ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 44/28
09.04.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ДИСК БЕТОН”
До Товариства з обмеженою відповідальністю “ВБК “Максимус”
про стягнення 3 422 931,07 грн.
Суддя Чеберяк П.П.
Представники:
від позивача Саєнко О.В. (довіреність б/н від 21.08.2009 р.)від відповідача Колісник О.А. (довіреність № 469 від 19.02.2009 р.)
Рішення прийняте 02.04.2009р., оскільки в судових засіданнях 29.01.2009 р., 19.03.2009 р. оголошено перерву в порядку ч. 3 ст. 77 ГПК України, в судових засіданнях 03.02.2009 р., 26.02.2009 р. розгляд справи відкладався у відповідності до п. 1 ст. 77 ГПК України.
Товариство з обмеженою відповідальністю “ДИСК БЕТОН” (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва із позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “ВБК “Максимус” 3 422 931,07 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.01.2009 року порушено провадження та призначено розгляд справи на 29.01.2009 року.
26.02.2009 р. до господарського суду міста Києва надійшла заява про відвід судді Чеберяка П.П.
Ухвалою в.о. голови господарського суду міста Києва від 27.02.2009 р. заяву відповідача про відвід судді Чеберяка П.П. залишено без задоволення на підставі положень ст. 20 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.03.2009 р. розгляд справи призначено на 19.03.2009 р.
18.03.2009 р. до господарського суду міста Києва надійшла апеляційна скарга відповідача на ухвалу в.о. голови господарського суду міста Києва від 27.02.2009 р.
Ухвалою заступника голови господарського суду міста Києва від 19.03.2009 р. апеляційну скаргу відповідача в порядку ст. 106 Господарського процесуального кодексу України повернуто останньому в зв'язку з відсутністю у законодавстві можливості оскаржувати ухвали суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання про відвід судді.
Представник позивача в судовому засіданні надав усні пояснення по суті заявленого позову, підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві № 1/05 від 05.01.2009 р., та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -
01.07.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки товару № 51-08 ДБ (далі -договір), за умовами якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача в порядку та на умовах, передбачених договором, товарний бетон та іншу продукцію (надалі -товар), яка виробляється позивачем, а відповідач зобов'язався прийняти товар та оплатити у розмірі, порядку та в строки, обумовлені в договорі.
Відповідно до п. 2.1. договору ціна товару за одиницю, найменування товару по позиціям, маркам, видам зазначаються сторонами у відповідних специфікаціях до договору, які є його невід'ємними частинами.
Згідно з п. 2.3. договору загальна вартість договору визначається, виходячи з вартості фактично поставленого товару відповідачеві, з врахуванням цін, вказаних у відповідних специфікаціях, діючих в період поставки товару.
Положеннями п. п. 3.6., 7.1., 7.3. договору передбачено, що товар за договором вважається поставленим з моменту підписання відповідачем товарно -транспортних накладних на товар.
Відповідно до п. 5.1. договору при розрахунку сума, яку відповідач зобов'язаний перерахувати позивачеві, складається із ціни товару, вартості послуг (работ) та інших витрат, передбачених договором, специфікаціями до договору, які діють у відповідний період поставки товару.
Згідно з п. 5.8. договору кінцеві взаємні розрахунки за договором здійснюються сторонами відповідно до фактично отриманого відповідачем товару, що підтверджується підписаними сторонами товарно -транспортними накладними на отриманий відповідачем товар, протягом 7 календарних днів.
Між позивачем та відповідачем було укладено наступні специфікації до договору: № 1 від 01.07.2008 р., № 2 від 14.07.2008 р., № 3 від 20.07.2008 р., № 4 від 12.08.2008 р., № 5 від 22.08.2008 р.
Положеннями вищезазначених специфікацій до договору передбачено, що відповідач зобов'язаний оплатити роботу техніки позивача із розрахунку 2,00 грн. з ПДВ за хвилину, якщо час вивантаження товару перевищує 60 хвилин на буд майданчику.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачеві товар загальною вартістю 3 207 235,99 грн., а відповідач прийняв вказаний товар, що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними № 4390 від 01.10.2008 р., № 4420 від 02.10.2008 р., № 4442 від 03.10.2008 р., № 4448 від 03.10.2008 р., № 4459 від 04.10.2008 р., № 4468 р. від 04.10.2008 р., № 4476 від 05.10.2008 р., № 4489 від 06.10.2008 р., № 4497 від 06.10.2008 р., № 4521 від 07.10.2008 р., № 4532 від 08.10.2008 р., № 3730 від 29.08.2008 р., № 3731 від 29.08.2008 р. , № 3746 від 30.08.2008 р., №3755 від 30.08.2008 р., № 3756 від 30.08.2008 р., № 764 від 31.08.2008 р., № 3778 від 01.09.2008 р., № 3788 від 01.09.2008 р., № 3799 від 02.09.2008 р., № 3805 від 02.09.2008 р., № 3806 від 02.09.2008 р., № 3824 від 03.09.2008 р., № 3823 від 03.09.2008 р., № 3816/1 від 03.09.2008 р., № 3816 від 03.09.2008 р., № 3817 від 03.09.2008 р., № 3842 від 04.09.2008 р., № 3842/1 від 04.09.2008 р., № 3843 від 04.09.2008 р., № 3853 від 04.09.2008 р., № 3854 від 04.09.2008 р., № 3870 від 05.09.2008 р., № 3879 від 05.09.2008 р., № 3892 від 06.09.2008 р., № 3910 від 07.09.2008 р., № 3911 від 07.09.2008 р., № 3915 від 07.09.2008 р., № 3923 від 08.09.2008 р., № 3932 від 08.09.2008 р., № 3939 від 09.09.2008 р., № 3961 від 10.09.2008 р., № 3984 від 11.09.2008 р., № 4005 від 12.09.2008 р., № 4033 від 13.09.2008 р., № 4044 від 13.09.2008 р., № 4055 від 14.09.2008 р., № 4065 від 15.09.2008 р., № 4080 від 15.09.2008 р., № 4091 від 16.09.2008 р., № 4100 від 16.09.2008 р., № 4111 від 17.09.2008 р., № 4124 від 17.09.2008 р., № 4152 від 18.09.2008 р., № 4144 від 18.09.2008 р., № 4164 від 19.09.2008 р., № 4189 від 20.09.2008 р., № 4200 від 21.09.2008 р., № 4203 від 21.09.2008 р., № 4206 від 22.09.2008 р., № 4231 від 23.09.2008 р., № 4266 від 25.09.2008 р., № 4281 від 25.09.2008 р., № 4310 від 26.09.2008 р., № 4297 від 26.09.2008 р., № 4328 від 27.09.2008 р., № 4359 від 29.09.2008 р., № 4370 від 30.09.2008 р. та довіреностями серії ЯОУ № 734209 від 01.08.2008 р., серії ЯОУ № 734365 від 01.09.2008 р., серії ЯОУ № 734266 від 01.10.2008 р.
Також позивачем на виконання умов договору було надано послуг по техніки позивача на загальну суму 33 587,00 грн., а відповідач прийняв вказані послуги, що підтверджується підписаними сторонами актами прийому - передачі робіт № 890 від 13.10.2008 р., № 886 від 10.10.2008 р., № 904 від 15.10.2008 р., № 776 від 08.09.2008 р., № 786 від 09.09.2008 р., № 795 від 11.09.2008 р., № 31/1-АБН від 15.09.2008 р., № 803 від 15.09.2008 р., № 817 від 19.09.2008 р., № 824 від 22.09.2008 р., № 826 від 24.09.2008 р., № 834 від 25.09.2008 р., № 40-АБН від 25.09.2008 р., № 841 від 26.09.2008 р., № 41-АБН від 26.09.2008 р., № 751 від 29.08.2008 р., № 850 від 29.09.2008 р., № 865 від 30.09.2008 р., № 759 від 31.08.2008 р., № 761 від 04.09.2008 р., № 853 від 30.09.2008 р., № 765 від 05.09.2008 р.
Позивачем відповідачеві було направлено претензію № 265/об від 10.11.2008 р. з вимогою сплатити заборгованість. Відповіді на претензію позивачем отримано не було.
Таким чином, станом на момент подання позовної заяви у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за договором у розмірі 3 206 981,47 грн.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом.
Статтею 230 ГК України визначено що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).
З урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” пеня обчислюється, виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.
Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п.п. а) п. 8.2. договору за прострочення в здійсненні платежів, передбачених договором, відповідач сплачує позивачеві за кожен день прострочення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 191 896,80 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 24 052,80 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.
Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито у сумі 25 500,00 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610 - 612, 625, 626, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 2 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” та ст. ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ”Виробничо -будівельна компанія ”Максимус” (01030, м. Київ, вул. Пирогова, 10-в, код ЄДРПОУ 33194914) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ДИСК БЕТОН” (83048, Донецька область, м. Донецьк, просп. Титова, 15, код ЄДРПОУ 33221450) 3 448 549 (три мільйони чотириста сорок вісім тисяч п'ятсот сорок дев'ять) грн. 07 коп., з яких 3 206 981 (три мільйони двісті шість тисяч дев'ятсот вісімдесят одна) грн. 47 коп. основного боргу, 191 896 (сто дев'яносто одна тисяча вісімсот дев'яносто шість) грн. 80 коп. пені, 24 052 (двадцять чотири тисячі п'ятдесят дві) грн. 80 коп. трьох процентів річних, 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. державного мита і 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ.
Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. ст. 84. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду або до Вищого господарського суду України в строки, передбачені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України або ст. 110 Господарського процесуального кодексу України відповідно.
Суддя П.П.Чеберяк