вул. Леніна, 23, м. Алушта, Автономна Республіка Крим, Україна, 98500
Справа № 101/4950/13-а
22 листопада 2013 року Алуштинський міський суд Автономної Республіки Крим, в складі:
головуючого - судді Хотянової В.В.
при секретарі - Дороніної Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Алушті Автономної Республіки Крим адміністраттвну справу за позовом Державного комунального підприємства "Пилигрим" до Партенітської селищної ради м. Алушти Автономної Республіки Крим про визнання незаконним та скасування рішення, спонукання до вчинення певних дій,
встановив:
Державне комунальне підприємство "Пилигрим" звернулось до Партенітської селищної ради м. Алушти Автономної Республіки Крим про визнання незаконним та скасування рішення, спонукання до вчинення певних дій. Позивач просить визнати таким, що не відповідає діючому законодавству та скасувати рішення Партенітської селищної ради № 33-56 від 27.06.2013 року, спонукати Партенітську селищну раду знову розглянути на найближчій сесії з прийняттям рішення питання про створення пам'ятника природи місцевого значення "Гора Тепелер", відповідно до наданого проекту рішення, спонукати відповідача відновити права ДКП "Пилигрим" на відведення у постійне користування двох земельних ділянок зайнятих частиною об'єкту культурної спадщини "Городище Партеніти ", площею 1, 2667 га та до 2, 3000 га для утворення та облаштування на них об'єкту природно-заповідного фонду місцевого значення шляхом утворення на них комплексного музею під відкритим небом, шляхом прийняття рішення "Про створення пам'ятника природи місцевого значення "Гора Тепелер".
Позовні вимоги мотивовані тим , що відповідно до постанови Алуштинського міського суду від 25 квітня 2013 року, наряду з іншими вимогами, зобов'язано Партенітську селищну раду розглянути на пленарному засіданні з прийняттям рішення про утворення пам'ятника природи місцевого значення "Гора Тепелер".
Відповідно до рішення Партенітської селищної ради м.Алушти АР Крим від 27.06.2013 року за номером 33-56 "Про розгляд питання про утворення пам'ятника природи місцевого значення "Гора Тепелер" відмовлено в утворені пам'ятника природи місцевого значення "Гора Тепелер", на земельній ділянці орієнтованою площею 3, 8 га, з посиланням на частину 3 статті 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України".
Представник позивача зазначає, що зазначене рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням вимог Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", так як відповідно до п.33 п.37 ст. 26 зазначеного Закону до виключної компетенції сільської, селищних, міських рад відноситься рішення питання по регулюванню земельних відносин, а також прийняття рішення про організацію територій і об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення, з порушенням вимог ст.ст. 51-53 Закону України " Про природно-заповідний фонд України" .
Крім того, зазначеним рішенням відповідачем порушені права ДКП "Пилигрим"
на відведення двох земельних ділянок які зайняті частиною об'єктів культурної спадщини "Городище Партеніти" площею 1, 2667 га до 2, 300 га необхідних підприємству для реалізації своїх уставних задач та виділені позивачу відповідно до вимог ст. 20 ЗК України.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечувала, пояснила, що рішення Партенітської селищної ради прийнято відповідно до вимог частини 3 статті 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України", на виконання постанови Алуштинського міського суду АР Крим від 25.04.2013 року по справі № 101/1455/13-а.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено наступне.
Згідно із частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, відповідно до якого усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.
Згідно із частиною 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
У відповідності до вимог ч.3 ст.24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Згідно з вимогами п.34 ч.1 ст. 26 ЗУ " Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
Рада в межах своїх повноважень, відповідно до вимог ч.1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Відповідно до постанови Алуштинського міського суду від 25 квітня 2013 року по справі № 101/1455/13-а позов Державного комунального підприємства "Пилигрим" до Партенітського селищного голови ОСОБА_1, Партенітської селищної ради про визнання неправомірними дії Партенітського селищного голови, зобов'язання вчинити діїбули задоволені.
Суд визнав протиправними дії Партенітського селищного голови ОСОБА_1 щодо відмови у прийнятті рішення з питання про утворення пам'ятника природи місцевого значення “Гора Тепелер”, що викладено у листі вих. № 43 від 17.01.2013 року.
Зобов'язав Партенітського селищного голову ОСОБА_1 внести в повістку дня та винести розгляд на найближчий сесії Партенітської селищної ради питання про утворення пам'ятника природи місцевого значення “Гора Тепелер”.
Зобов'язав Партенітську селищну раду розглянути на пленарному засіданні з прийняттям рішення з питання про утворення пам'ятника природи місцевого значення “Гора Тепелер”. Зобов'язав Партенітського селищного голову ОСОБА_1 та Партенітську селищну раду подати у місячний строк, з дня набрання постановою суду законної сили, звіт про виконання судового рішення. (а.с. 17-21).
Матеріалами справи встановлено, що спірне рішення № 33-56 від 27.06.2013р. “Про розгляд питання про створення пам'ятника природи місцевого значення “Гора Тепелер” було прийняте по результатах виконання постанови Алуштинського міського суду від 25.04.2013р. по справі № 101/1455/13-а та розгляду заяви позивача № 46 від 14.06.2013р. про виконання рішення суду (а.с. 22 , 68).
ОСОБА_2 рішенням Партенітською селищною радою відмовлено в утворенні пам'ятника природи місцевого значення "Гора Тепелер" на земельній ділянці орієнтованою площею 3, 8 га з посиланням на 3 ст. 53 Закону України " Про природно-заповідний фонд України", так як рішення про організацію чи оголошення територій та об'єктів природно - заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об'єктів природно-заповідного фонду приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.
Правові основи організації, охорони, ефективного використання природно - заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об'єктів визначає ОСОБА_2 України «Про природно-заповідний фонд України».
Відповідно до ст. 51 Закону України “Про природно-заповідний фонд України ", підготовка і подання клопотань про створення чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду можуть здійснюватися органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища, науковими установами, природоохоронними громадськими об'єднаннями або іншими заінтересованими підприємствами, установами, організаціями та громадянами. Клопотання подаються до державних органів, уповноважених проводити їх попередній розгляд.
Клопотання має містити обґрунтування необхідності створення чи оголошення території або об'єкту природно-заповідного фонду певної категорії, характеристику природоохоронної, наукової, естетичної та іншої цінності природних комплексів та об'єктів, що пропонуються для заповідання, відомості про місцезнаходження, розміри, характер використання, власників та користувачів природних ресурсів, а також відповіднийкартографічний матеріал. До клопотань додаються документи, що підтверджують та доповнюють обґрунтування необхідності створення чи оголошення територій або об'єктів природно-заповідного фонду.
Відповідно до ст. 52 Закону України “Про природно-заповідний фонд України”, клопотання про необхідність створення чи оголошення територій та об'єктів природно - заповідного фонду щодо територій та об'єктів місцевого значення попередньо розглядається - органами охорони навколишнього природного середовища на місцях. У разі схвалення клопотань проводиться їх погодження з власниками та первинними користувачами природних ресурсів у межах територій, рекомендованих для заповідання.
На підставі результатів погодження клопотань центральний орган виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища забезпечує розробку спеціалізованими проектними та науковими установами проектів створення природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків, заказників, пам'яток природи, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.
Розробка проектів створення регіональних ландшафтних парків, заповідних урочищ, а також заказників, пам'яток природи та парків-пам'яток садово-паркового мистецтва місцевого значення забезпечується органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища на місцях.
Проекти створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду передаються центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища чи його органами на місцях у встановленому порядку уповноваженим приймати рішення про створення чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Відповідно до ч. З ст. 53 Закону України “Про природно-заповідний фонд України”, рішення про організацію чи оголошення територій та об'єктів природно - заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об'єктів природно-заповідного фонду приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.
Тобто, відповідно до викладеного, Партенітська селищна рада при прийнятті оскаржуваного рішення діяла в рамках своїх повноважень, визначених законом.
Посилання позивача на норми п.п. 34, 37 ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, яка на думку позивача надає селищній раді повноваження по створенню об'єктів природно-заповідного фонду не є вірними, так як, вказана норма регламентує те що, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються зокрема питання про прийняття рішень про організацію територій і об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні; внесення пропозицій до відповідних державних органів щодо оголошення природних та інших об'єктів, що мають екологічну, історичну, культурну або наукову цінність, пам'ятками природи, історії або культури, які охороняються законом.
Ця норма надає селищній раді можливість розглядати на своєму сесійному засіданні питання про організацію , а не створення об'єктів природно-заповідного фонду, та внесення відповідних пропозицій до уповноважених органів державної влади.
Що стосується вимог позивача про спонукання відповідача відновити права ДКП "Пилигрим" на відведення у постійне користування двох земельних ділянок зайнятих частиною об'єкту культурної спадщини "Городище Партеніти ", площею 1, 2667 га та до 2, 3000 га для утворення та облаштування на них об'єкту природно-заповідного фонду місцевого значення шляхом утворення на них комплексного музею під відкритим небом, шляхом прийняття рішення "Про створення пам'ятника природи місцевого значення "Гора Тепелер", суд вважає зазначені вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням 41 сесії 4 скликання Партенітської селищної ради від 08 квітня 2005 року № 41-7 надана згода ДКП "Пилигрим» на складання проекту відводу земельної ділянки орієнтовною площею 1, 5 га на східній окраїні смт. Партеніт для створення та облаштування комплексного краєзнавчого музею під відкритим небом в науково-дослідницьких і рекреаційних цілях директору ДПК "Пилигрим" пропонована надати проект відводу в Партенітську селищну раду протягом дев'яти місяців з дати прийняття цього рішення (а.с. 27).
Рішенням 27 сесії 5 скликання Партенітської селищної ради від 27 листопада 2007 року № 27-31 надано згода ДКП "Пилигрим" на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки орієнтовною площею 2, 3000 га для створення та облаштування об'єкта природно- заповідного фонду місцевого значення. Пропоноване протягом дванадцяти місяців з дня прийняття цього рішення надати проект землеустрою в Партенітську селищну раду для затвердження (а.с. 28), зазначені рішення селищною радою неодноразово продовжувались (а.с. 29, 30).
Згідно пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін в деякі законодавчі акти України щодо сприяння будівництву" прийняті і не виконанні до набрання чинності цим Законом рішення відповідних органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки зберігають чинність протягом двох років з дня набрання чинності цим законом, а розроблені відповідно до них рішень проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розглядаються в установленому законом порядку.
ОСОБА_2 набрав чинності 14.10.2008 року, а отже рішення відповідних органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про погодження місце розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки зберігають чинність до 14.10.2010 року і стосуються лише погодження місця розташування об'єкта або надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки. До зазначеної дати позивач відповідної землевпорядної документації по відводу земельних ділянок не підготував та на затвердження селищній раді не передавав.
Крім того, в жовтні 2010 року позивач звернувся до селищної ради з клопотанням про чергове продовження строку дії рішень, яким йому надавалось право на складання проектів землеустрою по відводу земельних ділянок, однак рішенням Партенітської селищної ради № 3-29 від 10.10.2010 року йому було відмовлено в такому продовженні строку (а.с. 78).
Викладене свідчить про те, що ствердження позивача про порушення прав по створенню об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення, про порушення права на відведення земельної ділянки ДКП "Пилигрим" є необґрунтованим та недоведеними, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 14, 19 Конституції України, ст.ст. 6, 7 14, 1, 52, 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", ст.ст. 12, 24, 26, 42 Закону України "про місцеве самоврядування в Україні" ст.ст.6, 7, 17, 18, 94, 100 102, 104 117, 118, 162, 167 КАС України, суд
постановив:
У задоволені позову Державного комунального підприємства «Пилигрим» до Партенітської селищної ради м. Алушти Автономної Республіки Крим про визнання незаконним та скасування рішення, спонукання до вчинення певних дій - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Алуштинський міський суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.
Суддя
Алуштинського
міського суду ОСОБА_3