03 грудня 2013 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого: Соколовського В.М.,
суддів: Васильковського В.М., Меленко О.Є.,
секретаря Бойчука Л.М.,
з участю: заявника ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 14 червня 2013 року,-
ОСОБА_1 подав заяву про роз'яснення рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 14 червня 2013 року, яким рішення Івано-Франкіського міського суду від 21 лютого 2013 року скасовано та ухвалено нове рішення.
При цьому заявником вказано, що резолютивна частина рішення є незрозумілою для нього. Зокрема, просить роз'яснити та вмотивувати вихід судом за межі заявлених позовних вимог та вихід за межі доводів апеляційних скарг сторін, і які саме порушені права та законні інтереси сторін захистив суд.
В судовому засіданні заявник та його представник підтримали вимоги заяви з наведених вище обставин та просили задовольнити заяву.
Інша сторона в судове засідання не прибула, хоча належно повідомлена про розгляд справи.
Вислухавши доповідача, пояснення заявника та його представника, перевіривши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 з наступних підстав.
Так, рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 14 червня 2013 року було скасовано рішення Івано-Франкіського міського суду від 21 лютого 2013 року та ухвалено нове рішення. Позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконним і скасовано пункт 8 наказу № 26-к від 13 травня 2008 року по Товариству з обмеженою відповідальністю «Олбі ІФ» про звільнення ОСОБА_1 з посади товарознавця з 13 травня 2008 року за втратою довір'я (п.2 ст.41 КЗпП України). Підстави та дату звільнення ОСОБА_1 змінено. Визнано вважати звільненим ОСОБА_1 з посади товарознавця Товариства з обмеженою відповідальністю «Олбі ІФ» з 14 травня 2008 року за власним бажанням (ст.38 КЗпП України). Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Олбі ІФ» на користь ОСОБА_1 5000 грн. заподіяної моральної шкоди. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Олбі ІФ» в дохід держави 229 грн. 40 коп. судового збору.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 жовтня 2013 року касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, а рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 14 червня 2013 року залишено без змін.
Отже, рішенням суду вищої інстанції констатовано, що судове рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Однією з вимог, якій має відповідати судове рішення, є його ясність, визначеність, зрозумілість.
Відповідно до ст.221 ЦПК України, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Подання заяви про роз'яснення рішення суду допускається, якщо воно ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
При цьому суд, зокрема, роз'яснює, як саме слід розуміти резолютивну частину рішення, тобто тлумачить зміст написаного у рішенні, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Рішення суду повинно бути зрозумілим. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
Також в заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.
Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру.
В даному випадку з матеріалів справи вбачається, що резолютивна частина рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 14 червня 2013 року відповідає всім вимогам, визначеним цивільно-процесуальним законодавством, є чіткою, зрозумілою для сприйняття та не містить двоякого тлумачення для його виконання.
Як слідує із заяви, заявник не просить суд роз'яснити резолютивну частину рішення, а просить змінити зміст рішення суду, бо вважає його незаконним, що суперечить нормам чинного законодавства.
Відповідно до п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України N 14 від 18.12.2009 р. "Про судове рішення в цивільній справі", роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлено до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
За таких обставин колегія суддів вважає, що оскільки у судовому рішенні в ясній формі надано відповідь на всі заявлені позовні вимоги, тому підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 щодо роз'яснення судового рішення не вбачається.
На підставі ст.ст. 221, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 14 червня 2013 року відмовити.
Ухвала набирає чинності з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий В.М. Соколовський
Судді: В.М. Васильковський
О.Є. Меленко