29.04.09
Господарський суд
Чернігівської області
14000, м. Чернігів телефон канцелярії
проспект Миру, 20 77-99-18
Іменем України
“28” квітня 2009 року справа № 12/49
Позивач: Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство) , пров. Шевченка, 12, м. Київ, 01001
В особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Житомир"
10014, м. Житомир, бульвар Новий, 5
Відповідач: Дочірнє підприємство "Екосіпан-Чернігів", вул. Індустріальна, 5, м. Чернігів, 14000
Предмет спору: про стягнення заборгованості 5576679,13 грн.
Суддя Л.М.Лавриненко
позивач: Попов І.В. - довіреність № 11887 від 15.10.2008 представник
відповідач: Бугайова І.В. довіреність № б/н від 16.02.2009 представник,
Рішення виноситься після оголошеної в судовому засіданні перерви, з 14.04.2009 року по 28.04.2009 року, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 5 399 893 грн 39 коп заборгованості по кредиту,167926 грн 16 коп заборгованості по процентах, 4573 грн 68 коп комісії за управління кредитом,4285 грн 90 коп пені, згідно кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 3 від 30.01.2008 року та Договорів про внесення змін №№ 1, 2, 3 до кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 3 від 30.01.2008 року.
В обґрунтування дострокового стягнення заборгованості по кредиту , позивач посилається на те, що відповідачем була допущена прострочка щодо сплати процентів за користування кредитом та комісійної винагороди.
Представники сторін в судовому засіданні заявили клопотання про відмову від фіксації судового засідання технічними засобами, які задоволено судом.
В поданому 17.02.2009 року відзиві на позов, відповідач проти заявлених позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що обгрунтування позовних вимог не відповідає положенням кредитного договору а саме: загальна сума заборгованості за кредитними зобов"язаннями визначена позивачем без урахування змісту п.2.2. кредитного договору, згідно з яким термін виконання зобов"язання з повернення всіх коштів за кредитною лінією станом на 16.01.2009 року не настала, а також безпідставно застосований припис п. 4.3.4. кредитного договору щодо письмового попередження відповідача про необхідність дострокової сплати кредиту.
Ухвалою суду від 17.03.2009 року за заявами сторін термін розгляду справи було продовжено до 30.04.2009 року.
В судовому засіданні 14.04.2009 року, позивач, відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, надав письмову заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 5 399 893 грн. 39 коп. заборгованості по кредиту, 521 138 грн. 90 коп. заборгованості по прострочених відсотках за період з 26.01.08р. по 13.04.09р. , 6 422 грн. 96 коп. простроченої комісійної винагороди за період з 30.01.08р. по 25.01.09р., 15 545 грн. 50 коп. пені по простроченим відсоткам за період з 08.12.08р. по 13.04.09р. та 360 грн. 62 коп. пені по простроченій комісійній винагороді за період з 03.11.08р. по 13.04.09р.. Подана позивачем заява про збільшення позовних вимог була прийнята судом, оскільки не протирічила діючому законодавству, не зачіпала нічиї права та охоронювані законом інтереси.
Відповідач, в поданому 14.04.2009 року доповненні до відзиву проти позовних вимог частково заперечував, посилаючись на те, що позивач не дотримався вимог п. 2.2. кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 3 від 30.01.2008 року, згідно з яким термін виконання зобов'язання з повернення всіх коштів за кредитною лінією станом на 16.01.2009 року не настав; підстави для застосування приписів п. 4.3.4. кредитного договору № 3 у позивача відсутні у зв'язку з невиконанням умов зазначеного пункту щодо письмового попередження відповідача про необхідність дострокової сплати кредиту з підстав, передбачених п. 4.3.4. кредитного договору не менше ніж за 10 календарних днів до вчинення необхідних дій про примусовому стягненню коштів. Крім того попередження від 12.01.2009 року № 02/132, надане позивачем в судовому засіданні 17.02.2009 року на адресу відповідача не надходило. Від зазначеної дати відповідачем було отримано лист № 09/161 про концентрацію грошових коштів.
В судовому засіданні 28.04.09р. відповідач надав доповнення до відзиву на позовну заяву в яких вказує на те, що він не заперечує проти позовних вимог в частині стягнення відсотків за період з 31.10.08р. по 13.04.09р. в сумі 449830 грн. 18 коп., 6422,96 грн. комісії за період з 31.10.08р. по 25.01.09р. та пені , в решті позову відповідач просить відмовити.
Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що ними дійсно була допущена помилка при нарахуванні відсотків за період з 26.01.09р. по 13.04.09р., і фактично сума відсотків за вказаний період становить 213480 грн. 71 коп.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:
Враховуючи, що позивач в судовому засіданні 14.04.2009 року збільшив свої позовні вимоги, і дана заява позивача про збільшення позовних вимог прийнята судом, а тому суд розглядає позовні вимоги позивача з урахуванням його заяви про збільшення позовних вимог.
30.01.2008 року між позивачем та Дочірнім підприємством "Екосіпан-Чернігів" було укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 3, згідно якого позивач взяв на себе зобов'язання надати позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 5 990 000 грн. (ліміт кредитної лінії), за умови наявності власних вільних кредитних ресурсів на умовах, передбачених Договором, а Позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити позивачу проценти та комісії, встановлені цим договором.
Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.
Пунктом 2.3. Договору передбачено, що кредит надається з наступним цільовим призначенням: на рефінансування заборгованості в ВАТ КБ „Надра” в сумі 4 999 153,39 грн. та на виробничі потреби в сумі 990 846,61 грн.
Позивач виконав взяті на себе зобов'язання та на виконання п. 2.3. Договору перерахував відповідачу кошти за цільовим призначенням, що підтверджується платіжними дорученнями №№ 1, 2 від 30.01.2008 року та №№ 3, 4 від 31.01.2008 року на загальну суму 5 399 893 грн. 39 коп., копії яких додані позивачем до матеріалів справи.
Відповідно до пункту 2.2. договору було дату остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту -10.12.2010 року.
Крім того частиною другою п. 2.2. Договору сторонами було встановлено, що ліміт кредитної лінії зменшується відповідно до наступного графіку:
з 15.05.2009 року ліміт встановлюється в сумі 5 690 000 грн.,
з 15.06.2009 року ліміт встановлюється в сумі 5 390 000 грн.,
з 15.07.2009 року ліміт встановлюється в сумі 5 090 000 грн.,
з 17.08.2009 року ліміт встановлюється в сумі 4 790 000 грн.,
з 15.09.2009 року ліміт встановлюється в сумі 4 490 000 грн.,
з 15.10.2009 року ліміт встановлюється в сумі 4 190 000 грн.,
з 16.11.2009 року ліміт встановлюється в сумі 3 890 000 грн.,
з 15.12.2009 року ліміт встановлюється в сумі 3 590 000 грн.,
з 15.01.2010 року ліміт встановлюється в сумі 3 290 000 грн.,
з 15.02.2010 року ліміт встановлюється в сумі 2 990 000 грн.,
з 15.03.2010 року ліміт встановлюється в сумі 2 690 000 грн.,
з 15.04.2010 року ліміт встановлюється в сумі 2 390 000 грн.,
з 17.05.2010 року ліміт встановлюється в сумі 2 090 000 грн.,
з 15.06.2010 року ліміт встановлюється в сумі 1 790 000 грн.,
з 17.07.2010 року ліміт встановлюється в сумі 1 490 000 грн.,
з 16.08.2010 року ліміт встановлюється в сумі 1 190 000 грн.,
з 15.09.2010 року ліміт встановлюється в сумі 890 000 грн.,
з 15.10.2010 року ліміт встановлюється в сумі 590 000 грн.,
з 15.11.2010 року ліміт встановлюється в сумі 290 000 грн.,
з 10.12.2010 року ліміт встановлюється в сумі 0,00 грн.
Відповідно до п. 3.2. Договору проценти за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником, виходяич з встановленої банком процентної ставки в розмірі 15% річних.
Нарахування банком процентів починається з дати першої оплати розрахункових документів позичальника з позичкового рахунку по день повного і остаточного поверненнявсіх отриманих в межах кредитної лінії коштів. При розрахунку процентів використовується метод «факт/факт», виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році.
Проценти за користування кредитом нараховуються банком щомісячно, а також в день кінцевого терміну погашення кредиту, визначеного п. 2.2. Договору.
Проценти нараховуються банком та сплачуються позичальником двічі на місяць в наступні терміни:
- за період з останнього робочого дня минулого місяця по 25 число поточного місяця - нараховуються банком 26 числа поточного місяця та сплачуються позичальником починаючи з 26 числа поточного місяця по останній робочий день поточного місяця;
- за період з 26 числа поточного місяця по передостанній робочий день поточного місяця -нараховуються банком та сплачуються позичальником в останній робочий день поточного місяця.
Проценти за грудень нараховуються банком в останній день цього місяця за пероід з дати попереднього нарахування по останній календарний день грудня місяця та сплачуються позичальником не пізніше останнього робочого дня цього ж місяця.
Договором від 27.05.2008 року про внесення змін №1 до кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 3 від 30.01.2008 року сторонами було внесено зміни до п. 3.2. кредитного договору № 3 від 30.01.2008 року, відповідно до якого проценти за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком процентної ставки з 01.05.2008 року у розмірі 18,5% річних.
За період користування кредитом з 30.01.08р. по 25.01.09р. відповідач повинен був сплатити проценти в сумі 940670 грн. 94 коп., а за період з 26.01.09р. по 13.04.09р. в сумі 213480 грн. 72 коп., всього 1154151,66 грн.
Наданий банком розрахунок процентів за період з 26.01.09р. по 13.04.09р. на суму 284788 грн. 90 коп. судом до уваги не приймається, оскільки банком у вказаному розрахунку допущені арифметичні помилки при нарахуванні процентів, що підтвердив також представник банку в судовому засіданні.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач свої зобов”язання щодо сплати процентів виконав частково, і за користування кредитом з 30.01.08р. по 13.04.09р. проценти сплатив в сумі 704321 грн. 47 коп., що підтверджується наданими сторонами до матеріалів справи виписками з рахунку про сплату процентів. Таким чином заборгованість відповідача по процентах за користування кредитом за період з 30.01.08р. по 13.04.09р. становить 449830 грн. 18 коп. Відповідно позовні вимоги позивача щодо стягнення процентів за користування кредитом за період з 30.01.08р. по 13.04.09р. в сумі 449830 грн. 18 коп. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Пунктом 3.3. Договору сторони передбачили, що за управління кредитною лінією позичальник сплачує банку комісійну винагороду, виходячи з встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 0,5% річних від суми заборгованості за кредитом щомісяця. Комісійна винагорода за управління кредитною лінією нараховується банком в останній робочий день місяця за період з дати першої видачі по передостанній робочий день поточного місяця, в якому наданий кредит, та надалі за період з дати попереднього нарахування по передостанній робочий день місяця, а також в день остаточного повернення кредиту, визначеного п. 2.2. Договору та сплачується в день її нарахування. Комісійна винагорода за управління кредитною лінією за грудень нараховується банком з дати попереднього нарахування по останній календарний день грудня.
За управління кредитною лінією за період з 30.01.08р. по 25.01.09р. відповідач зобов”язаний був сплатити комісійну винагороду в сумі 26707 грн. 07 коп.
Як слідує з матеріалів справи відповідач свої зобов'язання по сплаті комісійної винагороди за управління кредитною лінією в порушення п. 3.3. Договору не виконав в повному обсязі, сплативши лише 20284 грн. 11 коп. Прострочена заборгованість відповідача по сплаті комісійної винагороди за управління кредитною лінією за період з 08.12.2008 року по 13.04.2009 року становить 6 422 грн. 96 коп. Відповідно позовні вимоги позивача щодо стягнення комісійної винагороди за управління кредитною лінією за період з 08.12.2008 року по 13.04.2009 року в сумі 6 422 грн. 96 коп. підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.
Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.
Також частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 5.3. кредитного договору передбачено, що за несвоєчасну сплату сум кредиту, та\або процентів за користування кредитом та\або комісії, та\або процентів за неправомірне користування кредитом позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення та нараховується щоденно.
Приймаючи до уваги, що матеріалами справи підтверджується прострочка позичальником сплати процентів за користування кредитом та комісійної винагороди, а тому суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення пені в сумі 15545 грн 50 коп за прострочку сплати процентів за період з 08.12.08р. по 13.04.09р. та пені в сумі 360 грн 69 коп за прострочку сплати комісійної винагородуи за період з 03.11.08р. по 13.04.09р. є обгрунтованими і підлягають задоволенню.
Вимоги позивача , що до достроково стягнення з відповідача суми заборгованості по кредиту в розмірі 5399893 грн 39 коп задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Як встановлено судом, п.2.2 кредитного договору визначена остаточна дата повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту -10.12.10р., та визначено графік зменшення кредитної лінії, який починається з 15.05.09р.
Пунктом п.2.2 кредитного договору сторони передбачили, що у разі несвоєчасного погашення суми, що перевищує ліміт кредитної лінії, датою остаточного повернення всіх коштів за кредитною лінією є п'ятий робочий день з дня, у якому сталося таке перевищення. Уразі несвоєчасної плати за кредит відповідно до п. п.3.2., 3.3. Договору датою остаточного повернення всіх коштів за кредитною лінією є шістдесятий календарний день від дня нарахування плати за кредит, яка несплачена у встановлений цим Договором строк, але не пізніше нарахування плати за кредит, яка несплачена у встановлений цим Договором строк, але не пізніше дати остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту.
Виходячи з вимог п. 2.2. Договору та встановленого сторонами графіку зменшення ліміту кредитної лінії вбачається, що на день подачі позивачем позову до суду позичальником не було порушено графік зменшення ліміту кредитної лінії.
Відповідного до наданих позивачем розрахунків процентів за користування кредитом та комісійної винагороди слідує , що до вересня 2008р. відповідачем проценти за користування кредитом та комісійна винагорода сплачувались своєчасно. Проценти, нараховані за період з 30.09.08р. по 30.10.08р. в сумі 84613 грн 08 коп та комісійна винагорода за вказаний період в сумі 2286 грн 84 коп були сплачені відповідачем 27.11.08р.
За період користування кредитом з 31.10.08р. по 25.11.08р. відповідач був зобов»язаний сплатити проценти в сумі 70965 грн 81 коп в строк до 26.11.08р., а за період з 26.11.08р. по 27.11.08р. в сумі 5458,91 грн. в останній робочий день місяця 28.11.08р., за період з 28.11.08р. по 30.11.08р. в сумі 8188 грн 36 коп до 25.12.08р, а комісійну винагороду за період з 31.10.08р. по 30.11.08р. в сумі 2286 грн 84 коп.
Відповідач проценти та комісійну винагороду за вказний період в установлений строк не сплатив.
Договором від 27.11.2008 року про внесення змін №2 до кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 3 від 30.01.2008 року сторонами було доповнено п. 3.2. кредитного договору № 3 від 30.01.2008 року, відповідно до якого сторони визначили , що проценти за користування кредитом за період з 31.10.2008 року по 30.11.2008 року нараховуються банком 01.12.2008 року та сплачуються позичальником 05.12.2008 року, п. 3.3. кредитного договору № 3 від 30.01.2008 року, доповнено абзацом шостим, викладено його в новій редакції: комісійна винагорода за управління кредитною лінією за період з 31.10.2008 року по 30.11.2008 року нараховується банком 01.12.2008 року та сплачується позичальником 05.12.2008 року.
Таким чином сторонами було змінено строк сплати процентів та комісійної винагороди за користування кредитом за період з 31.10.2008 року по 30.11.2008 року, та встановлено дату їх сплати 05.12.08р.
В установлений сторонами строк 05.12.08р. відповідач проценти за користування кредитом та комісійну винагороду, які нараховані за період з 31.10.2008 року по 30.11.2008 року, не сплатив.
У відповідності до ст.1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем, з порушенням правил територіальної підсудності, було 23.01.09р. подано позов до господарсьокго суду Житомирської області , який свою ухвалою від 28.01.09р. справу за територіальною підсудністю направив до господарського суду Чернігівської області. Позовні матеріали позивача до господарського суду Чернігівської області надійшли 02.02.09р.
Але ні на момент подачі позову , ні на дату надходження матеріалів справи до господарського суду Чернігівської області від визначеного сторонами строку -05.12.08р. виконання зобов»язання щодо сплати сплати процентів за користування кредитом та комісійної винагороди, які нараховані за період з 31.10.2008 року по 30.11.2008 року, не сплинуло шістдесят календарних днів , визначених п.2.2 кредитного договору, після спливу яких у позивача виникає право на дострокове стягнення суми кредиту.
Також, пункт 4.3.4. кредитного договору дає виключний перелік випадків, у разі яких банк має право вимагати від позичальника (незалежно від настання строку погашення кредиту) сплати в повному обсязі заборгованості за кредитом та \або проценті за користування ним, комісії або відсотків за неправомірне користування кредитом або суму неустойки, передбачених Договором, зокрема і в разі коли позичальник не виконав у встановлений термін свої зобов”язання по поверненню та \або процентів за користування кредитом та \або інші зобов”язання по сплаті грошових коштів , передбачені цим договором.
При цьому, абз. 2 п.4.3.4 кредитного договору сторони визначили, що про необхідність дострокової сплати кредиту, процентів з передбачених п. 4.3.4. Договору підстав, банк зобов'язаний письмово попередити позичальника не менше ніж за 10 календарних днів вчинення необхідних дій по примусовому стягненню коштів.
Позивачем не надано суду доказів направлення відповідачу попередження про необхідність дострокової сплати кредиту.
Додані позивачем до матеріалів справи лист № 02/134 від 12.01.2009 року та копія листа № 09/161 від 12.01.2009 року, на які позивач посилається як на вимоги до позичальника -ДП „Екосіпан-Чернігів” про дострокову сплату заборгованості не можуть бути розцінені судом як листи-попередження про необхідність дострокової сплати кредиту, оскільки в листі № 09/161 від 12.01.2009 року йдеться мова лише про наявність заборгованості та пропозицію відновлення надходження заборгованих грошових коштів, а не про їх примусове стягнення чи дострокове повернення всієї заборгованості по кредитному договору.
Щодо листа № 02/134 від 12.01.2009 року, то відповідач заперечує щодо факту його отримання . Доказів направлення позивачем листа № 02/134 від 12.01.2009 року та доказів його отримання відповідачем, позивач суду не надав.
За таких обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення 5 399 893 грн. 39 коп. заборгованості по кредиту є безпідставні і задоволенню не підлягають.
У відповідності зі ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги , що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань проценти за користуванням кредитом, комісійну винагороду за управління кредитною лінією та пеню за прострочку сплати проценті та комісійної винагороди не сплатив, господарський суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення 449830 грн. заборгованості по відсотках, 6422 грн. 96 коп. комісійної винагороди за управління кредитною лінією, 15545 грн. 50 коп. пені за прострочку сплати процентів, 360 грн. 69 коп. пені за прострочку сплати комісійної винагороди, в решті позову відмовити.
Оскільки спір виник з вини відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати по сплаті держмита в сумі 4721 грн.59 коп. та витрати в сумі 9 грн. 10 коп. за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст. ст. 525, 526, 546, 549, 1054, 1048, 1049, Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 1,22, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2.Стягнути з Дочірнього підприємства "Екосіпан-Чернігів", вул. Індустріальна, 5, м. Чернігів, 14000 (р/р26002301175665 в філії „Відділення Промінвестбанку в м. Житомир”, МФО 311056, код ЄДРПОУ 22816601) на користь Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) , пров. Шевченка, 12, м. Київ, 01001 (р/р 29098902105 в Філії "Відділення Промінвестбанку в м. Житомир", МФО 311056, код ЄДРПОУ 09311055) 449830 грн. 19 коп. заборгованості по відсотках, 6422 грн. 96 коп. комісійної винагороди за управління кредитною лінією, 15545 грн 50 коп. пені за прострочку сплати процентів, 360 грн. 69 коп. пені за прострочку сплати комісійної винагороди, 4721 грн.59 коп. витрат по сплаті державного мита, 9 грн 10 коп. витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
3. В решті позову відмовити.
Суддя Л.М. Лавриненко
Рішення оформлено відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 29.04.2009 року.
Суддя Л.М. Лавриненко