АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
Справа № 11сс/796/1604/2013 Ухвалу ухвалено під головуванням судді Мельник А.В.
Категорія: ст.303 КПК Доповідач в апеляційній інстанції: Жук О.В.
19 вересня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва
в складі головуючого, судді - доповідача Жук О.В.,
суддів Лашевича В.М., Паленика І.Г.,
при секретарі Дем'яненко В.І.,
з участю прокурора Савчука В.В.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 серпня 2013 року,
Цією ухвалою на підставі ч.2 ст. 304 КПК України повернуто скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого прокуратури Печерського району м. Києва від 16 серпня 2013 року про відмову у визнанні її потерпілою, оскільки до скарги не додані документи, що підтверджують право ОСОБА_3 оскаржити таку постанову.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу слідчого судді від 23 серпня 2013 року, ухвалити нову ухвалу, якою задовольнити скаргу ОСОБА_3, скасувати постанову слідчого від 16 серпня 2013 року та зобов'язати останнього визнати її потерпілою в кримінальному провадженні.
Свої вимоги він обґрунтовує тим, що підстави повернення скарги чітко визначені ч.2 ст. 304 КПК України, яка не містить обов'язку особи подати до суду разом зі скаргою документи, які підтверджують право подати таку скаргу. Тому, на думку адвоката, рішення про повернення скарги слідчим суддею не ґрунтується на вимогах закону.
В доповненнях до апеляційної скарги, адвокат ОСОБА_2 зазначив, що 13 вересня 2009 року він отримав постанову слідчого прокуратури Печерського району м. Києва від 30 серпня 2013 року про закриття кримінального провадження №42012110060000378 у зв'язку з відсутністю в діях співробітників МВС України складу кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 364, 365, 374, 397 КК України, яка, на думку адвоката, є незаконною. Тому, він просить також скасувати й цю постанову слідчого, зобов'язати слідчого провести досудове розслідування по даному провадженню відповідно до вимог КПК України.
Заслухавши пояснення прокурора, який заперечив проти скасування ухвали слідчого судді, вивчивши матеріали судового провадження, кримінального провадження та документи, додані до скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 304 КПК України скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування згідно ст. 303 КПК України, повертається, якщо вона подана особою, яка немає права її подавати. При цьому вказана стаття закону не містить обов'язку особи надати до суду документи на підтвердження такого її права.
Відповідно до ч.1 ст. 303 КПК України рішення слідчого про відмову у визнанні потерпілої на досудового провадженні може оскаржити особа, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження №42012110060000378, досудове розслідування по якому було розпочате за заявою адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3, 16 серпня 2013 року слідчим прокуратури Печерського району м. Києва було відмовлено у визнанні ОСОБА_3 потерпілою.
Таким чином, ОСОБА_3 мала право оскаржити зазначене рішення слідчого до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва. Тому ухвала слідчого судді від 23 серпня 2013 року, як винесена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства, підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали колегією суддів апеляційної інстанції відповідно до ч.1 ст. 412 , ч.2 ст. 407 КПК України.
Мотивуючи рішення про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілої, слідчий у постанові від 16 серпня 2013 року зазначив, що в ході досудового слідства, на час винесення цієї постанови не здобуто достатніх доказів, що в діях співробітників ПМОП «Беркут» та Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві наявні ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 364 КПК України. Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 55 КПК України слідчим не виявлено очевидних та достатніх підстав вважати, що ОСОБА_3 завдано моральну, фізичну або майнову шкоду.
У скарзі на постанову ОСОБА_3 зазначила, що вона 20 серпня 2013 року зверталася до слідчого із заявою про залучення її як потерпілого, оскільки діями співробітників МВС України їй спричинено моральну шкоду, що підтверджується наявними в кримінальному провадженні доказами, а також показаннями її батьків та подруги ОСОБА_4, які не були допитані слідчим.
Згідно з ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
З огляду на зазначені норми закону потерпілим може бути або безпосередньо особа, яка подала заяву про вчинення відносно неї кримінального правопорушення, або особа, яка подала заяву про залучення її до вже розпочатого кримінального провадження як потерпілого.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження із заявою про правопорушення до правоохоронних органів звернувся адвокат ОСОБА_2, а не ОСОБА_3 Саме за цією заявою було розпочате кримінальне провадження та слідчим почалося проводитися досудове розслідування.
ОСОБА_3 до 16 серпня 2013 року із заявою про залучення її до вже розпочатого кримінального провадження як потерпілої не зверталася.
Враховуючи викладене, на думку колегії суддів, слідчим було правомірно відмовлено у визнанні її потерпілою, тому підстави для скасування постанови слідчого від 16 серпня 2013 року та задоволення скарги ОСОБА_3 відсутні.
Постановою слідчого прокуратури Печерського району м. Києва від 30 серпня 2013 року кримінальне провадження №42012110060000378, досудове розслідування по якому було розпочате за заявою адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3, закрито у зв'язку з відсутністю в діях співробітників МВС України складу кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 364, 365, 374, 397 КК України.
Відповідно до ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскарженні судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили.
Постанова слідчого про закриття кримінального провадження може бути оскаржена слідчому судді в порядку ст. 303 КПК України.
Тому вимоги апеляційної скарги ОСОБА_2 про скасування постанови слідчого суперечать вимогам кримінального процесуального законодавства.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга адвоката ОСОБА_2 підлягає задоволенню лише в частині скасування ухвали слідчого судді від 23 серпня 2013 року.
Керуючись ст. 407, 422, 376 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 серпня 2013 року, скасувати.
Ухвалити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого прокуратури Печерського району м. Києва від 16 серпня 2013 року про відмову у визнанні її потерпілою.
Ухвала оскарженню не підлягає.
_________________ _________________ _________________
Жук О.В. ЛашевичВ.М. Паленик І.Г.
З оригіналом згідно
Суддя Апеляційного суду м. Києва О.В.Жук