03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
тел./факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Справа № 22 ц - 796/15988/2013 Головуючий у І інстанції Батрин О.В.
Доповідач - Корчевний Г.В.
09 грудня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:
Головуючого Корчевного Г.В.,
Суддів Лапчевської О.Ф., Слободянюк С.В.,
при секретарі Охневській Т.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу заступника генерального директора ТзДВ «Страхова компанія «Індіго» - Васильченко Л.В на рішення Печерського районного суду міста Києва від 23 жовтня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ТзДВ «Страхова компанія «Індіго», третя особа ТОВ «Кредекс-Фінанс» про стягнення страхової виплати, моральної шкоди, колегія суду, -
У лютому 2013 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ТзДВ «Страхова компанія «Індіго», третя особа ТОВ «Кредекс-Фінанс» про стягнення страхової виплати, моральної шкоди, в якому просив стягнути з відповідача на його користь суму страхової виплати в розмірі 51 489 ( п»ятдесят одну тисячу чотириста вісімдесят дев»ять) грн. 49 (сорок дев»ять) коп., пеню за прострочення стягнення страхової виплати у розмірі 3 030 (три тисячі тридцять) грн. 49 (сорок дев»ять) коп. та 5000 (п»ять тисяч) грн. у відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 24.05.2012 року між сторонами було укладено договір страхування наземного транспорту № 206-П0028-12, за яким було застраховано належний позивачу транспортний засіб Mitsubishi Lancer, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, страховою вартістю 61 200 (шістдесят одна тисяча двісті) грн.
Вказує, що 14 липня 2012 року о 23 год. 30 хв. на перетині вулиць Братиславська та Крайня у м. Києві внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю застрахованого автомобіля під керуванням позивача, автомобіля ГАЗ 33021, номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 та Опель Астра, номерний знак НОМЕР_3, водій якого не встановлений, було пошкоджено автомобіль позивача. У зв»язку з цим, ОСОБА_2 звернувся до страхової компанії та повідомив про настання страхового випадку, в підтвердження настання якого надав всі необхідні документи. Проте, відповідач листом від 20 вересня 2012 року відмовив у виплаті страхового відшкодування на підставі порушення ОСОБА_2 п. 23.1.3 договору страхування, а саме - подання страхувальником неправдивих відомостей про об»єкт страхування або про факт та обставини настання страхового випадку.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 23 жовтня 2013 року позов ОСОБА_2 до ТзДВ «Страхова компанія «Індіго», третя особа ТОВ «Кредекс-Фінанс» про стягнення страхової виплати, моральної шкоди, - задоволено частково.
Стягнуто з ТзДВ «Страхова компанія «Індіго» на користь ОСОБА_2 страхову виплату у розмірі 47 612 (сорок сім тисяч шістсот дванадцять) грн. 75 коп. та пеню у розмірі 3 169 (три тисячі сто шістдесят дев»ять) грн. 84 (вісімдесят чотири) коп.
Стягнуто з з ТзДВ «Страхова компанія «Індіго» на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 507 (п»ятсот сім) грн. 83 коп.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду заступник генерального директора ТзДВ «Страхова компанія «Індіго» - Васильченко Л.В подав апеляційну скаргу та просить суд апеляційної інстанції рішення Печерського районного суду міста Києва від 23 жовтня 2013 року змінити та відмовити ОСОБА_2 в позовних вимогах в частині стягнення з ТзДВ «Індіго» на користь ОСОБА_2 страхової виплати в сумі 47 612 (сорок сім тисяч шістсот дванадцять) грн. 75 коп., пені у розмірі 3 169 (три тисячі сто шістдесят дев»ять) грн. 84 (вісімдесят чотири) коп. та судового збору у розмір 507 (п»ятсот сім) грн. 83 (вісімдесят три) коп.
Пославшись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі вказує, на те, що довідкою Деснянського РУГУ МВС України в м. Києві встановлено, що протоколи стосовно порушень правил дорожнього руху відносно водія автомобіля Opel Astra, номерний знак НОМЕР_3 не складалися та до суду не направлялися, а тому не має підстав стверджувати, що вказаному ДТП було троє учасників.
Крім того, зазначає, що судом першої інстанції не було надано жодної правової оцінки висновку ТОВ «Українські незалежні судові експерти» від 05 вересня 2012 року.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції було встановлено, що 24.05.2012 року між сторонами було укладено договір страхування наземного транспорту № 206-П0028-12, за яким було застраховано належний позивачу транспортний засіб Mitsubishi Lancer, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, страховою вартістю 61 200 (шістдесят одна тисяча двісті) грн.(т.1, а.с. 14-15)
14 липня 2012 року 0 23 год. 30 хв. на перетині вулиць Братиславська та Крайня у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля під керуванням позивача, автомобіля ГАЗ 33021, номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 та Опель Астра, номерний знак НОМЕР_3, водій якого не встановлений.(а.с. 17-20). Внаслідок вказано ДТП автомобіль позивача було пошкоджено, а саме був пошкоджений капот, передній та задній бампер, ліхтар, кришка багажника.(т1.,а.с. 9) У зв»язку з цим, ОСОБА_2 звернувся до страхової компанії та повідомив про настання страхового випадку, в підтвердження настання якого надав всі необхідні документи. Проте, відповідач листом від 20 вересня 2012 року відмовив у виплаті страхового відшкодування на підставі порушення ОСОБА_2 п. 23.1.3 договору страхування, а саме - подання страхувальником неправдивих відомостей про об»єкт страхування або про факт та обставини настання страхового випадку (т.1 а.с. 16), ґрунтуючись на дослідженні №000126/1 від 05 вересня 2012 року, відповідно до якого за обставин викладених у поясненнях ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не могло бути спричинено такі пошкодження автомобілю Mitsubishi Lancer, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1.
В апеляційній скарзі представник апелянта зазначає, що суд першої інстанції зробив хибний висновок, щодо учасників ДТП, яка сталася 14.07.2012 року, оскільки в Довідці Деснянського РУГУ МВС України в м. Києві встановлено, що протоколи стосовно порушень правил дорожнього руху відносно водія автомобіля Opel Astra, номерний знак НОМЕР_3 не складалися та до суду не направлялися, однак колегія суду не може погодитись з вказаним посиланням представника апелянта, так як, довідкою ДАІ від 28 липня 2012 року № 1521 встановлено, що учасників ДТП, яка сталася 14.07.2012 року було троє,( т.1 а.с.19-20). Крім того, на запит суду першої інстанції, для усунення розбіжностей між довідками, наданим працівниками ДАІ, Деснянське РУ ГУ МВС України в м. Києві надало довідку від 18 квітня 2013 року, в якій підтвердило, що учасників ДТП було троє, причому щодо третього учасника ДТП протоколи стосовно порушення правил дорожнього руху не складалися та до суду не направлялися, оскільки не можливо було встановити місцезнаходження автомобіля Opel Astra, номерний знак НОМЕР_3 та особу водія, причетного до зазначеного ДТП.
Посилання представника апелянта ТзДВ «Страхова компанія «Індіго» - Васильченко Л.В. на те, що суд першої інстанції не дав жодної правої оцінки висновку ТОВ «Українські незалежні судові експерти» від 05 вересня 2012 року спростовується матеріалами справи, виходячи з наступного.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування був висновок саме ТОВ «Українські незалежні судові експерти» від 05 вересня 2012 року, проведений спеціалістом ОСОБА_6
Оскільки до матеріалів справи ОСОБА_2 був поданий ще один висновок № ДА/46-12 від 30 січня 2013 року, проведений спеціалістом ОСОБА_7, в якому було встановлено, що учасників ДТП було троє, пошкодження завдані автомобілю Mitsubishi Lancer, державний н.з. НОМЕР_1, були вчиненні водієм Opel Astra, н.з. НОМЕР_3, а механізм події повністю відповідає поясненням ОСОБА_2, тому суд першої інстанції, для усунення розбіжностей між вказаними висновками спеціалістів, призначив судову транспортно-трасологічну експертизу, яка у зв»язку з відсутністю автомобіля Opel Astra, н.з. НОМЕР_3, не була проведена.
Печерський районний суду міста Києва ґрунтовно визнав висновок ОСОБА_6 таким, що не відповідає дійсності, оскільки із пояснень ОСОБА_6 вбачається, що дослідження механізму ДТП проводилось на підставі фотографій наданих аварійним комісаром відповідача, безпосередньо пошкоджені автомобілі він не оглядав та не використовував метод співставлення та суміщення автомобілів, що і стало підставою для складання такого висновку.
Колегія суду зазначає, що відповідно п. 19 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01 березня 2013 року « Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди. Завданої джерелом підвищеної небезпеки» у разі настання страхового випадку страховик зобов»язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору страхування є підставою для відмови у виплаті лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатись, що ця подія є страховим випадком, і має оцінюватись судом у кожному конкретному випадку.
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 990 ЦК України Страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.
Отже, виходячи із вищенаведеного, суд першої інстанції вірно дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2, так як ним було надано всі необхідні документи, та пояснення, які відповідали обставинам настання страхового випадку, а тому відмова ТзДВ «Індіго» у виплаті страхового відшкодування на підставі п. 23.1.3 - подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про об»єкт страхування або про факт та обставини настання страхового випадку - є необґрунтованою.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Тому колегія суду вважає, що рішення Печерського районного суду міста Києва від 23 жовтня 2013 року є обґрунтованим законним, та таким, що не підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 308, 312-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу заступника генерального директора ТзДВ «Страхова компанія «Індіго» - Васильченко Л.В - відхилити.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 23 жовтня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: