Апеляційне провадження №22-ц/796/14195/13 Головуючий в 1 інстанції - Букіна О.М.
Доповідач - Желепа О.В.
09 грудня 2013 року, колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого Желепи О.В.
суддів Кабанченко О.А., Рубан С.М.
при секретарі Онищенко О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на заочне рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 11 вересня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про вселення та усунення перешкод у користуванні житлом, -
Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., позивача, його представника, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом та просив зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди у користуванні 1/2 частиною будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та вселити його в цей будинок, стягнути з відповідача судові витрати.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що він є власником 1/2 частини спірного домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 02 грудня 2011 року, яке набрало законної сили. Зазначає, що відповідачка ОСОБА_2 є його рідною сестрою та не зважаючи на наявність вказаного рішення суду не надає позивачу ключі та доступу до спірного будинку.
Заочним рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 11.09.2012 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про вселення та усунення перешкод у користуванні житлом - задоволено.
Вселено ОСОБА_3 в домоволодіння, що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1.
Зобов'язано ОСОБА_2 не чинити перешкоди у користуванні ОСОБА_3 1/2 частиною домоволодіння, що знаходиться за адресою -АДРЕСА_1.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір розмірі 107,30 грн.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 06.09.2013 року, заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 11.09.2012 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про вселення та усунення перешкод у користуванні житлом залишено без задоволення.
Не погодившись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та ухвалити нове, яким в задоволені позову відмовити. В скарзі посилався на те, що факт вчинення перешкод зі сторони відповідача позивачу у здійсненні його права власності, зокрема у ненаданні ключів та доступу до спірного будинку, не був доведений належними та допустимими доказами. Вказував, що суд безпідставно взяв до уваги лист-відповідь Солом'янського РУ ГУ МВС України у м. Києві № 501С-223 від 26.01.2012 року, оскільки в ньому не зафіксовано ніяких фактів по суті справи.
В судове засідання апеляційного суду відповідачка та її представник тричі не з'явились, про день і час розгляду справи повідомлялись належним чином.
Відповідач та його представник доводи скарги заперечували.
Відповідач пояснив, що заочне рішення в даній справі було виконано і на даний час він вселений до спірного будинку.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення в цій частині, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 ЦК України).
Так, відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач та відповідач є власниками по 1/2 частини домоволодіння по пров. Каменярів, 6 в м. Києві, що підтверджується рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 02 грудня 2011 року, яке набрало законної сили.
Також встановлено, що відповідач є рідною сестрою позивача.
Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України підставою звільнення від доказування є обставини встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ні обставини.
Як вбачається з вищезгаданого рішення суду від 02.12.2011 року спірне домоволодіння складається з будинку, загальною площею 120,00 кв. м., житловою площею - 80,00 кв. м., двох гаражів, літньої кухні та підсобних приміщень. Даний будинок відповідно до вказаного вище рішення розділений між сторонами в натурі.
Позивач в судовому засіданні пояснив, що відповідач ОСОБА_2 його право на володіння та користування 1/2 частини спірного домоволодіння не визнає, всіляко перешкоджає у користуванні даним домоволодінням без законних на те підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач з приводу порушення його прав звернувся до Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві з заявою про неможливість користування та вселення в будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується листом №501С-223 від 26.01.2012 року (а.с.16).
Також встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 чинить перешкоди позивачу у здійсненні права власності, зокрема, не надає позивачу ключі та доступу до спірного будинку, чим порушує право власності позивача, в т. числі і на вселення.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, про те, що позивач не має ключів від спірного будинку, а отже позбавлений права вільно користуватися своєю власністю.
Доводи апеляційної скарги про те, що факт вчинення перешкод зі сторони відповідача позивачу у здійсненні його права власності, зокрема у ненаданні ключів та доступу до спірного будинку, не був доведений належними та допустимими доказами колегія суддів не приймає, оскільки вони не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.
Відповідачка в апеляційній скарзі не спростувала доводи позивача, про відсутність у останнього вільного доступу до будинку, частина якого належить йому на праві власності .
Посилання апеляційної скарги на те, що суд прийшов до неправильних висновків, які не відповідають обставинам справи, не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення, оскільки ці доводи є безпідставні, доказами не підкріплені.
Таким чином, суд першої інстанції повно встановив обставини, що мають значення для даної справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду.
Рішення постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та його скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - відхилити.
Заочне рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 11 вересня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20-ти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді: