Рішення від 25.02.2009 по справі 47/69

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/69

25.02.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничого об"єднання "Промвпровадження"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнікобуд"

Про стягнення 64 639,59 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

Від позивача: Невмержицька Г.В. -предст. (дов. у справі)

Від відповідача: Щербатий П.П. -предст. (дов. у справі);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього 59 616,00 грн. основного боргу, 2 541,00 грн. пені, 3% річних у розмірі 317,63 грн., 2 164,96 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції та судових витрат.

Ухвалою від 23.01.2009 порушено провадження у справі №47/69, розгляд якої призначено на 05.02.2009.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.02.2009 у зв”язку з неявкою представника позивача у судове засідання розгляд справи відкладено на 25.02.2009.

Представник позивача в судовому засіданні 25.02.2009 заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу за наданні послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом згідно договору № 30/09-081 від 30.09.2008, які прийняті відповідачем, проте не оплачені, а також про стягнення пені, 3% річних та витрат з урахуванням індексу інфляції за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання підтримав у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 25.02.2009 надав суду відзив на позов, в якому проти заявлених позовних вимог частково заперечив посилаючись на те, що заборгованість відповідача перед позивачем виникла внаслідок заборгованості перед відповідачем іншої організації, а саме замовника -ДП „Чернівецький облавтодор”, а стосовно нарахування пені відповідач заперечив, посилаючись на те, що пеня повинна застосовуватись до несправних платників тільки по відповідних зобов”язаннях, а оскільки відповідач жодним чином не ухилявся від виконання своїх обов”язків по договору він вважає, що пеня нарахована позивачем безпідставно. Належне виконання позивачем своїх зобов”язань по договору № 30/09-081 від 30.09.2008 відповідач підтвердив.

Таким чином, розглянувши у судових засіданнях матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.09.2008 між позивачем -Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничим об"єднанням "Промвпровадження", в якості перевізника, та відповідачем -Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнікобуд", в якості замовника, було укладено договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом №30/09-081, відповідно до умов п. 1.1. якого, перевізник (позивач) за умовами даного договору зобов”язався приймати і поставляти до пункту призначення за маршрутом, визначеним замовником (відповідачем) вантажі, які замовник (відповідач) надає перевізнику (позивачу) для перевезення, а замовник (відповідач) зобов”язався сплачувати перевізнику (позивачу) плату за перевезення в розмірі визначеному даним договором.

Згідно пункту 2.1 даного договору сторонами погоджено, що вартість послуг, які надає перевізник (позивач) замовнику (відповідачу) (плата за перевезеня) визначається у специфікаціх до даного договору, які є невід”ємною його частиною.

Пунктом 2.3 цього ж договору передбачено, що замовник (відповідач) сплачує плату за перевезення в безготівковому порядку на поточний рахунок перевізника (позивача) не пізніше ніж протягом 3-х банківських днів з моменту підписання між сторонами акту виконаних робіт. Акт підписується в момент доставки вантажу в пункт призначення по кожному факту перевезення.

Пунктом 4.1. вищеназваного договору визначено обов”язок замовника (відповідача) своєчасно здійснювати платежі за використання транспорту перевізника (позивача) на умовах, зазначених в даному договорі.

Згідно пункту 5.4. даного договору за прострочення платежів перевізник (позивач) має право стягнути з замовника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період розрахунків за кожен день простроченя від суми заборгованості.

Згідно з актом №31/10-4 здачі -прийняття робіт (надання послуг) від 31.10.2008, який підписаний уповноваженими представниками позивача (перевізника) та відповідача (замовника), посвідчений печатками сторін (належним чином засвідчена копія якого знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні), загальна вартість наданих позивачем автопослуг склала 49 680,00 грн.

Відповідно до підписаного сторонами та скріпленого печатками сторін акту звірки взаєморозрахунків станом на 13.11.2008 у відповідача існувала заборгованість перед позивачем у розмірі 59 616,00 грн.

19.11.2008 позивач звернувся до відповідача з вимогою №18-11/08 від 18.11.2008 про погашення заборгованості за здійснені позивачем перевезення.

Як зазначає позивач у позовній заяві відповіді на вказану вимогу від відповідача він не отримав.

Оскільки відповідач не здійснив оплату за здійснені позивачем та прийняті відповідачем перевезення на суму 59 616,00 грн., позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення з останнього 59 616,00 грн. основного боргу, 2 541,00 грн. пені, 3% річних у розмірі 317,63 грн., 2 164,96 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції та судових витрат.

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно зі статтею 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст.231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з нормами ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом відхиляється посилання відповідача у відзиві на позов на те, що заборгованість відповідача перед позивачем виникла внаслідок заборгованості перед відповідачем іншої організації, а саме замовника -ДП „Чернівецький облавтодор”, оскільке останнє не є стороною договору, який було укладено між позивачем та відповідачем, а договором на перевезення вантажів автомобільним транспортом №30/09-081 від 30.09.2008 передбачено саме обов”язок відповідача оплатити надані позивачем автопослуги.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем, як перевізником, умови договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом №30/09-081 від 30.09.2008 виконано належним чином, а саме: ним було здійснено перевезення на загальну суму 59 616,00 грн., що підтверджується відповідним актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.10.2008, а відповідачем свої зобов'язання по повній оплаті здійснених позивачем перевезень у строк передбачений п. 2.3. зазначеного договору (протягом 3-х банківських днів з моменту підписання між сторонами акту виконаних робіт) - не виконано. Оплата в сумі 59 616,00 грн. здійснена відповідачем не була, доказів протилежного станом на момент вирішення спору по суті суду не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку, що на даний час у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість в сумі 59 616,00 грн. по договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом №30/09-081 від 30.09.2008, а тому суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за здійснені позивачем, прийняті але не оплачені відповідачем роботи в розмірі 59 616,00 грн. законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами і такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 2 541,00 грн. пені, 3% річних у розмірі 317,63 грн., 2 164,96 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції.

Твердження відповідача у відзиві на позов про те, що нарахування позивачем відповідачу пені є безпідставним, не визнається судом обгрунтовним та законним, оскільки умовами укладеного між сторонами договору, а саме п. 5.4. цього ж договору, передбачена відповідальність замовника (відповідача) у вигляді нарахування останньому пені за несвоєчасну оплату наданих позивачем (перевізником) послуг з перевезення вантажів, отже оскільки відповідач свої зобов'язання перед позивачем по оплаті наданих позивачем автопослуг за договором на перевезення вантажів автомобільним транспортом №30/09-081 від 30.09.2008. належним чином та у строк, передбачений 2.3 зазначеного договору (протягом 3-х банківських з моменту підписання між сторонами акту виконаних робіт) не виконав, заборгованість відповідача перед позивачем складає -59 616,00 грн. і на даний час ним не погашена та враховуючи те, що відповідач порушив строки оплати передбачені п. 2.3 цього договору, доказів протилежного суду станом на момент вирішення спору не надано, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені, 3% річних та витрат з урахуванням індексу інфляції визнаються судом законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Згідно доданих до позовної заяви розрахунків витрат з урахуванням індексу інфляції, 3% річних, пені в період прострочення відповідачем виконання зобов'язання по оплаті за надані автопослуги, які судом перевірені і з якими суд погоджується, сума 3% річних яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 317,63 грн., пеня -2 541,00 грн., витрати з урахуваням індексу інфляції -2 164,96 грн.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 59 616,00 грн. основного боргу, 2 541,00 грн. пені, 3% річних у розмірі 317,63 грн. та 2 164,96 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарській суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов”язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову -на відповідача: при відмові в позові -на позивача; при частковому задоволенні позову -на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зокрема з відповідача підлягає стягненню на користь позивача -646,40 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнікобуд" (код ЄДРПОУ 34575984, місцезнаходження: 01010, м. Київ, вул. Січневого повстання, 3 (літ.Б), оф.197, р/р 260020130230 в ТОВ «Укрпромбанк»м.Київ, МФО 321228), а у випадку відсутності коштів -з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково - виробничого об"єднання "Промвпровадження" (код ЄДРПОУ 21697910, місцезнаходження: 01015, м. Київ, вул. Московська, 41/8, кв.92, р/р 260071334 в ВАТ „Кредитпромбанк»в м. Києві, МФО 300863) 59 616 (П”ятдесят дев”ять тисяч шістсот шістнадцять) грн. 00 коп. основного боргу, 2 541 (Дві тисячі п”ятсот сорок одна) грн. 00 коп. пені, 3% річних у розмірі 317 (Триста сімнацять) грн. 63 коп., 2 164 (Дві тисячі сто шістдесят чотири) грн. 96 коп. витрат з урахуванням індексу інфляції, 646 (Шістсот сорок шість) грн. 40 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.Р. Станік

підписано: 31.03.2009

Попередній документ
3591718
Наступний документ
3591720
Інформація про рішення:
№ рішення: 3591719
№ справи: 47/69
Дата рішення: 25.02.2009
Дата публікації: 19.05.2009
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Інший майновий спір