[1]
31 жовтня 2013 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого - Немировської О.В.
суддів - Ящук Т.І., Чобіток А.О.
при секретарі - Бабіч К.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ПЗУ Україна» про стягнення страхового відшкодування, за апеляційною скаргою представника Приватного акціонерного товариства «ПЗУ Україна» - Антонюка Андрія Олександровича на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 24 травня 2013 року,
позивач в квітні 2013 року звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з відповідача на її користь суму страхового відшкодування в розмірі 7 007 грн. 52 коп., понесені витрати на правову допомогу в розмірі 1 600 грн. та судовий збір.
Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 24 травня 2013 року позовні вимоги було задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення в частині стягнення витрат на правову допомогу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за такими підставами.
При зверненні до суду позивач просила стягнути на її користь суму страхового відшкодування - 7 007 грн. 52 коп., витрати на правову допомогу в сумі 1 600 грн. та судовий збір.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 24.05.2013 р. позовні вимоги було задоволено в повному обсязі.
Апелянтом рішення суду оскаржується тільки в частині витрат на правову допомогу, а тому в іншій частині рішення не перевіряється.
Задовольняючи вимоги щодо розподілу судових витрат та стягнення витрат на правову допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було отримано послуги по наданню правової допомоги та здійснено оплату наданих послуг в сумі 1 600 грн.
Однак погодитись з таким висновком суду першої інстанції неможна, оскільки судом першої інстанції не враховано положення Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».
Відповідно до ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
В ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» закріплено, що розмір витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
Як видно з матеріалів справи, 11.02.2013 р. позивач уклала з адвокатом ОСОБА_3 Договір про надання юридичних (адвокатських) послуг. В Додатку №1 до Договору від 11.02.2013 р. зазначено, що розрахунок гонорару проводиться відповідно до Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік», Закону України «Про державний бюджет України на 2013 рік». При цьому вказано, що вартість однієї години роботи становить 453 грн. 60 коп., і замовник сплачує виконавцю аванс в розмірі 1 600 грн., а решта гонорару сплачується після виконання Договору під час підписання Акту виконаних робіт, в розмірі, який залежить від обсягу проведеної роботи за вирахуванням сплаченої суми.
В запереченнях, поданих представником ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1, було зазначено розрахунок вартості наданих юридичних послуг: збір доказів для подачі позовної заяви - 1 год., підготовка позовної заяви та додатків до неї - 2 год., представництво інтересів у судовому засіданні - 1 год., з розрахунку 1 година - 458 грн. 80 коп. Загальна вартість визначена в сумі 1 835 грн. 20 коп.
Вказаний розрахунок не можна визнати належним, оскільки він суперечить Додатку №1 до Договору. Такий розрахунок не складався при укладенні Договору, і в Додатку №1 зазначено, що сума 1 600 грн. є авансом.
Крім того, в справі відсутнє документальне підтвердження сплати позивачем вказаної суми, а зазначення про це лише в Додатку №1 до Договору не можна визнати як доказ фактично понесених позивачем витрат на правову допомогу.
Таким чином, рішення суду підлягає скасуванню в частині стягнення витрат на правову допомогу і в цій частині слід ухвалити нове рішення - про відмову в задоволенні цих вимог.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 313-317 ЦПК України, колегія суддів,
вирішила:
апеляційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства «ПЗУ Україна» - Антонюка АндріяОлександровича задовольнити.
Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 24 травня 2013 року в частині стягнення витрат на правову допомогу скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні вимог ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ПЗУ Україна» про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 1 600 грн. - відмовити.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/12679/2013
Головуючий у суді першої інстанції: Волокітіна Н.Б.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.