Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207
Іменем України
05.05.2009
Справа №2-2/848-2009
за позовом - Промислово-Будівельної групи "Інтобуд" (65014, м. Одесса, вул. Пушкінська, 32)
до КРП "Кримська експертна рада з оцінки сейсмічної небезпеки та прогнозу землетрусів" (95001. м. Сімферополь, вул. Леніна, 17)
про розірвання договору
Суддя Толпиго В.І.
Від позивача : не з'явився
Від відповідача : Комедова - предст, довір у справі.
Суть спору: Позивач звернувся до ГС АР Крим із позовом до відповідача про розірвання договору №56/2007 від 19.4.2007 р.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що між сторонами було укладено договір від 19.4.2007 р. №56/2007 на виконання науково-дослідницьких робіт. Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, сплативши передоплату у розмірі 50% від суми договору, що складає 27 435грн51коп, проте, відповідач порушив строки виконання зобов'язань за договором та виконав науково - дослідницькі роботи не 30.6.2007р, а 12.01.2009р. Враховуючи велике прострочення боржника, позивач втратив інтерес до виконання даних робіт та відмовляється від прийняття звіту про виконані роботи, що і стало підставою для звернення із позовною заявою до суду.
16 березня 2009 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого не погоджується із позовними вимогами позивача та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню. Також відповідач зазначає, що позивач, не бажаючи розрахуватись за виконані відповідачем роботи, заявив вимоги щодо розірвання договору №56 від 19.04.2007 р., у зв'язку з чим провадження у справі №11/170-08-5105 було зупинено ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.02.2009 р. до розгляду даної справи. Таким чином, позивач є недобросовісною стороною у виконанні зобов'язань.
21 квітня 2009 року до суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника ПБГ "Інтобуд".
Представник позивача у судове засідання не з'явився, хоча про час там місце розгляду справи був повідомлений належним чином - рекомендованою кореспонденцією із повідомленням.
Спір розглядається за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив:
Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.
Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі.
Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК| України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст..11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків являється договір.
Частина 1ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1, 2 ст180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.
Відповідно до ст..629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Між Промислово-будівельною групою "Інтобуд" (замовником) та КРП „Кримська експертна рада з оцінки сейсмічної небезпеки та прогнозу землетрусів" (виконавцем) було укладено договір на виконання науково-дослідницьких робіт № 56/2007 від 19 квітня 2007 року, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання робіт за темою: „Уточнення сейсмічності ділянки проектованого будівництва дитячого садку у МКР Ш-4-1 житлового району їм. Косовського у м. Одесі". (п.1.1 договору).
Строк здачі робіт за договором: попередній висновок - 2 тижня з дня надходження авансу на рахунок виконавця; кінцевий науково - технічний звіт - 2 місяця з дня надходження авансу на рахунок виконавця. (п.1.3 договору).
Відповідно до п. 2.1 договору, за виконану роботу, відповідно до умов договору, ПБГ "Інтобуд" перераховує КРП „Кримська експертна рада з оцінки сейсмічної небезпеки та прогнозу землетрусів" відповідно до протоколу про договірну ціну (додаток 2) - 54871грн02коп, що є вартістю робіт за договором.
Згідно з п. 2.2 договору, оплата робіт замовником здійснюється на підставі акту здачі - приймання робіт з передплатою у розмірі 50 % від вартості робіт.
При завершенні робіт, виконавець надає замовнику акт здачі - приймання науково - дослідницьких робіт з доданням до нього звіту про виконані роботи, передбачені календарним планом робіт (додаток 2) та технічним завданням (додаток 1). При цьому замовник у продовж 10 днів оформлює акт здачі - приймання робіт виконавцю або спрямовує мотивовану відмову від прийняття робіт. (п.3.1, 3.2 договору).
У затвердженому обома сторонами календарному плані робіт, що являється невід'ємною частиною договору, визначено, що початок виконання робіт - це дата надходження авансу на рахунок виконавця, а закінчення - 1,5 місяця з моменту надходження авансу на рахунок виконавця.
Відповідно до умов договору 15.05.2007 року позивачем була здійснена передплата у сумі 27435грн51коп., що складає 50 % від вартості робіт, що підтверджується матеріалами справи, а саме: витягом щодо руху грошових коштів по рахунках відповідача.
Позивач звернувся з позовом до суду про розірвання договору на виконання науково-дослідницьких робіт № 56/2007 від 19 квітня 2007 року.
Підстави для зміни або розірвання договору передбачені ст..651 ЦК України, відповідно до якої зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на ч.3 ст.612 та ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України.
Частиною 3 ст.612 Цивільного кодексу України визначено, що якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Зміст п.2 ст.651 Цивільного кодексу України, як вже зазначалося, передбачає, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Судом в ході розгляду спору встановлено, що на виконання відповідачем умов договору, звіт про виконані роботи був оформлений відповідачем 27.06.2007 року та направлений на адресу позивача разом із рахунком №101 від 15.07.2007р на сплату кінцевого платежу за договором № 56/2007 від 19 квітня 2007 року, що підтверджується супровідним листом від 15.07.2007р. та поштовою квитанцією про направлення поштової кореспонденції замовнику.
Між Промислово-будівельною групою „ІНТОБУД" та КРП „Кримська експертна рада з оцінки сейсмічної небезпеки та прогнозу землетрусів" було підписано акт від 15 липня 2007 року здачі-приймання науково-дослідницьких робіт за договором № 56/2007 від 19 квітня 2007 року „Уточнення сейсмічності ділянки проектованого будівництва дитячого садку у МКР Ш-4-1 житлового району їм. Косовського у м. Одесі", відповідно до якого роботи були виконані у повному обсязі, а вартість робіт складає 54 871грн02коп. із ПДВ, претензій у замовника нема.
Так судом в ході розгляду спору встановлено, що всі роботи, передбачені договором №56/2007 від 19 квітня 2007 року на виконання науково-дослідницьких робіт, були виконані виконавцем у повному обсязі та у строки обумовлені договором, що підтверджується матеріалами справи, та з моменту настання строку виконання договору та до моменту звернення з позовом до суду замовник не заявляв претензій виконавцю щодо виконання ним умов договору.
Більш того, відповідно до листа №1 від 08.01.2009р відповідачем повторно на адресу позивача був спрямований звіт про виконані роботи, що підтверджується описом вкладення до цінного листа від 08.01.2009р.
Отже, позивачем не представлено належних та допустимих доказів прострочення боржником виконання зобов'язання та істотного порушення відповідачем умов договору у розумінні ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України, якими сторони керувалися при укладенні спірного договору, оскільки істотність порушення договору визначається за об'єктивними ознаками та обставинами, що вказують на значну міру позбавлення того на що особа розраховувала при укладенні договору, позивачем не представлено поважних причин для розірвання договору, а отже не доведено правомірності своїх вимог щодо розірвання договору.
Таким чином, вимога про розірвання договору №56/2007 від 19 квітня 2007 року на виконання науково-дослідницьких робіт необґрунтована і не підлягає задоволенню.
Витрати по оплаті держмита, витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу відносяться на позивача.
У судовому засіданні була оголошена перерва на 05.5.2009р для винесення рішення.
Рішення оголошене 05.5.2009р.
Керуючись ст.ст.49,75,77,82,84,85 ГПК України
У позові відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Толпиго В.І.