Придніпровський районний суд м.Черкас
Справа № 711/1345/13-к
22 листопада 2013 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого: судді - Макаренка І.В.
при секретарях - Лисенко І.В., Чепинозі К.М.
з участю: прокурорів - Бицюка О.М., Лісової А.М., Овсієнка Б.В.,
захисника - ОСОБА_1,
представників потерпілих - ОСОБА_2, ОСОБА_3
потерпілих - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальну справу про обвинувачення:
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_4, одруженого, має на утриманні неповнолітню доньку віком 09 років, не працюючого, не судимого, -
у вчиненні злочинів, передбачених частинами 3 та 4 ст. 190, ч. 1 ст. 358 КК України, -
Підсудний ОСОБА_8 в період 2008 - 2009 років в м. Черкаси, шляхом зловживання довірою громадян, діючи умисно, з корисливих мотивів, не маючи наміру виконувати взятих на себе зобов'язань, попередньо увійшовши в довіру шляхом отримання в борг незначних сум грошових коштів, які своєчасно повертав, та маючи на меті заволодіння грошовими коштами в великих та особливо великих розмірах, будучи фізичною особою підприємцем та одним із співзасновників ТОВ «ЮМ Фурса», зареєстрованого за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 208, створивши у потерпілих уяву про свою фінансову стабільність та платоспроможність, достовірно знаючи, що його підприємницька діяльність не приносить прибутків, які б дозволили забезпечити виконання взятих на себе фінансових зобов'язань, не маючи у власності будь-якого нерухомого чи іншого майна, яке б могло слугувати гарантією забезпечення його зобов'язань, тобто достовірно знаючи, що не має постійного джерела прибутку, вчинив шахрайські дії за наступних обставин.
Так він, в лютому 2008 року відповідно до укладеного усного договору позики з потерпілим ОСОБА_5, під приводом погашення заборгованості перед ОСОБА_9 та для розширення виробництва ювелірних виробів, зловживаючи довірою умовив останнього оформити на себе споживчий кредит в Черкаському відділенні ОД ПАТ «ОСОБА_10 ОСОБА_11», розташованого по вул. Гоголя, 224 в м. Черкаси під заставу квартири АДРЕСА_1, яка на праві приватної власності належить потерпілому, запевнивши того про сплату відсотків та повне погашення ним кредиту протягом 06 місяців. Та 22 лютого 2008 року потерпілий, погодившись на його вмовляння, уклав кредитний договір № 354411/3705/0052-8 та отримав у вказаному банку грошові кошти в сумі 40 000 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 22 лютого 2008 року становить 202 000 грн., які йому передав. Однак підсудний, не маючи наміру виконувати взятих на себе зобов'язань, у визначений строк грошових коштів не повернув, кредиту не сплатив, таким чином умисно, шляхом зловживання довірою, заволодів грошовими коштами потерпілого, в результаті чого заподіяв останньому збитки, які на момент вчинення злочину становили 784 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і являються майновою шкодою в особливо великих розмірах.
Він же, повторно, відповідно до укладеного письмового договору позики від 25 серпня 2009 року з потерпілим ОСОБА_12, який посвідчений приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу ОСОБА_11 по бул. Шевченка, 256 в м. Черкаси, під приводом розширення виробництва ювелірних виробів та придбання сировини, отримав від останнього у позику грошові кошти в сумі 24 200 ОСОБА_2, що згідно курсу НБУ станом на 25 серпня 2009 року, становить 275 348 грн., за умови повернення грошових коштів до 25 листопада 2009 року. Однак він, не маючи наміру виконувати взятих на себе зобов'язань та відповідного джерела прибутку, достовірно знаючи, що не зможе виконати взятих на себе зобов'язань до вказаного строку, оскільки мав великі боргові зобов'язання перед іншими кредиторами, грошових коштів не повернув, таким чином умисно, з корисливих мотивів, шляхом зловживання довірою, заволодів грошовими коштами потерпілого на загальну суму 275 348 грн., завдавши тому матеріальної шкоди, яка на момент вчинення злочину становила 910 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і являється майновою шкодою, в особливо великих розмірах.
Він же, повторно, в липні 2009 року під приводом виготовлення ювелірних виробів, за місцем своєї роботи, в приміщенні магазину «Нептун», розташованого по вул. Калініна, 98 в м. Черкаси, отримав від потерпілого ОСОБА_7, вироби із золота у вигляді ланцюжка, браслету, сережок, зубних коронок та лому золота на загальну суму 3 000 доларів США, для їх переплавки та виготовлення ювелірного виробу, однак взятих на себе зобов'язань не виконав, ювелірного виробу не виготовив і золотих виробів чи грошових коштів за них останньому не повернув. Після чого, продовжуючи свої злочинні дії, в жовтні 2009 року за місцем своєї роботи в цеху по виготовленню ювелірних виробів, розташованого по бул. Шевченка, 208 в м. Черкаси, під приводом розширення виробництва та оновлення асортименту виробництва ювелірних виробів отримав від потерпілого в борг грошові кошти в сумі 10 000 доларів США за умови їх повернення через три місяці. Після чого на початку грудня 2009 року біля будинку № 39 по вул. Пушкіна в м. Черкаси за місцем проживання потерпілого для виробничих потреб отримав грошові кошти в сумі 5 000 доларів США, за умови їх повернення через три тижні, однак взятих на себе зобов'язань не виконав, грошових коштів не повернув. Після чого, в грудні 2009 року біля будинку № 39 по вул. Пушкіна в м. Черкаси отримав від останнього грошові кошти в сумі 1 000 доларів США, а через кілька днів ще 1 250 доларів США, на нетривалий час, за умови їх повернення. Однак підсудний не маючи наміру виконувати взятих на себе зобов'язань та відповідного джерела прибутку, достовірно знаючи, що не зможе виконати взятих на себе зобов'язань, оскільки мав великі боргові зобов'язання перед іншими кредиторами, грошових коштів не повернув, таким чином діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом зловживання довірою, заволодів грошовими коштами подружжя ОСОБА_7 на загальну суму 20 250 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 162 000 грн., завдавши потерпілим матеріальних збитків, які на момент вчинення злочину становили 535 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і являються майновою шкодою у великих розмірах .
Він же, повторно, протягом 2009 року відповідно до укладених усних домовленостей з потерпілим ОСОБА_13, під приводом розширення виробництва та придбання обладнання і закупівлі сировини для виготовлення ювелірних виробів, за місцем проживання останнього, в квартирі АДРЕСА_2, та за місцем роботи підсудного по бул. Шевченка, 208 в м. Черкаси, систематично отримував у позику грошові кошти різними сумами та зливок золота 999 проби вагою 100 грам, а всього на загальну суму 117 000 грн. за умови повернення грошових коштів до 31 грудня 2010 року. Однак він, не маючи наміру виконувати взятих на себе зобов'язань, до вказаного строку грошових коштів не повернув, таким чином умисно, шляхом зловживання довірою заволодів грошовими коштами потерпілого, заподіявши останньому матеріальних збитків, які на момент вчинення злочину становили 387 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і являються майновою шкодою у великих розмірах.
Він же, являючись фізичною особою-підприємцем відповідно до виданого «Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця» серії № В03 № 432621 від 08 лютого 2011 року за місцем своєї роботи по бул. Шевченка, 208 в м. Черкаси, умисно, з метою використання іншою особою, підробив офіційний документ «Довідку з місця роботи» від 08 лютого 2011 року, до якої власноручно вніс завідомо неправдиві дані про те, що потерпілий ОСОБА_5 в період з серпня 2010 року по січень 2011 року, працюючи полірувальником у ПП ОСОБА_8, отримав чистий дохід в розмірі 12 240 грн., який підписав та завірив своєю печаткою. А 19 січня 2012 року під час проведення виїмки в ЧОД ПАТ «ОСОБА_10 банк ОСОБА_11», розташований по вул. Гоголя, 224 в м. Черкаси документів кредитної справи по іпотечному кредиту за договором № 354411/3705/0052-8 від 22 лютого 2008 року на ім'я ОСОБА_5, співробітниками СДСБЕЗ Придніпровського РВ в м. Черкаси, був виявлений підроблений документ, а саме: «Довідка з місця роботи» від 08 лютого 2011 року на ім'я ОСОБА_5 видана приватним підприємцем ОСОБА_8, яку останній незаконно виготовив, з метою її використання під час реструктуризації боргу по вищевказаному кредиту, і згідно висновку експерта № 65 від 21 лютого 2012 року рукописний текст, яким заповнено графи «Довідки з місця роботи» від 08 лютого 2011 року виданої на ім'я ОСОБА_5 виконаний підсудним ОСОБА_8
Допитаний на досудовому слідстві та в судовому засіданні підсудний ОСОБА_8 свою вину в пред'явлених йому обвинуваченнях визнав частково та пояснив суду, що довірою потерпілих він ніколи не зловживав, у нього з ними були цивільно-правові відносини. Сім'ю потерпілого ОСОБА_12 він знає вже давно, з його батьком знайомий протягом 15 років. В них були дружні відносини. Він не мав умислу на заволодіння його коштами шахрайським шляхом. Між ним та ОСОБА_12 були фінансові обов'язки, які виконувалися належним чином. Раніше грошові кошти йому позичались без розписки, на довірі і він їх в зазначений термін повертав. Позичену на цей раз суму грошових коштів 24 000 євро він повертав щомісячно вчасно, визначеними платежами по 1 400 євро і цей факт підтверджує сам потерпілий. Всього він виплатив потерпілому близько 9 000 євро. Останні платежі він розбивав на частини, тому не може зараз сказати точно суму, яка була виплачена потерпілому. Поки його ювелірна фірма працювала та приносила прибуток, він регулярно виплачував борг. Але так сталось, що робота фірми зупинилась і у нього не було коштів , щоб розрахуватися. Але в цьому немає шахрайських дій. З потерпілим ОСОБА_5 він знайомий дуже давно. У нього були товариські відносини з ним. Він не підбурював його на взяття кредиту в банку, потерпілий сам запропонував йому взяти кредит під заставу його кварти, а він буде погашати його. Він стабільно виплачував кредит 32 місяці, в підтвердження цього є квитанції. Сам ОСОБА_14 підтвердив той факт, що отримував від нього 750 грн. щомісячно. Від ОСОБА_5 він отримав 40 000 доларів США, які останній взяв в кредит в банку. Потерпілий дав йому кошти для розвитку його бізнесу. З потерпілою ОСОБА_15 він будь-яких фінансових обов'язків не мав, їх не було. В матеріалах справи немає доказів з приводу цього епізоду. Потерпілий ОСОБА_13 позичив йому грошові кошти на покупку приладдя в сумі 117 000 грн. Він щомісячно виплачував йому по 1 800 грн., і сам потерпілий це підтверджував. Загалом він виплатив йому грошові кошти в сумі 156 000 грн. У нього з ним були цивільно-правові відносини. Борги у нього були перед ПП «Черепановим», це була сума недостачі, і щоб її закрити він продав свою квартиру, та ще грошові кошти позичив у людей. Сума боргу у нього була близько 80 000 доларів США, а свою квартиру він продав за 75 000 доларів США. Довідку з місця роботи для отримання кредиту він дійсно надав потерпілому ОСОБА_5 ОСОБА_16 і ОСОБА_17 вкладали кошти в їх бізнес, і він переписав на них свою частку бізнесу, бо не мав коштів щоб розрахуватися з ними. ОСОБА_17 вкладав свої кошти, і він йому повинен був сплачувати відсотки, але їх він йому не платив, а вкладав гроші в основну суму боргу, а коли не зміг виплачувати йому кошти то переписав свою частку бізнесу на нього. Облік коштів він вів в своєму блокноті , але його вже немає, бо кожен рік він обновлюється. Він просто переписував в новий блокнот суми залишку. У нього гарна пам'ять, він пам'ятає всі суми які він винен людям, і кому саме. В 2009 році його фірма тільки розвивалась, і до половини 2011 року йому вистачало коштів для погашення відсотків, на проживання і т.д. У потерпілого ОСОБА_5 крім 40 000 доларів США які він дав йому після отримання кредиту в банку на розвиток фірми, він більше ні грошових коштів, ні виробів з золота не брав. Його лабораторія знаходилась по бульвару Шевченка, 208 в м. Черкаси, і він брав приблизно 200 тис. грн., щоб її відкрити та оформити документи. Також з позичених коштів купив матеріали та обладнання.
Вина підсудного у вчиненні шахрайських дій
відносно потерпілого ОСОБА_12 підтверджується:
- показами потерпілого ОСОБА_12, про те, що з ОСОБА_8 він знайомий приблизно з 2000 року, коли той працював у його батька, з того часу він часто його бачив, таким чином підтримував товариські відносини. З 2006 року він працював в ВАТ «Банк «Фінанси та кредит» , а з 2008 року на посаді заступника начальника відділення № 18. ОСОБА_8 з 2008 року постійно купував зливки золота у вказаному відділенні, так як пояснював, що він займається виробництвом ювелірних виробів, які продає оптом, а для виробництва золотих виробів йому було необхідно купувати в тому числі і банківське золото, проводити його переплавку та здійснювати виробництво ювелірних виробів з його використанням. Саме з того часу він почав тісно спілкуватись з ОСОБА_8 Він позичив ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 24 200 євро, договір позики укладався в них на 3 місяці, але по спливу цього терміну він кошти йому не повернув. ОСОБА_8 запропонував йому компенсувати збитки до моменту повної виплати суми позики, шляхом сплати відсотків. Це була усна домовленість між ними. Весною 2010 року ОСОБА_8 перестав сплачувати йому компенсацію 7% євро в місяць. Загалом ОСОБА_8 віддав йому близько 7 000 євро, але ця сума не стосувалась тіла боргу. Після того, як підсудний перестав сплачувати кошти, він не виходив на контакт, а якщо він його десь випадково зустрічав, то чув від нього лише обіцянки. Згодом він дізнався, що є й інші люди, у яких ОСОБА_8 позичив грошові кошти і не повернув. Але про ці борги він йому нічого не розповідав. Він почав позичати в нього з маленької суми, а максимальна сума яку він позичав була 50 000 грн., але він завжди повертав їх. ОСОБА_8 завжди намагався показати йому свій гарний фінансовий стан, приїжджав на зустріч на елітному автомобілі, казав, що тільки купив його, але в дійсності брав автомобіль в оренду. Він вважає, що ОСОБА_8 зловживаючи його довірою вчинив стосовно нього шахрайство, так як він розумів, що у нього поганий фінансовий стан, щоб сплатити борг у такій сумі. Він заявляє цивільний позов на суму: 275 348 грн. - майнова шкода та 2 000 грн. - моральна шкода, а всього на загальну суму 277 348 грн. та просить його задовольнити;
- показами свідка ОСОБА_18, про те, що з ОСОБА_8 протягом 2008 року вони зустрічались зрідка, а починаючи з весни 2009 року він неодноразово звертався до нього з проханням надати йому в борг грошові кошти на нетривалий період, на 2 - 3 дні, а іноді з п'ятниці до понеділка для вирішення своїх фінансових питань. Отримані кошти ОСОБА_8 завжди у вказаний ним строк повертав. На початку серпня 2009 року до нього прийшов його син ОСОБА_19, який також давав в борг грошові кошти ОСОБА_8 і повідомив, що останній просить у нього в борг значну суму грошових коштів, близько 50 тис. євро для придбання товару. На той час ОСОБА_8 почав вже самостійно займатися виготовленням ювелірних виробів. Так як син не мав такої суми грошових коштів, то він звернувся до нього. Він також не мав такої суми грошей, але так як довіряв ОСОБА_8, то взяв в борг у своїх знайомих 24 200 євро. 25.08.2009 року він з сином ОСОБА_19 і ОСОБА_8, зустрілися у приватного нотаріуса ОСОБА_20 , де уклали договір позики строком на три місяці. В цей же день, в приміщенні нотаріуса син передав підсудному готівкою 24 200 євро. Як пояснював ОСОБА_8 ці кошти йому потрібні на придбання сировини для виготовлення ювелірних виробів. Ще на передодні надання в позику вищевказаних грошей, він разом з сином двічі побував в цеху, що належить ОСОБА_8 по бул.Шевченко, 208 в м. Черкаси і бачив там обладнання, працівників які працювали. ОСОБА_8 розповідав їм про свої плани розширення виробництва, та про те, що збирається навіть імпортувати свої вироби з золота та срібла. Це також стало однією з підстав чому вони вирішили надати йому грошові кошти в борг. По закінченню строку дії договору ОСОБА_8 гроші не повернув, і попросив почекати, так як у нього нестача грошових коштів, щоб повернути всю суму відразу. Тоді вони домовились, що він буде сплачувати щомісячно компенсацію за користування грошима в сумі близько 1 400 євро в місяць. Це була пропозиція ОСОБА_8, і ці кошти він повинен був компенсувати своїм знайомим у яких взяв в борг євро. Протягом п'яти-шести місяців ОСОБА_8 сплачував ці кошти. Таким чином загальна сума коштів, які виплатив ОСОБА_8 склала приблизно 7 - 8 тис. євро. Приблизно з квітня 2010 р. ОСОБА_8 перестав платити будь які кошти взагалі. Протягом року вони зустрічались кілька разів і він давав лише обіцянки, що розрахується, при цьому пояснював, що грошей не має, однак вони скоро з'являться. Загальна сума завданих збитків склала 24 200 євро. Він вважає, що ОСОБА_8 ошукав його і його сина показуючи виробництво, яке в подальшому той продав. Він впенений, що беручи у борг гроші підсудний розумів, що не спроможний їх віддати;
- показами свідка ОСОБА_21, про те, що близько трьох років тому він познайомився з ОСОБА_8, який на той час працював приватним підприємцем в галузі виготовлення ювелірних виробів, мав своє виробництво, яке розташовувалось по бул.Шевченка, 208 в м. Черкаси. На той час він закінчував навчання по спеціальності зубного техніка. Після закінчення навчання в Черкаському медичному коледжі він почав шукати роботу і через одного з викладачів познайомився з ОСОБА_8 Між ними склались дружні стосунки, а згодом вони з ним почали разом працювати, а саме: він взяв його на роботу до себе на приватне підприємство «Фурса», де він і працював ювеліром. На той час на даному підприємстві працювало близько чотирьох чоловік, а згодом стало працювати близько 7 майстрів. На підприємстві знаходилось обладнання, але кому воно належить йому не відомо. Справи у підприємства йшли нормально десь до лютого 2011 року. Потім між ОСОБА_8 та ОСОБА_17 виникли непорозуміння, а у зв'язку з перебудовою приміщення швейної фабрики робота на підприємстві зовсім припинилася. Він і ОСОБА_8 залишились без роботи. Якийсь час він ні де не працював, а потім зустрівся з підсудним і той запропонував йому працювати разом за адресою: м. Черкаси, вул. Одеська, 50 оф.602. Тоді ж він познайомився з ОСОБА_22, який надав ОСОБА_8 в оренду обладнання та знайшов приміщення. Починаючи з березня 2011 р. вони почали працювати, виготовляючи ювелірні вироби, з давальницької сировини. Зі слів ОСОБА_8, йому відомо, що останній винен гроші деякому «Бореєвичу», який неодноразово приходив до ОСОБА_8 на роботу, коли вони працювали по бул. Шевченка, 208 в м. Черкаси. Зі слів ОСОБА_8 він приходив за грошима по позиці;
- показами свідка ОСОБА_23, про те, що зі своїм чоловіком вона познайомилась в 2000 році, а в 2001 році вони одружились. Чоловік на той час працював у ОСОБА_18 барменом в барі сауни «Восток», після чого закінчив Черкаський медичний коледж по спеціальності зубного техніка і його запросили працювати ювеліром. Таким чином в період з 2003 року по 2008 рік він працював як найманий працівник, а починаючи з 2008 року став працювати на себе як приватний підприємець. Спочатку чоловік взяв в оренду приміщення по вул. Калініна в м. Черкаси, де в нього була майстерня, а через рік він орендував приміщення по бул. Шевченко 208 в м. Черкаси, де відкрив свій цех, поставив обладнання та працював з іншими майстрами. Чоловік особливо не розповідав їй про свої справи. Їй відомо, що в період з весни до середини серпня 2009 року чоловік підтримував ділові стосунки з ОСОБА_18, останній замовив у нього кілька золотих виробів, цікавився станом його справ та запропонував свою фінансову допомогу. Вони підтримували ділові стосунки, ОСОБА_18 давав грошові кошти для ведення бізнесу, однак чоловік своєчасно віддавав і гроші і відсотки. 25 серпня 2009 року до неї зателефонував чоловік та попросив під'їхати в центр міста, по бул. Шевченко, до приватного нотаріуса ОСОБА_11 так як була нотаріальна необхідність, щоб вона була присутньою і дала свою згоду на укладення договору позики. Вона лише зайшла, розписалась в документі і після цього поїхала у своїх справах. На той час в приміщенні нотаріуса знаходились чоловік, ОСОБА_18 та нотаріус. Яка сума була зазначена в договорі вона не знає так як не читала його. В її присутності чоловіку ніяких коштів не передавалося. Ця угода була укладена на строк 3 місяці, як їй пояснив чоловік, такий невеликий термін був обумовлений тим, щоб зекономити кошти на нотаріальних послугах, і це була пропозиція ОСОБА_18 З весни 2011 року почали надходити дзвінки і до чоловіка, і до неї від ОСОБА_24 з вимогою повернути і гроші, і відсотки;
- даними договору позики від 25 серпня 2009 року між ОСОБА_12 та ОСОБА_8, з якого вбачається, що останній взяв у потерпілого ОСОБА_12 в борг 24 200 євро, що дорівнює 275 348 грн.; т. 1 а. с. 5
- даними протоколу виїмки в ДПІ Чигиринського району Черкаської області реєстраційних, установчих та звітних документів ФОП ОСОБА_8, з якого вбачається, що в ДПІ були вилучені оригінали реєстраційних, установчих та звітних документів вказаного підприємства; т. 1 а. с. 61
- даними протоколу виїмки в ДПІ м. Черкаси, реєстраційних, установчих та звітних документів ТОВ «ЮМ Фурса», з якого вбачається що в ДПІ були вилучені оригінали реєстраційних, установчих та звітних документів вказаного підприємства; т. 2 а. с. 40
- реєстраційними, установчими та звітними документами по діяльності ФОП ОСОБА_8М та ТОВ «ЮМ Фурса», вилучених під час виїмки в ДПІ Чигиринського району Черкаської області та м. Черкаси та приєднаними до справи в якості речових доказів;
- копією договору позики, виданим потерпілим ОСОБА_12 та приєднаним до справи в якості речового доказу;
Вина підсудного у вчиненні шахрайських дій
відносно потерпілого ОСОБА_13 підтверджується:
- показами потерпілого ОСОБА_13, покази якого були оголошені та досліджені в судовому засіданні про те, що приблизно в кінці 2008 року він познайомився з ОСОБА_8, який на той час працював в сфері виготовлення ювелірних виробів, і його підприємство розташовувалось по бул. Шевченко, 208 в м. Черкаси. Він кілька разів замовляв у ОСОБА_8 ювелірні вироби, і під час цього у них склались приятельські відносини. Він бував у нього по місцю роботи, бачив, що підприємство працює. Спочатку ОСОБА_8 брав у нього в борг грошові кошти та віддавав борг, а згодом запропонував вкласти в його бізнес грошові кошти для розширення бізнесу, за умови отримання великих прибутків та розподілу його з виплатою відсотків. Він показував йому обладнання, яке належало йому, а також ювелірні вироби, та казав, що особисто з його коштів в виробництві задіяні 3,5 кг. золота. У нього на той час був золотий зливок вагою 100 грамів, і дізнавшись про це ОСОБА_8 вмовив його вкласти це золото в виробництво, щоб воно не просто лежало, а приносило прибуток, і він погодився на цю пропозицію ОСОБА_8. Протягом кінця 2008 р. - початку 2009 року ОСОБА_8 неодноразово звертався до нього з проханням надати йому терміново грошові кошти в різних сумах і в гривнях, і в доларах США, і в євро. Суми були від 10 тис. грн. до 7 тис. євро. Влітку 2009 року ОСОБА_8 приїхав, і він дав йому в борг 70 000 грн. на придбання леварної печі, яку той згодом показував йому. Це його заспокоювало, і він розраховував, що в разі необхідності він зможе звернути стягнення на це обладнання. В основному гроші ОСОБА_8 отримував у нього по місцю проживання, та за місцем роботи ОСОБА_8 Як правило ОСОБА_8 казав, що бере грошові кошти на кілька днів, і як гарантію їх повернення показував метал срібла та золоті вироби, які знаходились у нього на виробництві. Таким чином на травень 2009 року заборгованість ОСОБА_8 перед ним становила вартості одного кілограму золота, який на той час коштував 117 000 грн., тому і розписку ОСОБА_8 написав, вказавши 1 кг. золота, який він зобов'язався повернути через рік до 31 травня 2010 року. Згодом ОСОБА_8 став хрещеним батьком його сина, вони підтримували дружні стосунки, і він вмовив його продовжити термін позики до 31 грудня 2010 року, про що написав ще одну розписку. Вирішити питання про повернення коштів, було не можливо, так як ОСОБА_8 уникав зустрічей, по телефону розмовляв зрідка, в основному ігнорував дзвінки. Починаючи з весни 2010 року від ОСОБА_8 будь -яких коштів по погашенню заборгованості він не отримував. Згодом йому стало відомо, що підприємство на якому працював ОСОБА_8 він віддав за борги ОСОБА_17 та ОСОБА_16, разом зі всім обладнанням. Також він дізнався, що ОСОБА_8 винен дуже багатьом людям великі суми грошових коштів, а яким чином і куди він подів всі отримані від людей грошові кошти невідомо, хоча ці суми обчислюються мільйонами. Стало зрозуміло, що ОСОБА_8 попросту ошукував людей. Він заявляє цивільний позов на суму 117 000 грн. про стягнення з ОСОБА_8 в рахунок відшкодування майнової шкоди; т. 1 а. с. 224 - 225
- даними копії розписки, з якої вбачається, що підсудний ОСОБА_8 взяв в борг у потерпілого ОСОБА_13 01 кг золота; т. 1 а. с. 172
Вина підсудного у вчиненні шахрайських дій
відносно потерпілого ОСОБА_5 підтверджується:
- показами потерпілого ОСОБА_5, про те, що з ОСОБА_8 він знайомий з дитинства, так як вони проживали в одному під'їзді по вул. Благовісній, 469 в м. Черкаси. Між ними склались приятельські відносини. В період з 1999 року по 2006 р. він перебував на заробітках в Ізраїлі. Після повернення він проживав в квартирі своїх батьків і по сусідському продовжив спілкуватися з родиною ОСОБА_8 На той час вони продали свою квартиру АДРЕСА_3, і якийсь час мешкали у батьків, а потім купили нову квартиру, п'ятикімнатну по вул. Калініна в м. Черкаси. На початку лютого 2008 року ОСОБА_8 прийшов до нього додому разом зі своєю дружиною з проханням позичити їм кошти в сумі 40 000 доларів США, так як у ОСОБА_8 на роботі виникла нестача товарно - матеріальних цінностей, а саме: золота в пробі 999,9 вагою 4 кг. Наскільки йому відомо, що дана нестача на роботі у ОСОБА_8 не перша, але сума попередньої нестачі була на багато меншою, ніж друга, яка склала 40 000 доларів США. Перейнявшись проблемою ОСОБА_8 він був готовий йому допомогти, але таких грошей в нього не було, і тоді ОСОБА_23 сказала, що в неї є можливість в найкоротший проміжок часу оформити кредит (іпотеку) під заставу його квартири, так як вона працювала і на сьогоднішній день працює в ПАТ «ОСОБА_10 банк ОСОБА_11». Так як ОСОБА_8 він знав все своє життя, і на той час вони підтримували дружні стосунки, то він вирішив взяти кредит під заставу своєї квартири і гроші віддати ОСОБА_8 В свою чергу ОСОБА_8 пообіцяв йому погасити кредит протягом шести місяців. За кілька днів ОСОБА_23 з'ясувала всі питання, що стосуються оформлення кредиту, які документи необхідно зібрати, і так як він ні де не працював вони вирішували питання з довідкою про доходи. Ким була видана довідка про доходи він не знає. 22 лютого 2008 року він уклав угоду з ПАТ «ОСОБА_10 банк ОСОБА_11» на отримання кредиту під заставу своєї квартири. Договір був укладений на строк 10 років, однак ОСОБА_8 запевняв його, що погасить кредит за пів року. Отримавши в касі банку гроші він віддав їх ОСОБА_8, при цьому ніяких письмових розписок про отримання грошей ОСОБА_8 йому не писав, так як він на той час не міг і подумати, що стане жертвою обману. При цьому він відразу з отриманих коштів сплатив банківський збір. Працівники банку, які вели даний кредит знали про те, що гроші він брав для ОСОБА_8 Під час оформлення кредиту в ПАТ «ОСОБА_10 банк ОСОБА_11», всі довідки, які входили в пакет документів, являються фіктивними та були сфабриковані ОСОБА_8. По закінченню шестимісячного строку ОСОБА_8 кредит не сплатив, а лише виплачував щомісячні виплати в сумі 622 долари. Однак, як йому стало відомо згодом, в серпні 2008 р. вони продали свою нову квартиру за ціною близько 127 000 доларів США, але і після цього вони не погасили його кредит, а обіцяли, що зроблять це через місяць. Таким чином він чув від них лише обіцянки і завіряння в тому, що все буде добре. На той час ОСОБА_8 розрахувавшись з ОСОБА_9 та маючи навики роботи з дорогоцінними металами, вирішив відкрити свій бізнес і знову звернувся до нього з пропозицією вкласти гроші в його бізнес, але вже в меншій сумі, запропонувавши великі відсотки і він знову погодився. Таким чином в період з травня по серпень 2008 р. він передав ОСОБА_8 частинами грошові кошти в сумі 10 500 доларів США. Як його запевняв ОСОБА_8 гроші йому потрібні на розвиток бізнесу, і він особисто був присутнім при тому як ОСОБА_8 за його кошти купив 618 грам золота, 585 проби. Цю суму грошей він надав йому сподіваючись, що ОСОБА_8 буде працювати, отримувати прибуток і буде сплачувати кредит за квартиру. Саме в цьому ОСОБА_8 його і запевняв. З жовтня 2008 року ОСОБА_8 почав платити йому відсотки за вкладені гроші (10 500 доларів США) та до 2010 року погашав кредит в банку. В подальшому ОСОБА_8 пояснив, що у нього погіршилося матеріальне становище, а тому кредит він не сплачує. Згодом стало відомо, що ОСОБА_8 позичав кошти в інших людей, яким до цього часу їх також не повернув. Дізнавшись про це він зрозумів, що ОСОБА_8 і не збирався повертати кошти, тому, що заробити їх за такий короткий проміжок часу не можливо. Таким чином сума заборгованості ОСОБА_8 в місті перед позичальниками сягнула до 400 000 доларів США. Стало зрозуміло, що ОСОБА_8 його обманює, та не збирається виплачувати кредит, так як він мав таку можливість погасити кредит тими грошима які брав в борг у інших людей. Також ОСОБА_8 з 2010 року почав уникати зустрічей, змінював номери телефонів, змінював місця проживання. Коли він попросив ОСОБА_8 написати розписку про те, що отримав і винен 40 000 доларів США, то ОСОБА_8 в категоричній формі відмовився. Загальна сума боргу ОСОБА_8 перед ним сягає 357 659,52 грн., і на цю суму він заявляє цивільний позов. Свої покази потерпілий ОСОБА_5 підтримав на очній ставці з ОСОБА_8;
- показами свідка ОСОБА_25, яка дала по справі аналогічні покази, та доповнила, що ОСОБА_8 їх ошукав, і погашати кредит в банку не збирався. Свої покази свідок ОСОБА_25 підтримала на очній ставці з ОСОБА_8;
- показами свідка ОСОБА_26 про те, що в ПАТ «ОСОБА_10 банк ОСОБА_11» вона працює з грудня 2003 року. В лютому 2008 року до базового відділення звернувся ОСОБА_5, з проханням надати йому кредит під заставу його квартири. Він приходив разом зі своїм знайомим ОСОБА_8, і вона їм розповіла на яких умовах надається кредит, та які документи необхідно зібрати. Протягом наступних днів вони надали до банку відповідні довідки, копії документів на квартиру, були складені необхідні документи і 22.02.2008 року був підписаний кредитний договір № 354411/3705/0052-8 строком на 10 років. На момент підписання договору були присутні ОСОБА_5 з дружиною та ОСОБА_8 з дружиною. Як їй стало відомо з їх слів даний кредит брався для ОСОБА_8, і саме родина ОСОБА_8 запевняла її, що кредит буде сплачуватися своєчасно. Незалежно від того для кого ОСОБА_5 брав цей кредит та хто цими коштами розпорядився, при видачі кредиту ОСОБА_5 усвідомлював всю серйозність та відповідальність кредитних зобов'язань. Вона, як кредитний менеджер, в цьому впевнилась при розмові з ОСОБА_5 Протягом наступних року чи півтора погашення кредиту здійснювалось регулярно, однак хто його сплачував вона точно сказати не може. Коли почались проблеми, то до банку почав звертатися ОСОБА_5 і десь в 2010 році вже він почав сплачувати кредит, вирішував питання про реструктуризацію боргу;
- показами свідка ОСОБА_27 про те, що приблизно в 2007 році він через свого двоюрідного брата ОСОБА_5 познайомився з ОСОБА_8, з яким разом ходили на полювання та рибалку. Він особисто з ОСОБА_8 ніяких фінансових відносин не мав. Зі слів ОСОБА_5 він дав в борг ОСОБА_8 велику суму грошей, отриманих в кредит під заставу квартири ОСОБА_5 і до даного часу ОСОБА_8 з ним не розрахувався;
- даними протоколу виїмки, з якого вбачається, що в ЧОД ПАТ «ОСОБА_10 банк ОСОБА_27» вилучена кредитна справа на ім'я потерпілого ОСОБА_5 на отримання 40 000 доларів США під заставу квартири; т. 2 а. с. 201 - 202
- даними протоколу обшуку від 06 грудня 2011 року, з якого вбачається, що за місцем проживання ОСОБА_8 були виявлені та вилучені квитанції по сплаті кредиту на ім'я ОСОБА_5; т. 1 а. с. 90
- копією кредитного договору № 354411/3705/0052-8 від 22 лютого 2008 року, матеріалами кредитної справи вилученими в ЧОД ПАТ «ОСОБА_10 банк ОСОБА_27» та приєднаними до справи в якості речових доказів.
Вина підсудного у вчиненні шахрайських дій
відносно потерпілих подружжя ОСОБА_15 підтверджується:
- показами потерпілої ОСОБА_6 про те, що восени 2008 року під час перебування на весіллі знайомого, вона та її чоловік познайомились з подружжям ОСОБА_8. В основному з ОСОБА_8 спілкувався її чоловік, коли бував вдома. Від чоловіка їй стало відомо, що ОСОБА_8 займається виготовленням ювелірних виробів. Десь восени 2009 року від чоловіка їй стало відомо, що він дав в борг ОСОБА_8 їхні грошові кошти в сумі 10 тис. доларів США, за яких умов і на який період часу вона точно сказати не може. Ці гроші надавалися в борг, а не як спосіб отримання прибутку чи внесок в його бізнес з метою отримання прибутку. Згодом протягом 2009 року та протягом 2010 року ОСОБА_8 неодноразово звертався до чоловіка, а в його відсутність до неї з проханням позичити йому гроші. Як пояснював ОСОБА_8, ці кошти потрібні були йому для розширення виробництва ювелірних виробів та оновлення асортименту товару. В грудні 2009 року чоловік домовився про те, що вона буде працювати у ОСОБА_8 продавцем у його ювелірному відділі, який розташовувався на першому поверсі магазину «Будинок Торгівлі». Цей відділ пропрацював лише до квітня 2010 року. На цю роботу вона не була офіційно оформлена. Вони реалізовували ювелірні вироби з золота та срібла виготовлені як ОСОБА_8, так і іншими виробниками. На той час ОСОБА_8 вже мав свій цех, розташований по бул. Шевченка, 208 в м. Черкаси. ОСОБА_8 запевняв, що весь товар належить йому. Діяльність була офіційно оформлена, малися ліцензії, договори оренди і охорона. При влаштуванні на роботу їй обіцяли зарплатню в розмірі близько 2 500 грн., однак за п'ять місяців вона отримала зарплатню тричі: 31.12.2009 року в сумі 1 500 грн., 15.01.2010 року - 1 000 грн. і 16.03.2010 року - 400 доларів США. Після того як магазин раптово закрився вона перестала ходити на роботу. Безпосередньо у неї ОСОБА_8 брав кошти в борг кілька разів, це було у відсутність чоловіка, один раз 1 000 доларів США, при цьому обіцяв їх повернути через кілька днів, а другий раз 1 250 доларів США, також на кілька днів. Вона ці суми собі записала так як повинна була відчитатися перед чоловіком. Тобто безпосередньо у неї ОСОБА_8 взяв у борг 2 250 доларів США. З цієї суми він повернув їй лише 1 900 грн. Приблизно в лютому 2010 року коли вона з чоловіком відпочивала на острові Шрі-Ланка, там у них викрали всі гроші і вони залишились без коштів, тому чоловік зателефонував ОСОБА_8 і останній по «Вестерн Юніон» перевів їм грошові кошти в сумі 500 доларів США. Коли вони повернулись до м. Черкаси і чоловік зустрівся з ОСОБА_8 та віддячив за те, що він виручив у скрутній ситуації і хотів віддати йому 500 доларів США, то ОСОБА_8 сказав, що це гроші за те, що він користується отриманими від них в борг грошима. Особисто вона і її чоловік (наскільки їй відомо) у ОСОБА_8 ніколи ніяких коштів в борг не брали. На протязі 2009-2010 року її чоловік виніс з дому та віддав ОСОБА_8 вироби з золота, які не носилися (уривки ланцюжків, одна сережка, сережки, які не носилися, великий золотий ланцюжок, який вона купувала чоловікові, однак він його не носив, золоті коронки), за умови, що з цього золота ОСОБА_8 виготовить інші золоті вироби, однак в кінцевому результаті ні золота, ні нових виробів, вони не отримали. Загальна вартість золотих виробів переданих ОСОБА_8 становить близько 3 000 доларів США. Вона заявляє цивільних позов на 184 000 грн.;
- показами потерпілого ОСОБА_7, який дав по справі аналогічні покази і доповнив, що ОСОБА_8 втерся до них з дружиною в довіру і ошукав їх. ОСОБА_8 розумів, що отримуючи в борг великі суми грошових коштів у різних людей він не міг їх віддати, отримуючи прибутки з свого виробництва. Так як для цього воно було замале. Свої покази потерпілий ОСОБА_7 підтвердив на очній ставці з підсудним ОСОБА_8;
- показами свідка ОСОБА_28, про те, що йому відомо, що потерпілий ОСОБА_7 давав в 2009 році в борг ОСОБА_8 грошові кошти та золото, але в яких сумах йому не відомо;
- показами свідка ОСОБА_29 про те, що приблизно в 2006 році, коли він працював менеджером з продажу у приватного підприємця ОСОБА_30, який займається виготовленням та збутом ювелірних виробів, він познайомився з ОСОБА_8, який працював на цьому ж підприємстві літейником. На цьому підприємстві вони разом пропрацювали близько 2-х років, між нами склались нормальні стосунки, як з колегами по роботі. Приблизно весною в 2008 році ОСОБА_8 звільнився від власниці підприємства ОСОБА_9 Зі слів ОСОБА_9 йому відомо, що причиною звільнення стала недостача цінного металу, яка сталася з вини ОСОБА_8 Одного разу коли він зустрів ОСОБА_8 в місті, той розповів, що вже пів року як він відкрив свою справу, тобто відкрив свій цех по виготовленню ювелірних виробів з золота, отримав ліцензію, працював офіційно, скаржився на нехватку оборотних коштів. Під час цієї розмови він запропонував ОСОБА_8 свою фінансову допомогу, тобто що вкладе в його бізнес гроші. Приблизно в вересні 2008 року він передав ОСОБА_8 15 000 грн. Він працював у ОСОБА_8 менеджером з продажу золотих виробів. Він продавав своїм клієнтам як в м. Черкаси так і по всій Україні. Перший час справи йшли дуже добре, продавалось виробів на вагу близько 1 кілограму в місяць. Саме тоді він вирішив вкласти в його бізнес ще грошей, і передав гроші в сумі 11 500 грн. Між нами була усна домовленість, що ці гроші він дає йому терміном на 1 рік. Однак починаючи з 2010 року товару майже не було, виробництво скоротилося, працівники звільнилися. ОСОБА_8 брав в борг грошові кошти у різних людей, точно у кого сказати не може, сплачував по ним відсотки, іноді до нього приходили люди, розшукували його;
- показами свідка ОСОБА_17 про те, що приблизно на початку 2008 року він через спільних знайомих познайомився з ОСОБА_8, який на той час працював у сфері виготовлення ювелірних виробів. Між ними склалися нормальні приятельські відносини. На той час ОСОБА_8 на території ЗАТ «Любава» по бул. Шевченко, 208 в м. Черкаси орендував невелике приміщення під хімічну лабораторію. Він тоді тільки став директором ЗАТ «Любава». Зі слів ОСОБА_8 він на той час працював на ПП «Черепанова», однак вже тоді почав відкривати свій цех в приміщені магазину «Нептун», по вул. Калініна в м. Черкаси. Він неодноразово бував у ОСОБА_8 на виробництві, познайомився з його товаришем ОСОБА_5, який вкладав свої кошти в розвиток виробництва ОСОБА_8 Ці події мали місце весною 2008 року. Саме тоді ОСОБА_8 запропонував йому вкладати грошові кошти в розвиток його бізнесу, і так як він розповідав та строїв грандіозні плани по перспективам його діяльності, він повірив його словам і почав вкладати в нього грошові кошти та обладнання. Грошові кошти він передавав готівкою за місцем роботи, або в автомобілі, сумами від 15 тис. грн. до 90 тис. грн. Основною причиною термінової потреби грошей ОСОБА_8 пояснював необхідністю купити партію золота по вигідній ціні. Десь восени 2008 року ОСОБА_8 почав орендувати приміщення в ЗАТ «Любава» на четвертому поверсі. Він завіз в цей цех своє обладнання і набрав найманих працівників близько 6 - 7 майстрів. В липні 2009 року ОСОБА_8 запропонував йому стати одним із засновників юридичної особи, а саме: створити ТОВ «ЮМ Фурса», з метою оформлення ліцензії для переробки відходів від виробництва - афінажу, що містять у своєму складі золото чи срібло. На його пропозицію він погодився, так як ОСОБА_8 показував йому процес переробки, обґрунтовував ефективність такого процесу. Оформленням юридичної сторони було доручено фірмі «Мажар». Таким чином в липні 2009 р. ними було створено ТОВ «ЮМ Фурса» за юридичною адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 208. За їхньою домовленістю його частка в статутному фонді даного підприємства склала 31 відсоток, а у ОСОБА_8 було 69 відсотків. В його частку увійшло обладнання, яке було придбане ним чи за його кошти в період їхньої річної співпраці, загальна вартість якого складала 107 157 грн.24 коп. За їхньої спільної домовленості він не втручався в діяльність підприємства, всі справи вів ОСОБА_8 Останній одночасно був і директором, і бухгалтером, мав печатку та право підпису. Він бачив постійно, що до ОСОБА_8 ходять люди, і як він пояснював, той приніс золото, той замовляє вироби та інше. Лише згодом йому стало відомо, що більшість людей, які приходили до ОСОБА_8, шукали його з метою повернення їм грошових коштів, які давали йому в борг. Приблизно восени 2009 року він почав запитувати у ОСОБА_8, коли він почне повертати йому кошти та відсотки, однак ОСОБА_8 почав уникати зустрічей та прямо обманював його, що знаходиться в дорозі, чи за межами міста, а в дійсності він бачив його в місті. Одного разу йому така поведінка ОСОБА_8 надоїла, і він зустрівшись з ним, сказав щоб ОСОБА_8 написав йому розписку на ті гроші які у нього брав, на що той погодився, і 28 вересня 2009 року написав розписку на гроші в сумі 300 тис. грн. Вони домовились, що цю суму ОСОБА_8 поверне йому до 01.10.2012 року, тобто через три роки. Однак з того часу він йому жодної виплати так і не зробив. Коли він самостійно почав цікавитись майновим станом ОСОБА_8, то стало зрозуміло, що у нього ніякої нерухомості чи рухомого майна не має. Влітку 2010 року ОСОБА_8 поставив його перед фактом, що хоче продати свою частку в ТОВ «ЮМ Фурса» ОСОБА_16, якого він до того часу особисто не знав. Як пояснив ОСОБА_8, ОСОБА_16 виступає інвестором, внесе грошові кошти, які допоможуть налагодити діяльність, а він в свою чергу вибуває з числа засновників, однак продовжить працювати. Так як у ОСОБА_8 була перед ним велика заборгованість, то він сказав йому, що погодиться на це за умови, якщо він перепише на нього свою частку в статутному фонді, а ОСОБА_16 введуть в бізнес на загальних підставах. ОСОБА_8 перевів на нього свою частку, а ОСОБА_16 вніс в статутний фонд обладнання на відповідну суму. Таким чином згідно нового статуту він став власником 49,08 відсотків, а ОСОБА_16 50,92 відсотків статутного фонду. Згідно договору купівлі продажу від 01.07.2010 року ОСОБА_8 продав свою частку у вигляді обладнання ОСОБА_16, загальною вартістю 358 690 грн., однак чи отримував ОСОБА_8 від ОСОБА_16 ці грошові кошти, і куди витратив, йому не відомо. З ним ОСОБА_8 так і не розрахувався. ОСОБА_8 увівши його в оману, необґрунтованими обіцянками, розмовами про перспективи виготовлення золота з відходів виробництва, достовірно знаючи, що він не в силах виконати взяті на себе зобов'язання перед всіма кредиторами, ведучи празний спосіб життя (коли він міг вільно витрачати великі суми на розваги, поїздки в м.Київ, оренду авто, та інше), завдав матеріальну шкоду;
- показами свідка ОСОБА_31 про те, що в 2002 році він з сім'єю переїхали жити за адресою: АДРЕСА_4, де він познайомився з ОСОБА_8, який мешкав в квартирі № 10, в тому ж під'їзді. З 2004 року вони почали підтримувати дружні стосунки. В 2005 році ОСОБА_8 почав займатися в сфері виготовлення золотих виробів, багато розповідав про свою роботу. Потім він побачив, що в нього з'явилась машина, він поміняв квартиру, купивши собі більшу, тобто справи в нього йшли добре. Згодом йому стало відомо, що він являється приватним підприємцем відкрив свій цех по виготовленню ювелірних виробів, який розташовувався в приміщенні ЗАТ «Любава» по бул. Шевченка, 208 в м. Черкаси. Він за його запрошенням приходив до місця його роботи, бачив там обладнання, робочі місця, виготовлені вироби, і це придало впевненості в тому, що він «твердо стоїть на ногах». Крім того ОСОБА_8 у нього купував обладнання для свого виробництва, що також свідчило про те, що він розвивається. В зв'язку з фінансовою кризою, він з банківських установ взяв свої збереження і вирішив вкласти їх в бізнес ОСОБА_8 Це була його ініціатива, однак цьому передували постійні скарги ОСОБА_8 на брак коштів для розвитку бізнесу. Таким чином в жовтні 2009 року він передав ОСОБА_8 грошові кошти в сумі близько 100 тис. грн., які він не повернув, однак сплачував за них проценти. В січні 2010 року він збільшив суму інвестицій, передавши ОСОБА_8 додатково ще 350 тис. грн., таким чином загальна сума склала 450 тис. грн., про що між ними було укладено договір від 05.01.2010 року. Також на цю суму ОСОБА_8 написав йому розписку. Окрім цього ще в березні 2010 року він надав ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 20 тис. доларів США, про що також мається розписка від 19.03.2010 р. ОСОБА_8 запевняв його, що вразі якщо йому буде потрібно вилучити грошові кошти, він продасть частину товару, чи обладнання і негайно йому поверне, однак по закінченню обумовленого строку на вимогу віддати частину грошей ОСОБА_8 цього не зробив;
Вина підсудного у вчиненні виготовлення
підробленого документу підтверджується:
- показами свідка ОСОБА_26, яка пояснила, що під час укладання угоди з ОСОБА_5 на отримання кредиту, в кредитній справі були довідки з місця роботи. Але вона пам'ятає лише одну довідку від 13.02.2008 р., тому що на даній довідці мається зроблений нею рукописний текст про те, що вона телефонувала директору підприємства, яким видана довідка і пересвідчувалась в тому чи дійсно ОСОБА_5 працює на цьому підприємстві. Хто саме надав їй цю довідку вона пригадати не може. Іншої довідки датованої 08.02.2011 р. вона не пам'ятає, ким вона надавалась до банку не знає. Реструктуризацією боргу по даному кредиту займалася ОСОБА_32;
- показами свідка ОСОБА_32 про те, що в АТ «ОСОБА_10 банк ОСОБА_27» вона працює з травня 2003 року, з листопада 2007 року обіймає посаду заступника начальника базового відділення банку, яке розташоване по вул. Гоголя, 224 в м. Черкаси. В її обов'язки входить організація роботи відділення, залучення клієнтів, обслуговування клієнтів та надання банківських послуг, здійснює контроль роботи підлеглих, згідно покладених на неї обов'язків. В оформленні кредитного договору на ім'я ОСОБА_5, який був укладений в лютому 2008 р. вона відношення не має. Оформленням даного договору займалась головний економіст ОСОБА_33 По процедурі працівник банку збирає необхідний пакет документів, даний пакет документів передається на перевірку службі безпеки, і потім ці документи передаються на розгляд кредитного комітету обласної дирекції, або центрального офісу, в залежності від суми кредиту. Після того як укладається кредитний договір, кредитна справа направляється на відділ підтримки клієнтських операцій де і зберігається. В період 2010 - 2011 років реструктуризація по валютним кредитам здійснювалась як з ініціативи банку, так і з ініціативи клієнтів у яких виникла заборгованість по сплаті кредиту. Для проведення реструктуризації (тобто надання канікул, збільшення строку дії договору) від клієнта необхідно пакет документів. В лютому 2011 року з ініціативи позичальника ОСОБА_5 проводилась реструктуризація по його кредитному договору. Серед документів була і довідка з місця роботи від 08.02.11р. видана приватним підприємцем ОСОБА_8, про те що ОСОБА_5 працює у нього шліфувальником. Достовірність цієї довідки нею не перевірялась, так як це не передбачено процедурою. Спочатку ОСОБА_5 приніс довідку з місця роботи, однак вона її не прийняла, бо на ній були відсутні певні реквізити, наступного разу він прийшов з ОСОБА_8 і приніс довідку заповнену відповідним чином. Так як довідка надавалась в присутності роботодавця, то не викликала у неї сумнівів;
- даними протоколу виїмки від 19 січня 2012 року, з якого вбачається, що в ЧОД ПАТ «ОСОБА_10 банк ОСОБА_27» була вилучена кредитна справа на ім'я ОСОБА_5 в якій була «Довідка з місця роботи» від 08 лютого 2011 року на ім'я ОСОБА_5 видана ФОП ОСОБА_8; т. 2 а. с. 201 - 202
- даними довідки Пенсійного фонду в м. Черкаси, з якої вбачається, що ПП ОСОБА_8 інформацію про застраховану особу ОСОБА_5 за період з серпня 2010 року по січень 2011 рік до управління ПФУ в м. Черкаси не подавав; т. 2 а. с. 216
- даними висновку почеркознавчої експертизи № 65 від 21 лютого 2012 року, з якого вбачається, що рукописний текст, яким заповнено графи довідки з місця роботи від 08 лютого 2011 року виданої на ім'я ОСОБА_5 виконаний ОСОБА_8.
т.3 а.с. 30-36
- довідки з місця роботи від 08 лютого 2011 року на ім'я ОСОБА_5 видану ФОП ОСОБА_8, вилученою в ЧОД ПАТ «ОСОБА_10 банк ОСОБА_27» та приєднаною до справи в якості речового доказу.
Суд критично оцінює покази підсудного ОСОБА_8 в тій частині, що шахрайських дій стосовно потерпілих не вчиняв, а між потерпілими і ним були цивільно-правові відноси, так як вони повністю спростовуються показами потерпілих про введення їх в оману підсудним.
Також на думку суду підсудний ОСОБА_8 розумів, що не зможе віддати взяті в борг грошові кошти, так як якби і працювало його підприємство, то його потужності, а у зв'язку з цим і отриманого прибутку було б недостатньо для повернення боргів. Тобто беручи в борг у потерпілих грошові кошти він розумів, що не зможе їх повернути.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що пред'явлені обвинувачення доведені і дії підсудного ОСОБА_8 суд кваліфікує за: ч. 4 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно та в особливо великих розмірах; ч. 3 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно та у великих розмірах та ч. 1 ст. 358 КК України, як підроблення іншого офіційного документу, який видається та посвідчується громадянином-підприємцем, який має право видавати та посвідчувати документи, який надає права, з метою його використання іншою особою.
Дії підсудного ОСОБА_8 кваліфіковані як різними статтями особливої частини КК України, так і різними частинами статті 190 КК України, тому суд вважає за необхідне призначити йому основні та додаткові покарання, як за кожний злочин, так і по кожній частині статті окремо, та по сукупності злочинів на підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_8 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, особу підсудного, який за місцем проживання характеризуються позитивно.
Обтяжуючих та пом'якшуючих відповідальність підсудного ОСОБА_8 обставин суд не вбачає.
Враховуючи тяжкість вчинених підсудним ОСОБА_8 злочинів, відсутність як пом'якшуючих, так і обтяжуючих його покарання обставин, думку потерпілих про призначення виду та міри покарання, його вік, стан здоров'я та сімейний стан, суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе тільки при призначенні йому покарання в виді позбавлення волі.
Суд вважає, що підстав для застосування до підсудного ОСОБА_8 ст. ст. 69, 75 КК України не вбачається, так як він вчинив умисні корисливі злочини.
Суд вважає, що заявлені цивільні позови про стягнення з підсудного ОСОБА_8 на користь потерпілих ОСОБА_12, ОСОБА_5, ОСОБА_13 та ОСОБА_6 відповідно 275 348 грн., 357 659,52 грн., 117 000 грн. та 184 000 грн. в рахунок відшкодування майнової шкоди, на підставі ст. 1166 ЦК України підлягають повному задоволенню.
Суд вважає, що протиправними діями підсудного ОСОБА_8 потерпілому ОСОБА_12 була завдана і моральна шкода. Так як він зазнав значних душевних переживань, порушений його звичайний спосіб життя, а тому заявлений потерпілим цивільний позов про стягнення з підсудного 2 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди на підставі ст. 1167 ЦК України підлягає повному задоволенню. На думку суду ця сума буде відповідати характеру та обсягу страждань потерпілого, яких він зазнав у зв'язку з шахрайством підсудного, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості.
З підсудного ОСОБА_8 необхідно стягнути в дохід держави судові витрати при проведенні судової почеркознавчої експертизи в сумі 337,68 грн.
Доля речових доказів повинна бути вирішена на підставі ст. 81 КПК України 1960 року.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України 1960 року, суд, -
Визнати ОСОБА_8 винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190 та ч. 1 ст. 358 КК України та призначити йому покарання за:
- ч. 3 ст. 190 КК України - в виді 03 років позбавлення волі;
- ч. 4 ст. 190 КК України - в виді 05 років 03 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;
- ч. 1 ст. 358 КК України - в виді 02 років обмеження волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити до відбуття п'ять років три місяці позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_8 рахувати з 29 жовтня 2012 року.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати засудженому ОСОБА_8 в строк відбуття покарання попереднє ув'язнення з 06 грудня 2011 року по 03 лютого 2012 року.
Запобіжний захід ОСОБА_8 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - взяття під варту.
Цивільні позови ОСОБА_12, ОСОБА_5, ОСОБА_13 та ОСОБА_6 задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь потерпілих ОСОБА_12, ОСОБА_5, ОСОБА_13 та ОСОБА_6 відповідно 275 348 грн., 357 659,52 грн., 117 000 грн. та 184 000 грн. в рахунок відшкодування майнової шкоди.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь потерпілого ОСОБА_12 2 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягнути судові витрати в доход держави з засудженого ОСОБА_8 в сумі 337,68 грн., перерахувавши їх в УДКСУ в Черкаській області код 25574009 розрахунковий рахунок 31254272210063 МФО 854018, одержувач НДЕКЦ при УМВС в Черкаській області, призначення платежу: за експертні роботи.
Речові докази по справі: документи стосовно реєстрації , звітності та діяльності ФОП ОСОБА_8, документи стосовно реєстрації, звітності та діяльності ТОВ «ЮМ Фурса», оригінал документу «Довідка з місця роботи» на ім'я ОСОБА_5 від 8 лютого 2011року, які зберігаються в матеріалах кримінальної справи - зберігати в матеріалах кримінальної справи; документи кредитної справи, по іпотечному кредиту, за договором № 354411/3705/0052- 8 від 22 лютого 2008 року на ім'я ОСОБА_5, які передані на зберігання представнику ЧОД ПАТ «ОСОБА_10 ОСОБА_27» - залишити їм за належністю; документи вилучені під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_8, які передані на зберігання до камери схову речових доказів СВ Придніпровського РВ в м. Черкаси - повернути засудженому.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Черкаської області на протязі 15 діб, учасниками процесу - з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_8 - в той же строк, з моменту вручення йому копії вироку.
Головуючий: