06 травня 2009 р.
№ 22/169-08-4258
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С.- головуючого,
Костенко Т.Ф.,
Коробенко Г.П.
розглянувши матеріали касаційної скарги
Державного підприємства "Український науково-дослідний інститут медицини транспорту"
на постанову
Одеського апеляційного господарського суду від 27.01.2009
у справі
господарського суду Одеської області
за позовом
Державного підприємства "Український науково-дослідний інститут медицини транспорту"
до
Приватного підприємства "Технострой"
третя особа,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області
треті особи,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
1.Одеська міська рада, 2.Головне управління земельних ресурсів в Одеській області
про
розірвання договору купівлі-продажу та стягнення 161241,00 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача:
Кравченко С.В. -дов. від 28.11.2007
від відповідача:
Манолов А.Ф.- дов.від 11.08.2008
від 3-тої особи:
від 3-тіх осіб відповідача:
1. не з?явилися; 2. не з?явилися
Рішенням господарського суду Одеської області від 03.12.2008 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою від 27.01.2009 Одеського апеляційного господарського суду рішення господарського суду Одеської області від 03.12.2008 залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що відповідно ст. 377 Цивільного кодексу України, у разі відчуження будівлі або споруди, розміщеної на земельній ділянці, наданій у користування, до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
На момент реорганізації та правонаступництва позивача у нього не могло виникнути права користування земельною ділянкою, оскільки таке право виникло у відповідача, після того, як він став власником об?єкту нерухомого майна.
Не погоджуючись з судовими рішеннями ДП "Український науково-дослідний інститут медицини транспорту" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати посилаючись на те, що господарськими судами порушенні норми матеріального та процесуального права зокрема, ст.ст. 95,152 Земельного кодексу України, ст.27 Закону України "Про приватизацію державного майна".
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити.
Господарським судом встановлено, що на підставі рішення Одеської міської ради від 17.04.2001 № 2417 ІІІ ДП "Український науково-дослідний інститут морської медицини" виданий державний акт 1-ОД № 004709 на право постійного користування земельною ділянкою 1,4785 га за адресою: м. Одеса, вул. Суднобудівна, 1.
Наказом Міністерства охорони здоров'я України №323 від 01.07.2005 "Про реорганізацію ДП "Український науково-дослідний інститут морської медицини” підприємство реорганізовано шляхом приєднання до ДП "Український науково-дослідний інститут медицини транспорту" Міністерства охорони здоров'я України та визначено останнього правонаступником майнових прав і обов'язків ДП "Український науково-дослідний інститут морської медицини".
Отже, до ДП "Український науково-дослідний інститут медицини транспорту" перейшло і право постійного користування земельною ділянкою 1,4785 га за адресою: м. Одеса, вул. Суднобудівна, 1, оскільки, ДП "Український науково-дослідний інститут морської медицини" залишився в державній формі власності, а реорганізація державного підприємства не є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.
Позивач, будучи належним користувачем земельної ділянки, постійно та в повному обсязі сплачував земельний податок, що підтверджено довідкою ДПІ у Київському районі м. Одеси від 10.04.2007 р. №7773/15-03/206 та копіями платіжних доручень.
23.12.2004 РВ ФДМУ по Одеській області та ПП "Технострой" уклали нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва, відповідно до умов якого ПП "Технострой" придбало об'єкт державної власності "Лікувально-діагностичний і лабораторний комплекс", розташований за адресою: м. Одеса, вул. Суднобудівна, 1, який був державною власністю та перебував на балансі ДП "Український науково-дослідний інститут морської медицини”.
Однак, господарськими судами при розгляді справи не досліджено чи був продаж об?єкту незавершеного будівництва "Лікувально-діагностичний і лабораторний комплекс" погоджений з Міністерством охорони здоров?я України.
Відповідно до п.2 Декрету Кабінету Міністрів України "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності" від 15.12.1992 здійснення контролю за ефективністю використання і збереження закріпленого за підприємствами державного майна покладено на міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади.
Статтею 15 Основ законодавства України про охорону здоров'я встановлено, що спеціально уповноваженим центральним органом державної виконавчої влади в галузі охорони здоров'я є Міністерство охорони здоров'я України, яке здійснює керівництво у сфері охорони здоров?я.
Отже, ДП "Український науково-дослідний інститут морської медицини" відмовившись від частини земельної ділянки мав отримати згоду Міністерства охорони здоров??я України, оскільки не був власником переданого йому майна та об'єктів, а здійснював лише оперативне управління закріпленим за ним державним майном з метою, закріпленою у статуті.
За таких обставин, висновок господарських судів про законність відмови ДП "Український науково-дослідний інститут морської медицини" від права постійного користування частиною земельної ділянки, без погодження з Міністерством охорони здоров?я України і законність продажу об?єкту незавершеного будівництва "Лікувально-діагностичний і лабораторний комплекс" є безпідставним і не ґрунтується на вимогах закону.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 1 постанови від 29.12.1976 № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Зважаючи на те, що відповідно зі ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, тому рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд господарському суду.
При новому розгляді справи принагідно повно та всебічно вияснити всі обставини справи, дати їм належну правову оцінку та постановити законне та обґрунтоване рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 1115, п,3 ст. 1119 - ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу задовольнити.
Постанову від 27.01.2009 Одеського апеляційного господарського суду та рішення від 03.12.208 господарського суду Одеської області зі справи 22/169-08-4258 скасувати.
Справу направити до господарського суду Одеської області на новий розгляд.
Головуючий В.С. Божок
Судді Т.Ф.Костенко
Г.П.Коробенко