01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
13.04.2009 № 39/39
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів: Авдєєва П.В.
Коршун Н.М.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Пушка Д.Д. ( за довіреністю)
від відповідача - не з"явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Поляне"
на рішення Господарського суду м.Києва від 26.01.2009
у справі № 39/39 (суддя Гумега О.В.)
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Продмаркет"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Поляне"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 47338,40 грн.
В листопаді 2008року позивач звернувся з позовом до Господарського суду м. Києва про стягнення 47338,40 грн. заборгованості за договором № 1333 поставки товару від 21.03.2008 року, а саме 45862,66 грн. - основного боргу, 1311,77 грн. - пеню, 163,97 грн. - 3% річних, 474,00 грн. - державного мита, 118,00 грн. витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 26.01.2009 року. Позов задоволено повністю.
Відповідач не погодившись з рішенням звернувся з апеляційною скаргою в якій просить рішення скасувати повністю, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
Так, скаржник наголошує на тому, що Господарський суд м.Києва порушив норми ст. 77 ГПК України, а саме, він мав відкласти в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України, розгляд справи на іншу дату, оскільки представник відповідача не з'явився у судове засідання.
Як зазначає відповідач, оскаржуване рішення підлягає скасуванню на підставі п.п.2,3 ст.104 ГПК України, оскільки було порушено право відповідача на представництво його інтересів в судовому засіданні.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу в якому просить залишити рішення Господарського суду м. Києва від 26.01.2009 року без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія встановила наступне.
21.03.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 1333 (а.с.19), відповідно до п. 1.1 якого постачальник (позивач) зобов'язався поставити і передати, а покупець (відповідач) - прийняти і оплатити товари на умовах, викладених в цьому договорі.
Відповідно до умов зазначеного договору відповідач зобов'язався оплатити товар протягом (але не пізніше) 14 календарних днів з моменту поставки, передбаченого п. 3.2. цього договору (п. 6.2.).
Датою поставки вважається дата фактичного передання товару від постачальника покупцю (п. 3.2.).
На підставі пп. 7.2.1. п. 7.2. зазначеного договору на відповідача покладено обов'язок приймати та оплачувати товар на умовах цього договору.
Оплата товару здійснюється безготівковим розрахунком, шляхом перерахування покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п. 6.1.).
Позивач на виконання умов договору поставки № 1333 від 21.03.2008р. поставив відповідачу товар на загальну суму 45862,66 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними: № К0821008 від 21.08.2008р. на суму 1065,60 грн., № К0821007 від 21.08.2008р. на суму 10518,16 грн., № К0821023 від 21.08.2008р. на суму 10158,00 грн., № К0823008 від 23.08.2008р. на суму 9313,40 грн., № К0827039 від 27.08.2008р. на суму 6722,64 грн., № К0902016 від 02.09.2008р. на суму 3682,34 грн., № К0903005 від 4416,04 грн. ( а.с.33).
Згідно підписаного сторонами Акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.08.2008р.-12.01.2009р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 45862,68 грн.
Відповідач не виконав належним чином зобов'язання по оплаті поставленого товару. Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах.
Наведене свідчить про виникнення між сторонами цивільних прав і обов'язків відповідно до ст. 11 ЦК України, що виникли в результаті поставки товару та ґрунтуються на договорі поставки № 1333 від 21.03.2008р.
Як свідчать матеріали справи відповідач товар прийняв, але зобов'язання по оплаті поставленого товару не виконав внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 45862,66 грн.
Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 45862,66 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 1311,77 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 163,97 грн.
Пунктом 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України). В силу п. 1. ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Пунктом 8.1. договору поставки № 1333 від 21.03.2008р. передбачено, що при порушенні строків оплати товару, встановлених п. 6.2. даного договору, покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення платежу, а також штраф у розмірі трьох відсотків річних від суми прострочення.
У відповідності із ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 1311,77 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, судом першої інстанції правомірно були задоволені вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох відсотків річних в розмірі 163,97 грн.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог є правильним, відповідає вимогам матеріального права та матеріалам справи.
Проте, колегія суддів зважає на те, що місцевим судом при прийнятті оскаржуваного рішення порушені норми процесуального права, а саме, дану справу розглянуто за відсутністю відповідача, не повідомленого належним чином про місце та час судового засідання.
Згідно з ч.3 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. У забезпечення цієї засади судочинства ч.3 ст.4 ГПК України передбачено, що господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, Ухвалою Господарського суду м.Києва від 20.11.2008р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 12.12.2008р.
Дана Ухвала надіслана сторонам 21.11.2008р. Докази отримання відповідачем цієї ухвали в матеріалах справ відсутні.
Відповідно до пункту 3.5.1 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої Наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. №75, ухвала про порушення провадження у справі і призначення її до розгляду надсилається службою діловодства в день її прийняття всім учасникам процесу з повідомленням про вручення. Повідомлення з відміткою про вручення ухвали адресатові залучаються до матеріалів справи. Факт неодержання ухвали адресатом засвідчується поштовим повідомленням встановленого зразка, яке разом з неотриманою ухвалою та конвертом оперативно передається службою діловодства судді для ознайомлення та залучення до справи.
За приписами ст.104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь -якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь - якої з сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з підстав порушення зазначених вище норм процесуального права, а саме неналежного повідомлення відповідача.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати, понесені позивачем, покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Поляна” задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 26.01.2009 р. по справі №39/39 скасувати.
3. Позов Товариство з обмеженою відповідальністю „Продмаркет” задовольнити повністю.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Поляне” (04210, м.Київ, пр-т Героїв Сталінграда, 39-В; код ЄДРПОУ № 35149958; рахунки в банку невідомі) з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Продмаркет” (01103, м. Київ, Військовий проїзд, 1/8; код ЄДРПОУ № 24579453; рахунок № 26004281 у Філії ВАТ „ПІРЕУС БАНК МКБ КД” м. Києва, МФО 380151) 45862,66 грн.- основного боргу, 1311,77 грн. - пені, 163,97 грн. - три відсотки річних, 237,00 грн - державного мита.
5. Доручити Господарському суду м.Києва видати наказ.
6. Матеріали справи №39/39 повернути Господарському суду м. Києва.
Головуючий суддя Корсак В.А.
Судді Авдєєв П.В.
Коршун Н.М.