Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 121
Іменем України
06.04.2009
Справа №2-23/536-2009
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Агро-Трейд", м.Вишневе, Києво-Святошинський район
До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "8 Марта-Агросад", м. Алушта
про стягнення 4 000,00 грн.
Суддя Доброрез І.О.
Від позивача - Сидельников А.В. - представ. за довір. від 09.02.2009р.
Від відповідача: Дубіна А.А. - директор, Шандрук В.І. - представ. за довір. від 01.03.2009р.
Суть спору: позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 4000,00 грн. заборгованості.
Відповідач з позовом не згоден, у відзиві на позов вказує, що незважаючи на неодноразові повідомлення позивача по телефону про готовність товару, позивач не оплатив 56 000грн., обумовлені усним договором, та не прибув за товаром.
26.03.2009р. від позивач надійшла заява, в якій він наголошує, що господарські відносини, які склалися між сторонами за своїм правовим змістом є ніщо інше як поставка, тому вважає, що обов'язок своєчасної, належної поставки товару покладено на продавця.
Представник позивача у судове засідання з'явився, надав заяву про зміну позовних вимог, згідно якої просить стягнути з відповідача 4000,00 грн. заборгованості, 1051,28 грн. витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи, а також 102,00 грн. державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, також надав пояснення, стосовно умов усного договору.
Представник відповідача у судове засідання з'явився, надав пояснення стосовно умов усного договору, в яких повідомляє, що будь - яких вимог про поставку товару від позивача не надходило.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, суд
Встановив :
Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Агро-Трейд" є правонаступником Приватного підприємства "Агро-Трейд", що підтверджується протоколом установчих зборів засновників №1 від 11.04.2008р. та статутом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Агро-Трейд".
На підставі усної домовленості 27.02.2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю "8 Марта-Агросад" виставило Приватному підприємству "Агро-Трейд" рахунок №1 на суму 60 000,00грн. за 20 000 кг капусти свіжої.
У підтвердження усної домовленості Приватне підприємство "Агро-Трейд" перерахувало на банківський рахунок відповідача попередню оплату за товар у розмірі 4000,00грн., що підтверджується банківською випискою від 28.02.2008р.
Позивач просить стягнути з відповідача 4000,00грн. заборгованості, посилаючись на те, що відповідачем не було поставлено товар на адресу позивача, а попередня оплата в сумі 4000,00грн. на момент звернення до суду повернута не була.
Суд вважає доводи позивача необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають на підставі наступного.
Суд вважає за необхідне дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст.129 Конституції України, нормами якої передбачено, що основними засадами судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.
Згідно п.1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
В даному випадку договір був укладений в усній формі, що не суперечить вимогам ст.639 ЦК України та ч.1 ст.181 ГК України, згідно яким договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Частина 1ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст.599 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.
Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Оскільки умови, щодо строку оплати, порядку, місця отримання товару та інші у письмовій формі сторонами не укладені, суд керується вимогами ст.532 ЦК та ст.197 ГК України.
Відповідно до ст.532 ЦК та ст.197 ГК України якщо місце виконання зобов'язання не встановлено у договорі, виконання провадиться за зобов'язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі правочинів не пов'язаних з зобов'язанням про передання нерухомого майна та зобов'язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі договору перевезення, - за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), за місцезнаходженням зобов'язаної сторони, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з поясненнями директора Товариства з обмеженою відповідальністю "8 Марта-Агросад" Дубіни А.А., була досягнута домовленість про те, що Приватне підприємство "Агро-Трейд" забере товар у погоджений строк.
Таким чином посилання позивача на те, що відповідач повинен був поставити йому товар не ґрунтуються на вимогах закону.
Не забравши товар, позивач порушив вищевказані вимоги закону.
Суд також враховує, що рахунок, виставлений відповідачем, містить лише ціну на товар (капусту свіжу), до якої не входить вартість доставки товару позивачу, що також, на думку суду, підтверджує пояснення відповідача про досягнуту домовленість, за якою товар мав забрати позивач.
Крім того, суд вважає, безпідставними доводи позивача щодо застосування до спірних правовідносин положень законодавства що регулюють відносини, які випливають з договору поставки, на підставі наступного.
Згідно ч.ч.1, 5 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом.
Оскільки у письмовій формі договір не укладався та сторонами не було узгоджене питання щодо строків поставки товару позивачу, суд приходить до висновку, що спірні правовідносини випливають з договору купівлі-продажу.
Стосовно вимог позивача про повернення відповідачем попередньої оплати за товар у сумі 4000,00грн. суд виходить з наступного.
Відповідачем був виставлений позивачу рахунок на суму на суму 60 000,00грн., з яких позивач оплатив 4000,00грн., що свідчить про прийняття ним пропозиції відповідача.
Водночас згідно з поясненнями директора Товариства з обмеженою відповідальністю "8 Марта-Агросад" Дубіни А.А., товар мав бути оплачений повністю і лише після цього його можна було забрати.
Згідно ч. 1 статті 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.
Не вчинивши дій з прийняття товару, позивач відповідно до ст.613 ЦК України, допустив прострочення кредитора.
В даному випадку відповідач діяв відповідно до ст.ст.614, 615 ЦК України, оскільки невиконання договору сталося з вини позивача.
Статтею 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до ч.3 ст.615 ЦК України внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.
Згідно ч.1 статті 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 530 ЦК України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивач стверджує, що такою вимогою є вимога від 26.12.2008р. про повернення 4000,00грн.
З цим твердженням суд не може погодитись на підставі наступного.
27.12.2008р. позивач направив на адресу відповідача вимогу №26/08-6 про повернення передоплати у сумі 4000,00грн.
Суд вважає, що направлену позивачем вимогу не можна розцінювати як вимогу виконання зобов'язання з передачі товару, оскільки в ній йдеться про повернення грошей у сумі 4000,00грн. (передоплати). Це підтверджує той факт, що вимога була направлена через 10 місяців після здійснення передоплати за товар, який швидко псується.
Суд також звертає увагу на те, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем не було виконано вимог суду, викладених в ухвалі від 25.03.2009р. щодо надання доказів обґрунтування позовних вимог, а саме - не надані докази того, що відповідачу пред'являлась вимога про виконання зобов'язання, не надано письмових пояснень посадових осіб підприємства, з якими були досягнуті відповідні домовленості.
Суд також приймає до уваги той факт, що на час укладення угоди директором Приватного підприємства "Агро-Трейд" був Єнченко М.В., а на час пред'явлення позову директором Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Агро-Трейд" є Болдирева Ю.Ю. - колишній головний бухгалтер Приватного підприємства "Агро-Трейд", тому суд критично ставиться до викладеної позивачем позиції, оскільки Болдирева Ю.Ю. не брала участі в укладенні угоди та не могла знати усіх умов угоди.
У той же час, згідно з поясненнями посадової особи Товариства з обмеженою відповідальністю "8 Марта-Агросад" - Дубіни А.А. у лютому 2008р. була досягнута домовленість між сторонами про купівлю 20 (двадцяти) тонн продукції (капусти свіжої) на загальну суму 60000,00грн., яка повинна бути упакована у відповідну тару та підготовлена до транспортування протягом двох днів. У зв'язку з витратами на підготування товару була досягнута домовленість про передоплату за товар у сумі 4000,00 гривень. Продукція була упакована та підготовлена в строк до 28.02.2009р., сторони узгодили, що, позивач отримує продукцію на умовах самовивозу. Однак, представники позивача за товаром не прибули.
Також, згідно ч.1,2 ст.664 ЦК України товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.
Доводи позивача щодо обов'язку відповідача передати товар перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві суд розцінює критично, оскільки позивачу було відоме місце зберігання товару, про його готовність до отримання позивача було повідомлено шляхом телефонних переговорів, а зобов'язання передати товар виникає у продавця з моменту отримання вимоги про передачу товару, яку позивач взагалі не направив.
Суд також приймає до уваги те, що товар згідно з домовленістю сторін та виставленим рахунком, відповідачем був підготовлений у кількості 20 000 кг. Однак, внаслідок бездіяльності позивача, який його не забрав, було зіпсовано 5074кг свіжої капусти, про що складений акт від 13.03.2008р., підписаний комісією у складі головного агронома, засновників, головного бухгалтера та бухгалтера позивача (а.с.46). З вищевказаного акту також вбачається, що окрім понесених прямих витрат у сумі 4225,56грн. (на тару, транспорт та заробітну платню), вартість зіпсованої капусти склала 15222,00грн., тобто загальна сума прямих витрат відповідача з вини позивача склала 19447,56грн.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не були виконані умови усної угоди по оплаті товару на суму 60000грн. та його отриманню, що призвело до збитків відповідача у зв'язку з зіпсуванням упакованого у відповідну тару та підготовленого до транспортування товару.
На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Згідно п.3.9.5 роз'яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» №02-5/289 від 18.09.1997р. суддя може оголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення за наявності згоди на це представників як позивача, так і відповідача, присутніх у засіданні, а в разі присутності представника лише однієї із сторін - за згодою цього представника.
За згодою представників сторін в судовому засіданні 06.04.2009р. була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 13.04.2009р.
З огляду на викладене та керуючись ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу Україні, суд
У позові відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Доброрез І.О.