ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 37/31
14.04.09
За позовом
Українського центру оцінювання якості освіти
До
Третя особа
Товариства з обмеженою відповідальністю «Гепард»
Підприємство громадської організації інвалідів «Промінь»
Про
зобов'язання передати 15840 л бензину марки А-95, загальна вартість якого становить 792000,00 грн., в обмін на 992 бланків - дозволів (талонів) на бензин марки А-95 номіналом 10 л. (індивідуальні номери штрих - коди : 108835758-108836744; 108836747; 108836750; 108836753; 108836756) та 296 бланків-дозволів (талонів) на бензин марки А-95 номіналом 20 л (індивідуальні номери штрих-коди : 109562044-109562316; 109562338-109562358; 109562359; 109562362)
Суддя Кондратова І.Д.
В судових засіданнях брали участь представники сторін:
Від позивача : Денисенко О.М.- представник за довіреністю № 2 від 28.01.2009 року, Пацюк О.Д.- представник за довіреністю № 3 від 20.02.2009 року; Дяченко В.В.- представник за довіреністю № 3 від 20.02.2009 року;
Від відповідача Коршун Т.О.- представник за довіреністю № б/н від 20.02.2009 року;
Від третьої особи : не з'явився;
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Українського центру оцінювання якості освіти до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гепард»про зобов'язання передати 15840 л бензину марки А-95, загальна вартість якого становить 792000,00 грн., в обмін на 992 бланків - дозволів (талонів) на бензин марки А-95 номіналом 10 л. (індивідуальні номери штрих - коди : 108835758-108836744; 108836747; 108836750; 108836753; 108836756) та 296 бланків-дозволів (талонів) на бензин марки А-95 номіналом 20 л (індивідуальні номери штрих-коди : 109562044-109562316; 109562338-109562358; 109562359; 109562362).
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач безпідставно відмовляється здійснити відпуск бензину в кількості 15840 л в обмін на талони.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2009 р. порушено провадження у справі № 37/31, розгляд справи було призначено на 23.02.2009 року о 12-15. У відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи неодноразово відкладався.
Відповідач відзиві на позовну заяву не визнає позовні вимоги, зазначаючи, що наявність обов'язку у відповідача, а саме передати нафтопродукти позивачу, може виникати після оформлення правочину купівлі-продажу між цими особами. Наявність правочину може підтверджуватись рахунком на певну кількість нафтопродуктів, накладною (підписаною представниками продавця та покупця), довіреністю покупця на отримання товару та документами про оплату товару. Відсутність у позивача зазначених документів не є порушенням його прав. В свою чергу відсутність цих документів доводить відсутність прав у позивача пред'являти вимоги до відповідача, а щодо останнього доводить відсутність обов'язків перед позивачем. Крім того, відповідач у відзиві на позовну заяву посилається на те, що помилка позивача обумовлена тим, що він розуміє нібито талон на отримання нафтопродуктів є окремим об'єктом, який може бути предметом купівлі - продажу. Зазначені міркування помилкові, оскільки жодним законодавчим актом до талонів на отримання нафтопродуктів не визначено обов'язкових умов їх випуску, використання та обігу, таких умов як, наприклад, визначено щодо акцій, векселів та інших цінних паперів. Враховуючи зміст Інструкції власник нафтопродуктів, що реалізуються через автозаправні станції (далі - АЗС), самостійно визначає форму та зміст своїх талонів, які він сам друкує та сам приймає. Наявність талонів та їх використання обумовлено метою спрощення правовідносин купівлі - продажу між продавцем і споживачем нафтопродуктів. Спрощення полягає в тому, що покупець може одночасно оплатити велику кількість нафтопродуктів, а отримувати їх частинами в межах потреби за пред'явленням талону. Особливість полягає в тому, що талон виготовлює власник (продавець) нафтопродуктів і в подальшому приймає їх для передачі нафтопродуктів покупцю. Правовідносини купівлі - продажу здійснюються лише між продавцем та покупцем і наявність талону у покупця є свідченням, що продавець ще не виконав свого зобов'язання передати покупцю товар. Третя особа на підставі рахунку сплатила відповідачу 141000,00 грн. за 30000 літрів бензину А-95 (за ціною 4,7 з ПДВ за літр). За накладною від 26.10.2007 № 19632 відповідач передав третій особі зазначену кількість бензину. Разом з підписанням накладної третя особа отримала від відповідача талони на отримання всього об'єму бензину А-95. Зазначена передача талонів (з моменту підписання накладної) обумовлена, тим що відповідач (будучи продавцем) готов передати третій особі (покупцю) весь об'єм бензину одночасно і в цей же день, але талони надають можливість третій особі (покупцю) самостійно встановлювати порядок отримання бензину, а саме в цей же день пред'явити всі талони на АЗС відповідача і отримати весь бензин чи поступово (за необхідністю) пред'явити частину талонів на АЗС і отримати лише необхідну кількість бензину. Талони, передані відповідачем третій особі, дають останньому лише можливість отримати від відповідача певну і необхідну кількість бензину. У випадку, якщо талони будуть втрачені, третя особа втрачає можливість отримати бензин на АЗС продавця (відповідача). Відповідач вважає, що талони не є підтвердженням передачі товару, або його оплати, а також не є підтвердженням правочину купівлі - продажу, вони лише спрощують для покупця порядок отримання бензину покупцем. Третя особа за фактом передачі талонів позивачу позбулася талонів і разом з цим втратила можливості отримати бензин на АЗС відповідача. Разом з цим позивач, отримавши талони від третьої особи, не набув прав та обов'язків покупця, так само як і відповідач не став продавцем до позивача. Талон не є уніфікованим документом, який безумовно надає, встановлює певні права для його держателя та обов'язки для емітента. Талони не мають вільного обігу як цінні папери з умовою на пред'явника. Відповідач вважає, що позивач неправомірно посилається на Інструкцію про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях, оскільки остання не відповідає Конституції України, а тому у відповідності до статті 4 Господарського процесуального кодексу України не застосовується господарським судом. Крім того, відповідач вказує на те, що договір № 14/7/180 від 27.09.2007 року є нікчемний у відповідності до частини 3 статті 34 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», оскільки договір було укладено за результатами процедури закупівлі, проведеної з порушенням вимог статті 291 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 14.04.2009 року за згодою представника позивача було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
25 жовтня 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Гепард»виставило Підприємству громадської організації інвалідів «Промінь»рахунок № 12985 на оплату бензину А-95 в кількості 30000,00 л вартістю 141000,00 грн. Підприємство громадської організації інвалідів «Промінь»оплатило зазначений рахунок, після надходження коштів на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Гепард», останній передав третій особі талони на отримання бензину А-95 в кількості 30000,00 л вартістю 141000,00 грн. даний факт визнається та не оспорюється відповідачем.
В подальшому, Підприємство громадської організації інвалідів «Промінь»згідно договору закупівлі нафтопродуктів № 14/180 від 27.09.2007 року та видаткової накладної від 29.10.2007 року передало позивачу зазначені талони на отримання бензину А-95, а також старт-карту Pay Flex 1k. При цьому послання відповідача на те, що договір закупівлі нафтопродуктів № 14/180 від 27.09.2007 року є нікчемним судом не прийматься до уваги, оскільки як встановлено судом недотримання терміну оприлюднення і опублікування інформації про державні закупівлі відбулось не з вини позивача, а з вини організації, яка здійснює оприлюднення, тобто позивач не порушив зазначених норм Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», а тому договір закупівлі нафтопродуктів № 14/180 від 27.09.2007 року не може вважатись недійсним, відповідно до положень статті 34 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти».
З урахуванням вищевикладеного, суд відзначає, що Український центр оцінювання якості освіті є законним власником товарних талонів (бланків дозволів) на дизельне паливо загальною кількістю 992 штуки номіналом 10 л та 296 штук номіналом 20 л, загальною вартістю 79200,00, які видані відповідачем, містять найменування підприємства, а також індивідуальні штрих-коди. Оглянуті в судовому засіданні оригінали талонів на отримання пального, що зберігаються у Українського центру оцінювання якості освіті не викликають сумнівів у їх справжності. Відповідачем не заперечується факт видачі даних талонів (бланків дозволів) на бензин марки А-95.
Відповідач відмовляється видавати позивачу бензин марки А-95 в кількості 15840 л згідно талонів, які наявні у позивача, посилаючись на відсутність договірних відносин між відповідачем та позивачем.
Суд, розглянувши заперечення відповідача, встановив наступне.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з приписами статті 11 вказаного Кодексу цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Зі змісту статті 526 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Під виконанням зобов'язань розуміють вчинення кредитором і боржником дій зі здійснення прав та виконання обов'язків, що випливають із зобов'язання. Обумовлені дії (або утримання від здійснення певної дії) складають предмет зобов'язання. Такого роду дії повинні точно відповідати всім умовам договору або вимогам законодавства, а при їх відсутності -вимогам, що звичайно пред'являються, у тому числі звичаям комерційного обороту, правилам ділової етики тощо.
Принципи, яким повинне відповідати виконання зобов'язання у кожному окремому випадку, - це загальні правила виконання зобов'язань. До них відносяться належне виконання, неприпустимість односторонньої відмови від виконання і реальне виконання.
Належне виконання зобов'язання - це виконання зобов'язання, обумовленого в договорі, акті цивільного законодавства чи відповідними звичаями способом, предметом, у встановлений строк та в певному місці, належній особі та належною особою. Належне виконання в усіх випадках звільняє боржника від його обов'язків і припиняє зобов'язання.
Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Статтею 545 Цивільного кодексу України передбачено, що прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.
Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає.
Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку.
У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов'язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.
Термін «борговий документ»означає письмове підтвердження факту прийняття боржником обов'язку сплатити гроші, виконати роботу, надати послуги. Кредитор, що пред'являє борговий документ, після отримання виконання зобов'язання має повернути його.
Порядок відпускання нафтопродуктів для автотранспортних засобів регламентовано Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою наказом Мінпаливенерго України, Мінекономіки України, Мінтрансу та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 р. № 281/171/578/155 (зареєстровано у Мін'юсті України 02.09.2008 р. за № 805/15496, за текстом -Інструкція). Вимоги Інструкції є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.
Відповідно до п. 10.3 цієї Інструкції відпускання нафтопродуктів на АЗС може здійснюватися як за безготівковим розрахунком -за відомостями, талонами, платіжними картками, так і за готівку.
Талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
Згідно пп. 10.3.3 п. 10.3 Інструкції зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона. При цьому необхідними елементами талона є наявність серійного та порядкового номерів.
Відпускання пального здійснюється за фактом пред'явлення талону. Талони не є засобом платежу, вони підтверджують право його власника на отримання фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які зазначено на ньому, оскільки оплату за дані нафтопродукти вже було здійснено (передоплата).
З урахуванням вищевикладеного, суд відзначає, що наявність у позивача талонів на бензин марки А-95 в кількості 15840 л, емітованих відповідачем, свідчить про право Українського центру оцінювання якості освіті отримати у відповідача фіксовану кількість нафтопродуктів певного найменування і марки, в свою чергу відповідач зобов'язаний за фактом пред'явлення талону встановленого зразку відпустити певну кількість пального згідно даного талону незалежно від наявності договірних відносин між емітентом талонів та пред'явником талонів (дана правова позиція підтверджується також постановою ВГСУ від 28.10.2008 року № 20/18-08(34/111-07).
Оскільки в розумінні статті 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав. Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто норми чинного законодавства не містять заборони щодо продажу талонів (бланків-дозволів на відпуск нафтопродуктів), а навпаки останні можуть бути предметом договору купівлі-продажу, в свою чергу у відповідача як емітента талонів виникає безумовний обов'язок відпустити товар пред'явнику даних талонів.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За таких обставин, невиконання відповідачем покладених на нього зобов'язань в частині видачі позивачу 15840 літрів бензину марки А-95 дає позивачу право на захист порушених прав шляхом спонукання відповідача до виконання обов'язку, відповідно до приписів п. 5 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України. З урахуванням вищевикладеного позов визнається судом таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 47, 49, 77, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Гепард» (03058, м. Київ, вул. В. Гетьмана, 30, код 31455586) передати Українському центру оцінювання якості освіти (01135, м. Київ, вул. Чорновола, 24, код 34155586) 15840 л бензину марки А-95, загальна вартість якого становить 79200,00 грн. в обмін на 992 бланків-дозволів (талонів) на бензин марки А-95 номіналом 10 л (індивідуальні номери штрих -коди : 108835758-108836744; 108836747; 108836750; 108836753; 108836756) та 296 бланків-дозволів (талонів) на бензин марки А-95 номіналом 20 л (індивідуальні номери штрих-коди : 109562044-109562316; 109562338-109562358; 109562359; 109562362).
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гепард»(03058, м. Київ, вул. в. Гетьмана, 30, код 31455586) на користь Українського центру оцінювання якості освіти (01135, м. Київ, вул. Чорновола, 24, код 34155586) 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. На підставі даного рішення повернути Українському центру оцінювання якості освіти (01135, м. Київ, вул. Чорновола, 24, код 34155586) з Державного бюджету України державне мито в сумі 726,00 грн., що перераховане платіжним дорученням № 1391 від 15.12.2008 року , як зайво сплачене.
5. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя
І.Д. Кондратова
Дата підписання
рішення 08.05.2009 року