Справа № 738/2413/13-ц
№ провадження 2/738/583/2013
25 листопада 2013 року
Менський районний суд
Чернігівської області
в складі:
головуючого судді Сова Т.Г.
секретаря Корюковець П.Д.
за участю:
представника позивача Заєць Ю.І.,
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мена Чернігівської області справу за позовом Повного Товариства «Ломбард-Скарбниця» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договорами, суд
У листопаді 2013 року до Менського районного суду Чернігівської області надійшла позовна заява від Повного Товариства «Ломбард - Скарбниця» про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за договорами у сумі 20 734 грн 72 коп. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 20 серпня 2013 року між ПТ «Ломбард-Скарбниця» та ОСОБА_2 було укладено договори про надання ломбардом фінансового кредиту та закладу майна до ломбарду №99-13035542, 99-13035543, 99-13035544, 99-13035545 відповідно до яких ОСОБА_2 отримала фінансовий кредит у розмірі 3350 грн. 00 коп. Засобами забезпечення зобов'язання за укладеними договорами були два золоті ланцюжки та два золоті хрестики. В рамках кримінального провадження вищезазначені золоті вироби було вилучено на підставі ухвали Деснянського районного суду м. Чернігова від 30.08.2013 року. Оскільки закладене майно було вилучено, то ПТ «Ломбард-Скарбниця» надіслало досудову претензію ОСОБА_2 з вимогою сплатити заборгованість за договорами, але остання заборгованості на даний час не погасила і не здійснила жодних дій для її погашення. Тому ПТ «Ломбард-Скарбниця» звернулося до суду за захистом свого права.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала та посилалася на те, що договір укладала не для себе, гроші відразу віддала своїм знайомим.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з положеннями ст. 509 ч. 1 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У судовому засіданні встановлено, що 20 серпня 2013 року між ПТ «Ломбард-Скарбниця» та ОСОБА_2 було укладено договори про надання ломбардом фінансового кредиту та закладу майна до ломбарду №99-13035542, 99-13035543, 99-13035544, 99-13035545 відповідно до яких ОСОБА_2 отримала фінансовий кредит у розмірі 3 350 грн 00 коп (а. с. 16-19). Факт укладення договору відповідачем не оспорюється.
Відповідно до ст. 530 ч. 1 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з умовами договору ОСОБА_2 20.08.2013 року було надано кредит на строк 14 днів, до 03.09.2013 року, на загальну суму 3350 грн. за користування яким нараховується 406 грн. 32 коп. відсотків (а. с. 5-8).
У ст. 572 ЦК України зазначено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Відповідно до ст. 575 ч. 2 ЦК України заклад - це застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом - у володіння третій особі.
Згідно із ст. 576 ч. 1 ЦК України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і, на яке може бути звернене стягнення.
Стаття 589 ЦК України передбачає, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з положеннями ст. 626 ч. 1 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
ОСОБА_2 передала як засіб забезпечення два золоті ланцюги і два золоті хрестики і її було ознайомлено з умовами договору, про що свідчать підписи ОСОБА_2 у договорах. До 03.09.2013 року вона не виконала покладених на неї зобов'язань.
На підставі ухвали Деснянського районного суду м. Чернігова 30.08.2013 року в рамках розслідування кримінального провадження було вилучено здані ОСОБА_2 золоті вироби.
Відповідно до положень ст. 1054 ч. 1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ст. 1055. ч. 1 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Відповідно до п. 5.1 договору укладеного між ОСОБА_2 та ПТ «Ломбард-Скарбниця» у випадку вилучення предмету договору з володіння кредитодавця, в тому числі вилучення предмету закладу правоохоронними органами, або в разі настання будь-яких інших обставин, які виникли внаслідок дії/бездіяльності позичальника, та внаслідок яких унеможливлюється звернення стягнення на предмет закладу, позичальник зобов'язаний в повному обсязі виконати усі фінансові зобов'язання перед кредитодавцем, передбачені договором, в строк, що не перевищує 10 календарних днів з дати настання таких обставин.
Оскільки ОСОБА_2 не виконала умов договору, то на неї було покладено штраф в п'ятикратному розмірі від суми невиконаних зобов'язань та неустойка у розмірі 1% від суми боргу. Таким чином ПТ «Ломбард-Скарбниця» цілком обґрунтовано вимагає стягнути із ОСОБА_2 суму в розмірі 20 тисяч 734 грн 72 коп., де 3350 - це розмір наданого кредиту; 406 грн 32 коп - розмір відсотків за користування кредитом; 15025 грн 28 коп - штрафні санкції, 1953 грн 12 коп - сума неустойки.
Відповідач не надала до суду жодного доказу в обґрунтування того, що необхідно зменшити позовні вимоги до неї.
На підставі вищезазначеного, керуючись ст. ст. 15, 16, 509, 530, 572, 575, 576, 589, 610, 626, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 15, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд
Позов Повного Товариства «Ломбард-Скарбниця» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договорами - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1., НОМЕР_1 і. н., проживаючої за адресою АДРЕСА_1 на користь Повного Товариства «Ломбард-Скарбниця» заборгованість за договорами про надання ломбардом фінансового кредиту та закладу майна до ломбарду №99-13035542, 99-13035543, 99-13035544, 99-13035545 від 20.08.2013 року у розмірі 20 734 грн. 72 коп.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1., НОМЕР_1 і. н., проживаючої за адресою АДРЕСА_1 на користь Повного Товариства «Ломбард-Скарбниця» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 229 грн. 40 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.
Суддя Т.Г. Сова