Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 321
Іменем України
06.04.2009
Справа №2-27/1586-2006А
Суддя господарського суду АР Крим Н.В. Воронцова, розглянувши матеріали адміністративної справи № 2-27/1586-2006А 06.04.2009р. у судовому засіданні, що почалося у 14:00 за участю секретаря судового засідання Пономаренко Н.О.
За участю представників:
Від позивача -Степанова Л.М., дор. у справі, Чепурнова І.В., дор. у справі
Від відповідача - не з'явився
ухвалив постанову по адміністративної справі № 2-27/1586-2006А
За позовом ЗАТ «Феодосійський завод коньяків та вин», 98182, м.Феодосія, с.Сонечне, вул.Таврічеська,4, ЄДРПОУ 32294271
До відповідача ДПІ в м. Феодосія АР Крим, 98182, м.Феодосія, вул.Кримська,82в, ЄДРПОУ 33180053
Про скасування податкових повідомлень-рішень.
Сутність спору
Позивач - ЗАТ «Феодосійський завод коньяків та вин»», (98182, м.Феодосія, с.Сонечне, вул.Таврічеська,4, ЄДРПОУ 32294271) звернувся до відповідача- Феодосійська міжрайонна ДПІ АР Крим, (98182, м.Феодосія, вул.Кримська,82в, ЄДРПОУ 33180053) з позовною заявою та просить суд визнати недійсними податкові повідомлення- рішення Феодосійської міжрайонної ДПІ АР Крим №000107/2343/23-1/1/0 від 23.05.05р., №000109/2343/23-1/3/0 від 23.05.05р., №000110/2343/23-1/2/0 від 23.05.05р., №000111/2343/23-1/4/0 від 23.05.05р.,№001479/2343/23-1/5/0 від 23.05.05р., №001478/2343/23-1/6/0 від 23.05.05р., №001477/2343/23-1/7/0 від 23.05.05р., про застосування фінансових санкцій і донарахування податкових зобов'язань.
Позовні вимоги позивач мотивує неправильністю відображення фактів у акті перевірки та положеннями ст.7 Закону України «Про ПДВ», ст..1,5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», положеннями Закону України «Про порядок погашень зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Ухвалою Господарського Суду АР Крим від 10.06.2005р. дійсна позовна заява була прийнята до розгляду та справі привласнений № 2-23/9970-2005.
Відповідач проти позовних вимог заперечував, з мотивів наданих в відзиві на позовну заяву, що надійшов до Господарського Суду АР Крим, 22.07.05р.
Ухвалою Господарського Суду АР Крим від 01.08.2005р. строк розгляду спору був продовжений згідно ст. 69 ГПК України.
Позивач надав уточнення до позовної заяви, що надійшла до Господарського Суду АР Крим, 07.10.05р., а саме просить визнати недійсними податкові повідомлення -рішення Феодосійської МДПІ АРК від 23.05.05р.: №000107/2343/23-1/1/0 від 23.05.05р.,- у частині завищення бюджетного відшкодування ПДВ у лютому 2004р.-87,00грн., у березні 2004р.-823,00грн.; №000109/2343/23-1/3/0 від 23.05.05р.-у частині завищення бюджетного відшкодування ПДВ у квітні 2004р.-4012,00грн.; №000110/2343/23-1/2/0 від 23.05.05р.- повністю відносно завищення бюджетного відшкодування у серпні 2004р.-160483,00грн., у вересні 2004р.-3056,00грн.; №000111/2343/23-1/4/0 від 23.05.05р.- повністю відносно завищення бюджетного відшкодування за жовтень 2004р.-8811,00грн., за листопад 2004р.-60372,00грн.; №001477/2343/23-1/7/0 від 23.05.05р.-у частині донарахування податкових зобов'язань у розмірі-10513,00грн., а також штрафні санкції у розмірі-5256,50грн.; №001478/2343/23-1/6/0 від 23.05.05р.-повністю про донарахування податкового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 14075,00грн. і застосування штрафних санкцій у сумі 1407,50грн.
Відповідач проти уточнених позовних вимог заперечував, з мотивів наданих в відзиві на позовну заяву, що надійшов до Господарського Суду АР Крим, 24.11.05р.
Ухвалою Господарського Суду АР Крим від 31.01.2006р. провадження по справі було зупинено та призначено судово - економічну експертизу, яку доручено Науково-дослідному експертно-криміналістичному центру при ГУ МВС України в АР Крим (м.Сімферополь, вул.Балаклавська,68), на вирішення якої поставив наступні запитання:
- чи обґрунтовано визначення ФМДПІ завищення ЗАТ «Феодосійський завод коньяків та вин» бюджетного відшкодування податку на додану вартість у лютому 2004р.-87,00грн., у березні 2004р.-823,00грн., згідно до податкового повідомлення рішення №000107/2343/23-1/1/0 від 23.05.05р., винесеного на підставі акту перевірки від 19.05.05р. № 1044/23-1/3229427?
- чи обґрунтовано визначення ФМДПІ завищення ЗАТ «Феодосійський завод коньяків та вин» бюджетного відшкодування податку на додану вартість у квітні 2004р.-4012,00грн.;, згідно до податкового повідомлення рішення №000109/2343/23-1/3/0 від 23.05.05р., винесеного на підставі акту перевірки від 19.05.05р. № 1044/23-1/3229427?
- чи обґрунтовано визначення ФМДПІ завищення ЗАТ «Феодосійський завод коньяків та вин» завищення бюджетного відшкодування у серпні 2004р.-160483,00грн., у вересні 2004р.-3056,00грн., згідно до податкового повідомлення рішення №000110/2343/23-1/2/0 від 23.05.05р., винесеного на підставі акту перевірки від 19.05.05р. № 1044/23-1/3229427?
- чи обґрунтовано визначення ФМДПІ завищення ЗАТ «Феодосійський завод коньяків та вин» завищення бюджетного відшкодування за жовтень 2004р.-8811,00грн., за листопад 2004р.-60372,00грн.; згідно до податкового повідомлення рішення №000111/2343/23-1/4/0 від 23.05.05р., винесеного на підставі акту перевірки від 19.05.05р. № 1044/23-1/3229427?
- чи обґрунтовано визначення ФМДПІ завищення ЗАТ «Феодосійський завод коньяків та вин» у частині донарахування податкових зобов'язань у розмірі-10513,00грн., а також штрафні санкції у розмірі-5256,50грн., згідно до податкового повідомлення рішення №001477/2343/23-1/7/0 від 23.05.05р., винесеного на підставі акту перевірки від 19.05.05р. № 1044/23-1/3229427?
- чи обґрунтовано визначення ФМДПІ завищення ЗАТ «Феодосійський завод коньяків та вин» у частині донарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток у сумі 14075,00грн. і застосування штрафних санкцій у сумі 1407,50грн., згідно до податкового повідомлення рішення №001478/2343/23-1/6/0 від 23.05.05р., винесеного на підставі акту перевірки від 19.05.05р. № 1044/23-1/3229427?
18.01.2008р., до Господарського Суду АР Крим від експертної установи надійшли матеріали справи з висновком №9 судово - економічної експертизи від 15.01.2008р.
Ухвалою Господарського Суду АР Крим від 18.01.2008р. провадження по справі було поновлено.
Ухвалою Господарського Суду АР Крим від 04.02.2008р., (заступником голови Господарського Суду АР Крим- С.Я. Тітковим) в зв'язку з закінченням повноважень судді Господарського Суду АР Крим- Іщенко Г.М., до розгляду справи було залучено суддю Господарського Суду АР Крим- Колосову Г.Г., та справі привласнений № 2-24/1586-2006
Ухвалою Господарського Суду АР Крим від 15.02.2008р., суддя Господарського Суду АР Крим- Колосова Г.Г., прийняла справу до свого провадження.
Ухвалою Господарського Суду АР Крим від 01.04.2008р., на підставі клопотання позивача та в відповідності до п.1.ч.1.ст.17, п.6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України до початку діяльності окружного адміністративного суду, адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до ГПК України 1991р., вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства, тобто в порядку адміністративного судочинства, було відкрито провадження по адміністративній справі та привласнений № 2-24/1586-2006А.
18.06.08р., в судовому засіданні відповідач надав заперечення до висновку судово-економічної експертизи.
Ухвалою Господарського Суду АР Крим від 18.06.2008р., в зв'язку з клопотанням відповідача, про реорганізацію, було замінено відповідача на його правонаступника, тобто ДПІ в м. Феодосія АР Крим.
08.07.2008р., до Господарського Суду АР Крим надійшли пояснення відповідача, щодо висновку №9 судово-економічної експертизи від 15.01.2008р.
Ухвалою Господарського Суду АР Крим від 29.07.2008р., в зв'язку з закінченням повноважень судді Господарського Суду АР Крим- Колосову Г.Г., до розгляду справи було залучено суддю Господарського Суду АР Крим- Воронцову Н.В., та справі привласнений № 2-27/1586-2006А.
05.08.2008р., до Господарського Суду АР Крим надійшли пояснення експерта на заперечення відповідача, щодо висновку №9 судово-економічної експертизи від 15.01.2008р.
27.01.09р., в судовому засіданні, позивач надав уточнення до позовної заяви, а саме просить скасувати податкові повідомлення -рішення Феодосійської МДПІ АРК від 23.05.05р.: №000107/2343/23-1/1/0 від 23.05.05р.,- у частині завищення бюджетного відшкодування ПДВ у лютому 2004р.-87,00грн., у березні 2004р.-823,00грн.; №000109/2343/23-1/3/0 від 23.05.05р.-у частині завищення бюджетного відшкодування ПДВ у квітні 2004р.-4012,00грн.; №000110/2343/23-1/2/0 від 23.05.05р.- повністю відносно завищення бюджетного відшкодування у серпні 2004р.-160483,00грн., у вересні 2004р.-3056,00грн.; №000111/2343/23-1/4/0 від 23.05.05р.- повністю відносно завищення бюджетного відшкодування за жовтень 2004р.-8811,00грн., за листопад 2004р.-60372,00грн.; №001477/2343/23-1/7/0 від 23.05.05р.-у частині донарахування податкових зобов'язань у розмірі-10513,00грн., а також штрафні санкції у розмірі-5256,50грн.; №001478/2343/23-1/6/0 від 23.05.05р.-повністю про донарахування податкового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 14075,00грн. і застосування штрафних санкцій у сумі 1407,50грн.
05.03.2009р. до Господарського Суду АР Крим надійшли додаткові пояснення експерта з урахуванням заперечень відповідача.
Розгляд справи відкладався у порядку ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України. По справі оголошувалася перерва. Після закінчення перерви слухання по справі було продовжено.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
ЗАТ «Феодосійський завод коньяків та вин»», (98182, м.Феодосія, с.Сонечне, вул.Таврічеська,4, ЄДРПОУ 32294271), діє на підставі Статуту, зареєстрованого розпорядженням міського голови Феодосійської міської ради від 07.03.03р., за № 460-р, свідоцтва про державну реєстрацію від 07.03.2003р., за № 04055759ю0040163, взято на податковий облік 14.03.2003р. за №1367 в ДПІ м.Феодосія, як платник податку на додану вартість 17.12.2003р., в зв'язку з чим було видано свідоцтво платника податку на додану вартість № 00440802.
Згідно довідки про включення до ЄДРПОУ № 90/2-6-06/1843.94-30/99 від 23.05.2003р. підприємство діє як ЗАТ, код 232, має колективну власність код20, здійснює такі види діяльності: 01.13.0-вирощування фруктів, ягід, горіхів, культур для виробництва напоїв та прянощів, 01.11.0-вирощування зернових та інших культур, що не віднесені к іншим класам рослиноводства, 15.91.0- виробництво дистилірованих алкогольних напоїв, 51.39.0- неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, 15.93.0- виробництво вин,52.11.0- роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з переважанням продовольственого асортименту.
В період з 11.04.2005р. по 16.05.2005р. була проведена на підставі направлення №658 від 08.04.2005р., та наказу № 189 від 06.05.05р.,що видана Феодосійською міжрайонною ДПІ АР Крим, головним державним податковим ревізором-інспектором, ратником податкової служби 3рангу відділу документальних перевірок СГД юридичних осіб ФМДПІ -Куц І.М., головним державним податковим ревізором-інспектором 1рангу відділу документальних перевірок Управління оподаткування фізичних осіб ФМДПІ -Галиченко В.К., начальником відділу відшкодування ПДВ інспектором податкової служби 3рангу ФМДПІ Денісовой Т.Л., на підставі ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні », відповідно до плану-графіку проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання, виїзна планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ЗАТ «Феодосійський завод коньяків та вин»», вимог податкового та іншого законодавства за період з 14.03.03р. по 31.12.04р., та валютного законодавства за період з 01.04.05р. по 30.09.06р., відповідно до затвердженого плану-перевірки.
По результатам перевірки було складено акт перевірки № 1044/23-1/3229427 від 19.05.05р. «Про результати планової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ЗАТ «Феодосійський завод коньяків та вин» за період з 01.04.05р. по 30.09.06р.
В результаті проведеної перевірки були встановлено наступне:
- завищення сум бюджетного відшкодування на загальну суму 238864,00грн., у тому числі
- лютий 2004р.-293,00грн., березень 2004р.-1700,00грн., квітень2004-4012,00грн., травень 2004р.-137,00грн., серпень 2004р.-160483,00грн., вересень2004р.-3056,00грн., жовтень 2004р.-8811,00грн., листопад 2004р.-60372,00грн.,
- заниження податкового зобов'язання по податку на 14186,00грн., у тому числі : квітень2004р.-10411,00грн., грудень 2004р.-3775,00грн.,
- п.п.7.4.4.ст.7, п.п.7.4.1.ст.7,п.п.7.4.3. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997р.
- зменшення збитків на 20,1тис.грн. за 2004р., зменшення збитків за 2003р.-на 282,9тис.грн., зменшення оподаткованого прибутку за 2004р. на 56,3тис.грн., в відповідності заниження податкового зобов'язання по податку на прибуток за 2004р. на 1475 тис.грн.
- порушено п.1.32 ст.1, п.5.1. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р.№283/97-ВР
- заниження прибуткового податку на 1085,99грн., в т.ч. за 2003р.-119,08грн., за 2004р.-966,91грн., порушено ст..9 Декрету КМУ від 26.12.1992р. №13-92, п.п.6.3.2., п.6.3.ст..6, п.7.1 ст.7, п.п.8.1.1, п.8.1., ст..8, п.22.3 ст. Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.03р. №889-IV, ст.9 Декрета КМУ від 26.12.92р.№13-92
- несвоєчасне надання розрахунку податку с власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів на вновь придбани машини в 4кв.2003р., порушено ст..5 Закону України «Про податок с власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів» від 18.02.1997р.№7597-ВР
- заниження податкового зобов'язання по фіксованому сільськогосподарському податку на 6688,27грн. в т.ч., по строкам сплати: 31.10.2004р.-на 2389,31грн., 30.11.2004р.-на 1432,99грн., 30.12.2004р.-на 1432,99грн., 01.02.2005р.-на 1432,98грн., порушено п.3 ст.3 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок»від17.12.1998р.№320-ХIV.
- За допущені заниження податків фінансові санкції в відповідності с п.п.17.1.3., 17.1.1, 17.1.9 ст.17 Закону України «Про порядок погашень зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-111 від 21.12.2000р.
На підставі вищевказаного акту перевірки були прийняті податкові повідомлення- рішення Феодосійської міжрайонної ДПІ АР Крим №000107/2343/23-1/1/0 від 23.05.05р.- виявлено завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 293,00грн. та 1700,00грн., №000109/2343/23-1/3/0 від 23.05.05р..- виявлено завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 4012,00грн. та 137,00грн., №000110/2343/23-1/2/0 від 23.05.05р.- виявлено завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 160483,00грн. та 3056,00грн., №000111/2343/23-1/4/0 від 23.05.05р..- виявлено завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 8811,00грн. та 60372,00грн.,, №001479/2343/23-1/5/0 від 23.05.05р.- донараховано фіксований сільськогосподарський податок у розмірі 6688,27грн., та застосовано штрафні(фінансові) санкції - 3344,14грн., усього - 10032,41грн., №001478/2343/23-1/6/0 від 23.05.05р.-донараховано податок на прибуток у розмірі 14075,00грн., застосовано штрафні (фінансові санкції)-1407,50грн., усього-15482,50грн., №001477/2343/23-1/7/0 від 23.05.05р.- донараховано податок на додану вартість у розмірі 14186,00грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції - 7093,00грн., усього-21279,00грн.
Не погодившись з дійсними податковими повідомленнями - рішеннями позивач звернувся до Господарського Суду АР Крим з позовною заявою.
В ході розгляду справи судом було призначено по справі судову - економічну експертизу, по результатам провадження якої судом було отримано висновок №9 судово - економічної експертизи.
Вказаний висновок було складено експертом Дубиніною І. В., яка має вищу економічну освіту, кваліфікацію судового експерта за спеціальністю: «11.1 - дослідження документів бухгалтерського обліку і звітності», «11.2 - дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій» та має стаж експертної роботи з 2001 р.
Відповідно до висновку №9 судово - економічної експертизи від 15.01.2008р.:
- визначення ФМДПІ завищення ЗАТ «Феодосійський завод коньяків та вин» бюджетного відшкодування податку на додану вартість у лютому 2004р.-87,00грн., у березні 2004р.-823,00грн., згідно до податкового повідомлення рішення №000107/2343/23-1/1/0 від 23.05.05р., винесеного на підставі акту перевірки від 19.05.05р. № 1044/23-1/3229427 не обгрунтовано;
- визначення ФМДПІ завищення ЗАТ «Феодосійський завод коньяків та вин» бюджетного відшкодування податку на додану вартість у квітні 2004р.-4012,00грн.,згідно до податкового повідомлення рішення №000109/2343/23-1/3/0 від 23.05.05р., винесеного на підставі акту перевірки від 19.05.05р. № 1044/23-1/3229427 не обгрунтовано;
- визначення ФМДПІ завищення ЗАТ «Феодосійський завод коньяків та вин» завищення бюджетного відшкодування у серпні 2004р.-160483,00грн., у вересні 2004р.-3056,00грн., згідно до податкового повідомлення рішення №000110/2343/23-1/2/0 від 23.05.05р., винесеного на підставі акту перевірки від 19.05.05р. № 1044/23-1/3229427 не обгрунтовано;
- визначення ФМДПІ завищення ЗАТ «Феодосійський завод коньяків та вин» завищення бюджетного відшкодування за жовтень 2004р.-8811,00грн., за листопад 2004р.-60372,00грн.; згідно до податкового повідомлення рішення №000111/2343/23-1/4/0 від 23.05.05р., винесеного на підставі акту перевірки від 19.05.05р. № 1044/23-1/3229427 не обгрунтовано;
- визначення ФМДПІ завищення ЗАТ «Феодосійський завод коньяків та вин» у частині донарахування податкових зобов'язань у розмірі-10513,00грн., а також штрафні санкції у розмірі-5256,50грн., згідно до податкового повідомлення рішення №001477/2343/23-1/7/0 від 23.05.05р., винесеного на підставі акту перевірки від 19.05.05р. № 1044/23-1/3229427 не обгрунтовано;
- визначення ФМДПІ завищення ЗАТ «Феодосійський завод коньяків та вин» у частині донарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток у сумі 14075,00грн. і застосування штрафних санкцій у сумі 1407,50грн., згідно до податкового повідомлення рішення №001478/2343/23-1/6/0 від 23.05.05р., винесеного на підставі акту перевірки від 19.05.05р. № 1044/23-1/3229427,не обгрунтовано, якщо брати до уваги, що при реалізації соку концентрованого підприємство отримало дохід.
Відповідно до ч. 5 ст. 82 КАСУ висновок експерта для суду не є обов'язковим, однак незгода суду з ним повинна бути вмотивована в постанові або ухвалі.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін, винесення оскаржуємих податкових повідомлень-рішень обґрунтовується наступним.
Позивачем було включено до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачені (нараховні) в зв'язку зі спорудою основних фондів, які є об'єктами незавершеного будівництва на загальну суму 244830,00грн. На думку відповідача включення цієї суми до складу податкового кредиту необґрунтовано, та протиречить положенням п.п.7.4.4., п.п.7.4.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.97р., та призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на суму 238864,00грн. та заниження податкових зобов'язань по податку на 14186,00грн.
Також на думку відповідача, в порушення п.1.32 ст.1, п.5.1. ст..5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №283/97-ВР від 22.05.1997р. зменшені збитки на 20100,00грн. за 2004р., на 282900,00грн. за 2003, занижено прибуток, що підлягає оподаткуванню за 2004р. на 56300,00грн., що привело до заниження податкового зобов'язання по податку на прибуток за 2004р. на 14075тис.грн.
При дослідженні акту перевірки вбачається, що на думку перевіряючих, в порушення п.п.7.4.4., п.7.4.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» завищені суми бюджетного відшкодування на суму 238864,00грн., у тому числі лютий 2004р.-293,00грн., березень 2004р.-1700,00грн, квітень 2004р.-4012,00грн.,квітень2004-4012,00грн., травень 2004р.-137,00грн., серпень 2004р.-160483,00грн., вересень2004р.-3056,00грн., жовтень 2004р.-8811,00грн., листопад 2004р.-60372,00грн., грудень 2004р.3775,00грн.
За таких підстав, суд вважає зазначити наступне.
Щодо вимоги позивача про скасування податкового повідомлення -рішення Феодосійської МДПІ АРК від 23.05.05р.: №000107/2343/23-1/1/0 від 23.05.05р.,- у частині завищення бюджетного відшкодування ПДВ у лютому 2004р.-87,00грн., у березні 2004р.-823,00грн., до суд вважає її обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню за наступних підстав.
В відповідності до акту перевірки, на думку відповідача, в порушення п.п.п.7.4.4., ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивачем по справі було необґрунтовано включено до складу податкового кредиту в лютому 2004р. накладна ТОВ «Поліс ЛТД» (н/н №210 від 18.02.04р., сума ПДВ-86,63грн.), що також призвело до завищення податкового кредиту в лютому 2004р.
При досліджені первинних бухгалтерських документів позивача встановлено, що позивачем було придбано у ТОВ «Поліс ЛТД» линолиум «Калипсо» по н/н №210 від 18.02.04р., на суму 519,75грн., ПДВ-86,63грн., який був оприбуткований на складі підприємства в березні 2004р.(звіт про витрати основних матеріалів в будівництві в березні 2004р., наряд №150 на підрядні роботи, витрати на придбання линолиуму було віднесено на рахунок 921 «Адміністративні витрати»).
Щодо включення до податкового кредиту суми 2112,72грн., в тому числі й суми 823,00грн, то вона на думку перевіряючих, пов'язана зі сплатою штрафу по акту РЕС в сумі 12103,352грн. (витрати віднесені на рахунок 948). Проте, при дослідженні первинних документів виявлено, що ВАТ «Крименерго» було виписано рахунок №6330 від 19.03.2004р. на загальну суму 37283,34грн, ПДВ-3793,22грн.(н/н 3526/51 від 13.03.2004р.), вищевказана сума ПДВ пропорційно відноситься на інші витрати в сумі 2420,27грн. та на сільгоспвиробництво в сумі 3793,22грн. сплата здійснена на підставі вищезгаданого рахунку на загальну суму 37283,34грн., у тому числі сільгоспвиробникам -12103,35грн.(віднесено на рахунок 949- «інші витрати операційної діяльності»). При дослідженні матеріалів справи, виявлено відсутність доказів того, що сума 2112,72грн., в тому числі й суми 823,00грн, що була включена до складу податкового кредиту позивачем, є штрафом, а відповідно, позивачем правомірно було включено вищезгадану суму до складу податкового кредиту.
П. п. 7.2.3 п. 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачає, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.
Згідно до п.7.2.6., податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
У відповідності до п.7.4.1., податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону,протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду
П.7.4.3., регламентує, що у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.
Згідно до п. 7.4.4., якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Щодо вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення №000109/2343/23-1/3/0 від 23.05.05р.-у частині завищення бюджетного відшкодування ПДВ у квітні 2004р.-4012,00грн., то суд вважає не обґрунтованою та такою що не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Відповідно до п.11.29. Закону Укаїни «Про податок на додану вартість», до 1 січня року,наступного за роком, в якому Верховна Рада України ратифікує протокол про приєднання України до Світової організації торгівлі,зупинити дію пункту 7.7 статті 7,пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства. Для новостворених сільськогосподарських товаровиробників різних форм власності питома вага сільськогосподарської продукції в загальній сумі валового доходу підприємства в поточному році визначається за даними звітного періоду. Зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення.У разі нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до Державного бюджету України в безспірному порядку. Порядок акумуляції та використання зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, (далі Порядок) затверджено Постоновою КМУ №271 від 26.02.99р.
Відповідно до положень Порядку, дія цього Порядку поширюється на сільськогосподарських товаровиробників незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, котрі зареєстровані як платники податку на додану вартість і одержали від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік суму, що становить не менш як 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства. Для новостворених сільськогосподарських товаровиробників різних форм власності питома вага сільськогосподарської продукції в загальній сумі їх валового доходу визначається в поточному році за даними звітного періоду. Новоствореними сільськогосподарськими товаровиробниками вважаються також суб'єкти господарювання різних форм власності, котрі зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності у минулому році, але з поважних причин розпочали здійснювати операції з продажу товарів (робіт, послуг) лише в поточному році. Звітним вважається період з моменту державної реєстрації сільськогосподарського товаровиробника як платника податку на додану вартість до кінця першого звітного (податкового) місяця, за який цим товаровиробником подається декларація з податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини. На підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарський товаровиробник складає декларацію з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім операцій з продажу переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, і в терміни, передбачені законодавством для звітності, подають її до органів державної податкової служби. Одночасно з декларацією з податку на додану вартість за відповідний звітний період сільськогосподарські товаровиробники подають до органу державної податкової служби за місцем реєстрації довідку про цільове використання сум податку на додану вартість за попередній звітний період, форма та зміст якої визначається Державною податковою адміністрацією за погодженням із Міністерством аграрної політики. Залишок податкових зобов'язань відповідно до декларації з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, тобто різниця між сумою податку на додану вартість, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою податку на додану вартість, сплаченою ними постачальникам, перераховується сільськогосподарськими товаровиробниками з поточного рахунка на окремий рахунок у терміни, передбачені для перерахування суми податку на додану вартість до бюджету. Не перераховані на окремий рахунок зазначені кошти вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням, і підлягають стягненню до державного бюджету у безспірному порядку. Зазначений окремий рахунок сільськогосподарський товаровиробник повинен відкрити протягом одного звітного періоду. Залишок податкового кредиту відповідно до згаданої декларації, тобто від'ємна різниця між сумою податку на додану вартість, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою податку на додану вартість, сплаченою ними постачальникам, зараховується сільськогосподарським товаровиробникам на зменшення податкових зобов'язань наступних звітних періодів. Кошти, перераховані сільськогосподарськими товаровиробниками на окремий рахунок, використовуються ними для придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання кошти стягуються до державного бюджету в безспірному порядку.Залишок коштів на окремому рахунку в кінці року вилученню до бюджету не підлягає і використовується сільськогосподарськими товаровиробниками на зазначені цілі в наступному році, а починаючи з 1 березня 2008 р. перераховується до державного бюджету. Спрямуванню до державного бюджету підлягають також кошти, які у період до 1 березня 2008 р. не були перераховані на окремий рахунок (незалежно від причини).
Відповідно до висновку експерта, завищення податкового кредиту позивачем в квітні 2004р. у сумі 4012,00грн., обґрунтовується тим, що як вбачається з первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, позивач розраховував коефіцієнт розподілення по адміністративним витратам: загальна сума реалізації за квітень 2004р.-394002,60грн., у тому числі сільгоспдіяльність -362233,32грн., інша-31794,34грн. Коефіцієнт розподілення по адміністративним витратам склав 0,05 (23454,48/394002,66), де 23454,48-сума, що підлягає розподіленню та котра враховується на рахунку 92 «адміністративні витрати», проте, фактично: загальна сума реалізації за квітень 2004р.-332190,00грн. сільгоспдіяльність -307155,00грн., інша-25035,00грн., коефіцієнт розподілення по адміністративним витратам склав по загальній декларації-25035/332190=0,075, по сільгоспдекларації-307155/332190=0,925, таким чином, як вбачається з вищенаведеного завищення податкового кредиту в квітні 2004р. склало 3199,44грн. (розбіжність з актом складає 4012-3199,44=1286,12грн.).
Проте, при дослідженні матеріалів справи та відповідно до наданих пояснень сторін, судом встановлено, що в таблиці додатку №1 висновку №9 по даним ДПІ (гр.6,7), експертом пропущено податкова накладна №25 від 16.04.04р. ТОВ «Емальсервіз», по якої підприємством було включено до складу податкового кредиту сума ПДВ- 615,25грн., а потрібно було включити суму ПДВ-200,63грн., завищення склало 414,62грн., таким чином, фактично експертом допущена помилка в розрахунках на 414,62грн. Також по податкової накладної №560 від 01.04.04р. ТОВ СЖК «Огні», підприємством було включено до складу податкового кредиту сума ПДВ- 17,40грн., а потрібно було включити суму ПДВ-5,67грн., завищення склало 11,73грн., таким чином, фактично експертом допущена помилка в розрахунках на 58,23гр.
Сума ПДВ включена підприємством до складу податкового кредиту склала 5244,25грн. (4629+615,23). Сума ПДВ яка належала до включення до податкового кредиту - 1630,19грн., а відповідно завищення податкового кредиту склало 3614,06грн.
При дослідженні акту перевірки та бухгалтерських документів виявлено, що завищення податкового кредиту склалось з наступних сум: 3673,00грн. (п.2.5.2.)+2421,00грн. (п.2.5.4.)+8333,33грн.=14368,00грн.
Також судом встановлено, що в квітні 2004року позивачем було задекларовано від'ємне значення по ПДВ в сумі 4012,00грн., а також було занижено податкове зобов'язання на 10415,00грн. (розбіжності з актом перевірки на 59,00грн.- 10356,00-10415,00).
За таких підстав, суд вважає, що відповідачем правомірне встановлено завищення бюджетного відшкодування ПДВ у квітні 2004р.-4012,00грн., а відповідно позовна вимога позивача, щодо скасування податкового повідомлення-рішення №000109/2343/23-1/3/0 від 23.05.05р.-у частині завищення бюджетного відшкодування ПДВ у квітні 2004р.-4012,00грн. не підлягає задоволенню.
Щодо позовної вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення №000110/2343/23-1/2/0 від 23.05.05р.- повністю відносно завищення бюджетного відшкодування у серпні 2004р.-160483,00грн., у вересні 2004р.-3056,00грн., суд вважає зазначити, що вона обґрунтована та підлягає задоволенню на підставі нижчевикладеного.
17.10.2003р. між позивачем та Фондом Державного Майна АР Крим було укладено договір оренди №48 про оренду цілісного майнового комплексу державного підприємства совхозу-заводу «Феодосійський», при цьому склад готової продукції був незавершеним будівництвом.
19.11.2003р. позивачем було отримано узгодження на проведення невід'ємних поліпшень (лист вих..№08-10/9406 від 19.11.2003р. Фонду Державного Майна АР Крим ).
03.03.04р. між позивачем та кооперативом «Монтажник» було укладено договір підряду №39, відповідно до якого останній бере на себе зобов'язання по виконанню робіт на об'єкті «Реконструкція незавершеного будівництва складу під цех розливу кон'яків та вин на винзаводі» по вул.Самаріной,19 в м.Феодосія, по АБК, в відповідності до надаваємому кошторису. Договірна ціна на будівництво кровлі, утеплення та облицовки стін на адміністративно-битовому комплексі склала 118681,00грн. згідно до підсумкової відомості ресурсів загальна вартість робіт склала 304841,60грн.
У виконання дійсного договору позивачем було здійснено предоплату на придбання матеріалів у сумі 200000,00грн., ПДВ-33333,33грн., що підтверджується податковою накладною №45 від 27.04.2004р., що було відображено в бухгалтерському звіті підприємства.
05.05.2003р. між позивачем та ТОВ «Будівельно-виробниче підприємство «СтройУком»», було укладено договір підряду № 19/03, відповідно до якого останній зобов'язується виконати роботи по будівництву цеху розливу та складу готової продукції. Загальна ціна договору складає 700000,00грн., відповідно до додаткової угоди №2 до договору ціна за договором збільшується на 98000,00грн. Відповідно до додатку до договору №1 вартість робіт склала 375500,00грн.
Згідно до акту приймання виконаних підрядних робіт №24, вищевказані роботи були виконані в лютому 2004р.
04.03.2004р. позивачем було сплачено 125000,00грн, ПДВ-20833,33грн., підтверджується податковою накладною №12від 04.03.2004р., під №861 у книзі придбань, операція проведена в бухгалтерському обліку підприємства.
Вищевказана сума ПДВ включена позивачем до складу податкового кредиту в серпні 2004р.
18.04.03р. між позивачем та ВАТ «Полтавхіммаш» було укладено договір купівлі -продажу №18. загальна вартість договіра складає 850530,00грн., ПДВ-141755,00грн.
Відповідно до первинних бухгалтерських документів, позивач придбав у ВАТ «Полтахіммаш»продукцію на загальну суму 850530,00грн. (накладна №401 від 02.07.2004р. на суму 685140,00грн., ПДВ-114190,00грн., податкова накладна №609 від 01.07.04р.,накладна №406 від 06.07.2004р. на суму 165390,00грн., ПДВ-27576,00грн., податкова накладна №610 від 05.07.04р.) .
В липні 2004р. позивачем було перераховано 850530,00грн. (01.07.04р.-212000,00грн., ПДВ-35333,33грн.; 01.07.04р.-425265,00грн., ПДВ-70877,50грн.; 05.07.04р.-633,00грн., ПДВ-105,50грн.), усього ПДВ на суму 106316,33грн. Дійсна сума включена до складу податкового кредиту у серпні 2004р.
Як вбачається з акту перевірки, в вересні 2004р., позивач, ніби-то необґрунтовано включив до складу податкового кредиту податкову накладну ФППВКХ за водопостачання по новому будівництву №6320 від 29.09.04р., ПДВ-2035,56грн., та податкову накладну Феодосійської РЕС №20660 від 13.09.04р., ПДВ-1020,40грн. за електропостачання по новому будівництву.
Проте, при дослідженні бухгалтерської документації позивача вбачається, що останнім було включено тільки податкова накладна Феодосійської РЕС №20663 від 30.09.04р., ПДВ-1465,69грн.
Пунктом 7.4.1. ст..7 Закону України „Про податок на додану вартість” №168 (далі -Закон України №168) встановлени норми та правила стосовно формування податкового кредиту, а саме: податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.(Підпункт 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 977-XIV ( 977-14 ) від 15.07.99; в редакції Закону N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005 )
Відповідно до СБУ 7, «Основні фонди», незавершеними капітальними інвестиціями є капитальні інвестиції в будівництво, реконструкцію, модернізацію, придбання об'єктів нематеріальних актівів, введення яких в експлуатацію на дату баланса не здійснилось.
09.07.04р., відповідно до акту держ.комисії, цех розливу був введений до експлуатації.
А відповідно суми ПДВ, сплачені (нараховані) платником податку в зв'язку з придбанням матеріалів, робіт, послуг, які використаються для такого будівництва, після завершення будівництва та включення такого об'єкту до складу основних фондів може бути включений до складу податкового кредиту, якщо такі основні фонди будуть використатися підприємством в оподатковуємих операціях.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін, вищевказаний цех по бухгалтерському звіту позивача проходив як основні фонди та на нього нараховувалась амортизація.
Таким чином суд вважає, що позивач обґрунтовано включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) платником податку в звітному періоді в зв'язку з придбанням (побудовою) основних фондів.
Щодо позовної вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення №000111/2343/23-1/4/0 від 23.05.05р.,- повністю відносно завищення бюджетного відшкодування за жовтень 2004р.-8811,00грн., за листопад 2004р.-60372,00грн., суд вважає зазначити, що вона обґрунтована та підлягає задоволенню на підставі нижчевикладеного.
03.05.04р. між позивачем та ДП «Електро» ТОВ «Налагоджувально-монтажне підприємство» укладено договір №41-Е-2004, відповідно до якого останній зобов'язувався виконати роботи по реконструкції котельної. Відповідно до довідок про вартість виконаних робіт за червень,липень 2004року вартість виконаних робіт склала 273919,00грн.
Вказаний об'єкт був прийнятий замовником-позивачем по справі, згідно до акту №1 приймання виконаних підрядних робіт за липень 2004року.
31.10.2004р. позивач перерахував на розрахунковий рахунок ДП «Електро» ТОВ «Налагоджувально-монтажне підприємство» 45349,80грн., в т.ч. ПДВ-7558,30грн. (податкова накладна № 35 від 31.10.04р., під №106 в книзі придбань), ця сума була включена до складу податкового кредиту в жовтні 2004р.
Також, як вбачається з акту перевірки, позивачем було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ 1252,85грн., по податковой накладной №20860 від 13.10.04р., виписаную Феодосійським РЕС на адресу позивача за електроенергію по новому будівництву.
Проте, при дослідженні первинних бухгалтерських документів слідує, що Феодосійським РЕС було виписана на адресу позивача податкова накладна № 20860 від 13.10.2004р. (в книзі придбань зареєстрована за №52) на суму ПДВ 2859,65грн, сума ПДВ в розмірі 1252,85грн., була позивачем розподілена на нове будівництво.
При дослідженні акту перевірки вбачається, що позивач необґрунтовано включив до складу податкового кредиту податкові накладні на суму ПДВ-27500,00грн., у т.ч. №203 від 05.11.04р.-ПДВ-3333,33грн., №197 від 01.11.04р.-ПДВ-2500,00грн., №192 від 28.10.04р.-ПДВ-2500,00грн., №222 від 29.11.04р.-ПДВ-11666,67грн., №213 від 16.11.04р.-ПДВ-2500,00грн., №205 від 08.11.04р.-ПДВ-5000,00грн., №212 от 22.06.04р.-ПДВ-7666,67грн.
Проте, при дослідженні бухгалтерських документів податкова накладна №212 от 22.06.04р.-ПДВ-7666,67грн. по даним бухгалтерського звіту не відображена та до складу податкового кредиту не включена, відповідно до декларації за листопад 2004р.
Як було наведено раніше, 03.03.04р. між позивачем та кооперативом «Монтажник» було укладено договір підряду №39, відповідно до якого останній бере на себе зобов'язання по виконанню робіт на об'єкті «Реконструкція незавершеного будівництва складу під цех розливу кон'яків та вин на винзаводі» по вул.Самаріной,19 в м.Феодосія, по АБК, в відповідності до надаваємому кошторису.
Відповідно до цього договору позивач перерахував на розрахунковий рахунок кооперативу «Монтажник» та отримав наступні податкові накладні: податкова накладна №222 від 29.11.04р.- 70000,00грн., ПДВ-11666,67грн.; №213 від 16.11.04р.-15000,00грн.-ПДВ-2500,00грн.; №205 від 08.11.04р.-30000,00грн.-ПДВ-5000,00грн.; №203 від 05.11.04р.-20000,00грн.-ПДВ-3333,33грн., №197 від 01.11.04р.15000,00грн.--ПДВ-2500,00грн., №192 від 28.10.04р.15000,00грн.-ПДВ-2500,00грн., №222 від 29.11.04р.-ПДВ-11666,67грн.- усього ПДВ на 27500,00грн, який й був включений позивачем до складу податкового кредиту в листопаді 2004р..
Також, як випливає з акту перевірки, до складу податкового кредиту позивачем було включено суму ПДВ-1284,80грн, по податкової накладної №8049 від 30.11.2004р., що виписана Феодосійським ППВКХ на адресу позивача на водопостачання по новому будівництву.
Проте, при дослідженні первинних бухгалтерських документів, встановлено, що за листопад 2004р. до складу податкового кредиту по вищевказаної податкової накладної включена сума ПДВ-111,35грн., відповідно до розподілення податкового кредиту по сільськогосподарської декларації та загальної декларації по ПДВ.
Також, на думку перевіряючих, до складу податкового кредиту позивачем неправомірно в листопаді 2004р. було включено ПДВ-20587,60грн,, по податкової накладної №152 від 29.10.2004р., що виписана ЗАТ «Об'єднанна інжінірінгова компанія» за роботи по будівництву цеху шампанських вин.
Проте с дійсним висновком перевіряючих погодитися не можна по наступним підставам.
Заслухав пояснення сторін та дослідив матеріали, суд встановив наступне.
17.10.2003р. між позивачем та Фондом Державного Майна АР Крим було укладено договір оренди №48 про оренду цілісного майнового комплексу державного підприємства совхозу-заводу «Феодосійський», при цьому склад готової продукції був незавершеним будівництвом.
19.11.2003р. позивачем було отримано узгодження на проведення невід'ємних поліпшень (лист вих..№08-10/9406 від 19.11.2003р. Фонду Державного Майна АР Крим ).
Згідно з вищевказаним договором цех утилізації стояв на обліку як основні засоби під №965- сума- 412676,00грн. Після укладення договору було прийнято рішення щодо реконструкції цеху утилізації в цех шампанських вин (лист Фонду Державного Майна АР Крим № 08-10/2014 від 31.03.05р.), який був введений до експлуатації 19.08.05р. відповідно до акту державної комісії. А відповідно на момент проведення перевірки він не був незавершеним будівництвом та стояв на обліку як основні засоби та на об'єкт нараховувалась амортизація.
Таким чином, позивач у відповідності до вимог п.7.4.1. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість» обґрунтовано включив до складу податкового кредиту оплачені (нараховані) платником податку в звітному періоді в зв'язку з придбанням (побудовою) основних фондів.
Щодо позовної вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення №001477/2343/23-1/7/0 від 23.05.05р.-у частині донарахування податкових зобов'язань у розмірі-10513,00грн., а також штрафні санкції у розмірі-5256,50грн., суд вважає зазначити, що вона обґрунтована та також підлягає задоволенню на підставі нижчевикладеного.
Відповідно до акту перевірки, позивачем було занижено податкове зобов'язання по ПДВ на 14186,00грн., у т.ч. в квітні 2004р.-10411,00грн, в грудні 2004р.-3775,00грн.
Заслухав пояснення сторін та дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.
Донарахування вищевказаної суми обгрунтовулось тим, що на думку перевіряючих позивачем було неправомірно віднесено до складу податкового кредиту сума 833,33грн. по податкової накладної №23 від 11.03.04р., виписану кооперативом «Монтажник» за передплату по виконанню робіт по будівництву АБК, проте с дійсним висновком перевіряючих не можна погодитися, так як п.7.4.1. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачає віднесення до складу податкового кредиту оплачені (нараховані) платником податку в звітному пероді в зв'язку з придбанням (побудовою) основних фондів.
Сума в розмірі 3199,44грн., по донарахуванню зобов'язання по ПДВ виявилась за рахунок неправильного застосування коефіцієнту розподілення по адміністративним витратам (а.с. 38), сума донарахування у розмірі 473,56грн. (3673,00-3199,44) в сторону зменшення обґрунтовується арифметичною помилкою ревізорів - перевіряючих при підрахуванні підсумків, сума в розмірі 717,00грн.- донарахування зобов'язання по ПДВ позивачу, обгрунтовулось перевіряючими, як неправомірне віднесення до складу податкового кредиту податкову накладну №7654 від 13.04.04.р., виписану ВАТ «Крименерго» за електроенергію по новому будівництву (а.с.41), проте така господарська операція пов'язана з будівництвом та реконструкцією складу готової продукції під цех розливу, який був введений до експлуатації в липні 2004р., а відповідно до п.7.4.1. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість» віднесення до складу податкового кредиту оплачені (нараховані) платником податку в звітному періоді в зв'язку з придбанням (побудовою) основних фондів є правомірним.
При дослідженні первинних бухгалтерських документів за грудень 2004р., встановлено наступне.
Об'єм продажу підприємства склав- 58204,00грн., ПДВ (податкове зобов'язання)- 11245,00грн, об'єм придбань-29050,00грн., ПДВ (податковий кредит)- 5810,00грн.
Податковий кредит за грудень 2004р.- 3774,64грн. (2620,13+1164,51), де 2610,13грн.- по податкової накладної № 177 від 30.11.04р., виписаною ЗАТ «Об'єднана інжінірінгова компанія » позивачу за будівництво цеху шампанських вин, 1164,51грн.- по податкової накладної №24297/51 від 13.11.04р., що виписана ВАТ «Крименерго» за електроенергію по новому будівництву (а.с.36), таким чином донарахування податкового зобов'язання обґрунтовується тим, що перевіряючими було вилучено зі складу податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 3775,00 грн., сплачені в зв'язку з побудовою основних фондів, що є об'єктами незавершеного будівництва.
Сума к сплаті склала 5435.00 грн., (11245,00-податковий кредит - 5810,00 податкові зобов'язання).
Таким чином, донарахування податкового зобов'язання за грудень 2004 р. в сумі 3775,00грн. необґрунтовано.
За таких підстав, суд дійшов до висновку про обгрунтованність позовної вимоги позивача, щодо скасування податкового повідомлення-рішення №001477/2343/23-1/7/0 від 23.05.05р.-у частині донарахування податкових зобов'язань у розмірі-10513,00грн., а також штрафні санкції у розмірі-5256,50грн.
Дослідивши матеріали справи та заслухав пояснення сторін, суд вважає зазначити наступне, щодо позовної вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення №001478/2343/23-1/6/0 від 23.05.05р.-повністю про донарахування податкового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 14075,00грн. і застосування штрафних санкцій у сумі 1407,50грн.
Відповідно до акту перевірки, позивачем завищені валові витрати на 76400,00грн., встановлено зменшення збитків на 20100,00грн., що привело до заниження оподаткованого прибутку за 2004р. на 14075,грн.. (56300х25%).
При дослідженні матеріалів справи встановлено, що позивачем було придбано у ВАТ «Жовтневий» сік концентрований в березні, травні та липні 2004р. по ціні 4,08грн. за кілограм на загальну суму 169964,00 грн. (відповідно до журналу ордеру по рах.201). в 2004р. вищезгаданий сік був реалізований по ціні 0,42грн. за 1 л, що нижче ціни придбання, ДП «Кримський винний дім» (податкові накладні №930 від 16.10.04.- на суму 1175,00грн., №1166 від 15.11.04.- на суму 2202,50грн., №1163 від 26.11.04.- на суму 400,00грн., №1174 від 06.12.04.- на суму 5609,50грн.) та ЗАТ ЗМВК «Коктебель» (податкова накладна №646 від 07.09.04.- на суму 1800,00грн.)- усього на суму 11187,00 (без урахування ПДВ-9322,50грн.). ця сума відображена позивачем у складі валового доходу за 2004р.
По бухгалтерському звіту по стану на 01.01.2005р. на підприємстві числився концентрований сік на суму 83713,26грн.
По цієї операції підприємством відображено витрати в складі валових витрат за 2004р. в сумі придбання концентрованого соку в розмірі 85679,00грн., збитки від проведеної операції на суму 76357,00грн.
Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
П.1.21 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», надає поняття доходу, а саме: доходи з джерелом їх походження з України - будь-які доходи, отримані резидентами або нерезидентами від будь-яких видів їх діяльності на території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, сплачених резидентами України, доходи від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до портів, розташованих в Україні, доходи від продажу нерухомого майна, розташованого в Україні, доходи, отримані у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України, а також доходи страховиків-резидентів від страхування ризиків страхувальників-резидентів за межами України, інші доходи від господарської діяльності на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем митних служб України (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо).
Згідно до ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», під валовим доходом розуміється загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.
Відповідно до п.6.1. ст.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Методичні рекомендації, щодо аналізу та оцінки фінансового стану підприємства від 28.07.2006р., надає поняття доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), а саме, це кошти за продану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), які надійшли на рахунок підприємства в банку або касу підприємства.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що в результаті господарської діяльності (продаж соку концентрованого за ціною нижче ніж ціна придбання) на розрахунковий рахунок позивача надійшли грошові кошти у розмірі 11187,00грн. (без урахування ПДВ-9322,50грн.), а відповідно підприємство отримало дохід, а таким чином віднесення до складу валових витрат позивачем в сумі вартості придбаного соку концентрованого в розмірі 85679,00 грн. правомірно
А за таких підстав, суд вважає, що донарахування податкових зобов'язань по податку на прибуток в сумі 14075,00грн. та фінансових санкцій у розмірі 1407,50грн. відповідачем зроблено неправомірно.
Згідно статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади , який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії
Доказів правомірності винесення спірних податкових повідомлень - рішень, в частині, що оскаржується позивачем, на підставі первинних бухгалтерських документів, відповідачем суду не надано.
Відповідно до п. 11 ст. 171 КАСУ резолютивна частина постанови суду про визнання нормативно-правового акта незаконним або таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, і про визнання його нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
В даному випадку, приймаючи до уваги той факт, що опублікуванню належить постанова суду, яка виноситься по справі, результати якого зачіпають права і інтереси широкого кола осіб, суд дійшов висновку про те, що спор, який виник між сторонами по справі зачипає тільки їх інтереси. Результат розгляду даного спору носить локальний характер. Таким чином, суд не баче ніякої необхідності в опубліковані результатів розгляду даної справи.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 1,70грн. з Державного бюджету України на підставі ч. 1 ст. 94 КАС України, а зайво сплачена сума у розмірі 81,60 грн. підлягає поверненню з бюджету на підставі виконавчого листа ГС АР Крим.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошено і підписано складом суду 06.04.2009 р.
Постанову було виготовлено у повному обсязі 13.04.2009 р.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.. 94, 98, 122, 158 - 164, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Скасувати податкові повідомлення - рішення Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АРК від 23.05.05р.: №000107/2343/23-1/1/0 від 23.05.05р.,- у частині завищення бюджетного відшкодування ПДВ у лютому 2004р.-87,00грн., у березні 2004р.-823,00грн.; №000110/2343/23-1/2/0 від 23.05.05р.- повністю відносно завищення бюджетного відшкодування у серпні 2004р.-160483,00грн., у вересні 2004р.-3056,00грн.; №000111/2343/23-1/4/0 від 23.05.05р.- повністю відносно завищення бюджетного відшкодування за жовтень 2004р.-8811,00грн., за листопад 2004р.-60372,00грн.; №001477/2343/23-1/7/0 від 23.05.05р.-у частині донарахування податкових зобов'язань у розмірі-10513,00грн., а також штрафні санкції у розмірі-5256,50грн.; №001478/2343/23-1/6/0 від 23.05.05р.-повністю про донарахування податкового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 14075,00грн. і застосування штрафних санкцій у сумі 1407,50грн.
3. В решті позову відмовити.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь закритого акціонерного товариства «Феодосійський завод коньяків та вин»», (98182, м.Феодосія, с.Сонечне, вул.Таврічеська,4, ЄДРПОУ 32294271, р/р 260006060049644 в ЗРУ КБ «Приватбанк», МФО 313399) 1,70 грн. судового збору.
5. Повернути з Державного бюджету України на користь закритого акціонерного товариства «Феодосійський завод коньяків та вин»», (98182, м.Феодосія, с.Сонечне, вул.Таврічеська,4, ЄДРПОУ 32294271, р/р 260006060049644 в ЗРУ КБ «Приватбанк», МФО 313399) 81,60 грн. судового збору.
Виконавчий документ видати після вступу Постанови в закону силу, за заявою особи на користь якої воно винесено.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дійсну постанову направити сторонам рекомендованою кореспонденцією.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Воронцова Н.В.