Унікальний № 261/5919/13-к
Провадження № 1-кп/261/263/13
м. Донецьк
27 листопада 2013 р.
Петровський районний суд м. Донецька у складі: головуючого - судді Жупанової О.О., суддів Фунжия О.А, Владимирської І.М., при секретарі Дівів'євій Я.О., за участю прокурорів Осипенка А.Ю., Плясова О.В., захисника ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013050870000111 від 12 січня 2013 року та за №120130508700002025 від 02 жовтня 2013 року, відносно
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Олександрівка, Мар'їнського району, Донецької області, громадянина України, освіта неповна середня, інваліда 1 групи, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований: АДРЕСА_2 судимого:
- 10 серпня 2011 року Мар'їнським районним судом Донецької області за ч. 1 ст. 185 КК України до штрафу у розмірі 850 грн., штраф не сплачено;
- 17 травня 2013 року Петровським районним судом м. Донецька за ч. 3 ст. 185, 71, 72 КК України до 3 років позбавлення волі та штрафу у розмірі 850 грн., на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбуття покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України (в редакції 2001р.), ч. 3 ст. 142 КК України ( в редакції 1960 р.), п. «а» ст. 93 КК України (у редакції 1960 р.),
Суд визнав доведеним, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення при наступних обставинах.
16 травня 2001 р. приблизно о 16 год.00 хв. ОСОБА_3, разом з неповнолітнім ОСОБА_4, якого попросив допомогти перенести речі бабусі, з метою викрадення чужого майна, , прибув до домоволодіння АДРЕСА_3 де мешкала ОСОБА_5, 1916 року народження. Реалізуючи свій злочинний умисел, з корисних мотивів, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_3 переліз через паркан та шляхом вільного доступу через відчинені двері проник до літньої кухні зазначеного домоволодіння, звідки таємно викрав чуже майно, що належало ОСОБА_5, а саме, два бідону з алюмінію, об'ємом 40л. кожний, загальною вартістю 95 грн.. Після чого, обвинувачений ОСОБА_3 разом з викраденим майном залишив місце вчинення злочину, розпорядившись викраденим на свій розсуд.
В ніч на 17 травня 2001 р. ОСОБА_3, перебуваючи біля дачних ділянок у селі Кременець Мар'їнського району Донецькій області, зустрівши раніше знайому особу, матеріали досудового розслідування щодо якої виділені в окреме провадження, запропонував останньому скоїти крадіжку майна з того ж домоволодіння, в якому мешкала потерпіла ОСОБА_5 З цією метою ОСОБА_3, будучи в стані алкогольного сп'яніння, разом із зазначеною особою прибули до домоволодіння АДРЕСА_3, де перелізли через паркан, виставили скло у вікні, проникли до літньої кухні, сподіваючись на відсутність ОСОБА_5 у приміщенні.
В цей час потерпіла ОСОБА_5, яка знаходилась у ліжку в кімнаті літньої кухні, побачивши злочини дії обвинуваченого ОСОБА_3 та зазначеної особи, почала звати на допомогу, вчинивши їм опір. Виходячи за межі досягнутої домовленості із зазначеною особою, обвинувачений ОСОБА_3, діючи умисно, з метою заволодіння майном, застосовуючи фізичне насильство, небезпечне для життя та здоров'я, наніс ОСОБА_5 один удар по голові металевим прутом, який він заздалегідь приніс та тримав у своєї руці, від якого потерпіла упала на коліна на підлогу, продовжуючи звати на допомогу, вчинивши розбійний напад на ОСОБА_5
В цей час у ОСОБА_3, який побоюючись, що ОСОБА_5 буде продовжувати чинити опір та на її крики можуть прибігти люди, виник умисел на вбивство потерпілої з корисливих мотивів.
Реалізуючи умисел на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_5, обвинувачений ОСОБА_3, виходячи за межі досягнутої домовленості з зазначеною особою, наніс потерпілій, яка від його удару стояла на колінах, ще чотири удари тим же металевим прутом по голові, продовжуючи свої дії до того часу, доки ОСОБА_5 перестала подавати ознаки життя.
В результаті застосування насильства обвинувачений ОСОБА_3. умисно спричинив потерпілій ОСОБА_5 закриту черепно-мозкову травму: рани тім'яно-скроневої області ліворуч, лобовій області, нижньої губи з переходом на область нижньої щелепи ліворуч, червоної облямівки нижньої губи, синці і поверхневі рани повік обох очей, синці обличчя і скроневої області справа, крововиливи в м'яких покривах голови в лобовій області, в скронево-тім'яній області ліворуч, в потиличній області ліворуч і справа, субдуральну гематому (близько 80 мл.) в основі черепа, субарахноїдальний крововилив по сферичній поверхні обох півкуль головного мозку, крововиливи в шлуночки головного мозку, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень як небезпечні для життя в момент заподіяння.
Внаслідок, закритої черепно-мозкової травми з ранами та синцями обличчя і волосистої частини голови, крововиливами у м'яких покривах голови, під оболонки та шлуночки і в шлуночки головного мозку, що ускладнилось розвитком набряку головного мозку, завданих обвинуваченим ОСОБА_3, потерпіла ОСОБА_5 на місці події померла.
Продовжуючи реалізацію спільного умислу, направленого на заволодіння індивідуальним майном, обвинувачений ОСОБА_3 разом з зазначеною особою, обшукали літню кухню ОСОБА_5 з метою виявлення майна, яке становить цінність, та знайшовши дві скляні банки об'ємом 1 л з домашньою консервацією (помідорами), загальною вартістю 10 грн., одну скляну банку об'ємом 1 л. з домашньою консервацією (огірками) вартістю 4 грн. 50 коп., а всього на суму 14 грн. 50 коп. заволодів ними.
Після цього, обвинувачений ОСОБА_3 разом з зазначеною особою, продовжуючи реалізацію спільного умислу, направленого на заволодіння індивідуальним майном, шляхом пошкодження замку на вхідних дверях, проникли до житлового будинку того ж домоволодіння, звідки викрали три чарки об'ємом 100 мл. загальною вартістю 6 грн., які належали потерпілій ОСОБА_5
Довівши вказаний злочинний умисел до кінця, обвинувачений ОСОБА_3 разом з зазначеною особою залишили місце події, розпорядившись майном, яким вони заволоділи, на власний розсуд.
Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане із проникненням у житло, скоївши кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.185 КК України (в редакції 2001р.); умисне вбивство з корисних мотивів, скоївши кримінальне правопорушення, передбачене п «а» ст. 93 КК України (в редакції 1960 р.); а також вчинив розбій, тобто напад з метою заволодіння індивідуальним майном громадян, поєднаний з насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинений з проникненням у житло з спричиненням тяжких тілесних ушкоджень, скоївши кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 142 КК України (в редакції 1960 р.).
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав повністю та пояснив, що 16 травня 2001 року приблизно о 16-00 год. разом зі своїм знайомим ОСОБА_4., якого попросив допомогти перенести речі його бабусі, прийшов до домоволодіння АДРЕСА_3, де мешкала ОСОБА_5, у якої він раніш купував самогон. ОСОБА_4. залишився неподалік від подвір'я, а він переліз через паркан та через відчинені двері проник до літньої кухні зазначеного домоволодіння, звідки викрав два бідону з алюмінію, в одному з яких знаходився самогон. Бідони вони віднесли у посадку, де почали розпивати самогон. Ближче до вечора, він пішов до поселку Кременець, щоб купити сигарет, по дорозі знайшов металевий предмет у вигляді прута на кінці якого був гумовий шлаг, який він взяв з собою. Біля дачних ділянок зустрів свого знайомого ОСОБА_7, якому запропонував здійснити крадіжку з домоволодіння АДРЕСА_3, в якому проживає ОСОБА_5. Погодившись з його пропозицією, ОСОБА_7 разом з ним пішов до вказаного домоволодіння. Прийшовши до домоволодіння, вони перелізли через паркан, та шляхом виставлення скла з віконного блоку проникли до літньої кухні. У літній кухні вони почали шукати майно, яке можливо викрасти. Раптово він почув жіночий крик та побачив ОСОБА_5, яка сиділа на ліжку. Він підійшов до неї та наніс їй металевим прутом один удар в область голови, від якого остання впала на коління перед ліжком та почала, ще голосніші кричати та звати на допомогу. Злякавшись, що хтось почує її крик, він вирішив нанести їй ще удари металевим прутом в область голови. Він наніс їй ще чотири удару в область голови, від яких остання впала на піл та втратила свідомість. Інших ударів він не наносив. Після чого, він разом з ОСОБА_7 викрали з літньої кухні три банки консервації, а потім проникли до житлового будинку домоволодіння, зламавши замки на вхідних дверях за допомогою металевого пруту, звідки викрали три чарки. Взявши викрадення, вони пішли з будинку. У вчиненому щиро кається, пояснюючи, що в момент скоєння злочину був дуже п'яний, вирішив зізнатися у скоєнні злочину, оскільки цей злочин, скоєний у молодому віці, не дає йому спокійно жити, готов понести покарання за вчинене, просив строго не карати. З вартістю викраденого у розмірі 115 грн. 50 коп. згоден. З розміром процесуальних витрат згоден.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 зазначив, що він не має заперечень щодо повноти пред'явленого йому обвинувачення та кваліфікації його дій, а тому вважає недоцільним дослідження доказів, стосовно фактичних обставин справи, які він не оспорює, оскільки він повністю визнає свою вину. Розуміє, що в такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
В межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, за згодою учасників судового провадження, суд у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням висновків судово-медичних експертів та судово-психіатричної експертизи, матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого.
Висновком судово-медичних експертів встановлено, що потерпілій ОСОБА_5 заподіяні наступні тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма: рани тім'яно-скроневої області ліворуч, лобовій області, нижньої губи з переходом на область нижньої щелепи ліворуч, червоної облямівки нижньої губи, синці і поверхневі рани повік обох очей, синці обличчя і скроневої області справа, крововиливи в м'яких покривах голови в лобовій області, в скронево-тім'яній області ліворуч, в потиличній області ліворуч і справа, субдуральну гематому (близько 80 мл.) в основі черепа, субарахноїдальний крововилив по сферичній поверхні обох півкуль головного мозку, крововиливи в шлуночки головного мозку, яка утворилася незадовго до смерті від дії тупих предметів, має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечна для життя і полягає в прямому причинному зв'язку з настанням смерті; закриті переломи 8-10 ребер ліворуч: прямі( місцеві) по передньо- пахвовій лінії, непрямі (віддалені) по лінії лопатки, які утворилися незадовго до смерті, від дії тупих предметів, мають ознаки тілесних ушкоджень середньої ступеню тяжкості, так як вимагають для свого зрощення термін понад 21 день і не полягають в прямому причинному зв'язку з настанням смерті; закритий перелом правового великого ріжка під'язикової кістки, який утворився незадовго до смерті, від дії сили на вільний кінець ріжка в напрямі зовні усередину, має ознаки легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров'я і не полягає в прямому причинному зв'язку з настанням смерті; синці в проекції грудини, задньої поверхні лівого плеча, лівої сідниці, які утворилися незадовго до смерті, від дії тупих предметів, мають ознаки легких тілесних ушкоджень і не полягають в причинному зв'язку з настанням смерті. Свідчення підозрюваного ОСОБА_3 в частині механізму утворення ушкоджень в область голови і обличчя ОСОБА_5 даними ним при додатковому допиті підозрюваного 21 вересня 2013р. не суперечать об'єктивним судово-медичним даним. Експертна комісія не виключає можливості утворення ушкоджень в області голови і обличчя у потерпілій ОСОБА_5 від дії металевого прута, описаного підозрюваним ОСОБА_3 в ході додаткового допиту 21 вересня 2013р. Причиною смерті ОСОБА_5 є закрита черепно-мозкова травма з ранами і синцями обличчя і волосистої частини голови, крововиливами у м'яких покривах голови, під оболонки та шлуночки і в шлуночки головного мозку, що ускладнилось розвитком набряку головного мозку.
Згідно стаціонарної судово-психіатричної експертизи ОСОБА_3, як особа, що не страждає психічним захворюванням в період інкримінованого йому діяння за психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В стані тимчасового розладу психічної діяльності не перебував, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В даний час ОСОБА_3 психічним захворюванням не страждає, може усвідомлювати свої дії та керувати ними, у застосуванні примусових заходів медичного характеру не потребує.
Приймаючи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини, детальні пояснення обвинуваченого про обставини, що відбулись у період з 16 травня 2001р. по 17 травня 2001р., а також те, що він не піддає сумніву фактичні обставини справи, правильність розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, у суду не виникає сумніву у добровільності та істинності позиції обвинуваченого, а тому його винуватість в скоєнні 16 травня 2001 р. крадіжки, тобто таємному викраденні чужого майна, поєднане із проникненням у житло; у вчинені в ніч на 17 травня 2001р. розбою, тобто нападу з метою заволодіння індивідуальним майном громадян, поєднаний з насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинений з проникненням у житло з спричиненням тяжких тілесних ушкоджень, а також умисному вбивстві з корисних мотивів в ніч на 17 травня 2001р. на думку суду, є доведеною.
Аналізуючи викладене, суд приходить до переконання про правильність кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 185 КК України (в редакції 2001р.), ч. 3 ст. 142 КК України ( в редакції 1960 року), п. «а» ст. 93 КК України (в редакції 1960 року).
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3, у відповідності зі ст. 39 КК України (в редакції 1960р.), суд, керуючись правосвідомістю, враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчинених злочинів, особу винного і обставини справи, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обвинувачений ОСОБА_3 скоїв кримінальні правопорушення, які згідно зі ст. 12 КК України (в редакції 2001р.) та ст.7-1 КК України (в редакції 1960р.) відносяться до категорії тяжких злочинів, раніше судимий, є інвалідом 1 групи, ампутована права рука, не працює, за місцем реєстрації характеризується посередньо, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
Згідно ст. 40 КК України ( в редакції 1960р.) обставинами, що пом'якшують відповідальність обвинуваченого ОСОБА_3 суд визнає щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю злочину.
Згідно ст. 41 КК України ( в редакції 1960р.) обставинами, що обтяжують відповідальність обвинуваченого ОСОБА_3 суд визнає скоєння злочину у стані алкогольного сп'яніння, вчинення злочину щодо старого.
У відповідності до вимог ст. 22 КК України (в редакції 1960 р.) при призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню обвинуваченого ОСОБА_3 та запобігав вчиненню інших злочинів.
Оскільки, вчиненням 25 березня 2011р. ОСОБА_3 злочину, за який його було засуджено 10 серпня 2011 року Мар'їнським районним судом Донецької області за ч. 1 ст. 185 КК України перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності був перерваний, у суду не має підстав для застосування до обвинуваченого положень ч. 2 ст. 48 КК України (в редакції1960р.) та ст. 49 КК України (в редакції 2001р.) та звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
Аналізуючи викладене, враховуючи ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_3 злочинів, особу винного та обставини, що обтяжують відповідальність, наявність обставин, що пом'якшують відповідальність, думку потерпілої, викладену в письмовій заяві, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції п. «а» ст. 93 КК України (в редакції 1960р.), якою передбачене більш суворе покарання із застосуванням додаткового покарання у виді конфіскації майна, що є його власністю, передбаченого санкцією п. «а» ст. 93 та ч. 3. ст. 142 КК України (в редакції1960р.) з призначенням покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим відповідно до ст. 42 КК України (в редакції 1960р.). В той же час, при визначенні строку покарання, суд враховує молодий вік обвинуваченого ОСОБА_3 на час скоєння кримінальних правопорушень, ставлення обвинуваченого до вчиненого та його наслідків, наявність щирого каяття останнього, оскільки обвинувачений мав можливість уникнути покарання за скоєння, не розповівши органам досудового розслідування про причетність до кримінальних правопорушень, а також стан здоров'я ОСОБА_3, наявність ампутації правої руки, давність скоєння злочинів, минуло більш 10 років та вважає можливим призначити йому покарання в мінімальних межах санкції п. «а» ст. 93 КК України (в редакції 1960р.), що буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
Враховуючи, що вироком Петровського районного суду м. Донецька від 17 травня 2013р. ОСОБА_3 засуджено за ч. 3 ст. 185, 71, 72 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі та штрафу у розмірі 850 грн.; на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбуття покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки, покарання у виді штрафу виконується самостійно, остаточно покарання йому необхідно визначити на підставі ч. 3 ст. 42 КК України (в редакції 1960 р.). Разом з цим, кожний вирок згідно роз'яснень, що містяться в п.15 Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №22 від 22 грудня 1995р. підлягає самостійному виконанню без застосування принципів поглинання, часткового чи повного складання призначених покарань.
Суд вважає необхідним змінити обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання на тримання під вартою в Донецькому слідчому ізоляторі УДПС України в Донецькій області, взявши під варту обвинуваченого ОСОБА_3 після набрання вироком законної сили.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Відповідно до ст.ст. 118, 122, 124 КПК України необхідно стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави в дохід НДЕКЦ при ГУМВС України в Донецькій області процесуальні витрати за проведення комплексної судової експертизи та молекулярно-генетичної експертизи в розмірі 1568 грн. 00 коп. та судово-дактилоскопічної експертизи в розмірі 224 грн. 50 коп.
Керуючись ст. ст. ст. 349, 369-370, 373-374 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України (в редакції 2001р.), п «а» ст. 93 КК України (в редакції 1960 р.), ч. 3 ст. 142 КК України (в редакції 1960р.) і призначити йому покарання: за ч. 3 ст. 185 КК України (в редакції 2001р.) у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, за п «а» ст. 93 КК України (в редакції 1960 р.) у виді 8 (восьми) років позбавлення волі із конфіскацією майна, що є його особистою власністю, за ч. 3 ст. 142 КК України (в редакції 1960р.) у виді 6 (шести) років позбавлення волі із конфіскацією майна, що є його особистою власністю.
На підставі ч. 1 ст. 42 КК України (в редакції 1960 р.) остаточно призначити ОСОБА_3 покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді 8 (восьми) років позбавлення волі із конфіскацією майна, що є його особистою власністю.
На підставі ч. 3 ст. 42 КК України (в редакції 1960 р.) виконувати самостійно вирок Петровського районного суду м. Донецька від 17 травня 2013 р., яким ОСОБА_3 призначено покарання за ч. 3 ст. 185 ст.ст. 71, 72 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі та штрафу в розмірі 850 грн., на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки, які виконуються самостійно.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з часу фактичного затримання у порядку виконання даного вироку.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 у вигляді особистого зобов'язання залишити незмінним, до набранням вироком законної сили, після чого змінити на тримання під вартою в Донецькому слідчому ізоляторі УДПС України в Донецькій області.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення комплексної судової експертизи та молекулярно-генетичної експертизи в розмірі 1568 грн. 00 коп. та судово-дактилоскопічної експертизи в розмірі 224 грн. 50 коп., а всього 1792 грн. ( одна тисяча сімсот дев'яносто дві гривень) 50 коп.(п'ятдесят копійок), зарахувавши в дохід НДЕКЦ при ГУМВС України в Донецькій області.
Речові докази по справі: паперовий пакет /пакет № 6/, запечатаний склейкою НДЕКЦ ГУМВС України в Донецькій області, з відбитком печатки відділу експертизи матеріалів, речовин та медико - біологічної експертизи, в.е. № 136/273, в якому знаходиться фрагмент волосу людини; паперовий пакет /пакет № 7/, запечатаний склейкою НДЕКЦ ГУМВС України в Донецькій області, з відбитком печатки відділу експертизи матеріалів, речовин та медико -біологічної експертизи, в.е. № 136/273, в якому знаходиться фрагмент волосу людини; поліетиленовий пакет, запечатаний склейкою від 17.05.2001 р. /пакет № 4/, в якому знаходяться каміння; паперовий пакет, запечатаний склейкою від 17.05.2001 р., в якому знаходиться порошковидна речовина білого кольору; поліетиленовий пакет, запечатаний склейкою від 26.05.2001 р., в якому знаходиться поліетиленовий пакет чорного кольору; поліетиленовий пакет /пакет № 5/, запечатаний склейкою від 17.05.2001 р., в якому знаходиться земельний грунт; два поліетиленових пакета, запечатані однією склейкою № 3294 від 16.08.2013 р. імунологічного відділення Донецького обласного бюро СМЄ, в яких знаходиться: мокасини, належні ОСОБА_3, кросівки (чоботи), брюки спортивні, майстерка ( спортивна куртка), светр, належні ОСОБА_4.; туфлі, джинсові брюки, светр, належні ОСОБА_7 - залишити на зберіганні в камері схову Петровського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області, враховуючи, що постановою від 03 жовтня 2013р. матеріали досудового розслідування у відношенні ОСОБА_7 виділенні у окреме провадження.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до апеляційного суду Донецької області через Петровський районний суд м. Донецька протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію
вироку суду негайно, після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий - суддя О.О. Жупанова
Судді О.А. Фунжий
І.М. Владимирська