Справа № 2025/3878/2012
Номер провадження 2/629/742/2013
02 грудня 2013 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого - суддя Смірнової Н.А.., за участю секретаря Криворотенко М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Лозова Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Супіна Агро» про визнання договору оренди землі таким, що припинив свою дію, -
Позивачка звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Супіна Агро», третьої особи ОСОБА_2 про визнання договору оренди землі таким, що припинив свою дію, посилаючись на те, що 01 січня 2007 року вона уклала договір оренди земельної ділянки № 398 з відповідачем по справі, який зареєстровано у Лозівському районному відділі реєстрації Харківської регіональної філії центру ДЗК 10 вересня 2007 року за № 040767700112. Після отримання копії договору позивачкою була виявлена невідповідність умов договору, а саме замість 5 років в спірному договорі було зазначено 25 років. 12 березня 2008 року між позивачкою та відповідачем по справі була укладена додаткова угода про розірвання договору оренди земельної ділянки. Позивачка в листопаді 2011 року звернулася до міськрайонного управління Держкомзему у місті Лозова і Лозівському районі Харківської області з заявою про проведення реєстрації додаткової угоди, але їй в цьому було відмовлено та повідомлено про неможливість реєстрації даної угоди у відсутності примірника Договору, який знаходиться у відповідача по справі. Позивачка зверталася до відповідача з проханням надати другий примірник спірного договору, але до теперішнього часу відповідач ухиляється від його надання. В зв'язку з чим просить визнати договір оренди земельної ділянки № 398, укладений 01 січня 2007 року між нею та відповідачем по справі ТОВ «Супіна Агро», який зареєстрований у Лозівському районному відділі реєстрації Харківської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» 01 листопада 2007 року, таким що припинив свою дію, у зв'язку із закінченням терміну дії. Крім цього просить зобов'язати відповідача по справі передати їй спірну земельну ділянку за актом прийому-передачі та стягнути з відповідача по справі на її користь судовий збір у розмірі 109 гривень 40 копійок.
25 червня 2013 року позивач уточнила свої позовні вимоги та просила визнати договір оренди земельної ділянки № 398, укладений 01 січня 2007 року між нею та відповідачем по справі ТОВ «Супіна Агро», який зареєстрований у Лозівському районному відділі реєстрації Харківської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» 01 листопада 2007 року, таким що припинив свою дію, у зв'язку із закінченням терміну дії. Крім цього просить зобов'язати відповідача по справі передати їй спірну земельну ділянку за актом прийому-передачі та стягнути з відповідача по справі на її користь судовий збір у розмірі 109 гривень 40 копійок.
Представник позивача ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, але надав суду свою заяву в якій просив розглядати справу у його відсутність та у відсутність його довірителя, на задоволенні уточнених позовних вимоги наполягає в повному обсязі. Крім цього просив в разі неявки в судове засідання представника відповідача постановити заочне рішення, наслідки ухвалення заочного рішення їм відомі та зрозумілі.
Відповідач товариство з обмеженою відповідальністю «Супіна Агро» в жодне судове засідання не забезпечив явку свого представника, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином.
Згідно до положення ч.2 ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до ч.4 ст.169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.
Виходячи з викладеного, зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши докази, суд приходить до висновку, що уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Статтями 1, 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 3 ЦПК України кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку.
Способами захисту цивільних прав та інтересів, можуть зокрема бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та інші.
Основу правового регулювання оренди земельних ділянок становлять Земельний кодекс України /далі - ЗК/, Цивільний кодекс України /далі - ЦК/, Закон України від 6 жовтня 1998 р. /в редакції Закону України від 2 жовтня 2003 р. № 1211-1У /з наступними змінами/ «Про оренду землі» /далі - Закон № 1211-1У/.
Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Оренда земель - це окрема форма використання земельної ділянки, яка передбачає передачу, що оформляється нотаріально посвідченим договором, власником /державою, громадянином чи юридичною особою/ земельної ділянки у тимчасове строкове володіння та користування орендаря за плату для здійснення підприємницької чи іншої діяльності з привласненням останнім одержаної продукції і доходів.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 6,5719 гектарів в межах згідно з планом, яка розташована на території Шатівської сільської ради, КСП ім. ХХ з'їзду КПРС та надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії ІІI-ХР № 018268, виданим Лозівською районною державною адміністрацією ради народних депутатів 26 грудня 2002 року.
01 січня 2007 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Супіна-Агро» було укладено договір оренди земельної ділянки № 398, який був зареєстрований в Державному реєстрі ДП «Центр ДЗК при ДКУ по ЗР» в Лозівському районному відділі 10 вересня 2007 року за реєстровим номером 040767700112.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеними, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації /ст. 18 ЗУ «Про оренду землі»/.
З матеріалів справи вбачається, що договір оренди землі, укладений у письмовій формі, пройшов відповідну державну реєстрацію.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16 квітня 2004 р. № 7 із подальшими змінами питання про дострокове припинення користування землею на умовах оренди вирішується шляхом пред'явлення позову про розірвання договору.
Договір оренди між позивачкою та ТОВ «Супіна - Агро» укладений 01.01.2007 р., зареєстрований в установленому законом порядку лише 10.09.2007 р. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту його державної реєстрації. В пунктах 3.1. встановлений строк його дії - 25 років з моменту підписання відповідного акту приймання-передачі земельної ділянки у користування орендарю за цим договором, з правом сторін на дострокове розірвання договору оренди за взаємною згодою, або за рішенням суду.
Відповідно до статті 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
12.03.2008 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Супіна-Агро» було укладено угоду б/н /далі - Угода/ про розірвання договору оренди земельної ділянки № 398 від 01.01.2007 року, згідно умов якої сторони дійшли взаємної згоди щодо розірвання договору оренди землі № 398 з 31.12.2011 року.
Статтею 18 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Отже, зміни до договору оренди землі набирають чинності в такому ж порядку, тобто після їх державної реєстрації.
З метою самостійного здійснення державної реєстрації Угоди, позивачем до міськрайонного управління Держкомзему у м. Лозова і Лозівському районі Харківської області було подано заяву про проведення реєстрації угоди про розірвання договору оренди земельної ділянки. 11.10.2011 р. позивачу було відмовлено у реєстрації та повернуто документи, оскільки відсутня можливість зареєструвати дану Угоду, в зв'язку з ненаданням відповідачем одного примірника Договору про оренду земельної ділянки, що є однією з необхідних умов при реєстрації вказаної додаткової угоди.
Крім цього, як вбачається з постанови від 21 липня 2008 року кримінальна справа, порушена за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України за фактом підробки була закрита в зв'язку з відсутністю складу злочину, але, посадовими особами відповідача, а саме генеральним директором ОСОБА_2, визнано, що при проведенні роздрукування перших листів договору було допущено помилку, яка пов'язана з визначенням терміну строку оренди землі замість 5 років, вказано 25 років, яку було виправлено шляхом укладання сторонами додаткової угоди про розірвання договору оренди земельної ділянки.
Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті, суд вважає, що дана угода, яка підписана орендодавцем та орендарем у межах своїх повноважень, може бути визнана письмовим доказом у підтвердження того факту, що договір оренди земельної ділянки був укладений на "5років", а вказані в договорі "25 років" є механічною опискою.
Відповідно до ст. 13 ЗУ “Про оренду землі”, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до змісту ст. 15 ЗУ “Про оренду землі”, істотними умовами договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Отже, оскільки відповідачем не визнається право позивача на припинення оренди, виходячи з вищевказаного, суд вважає, що право позивача підлягає судовому захисту за позовом, шляхом визнання договору оренди земельної ділянки таким, що припинив свою дію, у зв'язку із закінченням терміну дії, оскільки самим позивачем надано обґрунтовані доводи та докази в матеріалах справи, які свідчать про закінчення терміну дії договору, відповідно до пункту 7 частини 2 статті 16 Цивільного Кодексу України.
Враховуючи вище зазначене, а також те, що вище наведена обставина визнана посадовими особами відповідача, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивачки з наступних підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що договір оренди земельної ділянки, укладений між ТОВ “Супіна Агро” та ОСОБА_1 01 січня 2007 року строком на 5 років, на даний час є таким, що припинив свою дію. Таким чином подальше використання земельної ділянки відповідачем порушуються законні права позивачки як власника, та такі, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства і є по своїй суті противоправними.
Згідно п. 22-3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 “Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ”, зазначено, що при вирішенні спорів про право користування чужою земельною ділянкою як для сільськогосподарських потреб, так і для забудови слід виходи зі ст. 101 ЗК України, яка передбачає, що право на таке користування виникає на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися нею для сільськогосподарських потреб або для забудови відповідно до ЦК України. Зазначене право припиняється у разі спливу строку, на який надано право користування.
Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України “Про оренду землі”договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Так, пунктом 1.9.2 Договору, передбачено, що його дія припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Пунктом 9.3 Договору, зазначено, що його дія припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін, рішенням суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до ст. 34 Закону України “Про оренду землі” у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.
Також, згідно п.7.3 Договору, після закінчення строку оренди, Орендар повинен повернути Земельну яку Орендодавцю у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому одержав її в оренду.
Відповідно до ст. 158 Земельного кодексу України, виключно судами вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 11 ЦПК суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача, оскільки в судовому засіданні та з матеріалів справи вбачається, що відповідачем порушені вимоги чинного законодавства.
Відповідно до ст. 60 ЦК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Але відповідач не скористався своїми правами стосовно даної справи та не подав суду свої заперечення проти позову, належних та допустимих доказів щодо укладання спірних договорів оренди землі суду не надав.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача, оскільки в судовому засіданні та з матеріалів справи вбачається, що сторони досягли взаємної згоди щодо розірвання договору оренди земельної ділянки.
Таким чином, оцінюючи всі докази по справі, суд вважає, що уточнені позовні вимоги позивача ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження в судовому засіданні і підлягають задоволенню.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Із матеріалів справи вбачається, що позивачем при звернені до суду було понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 114 гривень 70 копійок, що підтверджується платіжним дорученням.
Відносно даної вимоги, необхідно зазначити, що відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
На підставі викладеного, суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 209, 212, 213-215, 224, 225 ЦПК України, ст.ст. 13, 15, 18, 31, 34 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 626, 638, 654, 792 ЦК України, суд, -
Уточнений позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати, що договір оренди № 398 від 01 січня 2007 року земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 6,5719 га, яка розташована на території Шатівської сільської ради Лозівського району Харківської області, укладений між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю « Супіна Агро», зареєстрованому у Лозівському районному відділі реєстрації Харківської регіональної філії центру ДЗК 10 вересня 2007 року за № 040767700112 припинив свою дію, у зв'язку із закінченням терміну дії договору.
Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю “Супіна Агро”, юридична адреса: 64625, с. Перемога, Лозівського району, Харківської області, вул.. Жовтнева, б. 5, р/р 26009001309461 в філії ВАТ «ОТБ Банк», МФО 307071, код 34173581 передати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка мешкає за адресою: Харківська область, Лозівський район, с. Олександрівка за актом прийому-передачі земельну ділянку площею 6,5719 га, кадастровий номер № 6323988000:02:000:0071, яка розташована на території Шатівської сільської ради, Лозівського району, Харківської області.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Супіна Агро”, юридична адреса: 64625, с. Перемога, Лозівського району, Харківської області, вул.. Жовтнева, б. 5, р/р 26009001309461 в філії ВАТ «ОТБ Банк», МФО 307071, код 34173581 на користь ОСОБА_1, сплачений судовий збір в розмірі 109 (сто дев'ять) гривень 40 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте Лозівським міськрайонним судом Харківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії
Суддя: Н.А. Смірнова