справа №22-ц/796/37/2013 головуючий у 1-й інстанції: Грегуль О.В.
27 листопада 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Головачова Я.В.
суддів: Шахової О.В., Поливач Л.Д.
при секретарі: Охневській Т.В.
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору підряду та відшкодування збитків, за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на заочне рішення Деснянського районного суду м. Києва від 20 грудня 2013 року,
У червні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 1 червня 2009 року він уклав з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2) договір підряду на будівництво, за яким відповідач зобов'язався до 1 жовтня 2009 року виготовити та змонтувати дерев'яну конструкцію лазні (комплексу). Проте, у порушення умов договору відповідач не виконала умови договору щодо будівництва дерев'яної конструкції лазні у встановлений договором строк.
Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з відповідача на його користь суму збитків у розмірі 385695 грн., інфляційні втрати у розмірі 71311 грн., три проценти річних від простроченої суми у розмірі 20225 грн. 21 коп. та пеню в розмірі 38992 грн.
Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 20 грудня 2011 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Розірвано договір № 5 підряду на будівництво від 1 червня 2009 року, укладений між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 збитки у розмірі 385695 грн., інфляційні втрати у розмірі 71311 грн., три проценти річних від простроченої суми у розмірі 20225 грн. 21 коп., пеню в розмірі 38992 грн., витрати на звіт про оцінку поліпшень на земельній ділянці та визначення розміру збитків, понесених власником при будівництві в розмірі 1000 грн., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. В частині стягнення витрат на правову допомогу відмовлено.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 12 січня 2012 року заяву ФОП ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Деснянського районного суду м. Києва від 20 грудня 2011 року залишено без задоволення.
У поданій апеляційній скарзі фізична особа-підприємець ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить заочне рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 в суді апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу з наведених в ній підстав.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, вважала, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.
Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.
Судом установлено, що 1 червня 2009 року між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 був укладений договір № 5 підряду на будівництво, за умовами якого відповідач зобов'язалася до 1 жовтня 2009 року виготовити та змонтувати дерев'яну конструкцію лазні (комплексу), загальною площею забудови 226 кв.м., згідно проекту замовника, а позивач зобов'язався передати підрядникові будівельний майданчик підготовлений безпосередньо до монтажу дерев'яної конструкції, передати проект, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Відповідно до ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджених та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Згідно зі ст. 877 ЦК України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені в проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надавати відповідну документацію.
Статтею 883 ЦК України передбачено, що підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведено, що ці порушення сталися не з його вини.
Із аналізу загальних положень про будівельний підряд випливає, що підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи згідно з проектною документацією, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт і кошторису, що визначає ціну робіт.
При цьому виконання зобов'язання за договором будівельного підряду починається із передбаченого у ч. 1 ст. 875 ЦК України обов'язку замовника передати підрядникові затверджену проектно-кошторисну документацію та надати підрядникові будівельний майданчик.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довесті ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених заноном.
Задовольняючи позов ОСОБА_1, суд першої інстанції не навів переконливих доказів, які б свідчили про те, що позивач довів суду наявність істотних відступів підрядником від умов договору. Так, згідно з п. 1.1 договору підрядник зобов'язується виготовити та змонтувати дерев'яну конструкцію лазні згідно проекту замовника, проте замовником не передано такого проекту підрядникові.
За умови непередання підрядникові затвердженої проектно-кошторисної документації та нененадання будівельного майданчику, підрядник в силу ч. 2 ст. 613 ЦК України, може відстрочити виконання зобов'язання на час прострочення передачі проектно-кошторисної документації та надання будівельного майданчику замовником.
Відповідно до ч. 3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом ухвалено рішення про задоволення позову через неправильне застосування норм матеріального права, що відповідно до ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення й ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити.
Заочне рішення Дяснянського районного суду м. Києва від 20 грудня 2013 року скасувати і ухвалити нове рішення наступного змісту.
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1609 грн. 50 коп.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий Я.В. Головачов
Судді: О.В. Шахова
Л.Д.Поливач