Апеляційний суд міста Києва
Справа №22-13532 Головуючий у 1-й інстанції Леонтюк Л.К.
Доповідач Волошина В.М.
03 грудня 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі :
Головуючого Волошиної В.М.
Суддів Котули Л.Г., Слюсар Т.А.
при секретарі Круглик В.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 - представника ОСОБА_4 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 27 серпня 2013 року по цивільній справі за позовом Моторно (транспортне) страхового бюро України до ОСОБА_4, про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування.
Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
Позивач Моторно (транспортне) страхове бюро України звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 та просив стягнути з відповідача кошти в розмірі понесених витрат за відшкодування матеріального збитку внаслідок дорожньо-транспорної пригоди в сумі 22 122, 12 грн. та судові витрати в розмірі 2214, 60 гривень.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що 20.06.2009 року о 10.00 год. на території стоянки біля мебельного центру «Аракс», с. Софіївська Борщагівська по вул. Велика Кільцева, 110 з вини гр.ОСОБА_4, яка керувала автомобілем «Сузукі», д/н НОМЕР_3, сталася дорожньо-транспортна пригода.
На дату ДТП ОСОБА_4 не мала чинного договору обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Вина водія ОСОБА_4 в скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. підтверджується постановою Києво - Святошинського районного суду Київської області від року.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений автомобіль «Фольцваген Пассат», д/н НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_5, який на момент пригоди мав поліс обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності №ВС/3183952, укладений із ЗАТ «Міська страхова компанія».
Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 321 від 09.09.2009 року, складеного експертом-автотоварознавцем ОСОБА_6, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Фольцваген Пассат», д/н НОМЕР_2 складає 29 166, 07 гривень.
Згідно ремонтної калькуляції № 321 від 09.09.2009 року вартість ремонту автомобіля «Фольцваген Пассат», д/н НОМЕР_2 становить 26 546, 54 гривень.
У зв'язку з тим, що зазначена шкода не була відшкодована винною особою ДТП, МТСБУ виплатило потерпілому відшкодування в сумі 22 122, 12 гривень.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 27 серпня 2013 року стягнуто з ОСОБА_4 на користь МОТОРНО (ТРАНСПОРТНЕ) СТРАХОВОГО БЮРО УКРАЇНИ страхове відшкодування в розмірі 22 122 ( двадцять дві тисячі сто двадцять дві ) гривні 12 коп., судовий збір в розмірі 221 грн. 22 коп., а всього 22 343 ( двадцять дві тисячі триста сорок три ) гривні 34 коп. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду ОСОБА_1 - представник ОСОБА_4 подав на нього апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необгрутованість, ухвалення з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просив його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог посилаючись на ту обставину, що позивач не мав права регресної вимоги в розумінні ст. 1191 ЦК України, оскільки виплатив гроші іншій особі, яка не є власником транспортного засобу, а окрім того, діяла від імені власника транспортного засобу без відповідного доручення, відповідним чином посвідченого.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи позовні вимоги в зазначеному розмірі, суд першої інстанції виходив з їх доведеності.
З такими висновками суду слід погодитись, оскільки суд дійшов їх з дотриманням вимог процесуального законодавства щодо всебічності й повноти з'ясування дійсних обставин справи, прав та обов'язків сторін в даних правовідносинах належної правової оцінки наданих сторонами в справі доказів та норм матеріального права.
За правилами ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно ч.3, 4 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції , що 20.06.2009 року о 10.00 годин на території стоянки біля мебельного центру «Аракс», с. Софіївська Борщагівська по вул. Велика Кільцева, 110 з вини громадянки ОСОБА_4, яка керувала автомобілем «Сузукі», д/н НОМЕР_3, сталася дорожньо- транспортна пригода.
На дату ДТП ОСОБА_4 не мала чинного договору обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Вина водія ОСОБА_4 в скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується постановою Києво - Святошинського районного суду Київської області від 30.06.2009 року.
Внаслідок ДПТ отримав механічні пошкодження автомобіль «Фольцваген Пассат», д/н НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_7., який на момент пригоди мав поліс обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності №ВС/3183952, укладений зі ЗАТ «Міська страхова компанія», укладений ОСОБА_5
Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 321 від 09.09.2009 року, складеного експертом-автотоварознавцем ОСОБА_6, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Фольцваген Пассат», д/н НОМЕР_2 складає 29 166, 07 гривень (а.с. 10- 12).
Згідно ремонтної калькуляції № 321 від 09.09.2009 року вартість ремонту автомобіля «Фольцваген Пассат», д/н НОМЕР_2 становить 26 546, 54 гривень (а.с. 13-14).
У зв'язку з тим, що зазначена шкода не була відшкодована особисто винною особою ДТП, МТСБУ виплатило потерпілій стороні відшкодування в сумі 22 122, 12 гривень.
22.09.2009 представник потерпілої ОСОБА_5, який керував автомобілем на відповідній правовій підставі, з метою отримання страхового відшкодування, звернувся до МТСБУ з відповідною заявою та отримав зазначену суму.
В зв'язку з настанням події, передбаченої п.п. «а»п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортнихзасобів», відповідно до наказу МТСБУ №2778 від 05.11.2009 року про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, перераховано на ім»я ОСОБА_5 суму страхового відшкодування в розмірі 22 122, 12 гривень (а.с. 16).
Згідно п.п. «а»п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам п. 1.7 ст. 1 цього закону, та майну, яке знаходилось в такому транспортному засобі.
Згідно п.п. 2.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до висновку експерта за результатами проведення автотоварознавчої експертизи № 1744/13-54 від 18.06.2013 року проведеної судовим експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Калініченко Ю.В., матеріальний збиток завданий власнику автомобіля «Фольцваген Пассат», д/н НОМЕР_2 внаслідок ДТП з урахуванням фактичного пробігу автомобіля та з урахуванням фізичного зносу, на підставі інформації яка міститься у матеріалах справи, складає 29 373, 85 гривень. Дійсна вартість відновлювального ремонту автомобіля «Фольцваген Пассат», д/н НОМЕР_2, на підстві інформації яка міститься у матеріалах справи, складає 26 751, 47 гривень.
Розглядаючи спір суд першої інстанції в межах доводів позову повно і всебічно дослідив обставини спору, дав належну оцінку зібраним по справі доказам, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює і у відповідності з вимогами закону прийшов до правильного висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі представником відповідачки з приводу того, що позивач не має права регресного позову, оскільки страхову суму виплатив особі, яка не є власником пошкодженого автомобіля та діяла без відповідного доручення, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки як роз'яснив пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ у п. 13 постанови №4 від 01.03.2013 р. « Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», враховуючи, що відповідно до статтей 386, 395, 396 ЦК України положення щодо захисту права власності поширюється також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право), такі особи також мають право вимагати відшкодування шкоди завданої цьому майну. До таких осіб належить і особа, яка керувала транспортним засобом без доручення, але на підставі документів, визначених п. 2.1 Правил дорожнього руху України (посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційного документа на транспортний засіб). А гр. ОСОБА_5 керував автомобілем на відповідній правовій підставі.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги є не суттєвими і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права які призвели або могли призвести до неправильного вирішення цього спору.
Оскільки рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального закону, колегія суддів вважає, що підстав до його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317,319 ЦПК України, колегія суддів ,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - представника ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 27 серпня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: