Постанова від 21.04.2009 по справі 5020-3/201

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2009 р.

№ 5020-3/201

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. -головуючого,

Ковтонюк Л.В.,

Чабана В.В. - доповідач,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної

скарги

Товариства з обмеженою відповідальністю "Фонд музейних інновацій", м. Севастополь

на

постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.02.09

у справі

господарського суду міста Севастополя №5020-3/201

за позовом

Приватного підприємства "Агиca", м. Севастополь

до

ТОВ "Фонд музейних інновацій"

про

стягнення 40 600,00грн.

за участю представників сторін:

від Приватного підприємства "Агиса" -Савельїчев О.В.,

від ТОВ "Фонд музейних інновацій" -не з'явилися.

Рішенням господарського суду міста Севастополя (суддя Головко В.О.) від 24.12.08 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фонд музейних інновацій" на користь Приватного підприємства "Агиca" 41 124,00грн., з яких 40 000,00грн. -сума заборгованості, 600,00грн. -сума неустойки, 406грн. державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Севастопольський апеляційний господарський суд (судді: Плут В.М., Борисова Ю.В., Лисенко В.А.) переглянув вказане рішення і постановою від 04.02.09 залишив його без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фонд музейних інновацій" вважає рішення і постанову такими, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить їх скасувати, а справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши представника Приватного підприємства "Агиса", Вищий господарський суд України,

ВСТАНОВИВ:

Приватним підприємством "Агиса" заявлено позов до ТОВ "Фонд музейних інновацій" про стягнення 40 600,00грн., із яких 40 000грн. боргу та 600грн. неустойки.

Обгрунтовуючи свої вимоги, позивач послався на те, що 08.09.08 уклав з відповідачем договір №89/1-КЛ, на підставі якого платіжним дорученням №4660 від 09.09.08 перерахував відповідачу 40 000грн. в порядку попередньої оплати за списані залізоконструкції.

За твердженням позивача, відповідач, відповідно до вимог п. 4.2 згаданого договору, через 20 днів з моменту надходження коштів на розрахунковий рахунок постачальника повинен здійснити поставку вказаного заліза і передати його по акту приймання-передачі, але він цього не робить і на день заявлення позову (03.11.08 свої зобов'язання не виконав).

З урахуванням зазначеного та на підставі п. 6.2 договору №89/1-КЛ від 08.09.08, позивач просить стягнути з відповідача 40 000грн., тобто повернути сплачену ним суму та стягнути неустойку в розмірі 1,5% від суми попередньої оплати.

Дослідивши подані сторонами докази, господарський суд міста Севастополя встановив, що відповідач, отримавши кошти від позивача за списані залізоконструкції, в порядку попередньої оплати, у передбачений договором строк не передав позивачу згадані залізоконструкції, тому позов задовольнив.

Щодо поданих відповідачем в судовому засіданні 24.12.08 копії договору №5/9 від 08.09.08, акту приймання-передачі від 09.09.08 та рахунку №14 від 08.09.08, то суд встановив, що ці докази не стосуються даного предмету спору.

Слід зазначити, що згадані докази за своїм змістом суттєво різняться від тих доказів, на які посилається позивач.

Залишаючи рішення господарського суду міста Севастополя без змін, Севастопольський апеляційний господарський суд погодився з його висновками.

Стосовно твердження відповідача в апеляційній скарзі про те,що договір №89/1-КЛ від 08.09.08 він не укладав, то апеляційна інстанція зазначила, що відповідно до вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки відповідач не надав відповідних доказів, апеляційна інстанція не мала підстав для задоволення апеляційної скарги.

Зазначені в касаційній скарзі обставини були предметом дослідження в місцевому та апеляційному господарських судах, які повно їх дослідили і правильну дали їм юридичну оцінку.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.02.09 у справі №5020-3/201 господарського суду міста Севастополя залишити без змін, а касаційну скаргу ТОВ "Фонд музейних інновацій" -без задоволення.

Головуючий суддя

В.Я. Карабань

Суддя

Л.В. Ковтонюк

Суддя

В.В. Чабан

Попередній документ
3597393
Наступний документ
3597396
Інформація про рішення:
№ рішення: 3597394
№ справи: 5020-3/201
Дата рішення: 21.04.2009
Дата публікації: 20.05.2009
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Вищий господарський суд України
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію