ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
03 грудня 2013 року № 2а-5820/11/1370
о 16 год., 46 хв. м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Саковець Б.П., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним
позовом ОСОБА_1, представник - ОСОБА_2 (довіреність від 15.02.2011 року)
до Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Львівській області, представник відповідача - не прибув
про скасування реєстрації
ОСОБА_1 звернулась до Львівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом, у якому позивачка просить визнати протиправною і скасувати державну реєстрацію транспортного засобу марки VOLKSWAGEN (державний номерний знак НОМЕР_1 2002 року випуску), VOLKSWAGEN (державний номерний знак НОМЕР_2 2001 року випуску) на ім'я ОСОБА_1.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно зареєстровано на ім'я позивачки транспортні засоби, оскільки позивачка не набувала право власності на вказані автомобілі, не видавала будь-яких довіреностей на ввезення, реєстрацію транспортних засобів, не подавала будь-яких заяв та інших документів на їх реєстрацію. Позивачка також зазначає, що податок при реєстрації транспортних засобів нею не сплачувався.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд позов задоволити повністю.
Позиція відповідача викладена у запереченні на позовну заяву, у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову з підстав, що не встановлено жодного факту передбаченого п. 40 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року №1388, а тому відсутні підстави для скасування державної реєстрації транспортних засобів. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відповідач прибуття повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причини неприбуття не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення яке відповідач отримав наручно 28.11.2013 року.
Безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:
Львівський відділ реєстраційно - екземенаційної роботи Управління ДАІ ГУМВС України у Львівській області надав інформацію ДПА у Львівській області про фізичних осіб, в тому числі позивачку, якою протягом 2008 - 2010 років здійснювалась перша реєстрація транспортних засобів в Україні та інформацію про сплату податку по яких підлягає перевірці органами державної податкової служби.
Згідно з даними Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, 22.08.2009 року на ім'я позивачки зареєстровано транспортні засоби марки VOKSWAGEN (держаний
номерний знак НОМЕР_1 2002 року випуску), VOLKSWAGEN (державний номерний знак НОМЕР_2 2001 року випуску).
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» від 11.12.1991 року за № 1963-XII зі змінами і доповненнями (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року за № 1388 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2009 року за № 1371) зі змінами і доповненнями, Інструкцією про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженою Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 11.08.2010 року за № 379 зі змінами і доповненнями, Кодексом адміністративного судочинства України.
Згідно ч. 4 ст. 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», фізичні особи - платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, - відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами.
Згідно ч. 6 ст. 5 цього ж Закону, у разі відсутності документів про сплату податку або документів, що дають право на користування пільгами, перша реєстрація в Україні, реєстрація, перереєстрація, зняття з обліку і технічний огляд транспортних засобів не провадяться.
Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, встановлено єдиний на території України порядок державної реєстрації та обліку автомобілів, та видачі реєстраційних документів і номерних знаків. Цей Порядок є обов'язковим для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх. Представники власників транспортних засобів виконують обов'язки та реалізують права таких власників у межах наданих їм повноважень. Державна реєстрація транспортних засобів проводиться підрозділами Державтоінспекції.
Згідно п. 8 цього ж Порядку, державна реєстрація транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, оцінку їх вартості (проводиться спеціалістом, що пройшов необхідну підготовку в порядку, встановленому МВС, Мін'юстом, Мінпромполітики, Держмитслужбою та Фондом державного майна, і має відповідні документи), відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є засвідчені підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою:1) довідка-рахунок за формою згідно з додатком 1, видана суб'єктом господарювання, діяльність якого пов'язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери; 2) договори та угоди, укладені на товарних біржах на зареєстрованих у Департаменті Державтоінспекції бланках, договори купівлі-продажу транспортних засобів, оформлені в Державтоінспекції, інші засвідчені в установленому порядку документи, що встановлюють право власності на транспортні засоби; копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин; 3) довідка органу соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що виділили автомобіль або мотоколяску; 4) акт приймання-передачі транспортних засобів за формою згідно з додатком 6, виданий підприємством-виробником або підприємством, яке переобладнало чи встановило на транспортний засіб спеціальний пристрій згідно із свідоцтвом про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, із зазначенням ідентифікаційних номерів такого транспортного засобу та конкретного одержувача; 5) митна декларація на бланку єдиного адміністративного документа на паперовому носії або електронна митна декларація, або видане митним органом посвідчення про реєстрацію в підрозділах Державтоінспекції транспортних засобів чи їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери; договір фінансового лізингу; акт про проведений аукціон або постанова та акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, видані органом державної виконавчої служби.
Згідно п. 40 цього ж Порядку, у разі встановлення факту знищення, фальсифікації або підроблення ідентифікаційних номерів складових частин транспортних засобів, виявлення транспортних засобів, зареєстрованих (перереєстрованих), знятих з обліку в підрозділах Державтоінспекції, у тому числі тимчасово, за фіктивними чи підробленими документами або таких, що розшукуються правоохоронними органами України у зв'язку з незаконним заволодінням, працівники підрозділів Державтоінспекції оформляють в установленому порядку необхідні документи, скасовують державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку транспортних засобів і передають усі відповідні документи та за наявності транспортні засоби до органів внутрішніх справ для подальшого проведення перевірки. Якщо виявлено факт підроблення митних документів, їх ксерокопії з необхідним поясненням надсилаються до митних органів, у зоні діяльності яких проживають особи, за якими зареєстровані відповідні транспортні засоби.
Згідно п. 3.6. Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, квитанції або платіжні доручення про сплату вартості послуг, спеціальної продукції та обов'язкових платежів власників ТЗ долучаються до реєстраційної справи (крім квитанцій про сплату збору за першу реєстрацію ТЗ, які повертаються власнику, а до справи долучаються їх копії).
Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
Судом не враховуються заперечення відповідача з посиланням на п. 40 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, оскільки вказана норма визначає підстави скасування державної реєстрації транспортних засобів саме для працівників підрозділів Державтоінспекції і не обмежує підстав скасування такої реєстрації при вирішенні питання про її правомірність в судовому порядку.
Судом враховуються обґрунтування позивачкою позовних вимог щодо протиправності здійснення державної реєстрації транспортних засобів на її ім'я, оскільки законодавством передбачено здійснення такої реєстрації на підставі поданої власником особисто заяви і документів, що посвідчують їх особу, документів що підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення транспортних засобів, оцінку їх вартості (яка проводиться спеціалістом, що пройшов необхідну підготовку в порядку, встановленому МВС, Мін'юстом, Мінпромполітики, Держмитслужбою та Фондом державного майна, і має відповідні документи), а також відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Відповідачем на підтвердження правомірності здійснення державної реєстрації транспортних засобів на ім'я позивачки не надано суду жодних належних та допустимих доказів.
Статтею 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» передбачено, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується фізичними особами перед проведенням першої державної реєстрації в Україні. Жодних документів (квитанцій) які б підтверджували факт сплати позивачем податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів суду не надано. Також факт несплати позивачем вказаного податку підтверджується наданою позивачем копією позовної заяви ДПІ у Шевченківському районі м. Львова про стягнення з ОСОБА_4 податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.
Факт несплати позивачкою податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за державну реєстрацію транспортних засобів марки VOKSWAGEN (держаний номерний знак НОМЕР_1 2002 року випуску), VOLKSWAGEN (державний номерний знак НОМЕР_2 2001 року випуску), сторонами по справі не спростований, відтак працівниками ВРЕР ДАІ ГУМВС України у Львівській області державна реєстрація вказаних транспортних засобів проведена з порушенням вимог Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», відповідно є протиправною і підлягає скасуванню.
По суті вказана позиція суду узгоджується із позицією ВАС України викладеною в ухвалі від 23.09.2013 року по справі № К/9991/66979/12.
Крім цього, слідчим відділом слідчого управління прокуратури Львівської області розслідувалась кримінальні справи № 181-0311 та № 181-0290 за фактом перевищення службових повноважень та зловживань службовим становищем службовими особами Львівського ВРЕР УДАІ ГУМВС України у Львівській області за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 364, ч. 1 ст. 365 КК У країни, а також фактом підроблення невстановленими особами офіційних документів та використання підроблених документів за ознаками злочинів, передбачених за ч.ч. 1, 3 ст. 358 КК України, які скеровано до суду для розгляду та судами розглянуті по суті.
Належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності здійснення державної реєстрації транспортних засобів марки VOKSWAGEN (держаний номерний знак НОМЕР_1 2002 року випуску), VOLKSWAGEN (державний номерний знак НОМЕР_2 2001 року випуску) на ім'я позивачки, відповідачем суду не надано.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.
Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління державної автомобільної інспекції при Головному управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання незаконними дій щодо державної реєстрації транспортного засобу, підлягають задоволенню повністю.
Суд присуджує з Державного бюджету України, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є суб'єктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов задоволити повністю.
2. Визнати протиправною і скасувати державну реєстрацію транспортних засобів марки VOKSWAGEN (держаний номерний знак НОМЕР_1 2002 року випуску), VOLKSWAGEN (державний номерний знак НОМЕР_2 2001 року випуску) на ім'я ОСОБА_1.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3, АДРЕСА_1) 3,40 грн. судового збору.
Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.
Постанова складена у повному обсязі 09.12.2013 року.
Суддя Гавдик З.В.