"05" травня 2009 р.
Справа № 16/971/07
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Разюк Г.П.
суддів: Колоколова С.І
Петрова М.С.
при секретарі судового засідання Ніколовій Г.П.
за участю представника від відповідача -Валешинської О.С., довіреність № б/н, дата видачі: 05.09.08;
від прокуратури та позивачів представники не з'явились, хоча про час та місце розгляду подання належним чином повідомлені (див. повідомлення про вручення поштових відправлень від 25.03.09р. №№674818,674819,674821 та від15.04.09р. №№ 532907,532908,532910), клопотань про відкладення не заявляли, про причини неявки суд не повідомляли, хоча явка їх представників в судове засідання визнавалась обов'язковою,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційне подання прокурора Дарницького району міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики України в особі корпорації „Українська універсальна агропромислова біржа”
на рішення господарського суду Миколаївської області від 29.01.2009 р.
по справі № 16/971/07
за позовом прокурора Дарницького району міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики України в особі корпорації „Українська універсальна агропромислова біржа”
до акціонерного товариства відкритого типу „Родючість”
про вилучення майна та стягнення 2 441 268 грн.
У грудні 2007р. заступник прокурора Дарницького району м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики України та корпорації „Українська Універсальна Агропромислова біржа” /далі - „Украгропромбіржа”/ звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом до акціонерного товариства відкритого типу /далі -АТЗТ/ „Родючість” про:
- вилучення з незаконного володіння отриманої АТЗТ „Родючість” від корпорації „Украгропромбіржа” зернозбиральної техніки за договором № 1 від 22.05.1996 р.
- стягнення з АТЗТ „Родючість” коштів, що надійдуть в рахунок погашення заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії і наданими для закупівлі сільськогосподарської техніки іноземного виробництва у сумі 2 441 268 грн..
Позовні вимоги з посиланням, зокрема, на приписи статей 526, 530, 694, 695, 712, 806 Цивільного кодексу України, обґрунтовані тим, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 166 від 07.02.1996 р. між корпорацією „Украгропромбіржа” та АТЗТ „Родючість” було укладено договір № 1 від 22.05.1996 р. про поставку зернозбиральної техніки фірми „Джон Дір” на умовах розстрочки платежу та поставки до держаних ресурсів продовольчого зерна в рахунок державного замовлення, як плати за одержану техніку.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 29.01.2009р. (суддя Коваль С.М.) у позові відмовлено у зв'язку зі спливом строку позовної давності та наявністю заяви про застосування наслідків пропуску такого строку.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду, прокурор Дарницького району міста Києва звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційним поданням, в якому просить рішення господарського суду Миколаївської області від 29.01.2009р. скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Прокурор звертає увагу суду апеляційної інстанції на ту обставину, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про пропуск строку позовної давності, оскільки про порушене право держави прокурор дізнався 07.12.2005р. з листа №96-01/482а-01 корпорації „Украгропромбіржа”. Таким чином, на думку прокурора, оскільки останній не є стороною по договору поставки, на підставі якого виникли правовідносини, які є предметом цього спору, він не знав і не міг знати про порушене право держави, а саме про невиконані грошові зобов'язання перед державою за договором поставки та, як наслідок, про незаконне володіння та користування відповідачем зернозбиральною технікою „Джон Дір”, власником якої є держава.
У відзиві на апеляційне подання АТЗТ „Родючість” просило залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційне подання прокурора Дарницького району міста Києва -без задоволення.
Розглянувши доводи апеляційного подання, заперечення на нього, матеріали справи та вислухавши пояснення представника відповідача, судова колегія прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційного подання й скасування рішення місцевого господарського суду, виходячи з наступного.
На виконання постанови Кабміну України від 07.02.1996 „Про забезпечення сільського господарства зернозбиральною технікою”, наказом Міністерства сільського господарства і продовольства України, Міністерства фінансів України та Державного комітету України по матеріальних резервах від 22.05.1996 за № 155/113/63 був затверджений Порядок передачі сільськогосподарським товаровиробникам та іншим суб'єктам господарювання зернозбиральних комбайнів фірми „Джон Дір”, проведення розрахунків за отриману ними техніку і поставку до державного резерву сільськогосподарської продукції /далі-Порядок/, який діяв до 22.08.1997р..
Відповідно до вимог зазначеного Порядку, корпорація „Украгропромбіржа” отримує за рахунок кредитів Ексімбанку США та інших банків-кредиторів сільськогосподарську техніку „Джон Дір” і поставляє її сільськогосподарським товаровиробникам та іншим суб'єктам господарювання під заставу продовольчого зерна і іншої продукції, які будуть вирощуватись і вироблятись в період з 1996 по 2001 роки на підставі укладання з ними договорів на умовах розстрочки платежу терміном на 5 років; передача техніки фірми „Джон Дір” на умовах розстрочки платежу здійснюється корпорацією „Украгропромбіржа” актом передачі-приймання зернозбиральних комбайнів фірми „Джон Дір” і після передачі техніки власником її є одержувач; сільськогосподарські товаровиробники та інші суб'єкти господарювання за отриману техніку розраховуються з корпорацією „Украгропромбіржа” шляхом щорічної до 1 жовтня поставки продовольчого зерна м'якої пшениці третього класу (з урахуванням сплати відсотків та всіх витрат, пов'язаних з обслуговуванням кредитів) до державного резерву в кількості, передбаченій договорами на дату одержання техніки із розрахунку 115 дол. США (у валюті України за курсом Національною банку на момент здачі зерна) за одну тонну без ПДВ протягом 5 років на умовах розстрочки платежу та поставки в рахунок держрезерву сільгосппродукції як плати за техніку, одержану згідно з актом передачі-приймання зернозбиральних комбайнів фірми "Джон Дір", або власними коштами (з урахуванням відсотків за користування кредитом) відповідно до курсу Національного банку України на день розрахунків з державним бюджетом.
22.05.1996 між корпорацією „Украгропромбіржа” -постачальник (постачальник), АТ „Родючість” -товаровиробник (покупець) та Котляревським хлібоприймальним підприємством був укладений договір № 1 за формою, визначеною як додаток № 1 до названого вище Порядку. Згідно умов договору постачальник зобов'язався поставити і передати товаровиробнику комбайни М-9500 у кількості 8 штук ціною 163183 дол. США за кожен, жатки для кукурудзи 893 у кількості 8 штук ціною 36763,20 дол. США за кожну, жатки для зернових ф 22 у кількості 8 штук ціною 21 267,8 дол. США за кожну, приставки для збирання соняшнику у кількості 8 штук ціною 16 869,6 дол. США, ремінний підбирач у кількості 8 штук ціною 13 270,6 дол. США, запасні частини, всього на суму 2 010 833,6 дол. США. При цьому, товаровиробник зобов'язався поставити хлібоприймальному підприємству для розрахунків з корпорацією „Украгропромбіржа” за отриману техніку 17 486 тон продовольчого зерна м'якої пшениці 3-го класу в строки по пізніше 1 жовтня щорічно з 1996 по 2001 роки, а хлібоприймальне підприємство зобов'язалося протягом 6 років прийняти названу кількість продовольчого зерна, забезпечити зберігання, окремий облік та передачу прийнятого від товаровиробника зерна до державного резерву та корпорації „Украгропромбіржа”.
Згідно акта № 1 від 23.05.1996 року передачі-приймання зернозбиральних комбайнів фірми „Джон-Дір”, АТ “Родючість” прийняло комбайни фірми “Джон Дір” в кількості вісім штук: шасі НО 9500x666566, двигун КО 6076Н575788; шасі НО 9500x666613, двигун КО 6076Н574588; шасі НО 9500x666360, двигун КО 6076Н574482; шасі НО 9500x666587, двигун ПО 6076Н576017; шасі НО 9500x666393, двигун КО 6076Н574197; шасі НО 9500x666401, двигун КО 6076Н574209; шасі НО 9500x666420, двигун КО 6076Н574298; шасі НО 9500x666564, двигун КО 6076Н575909, згідно видаткової накладної № 1 по дорученню № 348 від 22.05.1996 року.
Згідно акта № 10 від 24.05.1996 року відповідачем прийнято жатки для зернових - п'ять штук, жатки для кукурудзи - п'ять штук, ремінні підбирачі - два штуки, запасні частини - вісім комплектів, згідно видаткової накладної № 9 по дорученню № 349 від 24.05.96 р.
Згідно акта № 17 від 27.06.1996 року АТ “Родючість” отримано жатки для зернових - три штуки, ремінний підбирач - одна штука, згідно видаткової накладної 18 по дорученню № 250 від 26.06.1996 року.
Згідно акта № 18 від 28.06.1996 року було прийнято жатку для кукурудзи - одна штука, ремінні підбирачі - три штуки, згідно видаткової накладної 19 по дорученню № 455 від 28.06.1996 року.
Згідно акта № 22 від 03.07.1996 року АТ “Родючість” прийняло жатки для кукурудзи - дві штуки, ремінні підбирачі - два штук, приставки для збирання соняшнику - вісім штук, згідно видаткової накладної № 24 по дорученню № 456 від 22.06.1996 року.
Товаровиробник (відповідач) свої зобов'язання щодо розрахунків з корпорацією „Украгропромбіржа” за отриману техніку виконав частково, а саме поставив зерна, сплатив коштами та погасив взаємозаліками борг на суму еквівалентну 1 605 476 доларів США. Доводи відповідача про те, що ця сума на 28 921,78 доларів США більше колегія до уваги не приймає, оскільки відповідачем не представлено витребуваних судом належних доказів щодо цієї різниці. Таким чином, відповідач не виконав зобов'язання щодо поставки до держрезерву продовольчого зерна м'якої пшениці 3-го класу на суму 405357,60 доларів США Однак, прокурор та позивачі вважають, що заборгованість відповідача становить 483 419,4 дол. США, що еквівалентно 2 441 268 грн., яку просять стягнути прокурор та позивачі. При цьому, позивачами не обґрунтовано з яких підстав вони вимагають виконання відповідачем іншого зобов'язання /стягнення коштів/ ніж те, що встановлено договором сторін /постачання зерна/.
До того ж, судова колегія Одеського апеляційного господарського суду погоджується з висновками місцевого господарського суду про пропуск строків позовної давності та додатково зазначає наступне.
Відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України від 16.01.2003, правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.
Згідно з ст. 71 ЦК УРСР загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.
Відповідно до ст. 76 ЦК УРСР перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Для правильного обчислення позовної давності важливим є визначення її початкового моменту, оскільки від нього залежить правильне обчислення строку позовної давності і в кінцевому результаті -захист порушеного права.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з позовом до господарського суду Миколаївської області у грудні 2007 року, тобто з пропуском встановленого трьохрічного строку позовної давності, оскільки щороку розрахунки за вказаними договорами поставки сільськогосподарської техніки мали проводитися до першого жовтня, а тому право на позов за цими договорами починалося відповідно 01.10.1996р., 01.10.997р., 01.10.1998р., 01.10.1999р., 01.10.2000р., 01.10.2001р. та закінчилося у конкретному випадку відповідно через 3 роки.
Відповідно до ст. 80 ЦК України закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови у позові.
Відтак, судова колегія вважає, що наведеним обставинам суд першої інстанції дав належну оцінку і дійшов вірного висновку щодо відмови позивачу в позові, оскільки останнім не наведено поважних причин пропуску строку позовної давності.
Посилання прокурора в поданні на те, що про порушене право держави прокурор дізнався лише 07.12.2005р., оскільки перевірка прокуратурою фактично проводилась на прохання корпорації „Украгропромбіржа”, про що свідчить лист №96-01/482а-01 від 07.12.2005р., надісланий після спливу останнього дня строку позовної давності з розрахунків за договором, який закінчився 01.10.2004 року, колегія до уваги не приймає, як хибне, оскільки у прокурор в господарському процесі виступає в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, який і набуває статусу позивача відповідно до ч.2 ст.29 ГПК України. Таким органом відповідно до позову та Порядку є корпорації „Украгропромбіржа” і строк позовної давності починає обчислюватися не з моменту коли про порушення права стало відомо прокурору /бо не його власне право/, а з моменту коли про це стало відомо особі, право якої порушено. А позивачу - корпорації „Украгропромбіржа” стало відомо про остаточне порушення його права 01.10.2001р.
Щодо позовних вимог про вилучення з незаконного володіння отриманої АТЗТ „Родючість” зернозбиральної техніки корпорації „Украгропромбіржа” за договором № 1 від 22.05.1996 р., то колегія вважає їх необґрунтованими з огляду на наступне.
За приписами ст. 128 Цивільного кодексу УРСР, в редакції 1963 р., чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право власності у набувача майна за договором поставки виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором, це ж встановлено і Порядком /п.18/.
Відповідно до ч. 2 п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.1996 р. „Про забезпечення сільського господарства зернозбиральною технікою”, погашення кредитів і сплата відсотків за них здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, передбачених на зазначені цілі.
Гарантом за кредитами на поставку зернозбиральної техніки фірми „Джон Дір” виступив Кабінет Міністрів України. Кошти на погашення іноземних кредитів виділялися з державного бюджету і на умовах розстрочення поверталися підприємствами до цього ж бюджету.
Виходячи з встановлених обставин справи, суд апеляційної інстанції вважає, що корпорація „Украгропромбіржа” не мала на правах власності поставлені комбайни, а лише виступала державним агентом з поставки зернозбиральної техніки сільськогосподарськими товаровиробниками та іншими суб'єктами господарювання.
Тому колегія суддів вважає, що саме в день підписання сторонами актів передачі приймання АТЗТ „Родючість” стало власником комбайнів „Джон Дір” М-9500, а тому позовні вимоги про вилучення у відповідача та передачу корпорації „Украагропромбіржа” комбайнів "Джон Дір" М-9500 задоволенню не підлягають.
Під час розгляду справи колегією суддів вживались заходи для встановлення наявності заборгованостей за зовнішньоекономічним контрактом купівлі-продажу сільськогосподарської техніки та договором кредиту на її придбання, одначе позивачі ухилились від представлення відповідних доказів.
За викладених обставин, колегія суддів вважає, що апеляційне подання не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Миколаївської області від 29.01.2009р. підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 99,101-105 ГПК України, колегія суддів, -
Рішення господарського суду Миколаївської області від 29.01.2009р. по справі № 16/971/07 залишити без змін, а апеляційне подання прокурора Дарницького району міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики України в особі корпорації „Українська універсальна агропромислова біржа” -без задоволення.
Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Г.П.Разюк
Суддя С.І.Колоколов
Суддя М.С. Петров
Постанова підписана 08.05.2009р.