Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103
Іменем України
23.04.2009
Справа №2-15/892-2009
23 квітня 2009 року м. Сімферополь Справа № 2-15/892-2009
За позовом Відкритого акціонерного товариства «Кримелектромашторг» (95047, АР Крим, м. Сімферополь, Миколаївське шосе, 3 км, ідентифікаційний код 05512035)
До відповідача Відкритого акціонерного товариства «Кримгідроспецбуд» (95006, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. К. Лібкнехта, 39/41, ідентифікаційний код 01416501)
Про стягнення 39730,61 грн.
Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко
представники:
Від позивача - Сокол А.Ф., довіреність № 14 від 09.01.2009 р., у справі
Від відповідача - Сігітова С.В., довіреність б/н від 30.12.2008 р., у справі
Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство «Кримелектромашторг» звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Кримгідроспецбуд» про стягнення 39730,61 грн.
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті поставленого позивачем товару, в результаті чого склалася заборгованість у розмірі 39730,61 грн., що і стало приводом для звернення Відкритого акціонерного товариства «Кримелектромашторг» з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку.
Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позов проти позовних вимог не заперечує, зазначає, що неможливість виконання зобов'язання сталася з вини обслуговуючого банку, який тимчасово заблокував грошові кошти відповідача. Крім того, відповідач просить суд відкласти розгляд справи до 01.05.2009 р.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
З огляду на те, що слухання справи вже відкладалося, відповідачем не приведено суду обґрунтованих підстав щодо необхідності відкладення розгулу справи, матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.
Отже, за такими обставинами, суд дійшов висновку, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, тобто справу можливо розглянути за наявними в ній документами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
Відкритим акціонерним товариством «Кримелектромашторг» здійснювалися поставки товару на адресу Відкритого акціонерного товариства «Кримгідроспецбуд», що підтверджується доданими до матеріалів справи видатковими накладними (а.с. 11-33)
Вказаний товар був прийнятий відповідачем, про що свідчить підписи уповноваженого представника у видаткових накладних а також довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей. (а.с. 34-45)
Всього позивачем було здійснено поставку на загальну суму 41299,01 грн.
Відповідачем у виконання свого зобов'язання було оплачено отриманий товар у розмірі 1568,40 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (а.с. 46-47)
Проте відповідачем не була здійснена оплата у повному обсязі за поставлену продукцію, в результаті чого склалася заборгованість у розмірі 39730,61 грн., що і стало приводом для звернення з відповідним позовом до суду.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.
Така вимога була направлена позивачем на адресу відповідача 16.01.2009 р. (а.с.8).
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Чинним законодавством України не передбачена обов'язкова форма договору як єдиного письмового документу.
Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 2 статті 207 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
В даному випадку вчинення правочину щодо поставки товару підтверджується підписаними обома сторонами накладними на поставку товару, довіреністю на отримання та частковою оплатою відповідачем поставленого товару.
Відповідно до положень частини 1 статті 538 Цивільного кодексу України .виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.
Так, при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. (частина 2 статті 538)
Положеннями частини 4 статті 538 Цивільного кодексу України встановлено якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Отже, судом встановлено, що позивач виконав своє зустрічне зобов'язання щодо поставки товару.
Відповідач, в порушення норм чинного законодавства не представив суду доказів виконання свого зобов'язання оплати товару в повному обсязі.
Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Таким чином матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем обов'язків щодо сплати отриманого товару у повному обсязі, а отже сума заборгованості у розмірі 39730,61 грн. повинна бути стягнута з відповідача.
Доказів, що підтверджують зворотнє, ніж встановлено судом, відповідачем всупереч вимогам статті 33 Господарського процесуального кодексу України, не надано, в той час, як кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень способом, встановленим для доведення такого роду фактів.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення в порядку статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 24.04.2009 р.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Кримгідроспецбуд» (95006, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. К. Лібкнехта, 39/41, ідентифікаційний код 01416501) на користь Відкритого акціонерного товариства «Кримелектромашторг» (95047, АР Крим, м. Сімферополь, Миколаївське шосе, 3 км, ідентифікаційний код 05512035, п/р 26006047063701 в ВАТ «Сведбанк» в м. Києві МФО 300164) 39730,61 грн. основного боргу, 397,31 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.