Рішення від 25.02.2009 по справі 27/77

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/77

25.02.09

За позовом

Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз»

до

Державного підприємства «Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості «МАСМА»

про

стягнення 23 637, 25 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

Від позивача:

Шостак Є.А. -представник за довіреністю № 11/65 від 17.12.2008 року;

Від відповідача:

Павловський Ю.С. -представник за довіреністю № 16 від 03.02.2009 року

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості «МАСМА» про стягнення 23 637, 25 грн. неустойки за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором № 1142-54707/10 від 28.08.2007 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 17.02.2009 року.

У судове засідання 17.02.2009 року представник позивача з'явився, надав документи на вимогу ухвали суду та підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 17.02.2009 року з'явився, надав документи на вимогу ухвали суду, зокрема відзив на позовну заяву відповідно до якого просить припинити провадження у справі у зв'язку із наявністю рішення Господарського суду міста Києва між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

У судовому засіданні 17.02.2009 року оголошено перерву до 25.02.2009 року.

Представник позивача у судовому засіданні 25.02.2009 року підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 25.02.2009 року проти позову заперечував, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.08.2008 року між Державним акціонерним товариством «Чорноморнафтогаз»(надалі - замовник) та Державним підприємством «Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості «МАСМА»(надалі - підрядник) був укладений договір 1142-54707/10 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору підрядник зобов'язується виконати роботу за завданням замовника: розробка техніко -економічного обґрунтування (ТЕО) на будівництво заводу по переробці газового конденсату (надалі - робота), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що вартість робіт, вказаних у п. 1.1 Договору, згідно приблизного кошторису (Додаток № 3) складає 387 600,00 грн.

Згідно п. 2.3 Договору встановлено, що замовник на протязі 10 днів після підписання Договору перераховує підряднику аванс у розмірі 100% вартості робіт, зазначеної у п. 2.1 Договору.

У пункті 3.1 Договору сторони визначили термін виконання робіт: вересень 2007 року -січень 2008 року.

Відповідно до п. 3.4. Договору сторони передбачили, що підрядник виконує роботи поетапно у відповідності з календарним планом (Додаток № 2), а саме до 31.01.2008 року. По завершенню робіт в цілому підрядник надає замовнику акт здачі приймання робіт і ТЕО на будівництво заводу по переробці газового конденсату (п. 3.5 Договору).

Відповідно до п. 5.4 Договору, за несвоєчасно виконання договірних зобов'язань підрядник сплачує замовнику неустойку у розмірі 0,5 % від суми Договору за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Рішенням Господарського суду м. Києва № 9/156 від 26.08.2008 року, яке було змінено постановою Київського апеляційного господарського суду № 9/156 від 01.10.2008 року встановлено, що позивачем на виконання п. 2.1 Договору 28.08.2007 року було сплачено аванс у розмірі 387 600,00 грн., тобто 100% вартості робіт за Договором. Крім того, встановлено, що сторони відповідно до протоколу спільної наради від 31.01.2008 року змінили строк виконання робіт, а саме до 30.04.2008 року. Вищезазначеною постановою було стягнуто з відповідача неустойку у розмірі 22 620, 59 грн. за порушення строків виконання робіт за період з 01.05.2008 року по 28.07.2008 року.

Згідно із ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

На твердження позивача, відповідачем станом на 01.11.2008 року не виконані його договірні зобов'язання щодо надання позивачу акту здачі-приймання робіт і ТЕО на будівництво заводу по переробці газового конденсату.

А тому позивач вважає, що за період з 29.07.2008 року по 29.10.2008 року відповідач повинен сплатити позивачу неустойку в сумі 23 637, 25 грн. (п. 5.4 Договору).

Судом встановлено, що між сторонами по справі укладено договір підряду, а, отже, саме він та відповідні положення статей глави 61 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) визначають права та обов'язки сторін, зокрема зі здійснення передбачених ним підрядних робіт та їх оплати.

Частиною 1 ст. 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику (ч. 2 ст. 837 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530, 629 ЦК України, ч.7 ст. 193 ГК України, договір є підставою для виникнення зобов'язання, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк, відповідно до умов договору; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено, що відповідач направив позивачу акт здачі-приймання робіт лише 26.11.2008 року, що підтверджується листом № 5/5-1727, який знаходиться в матеріалах справи.

Таким чином, відповідач прострочив виконання робіт станом на 01.11.2008 року на 182 дня (період з 01.05.2008 року по 29.10.2008 року).

Оскільки, постановою Київського апеляційного господарського суду № 9/156 від 01.10.2008 року було стягнуто неустойку, передбачену п. 5.4 Договору, за період з 01.05.2008 року по 28.07.2008 року, то не сплаченою залишилася неустойка за період з 29.07.2008 року по 29.10.2008 року.

Посилання відповідача у своїх запереченнях на те, що вже існує рішення господарського суду між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, а саме рішення Господарського суду м. Києва № 9/156 від 26.08.2008 року, яке змінене постановою апеляційного господарського суду № 9/156 від 01.10.2008 року, є необґрунтованим, оскільки, предметом спору по справі № 9/156 було стягнення неустойки за період з 01.02.2008 року по 28.07.2008 року, а по справі № 27/77 -за період з 29.07.2008 року по 29.10.2008 року.

Як було встановлено судом, відповідач доказів виконання робіт у період з 29.07.2008 року по 29.10.2008 року не надав, а тому договірні зобов'язання у передбачений договором строк не виконав.

Відповідно до п. 5.4 Договору, за несвоєчасно виконання договірних зобов'язань підрядник сплачує замовнику неустойку у розмірі 0,5% від суми Договору за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Приписами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

При цьому ст. 549 ЦК України поряд із визначенням неустойки закріплює дефініції понять «штраф»та «пеня». Аналіз положень цієї статті дає підстави для висновку, що «неустойка»є родовим, а «штраф»і «пеня»видовими щодо неї поняттями.

Для пені, як різновиду неустойки, характерним є те, що вона обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення зобов'язання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відтак, судом встановлено, що позивачем визначена до стягнення неустойка у вигляді пені у розмірі 23 637, 25 грн. та за період з 29.07.2008 року по 29.10.2008 року (93 днів).

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, розмір пені становить:

387 600, 00 грн. (сума договору) * 24 % * 93 (за період з 29.07.2008 року по 29.10.2008 року) / 366 = 23 637, 25 грн.

За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача неустойки визнаються судом як стягнення пені і є обґрунтованими та такими, що підлягають повному задоволенню.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 549, 837, 838, ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 33, 35, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості «МАСМА»(03680, м. Київ, пр-т Палпадіна, 46; код ЄДРПОУ 00149943), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз»(95000, м. Сімферополь, пр. Кірова / ПР. Совнаркомовський, 52/1; код ЄДРПОУ 00153117) пеню у розмірі 23 637 (двадцять три тисячі шістсот тридцять сім) грн. 25 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 37 коп., та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя

Дідиченко М.А.

Дата підписання 10.03.2009

Попередній документ
3592039
Наступний документ
3592041
Інформація про рішення:
№ рішення: 3592040
№ справи: 27/77
Дата рішення: 25.02.2009
Дата публікації: 19.05.2009
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Інший майновий спір