Центрально-Міський районний суд м.Макіївки
86108 Україна Донецька область м. м. Макіївка буд.111
Справа № 270/3289/13-а
Провадження № 2-а/270/87/2013
31 жовтня 2013 року
Центрально-Міський районний суд міста Макіївки Донецької області в складі:
головуючого судді Мащенко С. В.
при секретарі Мізерній О. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань приміщення суду в місті Макіївці Донецької області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міжвідомчої комісії з розгляду питань, пов'язаних з відключенням споживачів від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання та встановлення індивідуального опалення «Про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити певні дії», -
У травні 2013 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Міжвідомчої комісії з розгляду питань, пов'язаних з відключенням споживачів від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання та встановлення індивідуального опалення «Про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити певні дії», на обґрунтування якого позивачем зазначено, що їй на праві приватної власності належить квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. У 2003 році вона /прізвище у шлюбі - ОСОБА_1/ звернулася до УМЖКГ Макіївської міської ради з заявою про відключення від мереж центрального опалення у зв'язку з установкою індивідуального опалення та виготовила робочий проект демонтажу опалювальних пристроїв. В тому ж 2003 році її квартира була відключена від центрального теплопостачання. До цього часу центральне опалення у квартирі відсутнє. У вересні 2012 року вона звернулась з заявою про надання дозволу на установку газового індивідуального опалення до відповідача, однак 15.10.2013 року їй було відмовлено у наданні дозволу на установку газового індивідуального опалення згідно витягу з протоколу № 4 від 12.10.1912 року на підставі пункту 2.2.3 Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання. З таким рішенням вона не згодна, оскільки вже 10 років її квартира відключена від центральних мереж на законних підставах та це не порушує нічиї права. У своїй відповіді Міжвідомча комісія посилається на пункт 2.2.3 Порядку відключення окремих жилих будинків від системи централізованого опалення та подачі гарячої води у разі відмови споживачів від централізованого опалення», затвердженого Наказом Міністерства будівництва, архітектури комунального господарства України № 4 від 22.11.2005 року, але цей нормативний акт прийнятий пізніше відключення її квартири від централізованого опалення і не може, з огляду на Конституційний принцип дії закону у часі, розповсюджуватися на правовідносини, які склалися між нею та відповідачем, а пункт 2.2.3. відноситься до розділу 2 «Про відключення окремого житлового будинку /будинків/ від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання». Суб'єкт владних повноважень повинен діяти у межах, спосіб, що передбачений законодавством. З урахуванням наведеного, вважає відмову Міжвідомчої комісії з розгляду питань пов'язаних з відключенням споживачів від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання та установки індивідуального опалення не правомірною. З такими вимогами вона звернулась до Центрально - Міського районного суду м. Макіївки в передбачений законом термін /ухвала про відкриття провадження від 07.03.2013 року/. Постановою від 02.04.2013 року у справі № 270/1512/13-а у задоволенні позову біло відмовлено. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.05.2013 року постанову суду першої інстанції було залишено без змін, однак були змінені підстави для відмови: неналежний відповідач у справі, що не позбавляє її права повторно звернутися до належного відповідача. Отже, строк звернення до суду був пропущений з поважних причин. Просила поновити строк звернення до суду, визнати дії відповідача про відмову їй в наданні дозволу на установку індивідуального опалення неправомірними та зобов'язати відповідача надати їй дозвіл на установку індивідуального опалення на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, про дату, час і місце судового засідання й розгляду справи сповіщена своєчасно та належним чином, надала суду заяви, зареєстровані за вхідним № 13391/13-вх від 18.06.2013 року та № 19412/13-вх від 04.09.2013 року, про розгляд справи у її та її представника за договором відсутність.
Представник відповідача у судове засідання також не з'явився, про дату, час і місце судового засідання й розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про причини свого неприбуття суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи або про її розгляд за його відсутністю не надавав.
Згідно частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних в ній доказів.
На підставі положень частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу у письмовому провадженні.
З'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, а саме: дослідивши матеріали справи, що містять письмові докази по справі, - суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, у ході розгляду справи в межах заявлених позовних вимог та зазначених і доведених обставин, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини, що мають значення для вирішення справи за суттю.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується договором дарування квартири від 01.06.2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Макіївського міського нотаріального округу ОСОБА_3, реєстровий запис № 1974 /а. с. 4/.
З заяви ОСОБА_1 від 11.10.2003 року убачається, що вона звернулась до начальника УЖКГ з проханням про надання дозволу на відключення від системи центрального опалення у зв'язку з установкою індивідуального котла /а. с. 8/.
Згідно акту КП «Макіївтепломережа» від 16.10.2003 року, складеного контролером ОСОБА_4 та представником споживача ОСОБА_5, вбачається, що проведено відключення опалення приміщення за адресою: АДРЕСА_1. Система опалення демонтована. Квартира не опалюється /а. с. 7/.
Актом від 31.08.2012 року, затвердженого директором КП «Жилцентр № 7», при перевірці квартири АДРЕСА_1, встановлено відключення приборів опалення від системи центрального опалення будинку. Радіатори в кількості 4 штук демонтовані в 2003 році, згідно робочого проекту на демонтаж опалювальних приборів від 2002 року /а. с. 6/.
Відповідно до Довідки КП «Макіївтепломережа» № 2/32190 від 03.09.2012 року за адресою: АДРЕСА_1, заборгованість з оплати за опалення та гаряче водопостачання у ОСОБА_1 станом на 01.09.2012 року відсутня /а. с. 7/.
Як убачається з витягу з протоколу № 4 засідання міжвідомчої комісії з розгляду питань, пов'язаних з відключенням споживачів від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання та установки індивідуального опалення від 12.10.2012 року, ОСОБА_1 /АДРЕСА_1/ відмовлено у наданні дозволу на відключення від мереж центрального опалення та установки газового індивідуального опалення на підставі пункту 2.2.3 Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання /а. с. 5/.
Ухвалою Центрально-Міського районного суду міста Макіївки від 07.03.2013 року було відкрито провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Макіївської міської ради, управління житлово-комунального господарства Макіївської міської ради «Про зобов'язання вчинити певні дії» /а. с. 9 зворот/.
Згідно до постанови Центрально-Міського районного суду міста Макіївки від 02.04.2013 року ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до Виконавчого комітету Макіївської міської ради, управління житлово-комунального господарства Макіївської міської ради «Про зобов'язання вчинити певні дії» відмовлено /а. с. 10 - 11/.
Відповідно до ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.05.2013 року апеляційна скарга ОСОБА_1 на постанову Центрально-Міського районного суду міста Макіївки від 02.04.2013 року залишена без задоволення /а. с. 15 - 17/.
Під час вирішення спірних правовідносин суд виходить з того, що їх правове регулювання здійснюється нормами Закону України «Про теплопостачання», Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а також іншими нормативно - правовими актами, виданими на їх виконання.
Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальною послугою визнається результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
У свою чергу, комунальною послугою, з огляду на наведену вище норму права, є результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
Крім того, з огляду на положення статті 1 зазначеного Закону України споживачем житлово-комунальних послуг вважається фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір її отримати.
Відповідно до положень статей 12 і 13 зазначеного Закону за своїм функціональним призначенням житлово-комунальні послуги, у тому числі поділяються на комунальні послуги /централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо/.
У свою чергу, положення статті 1 Закону України «Про теплопостачання» визначають, що тепловою енергією визнається товарна продукція, яка виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.
При цьому, споживачем теплової енергії визнається фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору /стаття 1 Закону України «Про теплопостачання»/.
Системний правовий аналіз норм права, які містяться у статях 1 і 6 Закону України «Про теплопостачання» дозволяє дійти до висновку, що державна політика у цій сфері спрямована на забезпечення існування і оптимального поєднання централізованого, децентралізованого та автономного теплопостачання.
Положення статей 19 та 24 Закону України «Про теплопостачання» визначають, що споживач теплової енергії має право на вибір одного або декілька джерел теплової енергії або теплопостачальних організацій, якщо це можливо за існуючими технічним умовам.
У свою чергу, з огляду на положення пункту 6 статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугою виконавця/виробника, споживач має право розірвати договір у порядку, встановленому законом.
Безпосередньо порядок надання послуг з теплопостачання затверджений відповідною Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідвід та договір, про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідвід» № 630 від 21.07.2005 року.
Відповідно до пунктів 24, 25 та 26 зазначеної Постанови Кабінету Міністрів України споживачі можуть відмовитися від отримання послуг по централізованому опаленню та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про теплопостачання» схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання у суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.
На виконання пункту 25 вище зазначеної Постанови Кабінету Міністрів України Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України був виданий Наказ № 4 від 22.11.2005 року, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 9.12.2005 року за № 1478/11758. В зазначений Наказ були внесені зміни згідно з Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства № 169 від 06.11.2007 року і його назва викладена в такій редакції: «Про затвердження Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання».
Відповідно до пункту 2.1 зазначеного Порядку для вирішення питання відключення житлового будинку /будинків/ від мереж централізованого опалення його власник /власники/ повинен /повинні/ звернутися до Комісії з письмовою заявою про відключення від мереж ЦО і ГВП. У заяві про відключення зазначаються причини відключення. До заяви додається копія протоколу загальних зборів мешканців будинку щодо створення ініціативної групи з вирішення питання відключення від мереж ЦО і ГВП та прийняття рішення про влаштування у будинку системи індивідуального або автономного опалення. Рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення повинно бути підтримане всіма власниками /уповноваженими особами власника/ приміщень у житловому будинку.
Згідно пункту 2.2.3 Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, якщо заявником є власник, наймач /орендар/ окремого приміщення, комісія має право не розглядати його заяву до прийняття рішення про відключення від мереж централізованого теплопостачання всього будинку.
На підставі наведеного вище, обставин справи та норм права, суд вважає відмову Міжвідомчої комісії з розгляду питань, пов'язаних з відключенням споживачів від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання та установки індивідуального опалення виконкому Макіївської міської ради правомірною, в зв'язку з чим приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись статтями 2, 8 - 11, 17, 18, 69, 71, 72, 86, 158 - 163, 167, 185, 186, частиною 6 статті 187, 254 та 255 Кодексу адміністративного судочинства України, статтями 1, 6, 19 і 24 Закону України «Про теплопостачання», статтями 1, 12, 13 і 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідвід та договір, про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідвід» № 630 від 21.07.2005 року, Наказом Міністерства юстиції України «Про порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання» № 4 від 22.11.2005 року, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Міжвідомчої комісії з розгляду питань, пов'язаних з відключенням споживачів від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання та встановлення індивідуального опалення «Про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити певні дії» відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі та одночасного надсилання її до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана, а у разі її подання, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанову прийнято, складено шляхом комп'ютерного набору та підписано суддею у нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Суддя: С. В. Мащенко