03 грудня 2013 р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Соколовського В.М.,
суддів: Меленко О.Є., Васильковського В.М.,
секретаря Бойчука Л.М.,
з участю: представника апелянта ОСОБА_1, відповідача-позивача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Івано-Франківське спеціалізоване управління механізації будівництва» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Івано-Франківське спеціалізоване управління механізації будівництва» про визнання правочинів недійсними,
за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Івано-Франківське спеціалізоване управління механізації будівництва» на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 28 серпня 2013 року,-
27 липня 2012 року Публічне акціонерне товариство «Івано-Франківське спеціалізоване управління механізації будівництва» (надалі ПАТ «Івано-Франківське спеціалізоване управління механізації будівництва») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в розмірі 107988 грн. 75 коп.
19 вересня 2012 року до суду поступила зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до ПАТ «Івано-Франківське спеціалізоване управління механізації будівництва» про визнання правочинів недійсними.
Згідно ухвали Івано-Франківського міського суду від 03 жовтня 2012року було об'єднано в одне провадження позовні вимоги ПАТ «Івано-Франківське спеціалізоване управління механізації будівництва» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Івано-Франківське спеціалізоване управління механізації будівництва» про визнання правочинів недійсними.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 28 серпня 2013 року позовну заяву ПАТ «Івано-Франківське спеціалізоване управління механізації будівництва» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ПАТ «Івано-Франківське спеціалізоване управління механізації будівництва» про визнання правочинів недійсними залишено без розгляду.
На дану ухвалу ПАТ «Івано-Франківське спеціалізоване управління механізації будівництва» подало апеляційну скаргу, вказуючи на її незаконність через порушення судом норм процесуального права.
Зокрема апелянт зазначає, що про судові засідання, які відбулись 08.07.2013 року та 28.08.2013 року він не повідомлявся. Повідомлення належним чином не направлялись.
Також не має підтвердження про вручення даних повідомлень позивачу чи його представнику, адже повідомлення не надсилались рекомендованим листом з повідомленням про вручення, як вимагає цього ЦПК України.
З цих підстав апелянт просив оскаржувану ухвалу міського суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_1 доводи скарги підтримав з наведених у ній мотивів та просив скаргу задовольнити.
Відповідач-позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 скаргу не визнали із-за її безпідставності, просили в задоволенні скарги відмовити, а ухвалу, як законну і обґрунтовану, - залишити без змін.
Вислухавши доповідача, пояснення представника апелянта, заперечення проти скарги відповідача-позивача та його представника, дослідивши матеріали справи та обговоривши мотиви і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.
Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви ПАТ «Івано-Франківське спеціалізоване управління механізації будівництва» без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, який належно повідомлявся про розгляд справи, без поважних причин повторно не з'явився в судове засідання і від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та ним не було повідомлено про причини неявки в суд.
Проте колегія суддів вважає, що суд першої інстанції передчасно прийшов до такого висновку, порушивши норми цивільного процесуального законодавства.
Судом встановлено, що ухвалою Івано-Франківського міського суду від 30 липня 2012 року провадження у справі було відкрито (а.с. 12).
27 листопада 2012 року призначено почеркознавчу експертизу та зупинено провадження в справі на час проведення експертизи, про що постановлено відповідну ухвалу.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 04 червня 2013 року прийнято до провадження дану цивільну справу у зв'язку з передачею справи іншій судді та відновлено провадження, призначено справу до судового розгляду на 08.07.2013 року об 11 год. 00 хв. (а.с.188).
Відповідно до розписки від 19.06.2013 року позивачу по справі - ПАТ «Івано-Франківське спеціалізоване управління механізації будівництва» була надіслана повістка про виклик до суду на 08.07.2013 року об 11 год. 00 хв., але без повідомлення про вручення під розписку (а.с. 191).
Згідно журналу судового засідання від 08.07.2013 року позивач та його представник в судове засідання не з'явились (а.с.195-196).
Із розписки від 09.07.2013 року вбачається, що позивачу по справі - ПАТ «Івано-Франківське спеціалізоване управління механізації будівництва» була надіслана повістка про виклик до суду на 28.08.2013 року об 11 год. 00 хв., але без повідомлення про вручення під розписку (а.с.198).
Відповідно до журналу судового засідання від 28.08.2013 року позивач та його представник в судове засідання повторно не з'явились (а.с.200).
Пунктом 3 частиною 1 статті 207 ЦПК України визначено, що суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду тільки в разі, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч.5 ст.55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень та протиправних посягань.
Як вбачається із матеріалів справи, 28 серпня 2013 року відповідач за первинним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 написав заяву про залишення зустрічного позову без розгляду (а.с. 199).
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Отже з вище наведеного слідує, що справа була призначена на 08.07.2013 року і в зв'язку з неявкою позивача за первинним позовом - ПАТ «Івано-Франківське спеціалізоване управління механізації будівництва» перенесена на 28.08.2013 року, позивачу направлялись повістки про виклик до суду, але без повідомлення про вручення, що не дає підстав зробити однозначний висновок про належне вручення та повідомлення позивача про розгляд справи на визначені дні.
Частинами 1 та 5 ст.74 ЦПК України передбачено, що судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. Стороні чи її представникові за їх згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам цивільного процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.
Надсилання судових повісток поштою здійснюється відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. N 270.
За змістом ст.76 ЦПК України, судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. У разі відсутності адресата особа, що доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення. У разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.
У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтвердили отримання позивачем - ПАТ «Івано-Франківське спеціалізоване управління механізації будівництва» даних повісток. А в наявних у матеріалах справи розписках для вручення повісток відсутні підписи позивача про їх отримання та не зазначено про дату отримання повісток про виклик до суду.
Отже обставин, на які послався суд першої інстанції, в апеляційній інстанції не встановлено, тому колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції не було достатніх та обгрунтованих підстав для залишення позовної заяви ПАТ «Івано-Франківське спеціалізоване управління механізації будівництва» без розгляду по причині повторної неявки позивача без поважних причин в судове засідання, адже немає підтвердження того, що позивач дійсно був належним чином повідомлений про розгляд справи.
Відповідно до пункту 4 ч.1 ст.311 ЦПК України однією із підстав для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Що ж стосується оскаржуваної ухвали в частині залишення без розгляду позову ОСОБА_2, то в цій частині ухвала сторонами не оскаржувала ся, тому колегія суддів вважає, що вцій частині ухвала підлягає залишенню без змін, оскільки нічиїх прав та інтересів не порушує.
Керуючись ст.ст.307, 311, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ПАТ «Івано-Франківське спеціалізоване управління механізації будівництва» задовольнити.
Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 28 серпня 2013 року скасувати в частині залишення без розгляду позовної заяви ПАТ «Івано-Франківське спеціалізоване управління механізації будівництва» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та направити справу в цій частині для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В решті ухвалу залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, аднак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий В.М. Соколовський
Судді: О.Є. Меленко
В.М. Васильковський