ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 34/63
13.04.09
За позовом Закритого акціонерного товариства Страховий дім «Європейський світ»
до Відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія»
про стягнення 41 749,96 грн.
Суддя Сташків Р.Б.
За участю представників сторін:
від позивача Москалюк Т.В., дир. юр. деп., дов. №90 від 25.12.2008;
від відповідача Рожков О.Є., юр-т, дов. №151/12/08 від 26.12.2008.
Закрите акціонерне товариство Страховий дім «Європейський світ» (далі -Позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія»(далі -Відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 41 749,96 грн. за договором про загальні умови факультативного перестрахування та ретроцесії №24-ПС/Ф від 01.10.2007 (далі -Договір).
Обґрунтовуючи позовні вимоги Позивач зазначив, що згідно ковер-ноту №028/08 ТР від 24.01.2008 Відповідачем на перестрахування був взятий автомобіль Мерседес Бенц, 2007 року випуску, р.н. ВЕ 8800 АН, № кузова WDDNG86XX7A142029 (далі -Мерседес Бенц), відповідальність відповідача склала 50 000,00 грн.
20.04.2008 із застрахованим ТЗ відбулась ДТП, внаслідок чого застрахованому автомобілю завдано технічних пошкоджень.
Згідно звіту про оцінку автомобіля №81/04/08 від 22.04.2008 сума відновлювального ремонту складає 587 274,36 грн.
На виконання умов Договору Позивач виплатив суму страхового відшкодування у розмірі 587 274,36 грн., при цьому відповідно до наказу 103-В від 01.07.2008 сума у розмірі 33 235,59 грн. була зарахована як частина страхового платежу по Договору, а сума в розмірі 554 038,77 грн. була сплачена страхувальнику.
07.07.2008 Позивач звернувся до Відповідача з листом-вимогою на сплату відшкодування з перестрахування, в якій Позивач просив сплатити частку Перестраховика у відшкодуванні у розмірі 40 060,81 грн.
Однак, Відповідач суму страхового відшкодування Позивачу не сплатив.
Відповідач позов не визнав з тих підстав, що водій автомобілю Мерседес Венц Івашин С.В. знаходився за кермом у нетверезому стані, про що зафіксовано у картці виїзду швидкої медичної допомоги на місце ДТП.
А відтак, у відповідності до п.6.1, 9.4.1 Перестраховик має право не відшкодовувати Перестрахувальнику частки у страхових відшкодуваннях, які Перестрахувальник не повинен був сплачувати за умовами договору страхування, але сплати, виходячи зі своїх ділових, комерційний, інших інтересів.
Що ж стосується довідки Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги №597 від 05.05.2008 Відповідач зазначив, що її не може бути прийнято як належний доказ з тих підстав, що вона не відповідає вимогам, встановленим законодавством для документу, що має оформлюватися за результатами медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Крім того, дана довідка була видана на основі досліджень, які було проведено, коли гр. Івашина було доставлено на станцію швидкої медичної допомоги, тобто пізніше за обстеження, яке було проведено на місці.
У ході проведення судового засідання, 13.04.2009 представник Відповідача подав суду доповнення до відзиву на позовну заяву заперечив проти позову в інших підстав та пояснив, т.я. Позивачем, в порушення умов оригінального договору укладеного між Позивачем та ТОВ «Лігал Едвайс», зокрема п.2.1.1 цього договору страхувальник зобов'язаний додатково до документів, зазначених у п.10.1 цього договору додати наступні документи: постанову суду про притягнення до адміністративної відповідальності винної у ДТП особи, якщо справа розглядалась в суді, схему ДТП, складену водієм, що керував застрахованим ТЗ.
Таким чином, на думку Відповідача, Позивач повинен був надати Позивачу постанову Голосіївського районного суду м. Києва про притягнення до адміністративної відповідальності Івашина С.В., а також схему ДТП, складену водієм, що керував ТЗ, однак вказаних документів Позивач станом на 01.04.2009 ані суду, ані відповідачу не подав.
За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
01.10.2007 між ЗАТ СК «Синдекс»(Перестрахувальник) та ВАТ «СК «Гарантія»(Перестраховик) укладено Договір, відповідно до п.1.2 якого, на підставі цього Договору сторони укладають факультативні договори перестрахування (далі -Ковер-ноти), які мають юридичну силу та тягнуть за собою відповідальність сторін. Кожний Ковер-нот є незалежним від умов будь-якого іншого Ковер-ноту, укладеного сторонами. Якщо будь-яке з положень Ковер-ноту не співпадає з умовами цього Договору, то вирішальним має бути положення, викладене у Ковер-ноті, як остаточне узгодження сторін.
Пунктом 1.3 Договору передбачено, що кожна із сторін має право як приймати від іншої сторони, так і передавати їй у перестрахування ризики, керуючись інтересами обох сторін.
Відповідно до п.2.2 Договору перестрахування може здійснюватись сторонами на пропорційній та непропорційній основі, що визначається у Ковер-ноті.
Відповідальність Перестрахувальника за оригінальним договором страхування розподіляться між сторонами в межах страхових сум таким чином -при укладені Ковер-ноту про пропорційне перестрахування визначається частка участі Перестраховика у ризику (ліміт відповідальності Перестраховика). Згідно визначеного ліміту відповідальності Перестраховика здійснюється розрахунок сум відшкодувань, які належать до сплати за Ковер-нотом (п.2.2.1).
Згідно з п.5.2 Договору відповідальність Перестраховика щодо сплати сум страхового відшкодування обмежується лише часткою його участі в перестрахуванні та/або сумою, які визначено у Ковер-ноті. Відповідальність Перестраховика не може бути збільшена у разі нездатності Перестрахувальника здійснити виплату страхового відшкодування за своєю частковою відповідальності.
Пунктом 9.1.8 Договору передбачено, що Перестрахувальник зобов'язаний сповістити Перестраховика про настання події, яка може бути визнана як страховик випадок, не пізніше 3 (трьох) робочих днів з дати отримання повідомлення про настання такої події та надати Перестрахувальникові можливість ознайомитися з інформацією, яка надійшла у зв'язку з цією подією.
Відповідно до п.9.1.10 Перестрахувальник зобов'язаний забезпечити Перестраховику можливість приймати участь в розслідуванні обставин подій, які можуть бути визнані страховими випадками, врегулюванні збитків та визначені розмірів збитків за Ковер-нотом, укладеними відповідно до умов цього Договору.
Згідно з п.9.3.1 Договору Перестраховик зобов'язаний сплатити частку страхового відшкодування, яка належить до сплати Перестраховиком згідно з умовами відповідного Ковер-ноту.
Відповідно до п.9.3.2 Договору Перестраховик зобов'язаний відшкодувати Перестрахувальнику витрати на розслідування та врегулювання страхових випадків/подій, які можуть бути визнані як страхові випадки, включаючи витрати Перестрахувальника, що пов'язані з визначенням причин та розмірів збитку, у такій частці, в якій він несе відповідальність за відповідним Ковер-нотом.
Перестраховик сплачує частку страхового відшкодування та витрат на врегулювання збитків за страховим випадком на поточний рахунок Перестрахувальника, Страхувальника або Застрахованої особи (згідно з листом Перестрахувальника) не пізніше 10 (п'ятнадцяти) банківських днів з дати одержання Перестраховиком від Перестрахувальника документів, зазначених в пункті 9.1.11 цього Договору.
22.10.2007 між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору, якою сторони погодились в зв'язку зі зміною назви ЗАТ СК «Синдекс»та ЗАТ СД «Європейський світ»від 22.10.21007 продовжили дію Договору про співпрацю №24-ПС/Ф від 01.10.2007 з ЗАТ СД «Європейський світ», яке являється правонаступником ЗАТ СК «Синдекс».
23.01.2008 між ЗАТ СК «Європейський світ»(Страховик) та ТОВ «Юридична компанія «Лігал Едвайс»(Страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №0152/001/11/008, відповідно до якого застрахований ТЗ - Мерседес Бенц, страховими випадками якого є: ДТП, стихія, ПДТО, викрадення (п.1.7).
24.01.2008 між ЗАТ СД «Європейський світ»(Страховик) та ВАТ СТ «Гарантія»(Перестраховик) укладено Ковер-нот №028/08ТР (далі -Ковер-нот), предметом страхування якого є ТЗ Мерседес Бенц.
Згідно з п.6.1 Договору страховими випадками є пошкодження, знищення ТЗ внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до п.9 Ковер-ноту визначено період страхування з 24.01.2008 до 23.01.2009.
Загальне утримання Перестрахувальника по Ковер-ноту становить 280 075,00 грн., а загальна відповідальність Перестраховика становить 80 000,00 грн.
18.02.2008 між сторонами підписано Додаткову угоду до Договору, якою сторони погодились в зв'язку із зміною юридичної адреси ВАТ «СТ «Гарантія»викласти статтю Договору, в якій зазначені адреси, реквізити та підписи сторін в іншій редакції.
20.04.2008 зі застрахованим ТЗ відбулась ДТП, внаслідок чого застрахованому автомобілю завдано технічних пошкоджень.
22.04.2008 у присутності представників СК «Партнер», СК «AMG group», СК «Гарантія», ЗАТ «СД «Європейський світ», СК «Естрін», СК «Мегаполіс», ВАТ «СК «Країна», СК «Кій авіа гарант», СК «Глобус»та СК «Професійний захист»відбувся огляд ТЗ.
Матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля Мерседес-Бенц, в результаті його пошкодження при ДТП, без урахування величини втрати товарної вартості складає 586 874,36 грн., в т.ч. ПДВ -97 812,39 грн., що підтверджується звітом №81/04/08 про оцінку автомобіля від 22.04.2008.
Даний звіт складений ТОВ «Сател Груп», який діє відповідно до сертифікату суб'єкта оціночної діяльності №6592/08 від 28.07.2008 та свідоцтва про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів видані Фондом державного майна України.
01.07.2008 Головою правління ЗАТ СД «Європейський світ»видано наказ, яким прийнято рішення про нарахування страхового відшкодування по страховій події -ДТП, яка сталась 20.04.2008 з ТЗ Мерседес Бенц 587 274,36 грн. шляхом здійснення заліку несплачених частин страхових платежів в сумі 33 235,59 грн.
02.07.2007 Позивач виплатив ТОВ «Юридичний дім «Лигал Едвайс»страхове відшкодування в сумі 554 038,77 грн., що підтверджується платіжним дорученням №12.
Статтею 25 Закону України «Про страхування»передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
03.07.2008 Позивач звернувся до Відповідача з листом-вимогою на сплату відшкодування з перестрахування.
Даний лист був отриманий Відповідачем 09.07.2008, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №06356493.
22.08.2008 Відповідач направив на адресу Позивач лист за №1539/08 в якому зазначив, що в пакеті документів наданому Позивачем для виплати страхового відшкодування відсутній протокол медичного огляду водія на предмет вживання алкогольних, наркотичних та психотропних речовин з швидкої допомоги.
04.09.2008 Позивач направив на адресу Відповідача відповідь на лист, та пояснив, що бригади швидкої допомоги не проводять діагностику алкогольної інтоксикації на підтвердження чого надав карту виїзду швидкої медичної допомоги №195, запит №590/08 від 15.05.2008, лист за вих. №232/08 від 13.06.2008 та лист Київської міської клінічної швидкої медичної допомоги.
Однак, Відповідач суму страхового відшкодування належному йому до сплати Позивачу не сплатив.
Суд не бере до уваги посилання Відповідача на той факт, що водій ТЗ Мерседес Венц Івашин С.В. знаходився за кермом у нетверезому стані в силу того, що дані обставини спростовуються іншими доказами.
Відповідно до п.1.1 Інструкція «Про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів»затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства юстиції України від 24.02.1995 №114/38/15-36-18 встановлення у правопорушника стану сп'яніння здійснюється на підставі його огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції працівниками міліції з використанням індикаторних трубок "Контроль тверезості" або інших спеціальних технічних засобів та (або) працівниками медичних закладів.
Разом з тим, матеріали справи містять довідку ГУ в м. Києві УДАІ №205 від 23.05.2008, відповідно до якої водій перебував у стані - «тверезий».
Пунктом 3.1 Інструкції передбачено, що огляд у закладах охорони здоров'я для встановлення стану сп'яніння особи проводиться будь-якої пори доби в спеціалізованих кабінетах наркологічних диспансерів лікарями-психіатрами - наркологами або у визначених органами охорони здоров'я лікувально-профілактичних установах чи пересувних спеціалізованих медичних лабораторіях лікарями-психіатрами, психіатрами-наркологами, невропатологами, спеціально підготовленими лікарями інших спеціальностей, фельдшерами фельдшерсько-акушерських пунктів, значно віддалених від лікувальних закладів, які пройшли спеціальну підготовку з використанням методик та приладів, дозволених Міністерством охорони здоров'я України, за списком, затвердженим головним лікарем центральної міської (районної) лікарні.
Працівниками швидкої медичної допомоги, які прибули на місце ДТП було зафіксовано в картці виїзду швидкої медичної допомоги №295, що «Алкоголь (зі слів) водій вживав».
Однак, даний факт спростовується листом вих. №597 від 05.05.2008 Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, де зазначено, що « у пацієнта Івашина С.В. 20.04.2008 в 05 год. 40 хв. взято кров, яку доставлено в токсикологічну лабораторію з метою обстеження «на спирти»20.04.2008 о 08 год. В доставленому зразку крові Івашина С.В. етиловий алкоголь не виявлено.
Разом з тим, матеріали справи також містять лист №872 від 11.06.2008 у в якому зазначено, що у відповідності до Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», прийнятого Верховною Радою України №63/95-ВР від 15.02.1995, наказу МОЗ України від 27.07.1998 №226 «Уніфіковані стандарти наркологічної допомоги населенню в лікувально-профілактичних закладах України», наказу по станції від 07.07.2005 №85 «Про надання медичної допомоги пацієнтам з травмами або захворюваннями в поєднанні з гострою інтоксикацією внаслідок зловживання алкоголю та інших психоактивних речовин»бригади швидкої медичної допомоги не проводять діагностику гострої алкогольної інтоксикації.
Лікар бригади швидкої допомоги має право запідозрити гостру інтоксикації внаслідок зловживання алкоголю на основі даних, отриманих від пацієнта, родичів чи оточуючих та даних, отриманих при об'єктивному огляді пацієнта відповідно до вимог «Міжнародної класифікації хвороб та споріднених проблем Х огляду».
Підтвердження діагнозу гострої алкогольної інтоксикації згідно зазначених вище нормативно-правових документів проводиться виключно лікарем-наркологом.
Відтак, зазначені докази спростовують припущення працівників швидкої медичної допомоги про перебування Івашина С.В. в стані алкогольного сп'яніння.
При цьому, Відповідач заперечуючи проти позову зазначив, що аналіз проводився лише з метою дослідження кількості етилового спирту у крові гр. Івашина, вміст наркотичних токсичних або медичних препаратів у крові гр. Івашина не перевірявся.
Разом з тим, Відповідач, в порядку ст. 33 ГПК України не довів того факту, що гр. Івашин перебував у стані наркотичного, токсичного або іншого сп'яніння та не надав жодних доказів в підтвердження викладених обставин.
Суд також вважає безпідставними посилання Відповідача на той факт, що Позивач подав не всі документи на виконання умов оригінального договору.
Перелік документів для отримання від Перестраховика частки страхового відшкодування визначений пунктом 9.1.11 Договору, а саме:
- письмову заяву Перестрахувальника з розрахунком частки страхового відшкодування, яку повинен сплачувати Перестраховик;
- копію письмової заяви Страхувальника про виплату страхового відшкодування;
- копію страхового акта;
- копію оригінального договору страхування (страхового полісу) та відповідні документи, які було зібрано при розслідуванні обставин страхового випадку.
Усі зазначені документи були надані Позивачем Відповідачу 09.07.2008, що підтверджується листом-вимогою на сплату відшкодування з перестрахування від 03.03.2008 та не заперечується Відповідачем.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).
Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України).
Згідно до п.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відтак, суд визнає вимогу Позивача про стягнення з Відповідача страхового відшкодування в сумі 40 060,81 грн. правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Позивач також просив стягнути з Відповідача пеню в сумі 4 662,41 грн. та 3% річних в сумі 582,82 грн. (з урахування поданої заяви про уточнення позовних вимог від 06.04.2009) за період з 30.07.2008 до 22.01.2009.
Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Частиною 1 ст. 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Пунктом 10.9 договору передбачено, що у разі порушення узгоджених термінів сплати платежів за цим договором (Ковер-Нотом), сторона, яка не виконала зобов'язання сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми платежу, який прострочено, за кожен день затримки платежу.
Відтак, вимога Позивача про стягнення з Відповідача 4 662,41 грн. пені визнається судом обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи викладені обставини, а також той факт, що судом задоволено основну суму боргу, вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 3% річних в сумі 582,80 грн. визнаються судом правомірним обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком Позивача. Розрахунок Позивача відповідає матеріалам справи на нормам чинного законодавства України.
Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на Відповідача в повному обсязі, оскільки спір виник саме з вини Відповідача.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія»(01601,м. Київ, Печерський узвіз, буд. 3, п/р 26507010031815 в ВАТ «Укрексімбанк», м. Київ, МФО 322313, ідентифікаційний код 14229456, або з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Закритого акціонерного товариства Страховий дім «Європейський світ»(04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 47, п/р265050058782 в ВАТ КБ «Національний стандарт», МФО 321466, ідентифікаційний код 25285050) 40 060 (сорок тисяч шістдесят) грн. 81 коп. страхового відшкодування, 4 662 (чотири тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 41 коп. пені, 582 (п'ятсот вісімдесят дві) грн. 82 коп. 3% річних, а також 453 (чотириста п'ятдесят три) грн. 07 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.
Суддя
Сташків Р.Б.