Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"07" травня 2009 р. Справа № 07/01-09
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Білоконь Н. Д., суддя Ільїн О.В.
при секретарі Криворученко О.І.
за участю представників сторін:
позивача за первісним позовом - Горміна О.О., дов. №11 від 01.12.08 року
відповідача за первісним позовом- Гордеюка О.В., дов. б/н від 23.01.09 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача за первінсим позовом (вх. № 721 Х/1-35) на рішення господарського суду Харківської області від 05.03.09 року по справі № 07/01-09
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Імпап", м. Дніпропетровськ
до закритого акціонерного товариства "Виробниче підприємство "Твін-Друк", м. Харків
стягнення 1424524,82 грн.
та зустрічним позовом закритого акціонерного товариства "Виробниче підприємство "Твін-Друк", м. Харків,
до товариства з обмеженою відповідальністю "Імпап", м. Дніпропетровськ,
про визнання пункту договору недійсним,
встановила:
У грудні 2008 року позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Імпап», звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, закритого акціонерного товариства «Виробниче підприємство Твін-Друк», м. Харків, про стягнення заборгованості за договором поставки № ИМ-000031 від 23.01.2008 р. в сумі 1328310,135 грн., 63671,15 грн. відсотків та 32543,32 грн. інфляційних збитків. Свої вимоги позивач мотивував неналежним виконанням відповідачем зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару за договором.
26 січня 2009 року позивач подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача 1237037,00 грн. основного боргу, 63671,15 грн. відсотків, 32543,32 грн. інфляційних збитків та судові витрати у справі.
Суд заяву позивача про зменшення позовних вимог прийняв, розгляд справи продовжив з їх урахуванням.
Згідно з актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2009р. по 09.02.2009р., наданим позивачем, заборгованість відповідача перед позивачем визначено в сумі 1007991,96 грн. Суд визнав цей акт звірки взаєморозрахунків уточненням позовних вимог, а вказані уточнення - відмовою позивача від позову в частині вимог про стягнення 320318,39 грн. основного боргу і припинив провадження в цій частині позовних вимог (відповідно до пункту 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
23 січня 2009 року ЗАТ «ВП «Твін-Друк»надало зустрічний позов до ТОВ «Імпап», просило визнати недійсним пункт 8.2 договору № ИМ-000031 від 23.01.2008р., укладеного між сторонами у справі, так як вважає його невідповідаючим чинному законодавству України. Зустрічний позов судом прийнятий для спільного розгляду з первісним.
Рішенням господарського суду Харківської області від 05.03.2009р. у справі № 07/01-09 (суддя Інте Т.В.) первісний позов задоволено частково. Стягнуто з закритого акціонерного товариства «Виробниче підприємство «Твін-Друк»на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Імпап»1007991,96 грн. заборгованості, 63260,00 грн. відсотків, 32543,32 грн. інфляційних нарахувань, 11037,95 грн. державного мита та 91,43 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Відмовлено в частині вимог щодо стягнення з відповідача 411,15 грн. відсотків. Провадження у справі в частині вимог про стягнення з відповідача за первісним позовом 320318,39 грн. основного боргу припинено відповідно до пункту 4 статті 80 господарського процесуального кодексу України. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) з рішенням місцевого господарського суду від 05.03.2009р. у справі № 07/01-09 не погодився, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну скаргу задовольнити, оскаржуване рішення скасувати частково; прийняти нове рішення, яким у первісному позові відмовити частково- в частині стягнення відсотків та інфляційних сум, а зустрічний позов задовольнити повністю. Не погоджується з цим рішенням тому, що судом, на його думку, порушено норми матеріального права, що суд не дав належної правової оцінки доводам позивача за зустрічним позовом, висновки суду не відповідають матеріалам і обставинам справи; доказам, які містяться в матеріалах справи, не надано належної оцінки.
Апеляційну скаргу обгрунтовує, зокрема, тим, що договір поставки від 23.01.2008 року №ИМ-000031 відповідно до частини 8 статті 181 Господарського кодексу України є неукладеним, оскільки сторони не узгодили такі істотні умови, як предмет та ціна договору, які відповідно до пунктів 1.1 та 1.2 цього договору мають викладатися у специфікаціях, які вважаються невід"ємною частиною договору і які сторонами не складались. У зв"язку з цим відповідач за первісним позовом вважає, що первісні позовні вимоги не могли стосуватися стягнення процентів та інфляційних сум за неукладеним договором.
Крім того, зазначає, що всупереч чинному законодавству впункті 8.2 договору поставки №ИМ-000031 від 23.01.2008 року одночасно зазначені як одне поняття проценти, які мають різну правову природу: проценти за користування грошовими коштами згідно зі статтею 536 Цивільного кодексу України, які сплачуються без наявності порушення, та проценти за прострочення виконання грошового зобов"язання згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України як міра відповідальності за порушення зобов"язання.
Позивач за первісним позовом та його представник у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечують, вважають оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Свої заперечення обгрунтовують, зокрема, тим, що вимога про визнання договору поставки №ИМ-000031 від 23.01.2008 року неукладеним не була предметом спору по даній справі, та що ЗАТ «Виробниче підприємство Твін-Друк»в обгрунтування позовної вимоги про визнання недійсним на підставі частини 1 статті 203 та статті 215 Цивільного кодексу України пункту 8.2 договору поставки №ИМ-000031 від 23.01.2008 року не вказало, якому саме акту цивільного законодавства суперечить вказаний пункт.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду першої інстанції - частковому скасуванню, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи, 23.01.2008 року товариством з обмеженою відповідальністю "Імпап" як постачальником, та закритим акціонерним товариством "Виробниче підприємство "Твін-Друк" як покупцем було підписано текст договору поставки №ИМ-000031, відповідно до умов якого постачальник зобов"язався передати в обумовлені цим договором строки покупцеві товар в асортименті, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей товар своєчасно за узгодженою ціною.
В період з 06.03.08 року по 10.10.08 року ТОВ "Імпал" поставив ТОВ "Виробниче підприємство "Твін-Друк" товар на загальну суму 1368310,35 грн., що підтверджується відповідними накладними та довіреностями на отримання товарно - матеріальних цінностей, доданими позивачем до матеріалів справи (а.с.19-87).
З урахуванням того, що правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо, зокрема, його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, а відповідно до частини 2 договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, за своєю правовою природою кожна орема поставка вважається окремим договором поставки.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Станом на момент розгляду справи в першій інстанції відповідач за первісним позовом заборгованості (з урахуванням уточнень позовних вимог) в сумі 1007991,96 грн. не сплатив та не надав суду в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України жодних доказів на оплату вказаної заборгованості.
Таким чином, місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення позову в частині стягнення з ЗАТ "Виробниче підприємство "Твін-Друк" 1007991,96 грн. заборгованості.
Щодо задоволення місцевим господарським судом первісних позовних вимог про стягнення з ЗАТ "Виробниче підприємство "Твін-Друк" 63260,00 грн. відсотків, 32543,32 грн. інфляційних нарахувань, то рішення у вказаній частині слід скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову у вказаній частині відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для догоовру даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї сторони має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини 8 статті 181 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).
Отже, осікльки така умова договору, як предмет, визнана законом істотною, а ціна договору є необхідною для договору поставки, який як різновид договору купівлі-продажу є оплатним договором, досягнення сторонами згоди за вказаних умов є необхідними для того, щоб договір поставки вважався укладеним.
Пунктами 1.1 та 1.2 договору поставки №ИМ-000031 від 23.01.2008 року встановлено, що найменування, кількість, якість та ціна товару узгоджується сторонами у специфікаціях і вважаються невід"ємною частиною договору.
Проте, такі специфікації сторонами не укладались, що свідчить про недосягнення сторонами згоди з таких істотних умов, як предмет договору та ціна.
Як вірно зазначив відповідач за первісним позовом в апеляційній скарзі, складені сторонами накладні є первинними бухгалтерськими документами, що свідчать про отримання однією особою товару від іншої особи та не можуть вважатися невід"ємною частиною договору, так як не свідчать про узгодження сторонами ціни та предмету договору поставки.
З урахуванням викладеного первісні позовні вимоги про стягнення процентів та інфляційних відрахувань за договором № ИМ-000031 від 23.01.2008 року, який є неукладеним, задоволенню не підлягають.
А тому рішення у вказаній частині слід скасувати з прийняттям нового рішення - про відмову у вказаній частині первісних позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність достатніх правових підстав для задоволення зустрічного позову про визнання на підставі частини 1 статті 203 та статті 215 Цивільного кодексу пункту 8.2 договору поставки № ИМ-000031 від 23.01.08 року, так як, по-перше, неукладений договір не підлягає визнанню недійсним, по- друге, позивач за зустрічним позовом не вказав, якому саме акту цивільного законодавства суперечить вказаний пункт, по-третє, зазначений пункт договоу міститься у 8 розділі договору " Відповідальність сторін", що свідчить про його правову природу як міри відповідальності за порушення зобов"язання.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 44. 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
постановила:
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Скасувати рішення господарського суду Харківської області від 05.03.2009 року у справі № 07/01-09 частково.
Прийняти нове рішення.
Первісний позов задовольнити частково.
Стягнути з закритого акціонерного товариства «Виробниче підприємство Твін-Друк»(вул. Роганська, 149, м. Харків, 61172, код ЄДРПОУ 23454034, п/р 26000030003763 у філії Унікредит Банку ТзОВ у м. Києві, МФО 300744) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Імпап»( вул. Московська, 12, м. Дніпропетровськ, 49000, код ЄДРПОУ 30198424, п/р 26005301076901 у ФАБ "Південний" вм. Дніпропетровську, МФО 306458) 1007991,96 грн. заборгованості, 11037 грн. державного мита та 91,43 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Постанову в повному обсязі складено 12.05.2009 року.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя Сіверін В. І.
Суддя Білоконь Н. Д.
Суддя Ільїн О.В.