АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
Справа № 11/796/1906/2013 Головуючий у суді першої інстанції - Федосєєв С.В.
Категорія КК: ч. 2 ст. 186, Доповідач в апеляційній інстанції - Жук О.В.
ч. 2 ст. 187 КК України
2 грудня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі головуючого судді Жук О.В.,
суддів Лашевича В.М., Паленика І.Г.,
за участю прокурора Глиняного С.В.,
засудженого ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 14 червня 2013 року, -
Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2012 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 187 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна. На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_3 призначено покарання у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
21 листопада 2012 року засудженим ОСОБА_3 подано апеляцію на вказаний вирок, яка постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 29 листопада 2012 року залишена без руху, оскільки вона не відповідає вимогам ст. 350 КПК України 1960 року /а.с.77-79, 80 т. 4/.
24 листопада 2012 року засудженим ОСОБА_3 подано доповнення до його апеляції на вирок /а.с.97-103 т. 4/.
17 грудня 2012 року засудженим ОСОБА_3 подано апеляцію на постанову суду від 29 листопада 2012 року про залишення його апеляції на вирок без руху /а.с.113-114 т. 4/.
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 24 грудня 2012 року апеляція засудженого ОСОБА_3 на вирок визнана такою, що не підлягає розгляду у зв'язку з тим, що останнім не виконані вимоги закону, зазначені в постанові суду від 29 листопада 2012 року, а зазначена постанова оскарженню не підлягає /а.с.116 т. 4/.
22 квітня 2013 року засудженим ОСОБА_3 подано апеляцію на постанову суду від 24 грудня 2012 року, яка містить лише клопотання про відновлення строку на її подачу /а.с.147 т. 4/.
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 14 червня 2013 року відмовлено у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_3 про відновленні строку на апеляційне оскарження постанови суду від 24 грудня 2012 року, оскільки зазначену постанову засуджений отримав 26 грудня 2012 року та у передбаченому законом порядку і строки її не оскаржував, про що в матеріалах справи міститься відповідна довідка Відділу документального забезпечення Дніпровського районного суду м. Києва /а.с.165-166 т. 4/.
В апеляції ОСОБА_3 просить скасувати вказану постанову та направити кримінальну справу до Дніпровського районного суду м. Києва для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду від 24 грудня 2012 року для захисту його прав.
Зазначає, що ним була оскаржена в апеляційному порядку постанова суду від 24 грудня 2012 року, однак з невідомих йому причин відомості про це у матеріалах справи відсутні. 22 квітня 2013 року ним була подана нова апеляція на зазначену постанову суду з клопотання про відновлення строку на її подачу. Апеляційним судом м. Києва була винесена ухвала про повернення даної кримінальної справи до районного суду в порядку ст. 353 КПК України 1960 року для відновлення йому строку на апеляційне оскарження постанови суду від 24 грудня 2012 року, однак судом першої інстанції дана вказівка виконана не була. Тому, вважає оскаржувану постанову суду незаконною.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечив проти апеляції, пояснення ОСОБА_3, який просив задовольнити вимоги апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи поданої апеляції, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст. 353 КПК України 1960 року у разі пропуску строку на апеляційне оскарження з поважних причин особа, яка має право на подання апеляції, може заявити клопотання перед судом, який постановив вирок, про відновлення пропущеного строку.
Як вбачається з матеріалів справи апеляції ОСОБА_3 на вирок були визнані такими, що не підлягають розгляду, постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 24 грудня 2013 року, яку він отримав перебуваючи в Київському СІЗО 26 грудня 2012 року.
З того часу ОСОБА_3 повідомляв, що подав апеляцію на вказану постанову, однак вона з невідомих йому причин була втрачена.
Згідно відповіді першого заступника начальника Київського СІЗО від 23.10.2013 від засудженого ОСОБА_3 в період часу з 26.12.2012 по 15.01.2013 до відділу по контролю за виконанням судових рішень Київського СІЗО апеляцій не надходило.
Відповідно до листа виконуючого обов'язки начальника Бориспільської виправної колонії ОСОБА_3 вибув з колонії до Київського СІЗО 14.12.2012 та не повертався.
В матеріалах справи міститься довідка відділу документального забезпечення Дніпровського районного суду м. Києва, згідно якої до суду також апеляція від ОСОБА_3 на постанову не надходила.
Таким чином, засудженим ОСОБА_3 апеляція на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 24 грудня 2012 року в установлений ст. 352 КПК України 1960 року строк, а також разом з клопотанням про відновлення пропущеного строку не подавалась.
Розглядаючи його клопотання про відновлення строку на подання апеляції суд першої інстанції дотримався вимог ст. 353 КПК України 1960 року та обґрунтовано прийшов до висновку про відмову в відновленні строку.
Доводи ОСОБА_3 про те, що апеляційним судом в ухвалі було надано вказівку суду першої інстанції задовольнити його клопотання суперечать змісту ухвали Апеляційного суду м. Києва від 22 квітня 2013 року, якою кримінальна справа була лише повернута для вирішення такого клопотання засудженого.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_3 про відновлення строку на апеляційне оскарження постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 24 грудня 2012 року є законною та обґрунтованою, а тому апеляція засудженого не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 365, ст. 366, ст.382 КПК України, п. 15 Перехідних положень КПК України 2012 року, колегія суддів, -
Апеляцію засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 14 червня 2013 року, якою відмовлено у задоволенні його клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду від 24 грудня 2012 року, - без зміни.
Кримінальну справу повернути до Дніпровського районного суду м. Києва для виконання вимог ст. 354 КПК України 1960 року щодо апеляції прокурора.
Судді: _______________ _________________ ___________________
ЖукО.В. Лашевич В.М. Паленик І.Г.
З оригіналом згідно
Суддя Апеляційного суду м. Києва Жук О.В.