Справа № 4-C-203/13
760/21277/13-ц
03 грудня 2013 року Соломянський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Кізюн Л.І.
при секретарі: Слепусі О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за скаргою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Даніель», заінтересовані особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2, на дії начальника Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Кантеміра Василя Івановича,
02 жовтня 2013 року заявник звернувся до суду зі скаргою на дії начальника Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Кантеміра В.І., просив постановити ухвалу, якою зобов'язати Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві звертати стягнення на квартиру АДРЕСА_1 при виконанні виконавчого листа, виданого Солом'янським районним судом м. Києва 25 липня 2012 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Комерційний банк «Даніель» заборгованості за кредитним договором у розмірі 3 503 116,04 грн.
Обгрунтовуючи скаргу, заявник зазначив, що 20 вересня 2013 року він звернувся до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві з заявою про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1, що належить боржнику і перебуває в іпотеці у стягувача.
27 вересня 2013 року листом начальник відділу повідомив, що звернення стягнення на предмет іпотеки допускається лише в порядку, передбаченому ст. 33 Закону України «Про іпотеку», а тому стягувачу необхідно звернутися до суду з заявою про зміну способу виконання рішення суду.
Такі дії начальника відділу заявник вважає незаконними, такими, що позбавляють стягувача права на повне та своєчасне виконання рішення суду про стягнення заборгованості, а тому заявник оскаржив їх до суду.
Під час розгляду справи представник заявника подав до суду додаткові пояснення, в яких просив визнати дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві в особі начальника Кантеміра В.І. незаконними в частині відмови здійснення заходів примусового виконання рішення суду шляхом звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1, яка передана в іпотеку стягувачеві, та зобов'язати Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві здійснити заходи примусового виконання рішення суду шляхом звернення стягнення на зазначену квартиру.
Представник заявника у судовому засіданні підтримав доводи скарги та просив її задовольнити, посилаючись на викладені у скарзі обставини та вибірковість здійснення примусового виконання рішень судів Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві.
Представник заінтересованої особи ОСОБА_1 у судовому засіданні вважав скаргу безпідставною та просив у її задоволенні відмовити.
Заінтересована особа ОСОБА_2 та представник Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві до суду не з'явилися, хоча їм належним чином було повідомлено про день, час і місце розгляду справи, а тому суд вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності.
Суд, заслухавши представників заявника та заінтересованої особи, вивчивши матеріали справи, вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Згідно зі ст. 385 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Судом встановлено, що 20 серпня 2013 року заявник подав державному виконавцеві Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Маховій Д.А. заяву, у якій просив виконати виконавчий документ за рахунок майна, що перебуває у іпотеці у стягувача: квартири АДРЕСА_1.
27 вересня 2013 року начальником відділу заявнику було повідомлено, що згідно зі ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчим документом для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.
Начальник відділу послався також на ст.ст. 33, 39 Закону України «Про іпотеку» та повідомив про те, що правові підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки при виконанні виконавчого листа Солом'янського районного суду м. Києва від 25 липня 2012 року по справі №2-654/10 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Комерційний банк «Даніель» заборгованості за кредитним договором у розмірі 3 503 116,04 грн. відсутні.
Скаргу заявник подав до суду у визначений законодавством строк.
Статтею 52 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника, інші цінності. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.
Частиною 8 статті 54 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Зазначені випадки передбачені також у пункті 6.2. іпотечного договору, укладеного 26 жовтня 2007 року між ТОВ «Комерційний банк «Даніель» та ОСОБА_2
Надані представником заявника матеріали виконавчого провадження за виконавчим листом, виданим Печерським районним судом м. Києва у справі №2-2078/12 не спростовують наведені вище вимоги законодавства.
За таких обставин, оскільки начальник Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві діяв відповідно до закону, у задоволенні скарги потрібно відмовити.
Керуючись ст.ст. 383-389 ЦПК України, ст.ст. 52, 54 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 33 Закону України «Про іпотеку», -
У задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Даніель», заінтересовані особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2, на дії начальника Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Кантеміра Василя Івановича - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу подається до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Л.І. Кізюн