Головуючий у 1 інстанції - Петунін І.В.
Суддя-доповідач - Чебанов О.О.
21 листопада 2013 року справа №226/3164/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Чебанова О.О., Старосуда М.І., Яковенко М.М., при секретарі Мартакові О.А., за участю представника відповідача Самойленка А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області на постанову Димитровського міського суду Донецької області від 22 жовтня 2013 р. у справі № 226/3164/13-а за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області про визнання дій протиправними і неправомірними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії щодо перерахунку пенсії державному службовцю,-
ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області про визнання дій протиправними і неправомірними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії щодо перерахунку пенсії державному службовцю.
Постановою Димитровського міського суду Донецької області від 22 жовтня 2013 р. у справі № 226/3164/13-а позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області щодо відмови у перерахунку пенсії з урахуванням суми індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, з яких справлялися внески та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області № 148706 від 17.09.2013 року.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 виходячи з розміру заробітної плати з врахуванням фактично отриманих сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати, постановити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, премії та індексація заробітної плати не є складовими заробітної плати для обчислення пенсії згідно статті 33 Закону України «Про державну службу».
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, представника відповідача, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, вивчивши матеріали справи, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області з 05.01.2011 року та отримує пенсію на підставі Закону України «Про державну службу».
До виходу на пенсію позивач ОСОБА_3 працювала на посаді провідного казначея відділу бюджетних надходжень та видатків, обслуговування кошторисів розпорядників коштів та інших клієнтів Управління Державного казначейства у м. Димитрові ГУДКУ у Донецькій області та має стаж державної служби 18 років 2 місяця 9 днів.
12.09.2013 року ОСОБА_3 звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії по заробітній платі з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації грошових доходів населення на підставі довідки від 24.07.2013 року.
Рішенням Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області № 148706 від 17.09.2013 року позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України «Про державну службу», заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Згідно з вимогами ст. 37 Закону України «Про державну службу» (далі - Закон № 3723) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80% від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до вимог цієї статті на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. За частиною 2 статті 33 Закону № 3723 заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР основна заробітна плата є винагородою за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати - до них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми. За статтею 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються, в тому числі, суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.
Статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Враховуючи викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що індексація заробітної плати, матеріальна допомоги на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входить до системи оплати праці державного службовця.
Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 20 лютого 2012 року у справі № 21-430а11, від 28 травня 2013 року у справі № 21-97а13.
Відповідно до ч. 2 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції спір по суті вирішений вірно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та зміни або скасування постанови суду першої інстанції відсутні.
Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області на постанову Димитровського міського суду Донецької області від 22 жовтня 2013 р. у справі № 226/3164/13-а - залишити без задоволення.
Постанову Димитровського міського суду Донецької області від 22 жовтня 2013 р. у справі № 226/3164/13-а - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
У повному обсязі ухвала складена 21.11.2013 року.
Головуючий О.О. Чебанов
Судді М.І. Старосуд
М.М. Яковенко