Справа № 2-5014/13
760/17309/13
28 листопада 2013 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі :
головуючого - судді Кізюн Л.І.
при секретарі: Слепусі О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -
Позивач комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 3 841,92 грн. Позивач просив також стягнути з відповідача на його користь судові витрати.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що 26 березня 2008 року між ним та відповідачем, яка є власником квартири АДРЕСА_1, було укладено договір «Про обслуговування будинку і прибудинкової території». Відповідач не вносить плату за надані їй послуги з утримання будинку і прибудинкової території, центрального опалення, гарячого та холодного водопостачання і водовідведення. За період з 01 березня 2010 року до 01 жовтня 2011 року виникла заборгованість у розмірі 3 841, 92 грн., а тому позивач змушений звернутися з позовом до суду.
Ухвалою суду від 05 листопада 2013 року у якості третьої особи у справі залучено ОСОБА_2
Представники позивача у судовому засіданні просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на викладені у позовній заяві обставини.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, хоча належним чином була повідомлена про день, час і місце розгляду справи, а тому суд, відповідно до ст. 224 ЦПК України, вважає за можливе розглядати справу за відсутності відповідача, заочно.
Третя особа у судове засідання не з'явилася, хоча належним чином була повідомлена про день, час і місце розгляду справи.
Суд, заслухавши представників позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» утримує та проводить обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1.
Зазначені обставини підтверджуються даними актів (а.с.а.с.14-17, 61), договорів про надання послуг (а.с.а.с.18-21), Статуту зі змінами та доповненнями до нього (а.с.а.с. 25-39, 59-60).
Відповідач ОСОБА_1 є власником ? частини квартири АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 17 січня 2002 року (а.с. 8).
26 березня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір на обслуговування будинку і прибудинкової території (а.с. 9), невід'ємною частиною якого, відповідно до пункту 10 договору, є копія правовстановлюючого документа на квартиру.
Відповідно до пункту 2.2.2 вказаного договору відповідач зобов'язувалася оплачувати послуги за утримання будинку і прибудинкової території, ремонт, комунальні і інші послуги згідно чинних розцінок і тарифів на ці послуги та за показниками лічильників.
Як вбачається з даних довідки (а.с. 11) та розрахунків (а.с.а.с. 12-13) за послуги з утримання будинку і прибудинкової території, центрального опалення, гарячого та холодного водопостачання і водовідведення за період з 01 березня 2010 року до 01 жовтня 2011 року по квартирі АДРЕСА_1 існує заборгованість у розмірі 3 841, 92 грн.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», під терміном «договір» розуміється усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами.
Обставина про споживання послуг не заперечувалась відповідачем.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Разом з тим, згідно з ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу.
Згідно з вимогами статті 214 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Позивачем не надано суду доказів про належність усієї квартири на праві власності відповідачеві.
Крім того, згідно з даними довідки (форма 3 ) від 11 листопада 2013 року (а.с. 62) у квартирі зареєстрована, крім відповідача, її дочка ОСОБА_2
Причому, довідку видано без документів, вона суперечить раніше наданій позивачем довідці (форма 3) від 29 липня 2013 року (а.с.10), в якій зазначено, що ОСОБА_2 є співвласником квартири.
Відповідно до ч.4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Статтею 156 ЖК України передбачено, що члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і при домової території та проведенню ремонту.
Враховуючи викладене, оскільки суду надано докази про належність відповідачу на праві власності ? частини квартири та проживання у квартирі повнолітньої дочки власника, до якої позовних вимог не заявлялося, то суд вважає, що з відповідача на користь позивача потрібно стягнути ? частину суми за надані послуги у розмірі 1 920, 96 грн., а тому позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача потрібно стягнути суму судового збору у розмірі 229, 40 гривень.
Керуючись ст. ст. 360, 525, 526 ЦК України, ст.ст. 64, 156 ЖК України, ст. ст. 10, 27, 31, 60, 88, 209, 213 - 215 ЦПК України,-
Позов Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» заборгованість у розмірі 1 920 (одна тисяча дев'ятсот двадцять) грн. 96 коп. та 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп. судових витрат.
У решті позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Л.І. Кізюн