01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
22.04.2009 № 38/310
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів: Авдєєва П.В.
Коршун Н.М.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - не з'явився
від відповідача 1 : представник - Баранова В.В.( за довіреністю)
від відповідача 2: представник - Москаленко М.О. ( за довіреністю)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунальне підприємство "Новосанжарське бюро технічної інвентаризації"
на рішення Господарського суду м.Києва від 10.02.2009
у справі № 38/310 (суддя Власов Ю.Л.)
за позовом Комунальне підприємство "Новосанжарське бюро технічної інвентаризації"
до Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України
третя особа позивача
третя особа відповідача ПП Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор"
про розірвання договору та зобов"язання вчинити дії
В листопаді 2008 року позивач звернувся з позовом до Господарського суду м. Києва про спонукання ДП „Інформаційний центр” Міністерства юстиції України до укладання договору про організацію доступу до єдиного Державного Реєстру прав власності на нерухоме майно із КП „Новосанжарське бюро технічної інвентаризації „відповідно до вимог чинного законодавства України”.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 10.02.2009 року в позові відмовлено повністю.
КП „Новосанжарське бюро технічної інвентаризації” не погодившись з прийнятим рішенням звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 10.02.2009 року і прийняти нове рішення. Зокрема апелянт посилається на те, що позивачем було доведено наявність правових підстав для здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно на території смт. Нові Санжари та Новосанжарського району.
ДП „Інформаційний центр „Міністерства юстиції України” подав відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення без змін.
ПП „Полтавське бюро технічної інвентаризації „Інвентаризатор” подав відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення без змін.
Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія встановила наступне.
22.01.1991року наказом Управління житлово-комунального господарства №12 було ліквідовано Полтавське міжміське бюро технічної інвентаризації як державну організацію з 01.02.1991р.
08.07.1992року між Управлінням житлово-комунального господарства Полтавської обласної державної адміністрації та Колективним підприємством «Інвентаризатор» був укладений договір про здійснення Колективним підприємством «Інвентаризатор» реєстрації всього житлового фонду незалежно від форми власності (т.2 а.с.103)
01.08.2000року між Управлінням житлово-комунального господарства Полтавської обласної державної адміністрації та Колективним підприємством «Інвентаризатор» був укладений договір про здійснення Колективним підприємством «Інвентаризатор» інвентаризації об'єктів нерухомого майна та реєстрацію прав на них незалежно від форми власності (т.2 а.с.105).
18.12.2001р. між Полтавською обласною державною адміністрацією та Колективним підприємством «Інвентаризатор» був укладений договір про здійснення Колективним підприємством «Інвентаризатор» інвентаризації об'єктів нерухомого майна та реєстрацію прав на них незалежно від форми власності (т.2 а.с.106).
25.11.2002р. Виконкомом Полтавської міської ради був зареєстрований статут Відповідача 2.
Відповідно до п.1.2. вказаного статуту Відповідач був створений на основі викупу трудовим колективом основних фондів Полтавського бюро технічної інвентаризації, згідно з договором між Управлінням житлово-комунального господарства Полтавської обласної державної адміністрації та орендним підприємством Полтавського міжміського бюро технічної інвентаризації.
26.02.2004р. між Відповідачами був укладений договір №4-7 (т.2 а.с.67) про організацію доступу БТІ до користування автоматизованою електронною системою «Реєстр прав власності на нерухоме майно».
Відповідно до п.5.2., 5.3. вказаного договору він може бути розірваним до закінчення строку його дії лише за згодою сторін. У інших випадках договір може бути розірваним лише на підставі рішення суду та у випадку прийняття однією з сторін рішення про ліквідацію.
У 2005 році Відповідачем 2 були укладені з Великокобелячківською, Новосанжарською, Кунцівською, Галущиногреблянською, Крутобалківською, Писарівською, Руденківською, Лелюхівською, Соколовобалківською, Лівенською, сільськими радами договори на здійснення Відповідачем 2 інвентаризації об'єктів нерухомого майна та реєстрації прав власності на них на території цих сільських рад (т.2 а.с.6-11).
Також виконавчими комітетами сільських та селищних рад Новосанжарського району у 2003 році були прийняті рішення про передачу правопопереднику Відповідача 2 повноважень на здійснення Відповідачем 2 реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна на території цих сільських рад (т.2 а.с.19-28).
22.11.2007р. рішенням Новосанжарської селищної ради було утворено КП „Новосанжарське бюро технічної інвентаризації” та затверджено його статут.
13.12.2007р. Позивача було зареєстровано в Новосанжарській районній державній адміністрації.
З моменту держаної реєстрації Позивача виконавчими комітетами сільських рад району були прийняті рішення про делегування повноважень Позивачу на підготовку документів для видачі свідоцтв про право власності, проведення обліку та реєстрації об'єктів нерухомого майна та їх обмежень, розміщених на територіях Богданівської, Великокобелячківської, Полузірської, Шедіївської, Великосолонцівської, Нехворощанської, Новосанжарської, Сухомаячківської, Маячковіської, Малоперещепинської, Попівської, Клюсівської, Драбинівської, Галущиногреблянської, Зачепилівської, Крутобалківської, Писарівської, Руденківської, Старосанжарської, Стовбинодолинської, Супротивнобалківської, Судівської, Кустоловської, Лелюхівської, Соколовобалківської, Лівенської, Малокобелячківської, Пологівської сільських рад.
На підставі зазначених рішень з переліченими сільськими радами Позивачем та виконавчими комітетами сільських рад в особі сільських голів укладено договори на підготовку документів для видачі свідоцтв про право власності на об'єкти нерухомого майна незалежно від форм власності.
Селищним головою було направлено клопотання на ім'я голови Новосанжарської райдержадміністрації про погодження делегування повноважень виконавчими комітетами сільських рад на проведення робіт з обліку та реєстрації об'єктів нерухомого майна Позивачу.
13.02.2008р. Новосанжарською райдержадміністрацією було прийняте розпорядження №62 про погодження делегування повноважень виконавчими комітетами сільських рад на проведення робіт з обліку та реєстрації об'єктів нерухомого майна Позивачу.
14.01.2008р. та 05.02.2008р. Позивач звертався до Полтавської філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України з пропозицією про укладення договору на організацію доступу до єдиного державного реєстру прав власності на нерухоме майно. На заяви директора Позивача від 14.01.2008р. №1, від 05.02.2008р. №7 були надані відповіді з відмовою (від 01.02.2008р. №01-13/131, від 27.02.2008р. № 01-13/247).
При цьому, Полтавською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України Позивачу була надана відповідь про те, що на сьогоднішній день реєстрацію прав власності на нерухоме майно на території Новосанжарського району Полтавської області здійснює Відповідач 2 на підставі договору про організацію доступу БТІ до користування автоматизованою електронною системою «Реєстр прав власності на нерухоме майно» від 26.02.2004р. №4-7.
28.05.2008р. Відповідач 1 направив Відповідачу 2 лист з проханням повідомити про згоду Відповідача 2 на припинення функцій з реєстрації на території Новосанжарського району (т.1 а.с.97)
02.06.2008р. Відповідач 2 категорично заперечив проти припинення його функцій з реєстрації на території Новосанжарського району(т.1 а.с.98).
Причиною спору стало те, що Позивач вважає, що Відповідач повинен підписати з Позивачем договір про організацію доступу БТІ до користування автоматизованою електронною системою «Реєстр прав власності на нерухоме майно», що договір про організацію доступу БТІ до користування автоматизованою електронною системою «Реєстр прав власності на нерухоме майно» укладений між Відповідачем та Третьою особою, повинен бути розірваним в зв'язку зі зміною обставин, а Відповідачі проти цього заперечують.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Згідно з ст.652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Відповідно до вищевикладеного вбачається, що договір може бути розірваним за згодою сторін цього договору, на вимогу однієї із сторін договору у разі істотного порушення договору другою стороною або істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Як було встановлено судом першої інстанції 26.02.2004року між Відповідачами був укладений договір №4-7 про організацію доступу БТІ до користування автоматизованою електронною системою «Реєстр прав власності на нерухоме майно». Відповідно до п.5.2., 5.3. вказаного договору договір може бути розірваним до закінчення строку його дії лише за згодою сторін. У інших випадках договір може бути розірваним лише на підставі рішення суду та у випадку прийняття однією з сторін рішення про ліквідацію (т.1 а.с. 93)
Як вбачається з матеріалів справи сторони договору №4-7 про організацію доступу БТІ до користування автоматизованою електронною системою «Реєстр прав власності на нерухоме майно», укладеного між Відповідачем 1 та Відповідачем 2, згоди про його розірвання не досягали, жодна з сторін цього договору його розірвання з підстав істотного порушення договору другою стороною або істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору не вимагає, жодною з сторін рішення про ліквідацію не приймалось.
Чинним законодавством України також не встановлено розірвання судом спірного договору з підстави, вказаної Позивачем, при цьому в зв'язку зі зміною обставин, про що просить Позивач, відповідно до ст.652 Цивільного кодексу України спірний договір може бути розірваний лише на вимогу сторони цього договору, а не Позивача, який його стороною не являється.
Згідно з вищезазначеною обставиною у суду першої інстанції відсутні правові підстави для розірвання спірного договору за позовною вимогою, тому у цій частині позовних вимог Господарський суд правомірно відмовив.
Відповідно до п.1.4. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно державна реєстрація прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002р., державна реєстрація прав власності на нерухоме майно - це внесення запису до реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулася до БТІ.
Згідно з п.1.3. вказаного Тимчасового положення державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць. Здійснення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно в межах одного населеного пункту кількома БТІ не допускається.
Судом першої інстанції було встановлено, що 26.02.2004р. між Відповідачами був укладений договір №4-7 про організацію доступу БТІ до користування автоматизованою електронною системою «Реєстр прав власності на нерухоме майно», який є чинним на даний час,
реєстрацію прав власності на нерухоме майно на території Новосанжарського району Полтавської області здійснює Відповідач 2.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовна вимога Позивача про спонукання Відповідача 1 до укладання договору про організацію доступу до державного реєстру прав власності на нерухоме майно з Позивачем не відповідає п.1.3. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно державна реєстрація прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.02р., тому не може бути задоволеною.
Також суд першої інстанції правомірно не прийняв до уваги позовні вимоги Позивача, що згідно з п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» Відповідач не може здійснювати реєстрацію прав власності на нерухоме майно, оскільки ці повноваження надані лише комунальним підприємствам, з наступних підстав.
Відповідно до матеріалів справи Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» набрав чинності з 03.08.04р., в даному законі не передбачено, що він має зворотну дію у часі. Отже, даний закон не може застосовуватись до договірних відносин, які виникли між Позивачем і Відповідачем до набрання цим законом чинності.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в позові слід відмовити повністю.
З огляду на викладене, колегія приходить до висновку, що оспорюване рішення відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Керуючись ст.ст. 99,101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
1.Апеляційну скаргу Комунального підприємства „Новосанжарське бюро технічної інвентаризації” залишити без задоволення.
2.Рішення Господарського суду м. Києва від 10.02.2009 р. по справі №38/310 залишити без змін.
3. Матеріали справи №38/310 повернути Господарському суду м.Києва.
Головуючий суддя Корсак В.А.
Судді Авдєєв П.В.
Коршун Н.М.