконаних робіт, повернених матеріалів і сумою сплачених та взаємно зарахованих за них коштів складає 1 254 136,06 грн.
Виконання позивачем пред'явлених ним до оплати робіт також підтверджується Актом дослідження скритих недоліків, Актом перевірки заявлених позивачем до оплати виконаних робіт за актами форми КБ-2В, схемою зйомки естакади, що складені за участю відповідача, а також третьою особою у справі -ВАТ "Запоріжсталь" та підписані представниками зазначених осіб (а.с.119 т.1).
У зв'язку з неоплатою відповідачем виконаних робіт на суму 1 254 136,06 грн., позивач направив йому претензію №82 від 24.09.2008р., а також довідку КБ-3, податкову накладну, що відповідає умовам договору, які відповідач отримав 26.09.2008р., що підтверджується поштовим повідомленням та описом вкладення.
Викладені у касаційних скаргах заперечення відносно фактично виконаного позивачем обсягу робіт, вказаних в актах приймання виконаних робіт, колегія суддів вважає такими, що не можуть бути підставою для відмови відповідача в односторонньому порядку виконувати умови договору щодо оплати виконаних позивачем та прийнятих відповідачем без заперечень робіт. Тим більше, що відповідач не заявляв будь-яких претензій до позивача відносно виконаних ним робіт.
Отримуючи від позивача акти приймання виконаних робіт форми КБ-2В та довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3, розглядаючи їх та підписуючи, відповідач не виявив недоліків у складенні актів та не звертався до позивача з пропозицією перевірити дані, що містяться в актах, та відкорегувати суму, яка підлягає оплаті, як то передбачено пунктом 12.3 договору.
Отже, оскільки у вказаних актах та довідках, підписаних сторонами без заперечень, вказані дані про найменування робіт, їх обсяг та вартість, то суди двох інстанцій, враховуючи приписи ст.ст.33, 34 ГПК України, підставно визнали їх належними доказами.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, - підстав позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.
При цьому, відповідно до ст.34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком судів двох інстанцій про те, що відповідач, підписавши акти та довідки, фактично визнав обсяг та вартість цих робіт, а відтак -зобов'язаний був їх оплатити протягом 45 банківських днів з моменту прийняття робіт відповідачем за довідкою №КБ-3, складеної на підставі актів форми КБ-2В, та отримання від позивача 26.09.2008р. усіх передбачених пунктом 12.1 договору документів (рахунок, довідка КБ-3, податкова накладна).
Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч.7 ст.193 ГК України).
В силу ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст.611 ЦК України).
Статтею 886 ЦК України встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання замовником обов'язків за договором будівельного підряду він сплачує підрядникові неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки у повному обсязі, якщо доведе, що порушення договору сталося не з його вини.
Пунктом 15.4 договору сторони передбачили відповідальність за прострочення генпідрядником (відповідачем) оплати за виконані позивачем роботи у вигляді сплати пені у розмірі 0,5% від суми боргу, за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період стягнення пені.
Враховуючи встановлений судами двох інстанцій факт виконання позивачем підрядних робіт за договором субпідряду №1/2008/27 від 18.03.2008р., а також наявність заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 1 254 136,06 грн., колегія суддів вважає правильним висновок судів двох інстанцій про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання останнім договірних зобов'язань щодо оплати виконаних робіт, з урахуванням 3% річних, передбачених ст.625 ЦК України, та передбаченої п.15.4 договору пені, нарахованих за період фактичного прострочення виконання, а саме з 27.09.2008р. по 05.11.2008р.
Колегія суддів вважає, що вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суди двох інстанцій повно та всебічно дослідили обставини справи, дали їм належну правову оцінку, дійшли правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, й ухвалили рішення та постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для їх зміни або скасування немає.
Доводи скаржників про безпідставне відхилення судом апеляційної інстанції їх клопотання про зупинення апеляційного провадження у даній справі до розгляду господарським судом Запорізької області іншої справи №23/77д/09, порушеної 18.02.2009р., колегія суддів відхиляє, погоджуючись, при цьому, із судом апеляційної інстанції в тому, що результати розгляду справи №23/77д/09 не можуть вплинути на оцінку обґрунтованості рішення у даній справі від 21.11.2008р., оскільки на дату його ухвалення справа №23/77д/09 ще не була порушена провадженням. Як вірно зазначено апеляційним судом результати розгляду зазначеної справи, за визначених процесуальним законом обставин, можуть стати підставою для перегляду ухваленого у даній справі рішення за нововиявленими обставинами.
Твердження скаржників про безпідставне не зупинення господарським судом провадження у даній справі у зв'язку з порушенням кримінальної справи, колегія суддів відхиляє як такі, що не ґрунтуються на положеннях ст.79 ГПК України, оскільки такої підстави для зупинення провадження у справі дана норма не передбачає.
Посилання відповідача на не призначення судом будівельно-технічної експертизи, колегія суддів не приймає до уваги з огляду на те, що згідно ст.41 ГПК України господарський суд призначає судову експертизу для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань.
Між тим, всі обставини справи були повною мірою досліджені у процесі розгляду справи на підставі наданих сторонами доказів та з урахуванням умов договору субпідряду.
Саме на підставі наданих сторонами доказів, які відповідно до ст.ст.33,34 ГПК України засвідчують певні обставини виконання ними умов договору, і які були досліджені у судах першої та апеляційної інстанцій, ґрунтуються висновки судів щодо прав та обов'язків сторін.
Інші доводи скаржників, викладені у касаційних скаргах, не заслуговують на увагу, оскільки їм була надана вичерпна правова оцінка судами першої та апеляційної інстанцій. Окрім того, вони фактично зводяться до оцінки доказів та переоцінки обставин справи, що не є компетенцією касаційної інстанції з огляду на вимоги ст.ст.1115, 1117 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
Касаційні скарги Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" та Відкритого акціонерного товариства "Будівельно-монтажне управління "Запоріжстальбуд-1" залишити без задоволення, а постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 03.03.2009р. у справі №1/37/08 -без змін.
Головуючий, суддя М.В.Кузьменко
Суддя І.М.Васищак
Суддя В.М.Палій