Справа № 357/11114/13-а
2-а/357/366/13
06 листопада 2013 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючий - суддя Бондаренко О. В. ,
при секретарі - Коляда С. М.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні залі суду № 4 справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Білоцерківської міської виконавчої дирекції Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, про визнання незаконними постанови про накладення адміністративного стягнення та зобов'язання вчинити дії -
Позивач звернувся до суду з даним позовом 05.08.2013 року мотивуючи тим, що постановою Білоцерківської міської виконавчої дирекції Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 16.07.2013 року № 49, за поданням провідного спеціаліста Клочко В.М. та складеним нею протоколом про адміністративне правопорушення від 09.07.2013 року № 46 за ст.ст. 165-5,188-23 КУпАП, його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 136 грн. З даним рішенням він не погоджується оскільки воно прийнято без дотримання законності та належного з'ясування всіх обставин події. Протокол № 46 складено в порушення вимог ст.256 КУпАП без зазначення обов'язкових реквізитів: не вказано місце складання протоколу, не вказано час вчинення правопорушення, вказана дата виявлення правопорушення - 09.07.2013 року не відповідає дійсності, так як даний факт був зареєстрований в Акті ревізії надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ТОВ»Технокерам» від 29.04.2011 року, суть правопорушення, в чому виявилось неправомірне використання коштів Фонду, а щодо перешкоджання уповноваженим особам у проведені перевірок взагалі не зазначено; яку заподіяно шкоду та на яку суму; протокол складено без залучення особи на яку складається протокол ( на час складання протоколу особа знаходилась у відпустці за межами населеного пункту, про що уповноважена особа сала інформацію та необхідні докази), без доведення його прав та позбавлення його прав щодо надання пояснень, доказів, клопотань. Постанова № 49 про накладення адміністративного стягнення складено в порушення вимог ст.268 КУпАП: без залучення особи, без надання особі права на захист, позбавлення права на надання пояснень, доказів, клопотань, тощо; справа розглянута на підставі протоколу, який є легітимним, складений з грубим порушенням законності, обставини покладені у виявленні правопорушення ст.165-5 КУпАП не є порушенням чинного законодавства та не підтверджені на протизаконність, обставини правопорушення за ст. 188-23 КУпАП зовсім відсутні. В порушення ст.38 КУпАП щодо строків накладення адміністративного стягнення, обставини покладені у визначення правопорушення зазначені Актом ревізії від 29.04.2011 року. Позивач просить визнати постанову Білоцерківської міської виконавчої дирекції Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, від 16.07.2013 року № 49 та протокол про адміністративне правопорушення від 09.07.2013 року № 49 за ст.ст. 165-5,188-23 КУпАП складеними провідним спеціалістом Клочко В.М. протиправними та скасувати їх, а справу про адміністративне правопорушення закрити, звільнити його від сплати державного мита згідно п.8 ст. 288 КУпАП та визначити розмір судових витрат та провести їх розподіл.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, причини неявки суд не повідомив.
Представник позивача за договором ОСОБА_4 в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_5 позов не визнала, надала до суду письмові заперечення проти позову.
Суд, заслухавши осіб, які приймають участь у справі, свідка ОСОБА_6, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи, керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст.256 КУпАП, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по - батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності ; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені ст.268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
09.07.2013 року провідним спеціалістом Білоцерківської міської виконавчої дирекції Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Клочко В.М., складено протокол № 46 про адміністративне правопорушення, згідно якого виявлено, що під час перевірки щодо дотримання законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, ТОВ «Технокерам» неправомірно використало кошти Фонду про тимчасовій працездатності, що є порушенням ст.38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням» № 2240-ІІІ від 18.01.2001 року і передбачає відповідальність згідно ч.1 ст.165-5 КУпАП, відповідальною особою, яка притягується до адміністративної відповідальності є директор ТОВ «Технокерам» ОСОБА_1. Розгляд справи про адміністративне правопорушення призначено на 11 год. 16.07.2013 ркоу в приміщенні Білоцерківської міської виконавчої дирекції Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за адресою: м. біла Церква, вул. Богдана Хмельницького ,9 каб. 308. ( а.с.8).
Встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення № 49 від 09.07.2013 року складений провідним спеціалістом Білоцерківської міської виконавчої дирекції Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Клочко В.М., не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки в даному протоколі не зазначено місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та відсутній запис про те, чому особа, яка притягується до відповідальності не підписала протокол та про те, що дана особа повідомлена про розгляд справи на 16.07.2013 року.
Протокол про адміністративне правопорушення є доказом по справі про адміністративне правопорушення який має місти фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а не рішенням по справі про адміністративне правопорушення, тому вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування протоколу є безпідставними тому е підлягають до задоволення.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 165-5 КУпАП, порушення посадовими особами підприємств, установ, організацій, фізичними особами, які використовують найману працю, порядку використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, несвоєчасне або неповне їх повернення, несвоєчасне подання або неподання встановленої звітності, подання недостовірної звітності щодо використання страхових коштів, тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
16.07.2013 року щодо ОСОБА_1 - директора товариства з обмеженою відповідальністю «Технокерам» директором Білоцерківської міської виконавчої дирекції Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, ОСОБА_5 винесено постанову № 39 про накладення адміністративного стягнення, відповідно до якої розглянуто протокол про адміністративне правопорушення від 09.07.2013 року № 46 стосовно ОСОБА_1 та акта перевірки від 09.07.2013 року, позивач допустив порушення порядку використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на суму 3521,88 грн., що є порушенням ст.38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 року № 2240-ІІІ. Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст. 165-5 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 136 грн. ( а.с.9).
Згідно акта перевірки надходження та обліку коштів Фонду Соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ТОВ «Технокерам» 09.07.2013 року ( а.с.11), яка проводилась в приміщенні дирекції Фонду за пропозицією страхувальника і за умови надання всіх необхідних документів для проведення перевірки, з відома керівника підприємства, було встановлено, що станом на 01.07.2013 року страхувальником не було усунуто зауваження викладені в акті попередньої перевірки, а саме: привести у відповідність документи, які підтверджують право застрахованої особи ОСОБА_7 на отримання допомоги по вагітності та пологам за 54 календарні дні у розмірі 3521,88 грн. ( допомога по вагітності та пологам нарахована на підставі листка непрацездатності № 053499, виданого ОСОБА_7 на період з 01.11.2010 року по 29.04.2011 року. Страхувальником було надано копію Чорнобильського посвідчення ОСОБА_7, виданого 10.02.2005 року та свідоцтво про одруження ОСОБА_1 та ОСОБА_7 від 04.09.2009 року та зазначено, що при наявності свідоцтва про одруження Чорнобильське посвідчення переоформляти на нове прізвище не потрібно.
Згідно ст. 1 Закону України від 18.01.2001 № 2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (далі - Закон №2240-111) загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків роботодавцем, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону №2240-111 допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.
Допомога по вагітності та пологах застрахованій особі виплачується за весь період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 70) календарних днів після пологів. Жінкам, віднесеним до 1 - 4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога по вагітності та пологах виплачується за 180 календарних днів зазначеної відпустки (90 - до пологів та 90 - після пологів). Розмір зазначеної допомоги обчислюється сумарно та надається застрахованій особі в повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.
Як встановлено судом, гр. ОСОБА_7 (дівоче прізвище - ОСОБА_7) працює бухгалтером TOB «Технокерам» і їй в 2010 році підприємством виплачена допомога по вагітності та пологах, зокрема, на підставі листка непрацездатності №053499 за 54 календарних дні за період 01.11.2010 - 29.04.2010 в сумі 3 521,88 грн.
Вказану суму коштів позивачем включено до Звіту про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за 2010 рік як кошти, виплачені на підставі пільг про допомогу постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно висновків відповідача, вказану суму коштів підприємством безпідставно включено до витрат, що підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, оскільки посвідчення громадянина, який постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіологічного контролю серії НОМЕР_1, видане Київською обласною державною адміністрацією 10.02.2005 на ім'я ОСОБА_7, не є належним доказом того, що кошти виплачено особі, яка має право на пільги передбачені законодавством для громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки у посвідченні та свідоцтві про шлюб не вказано ідентифікаційний код громадянина, тому вони не підтверджують, що належать саме ОСОБА_7
Зі змісту ст. 1 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» слідує, що цей закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території.
Ч. 4 ст.14 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що для встановлення пільг і компенсацій визначаються категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема особи, що постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, віднесені до категорії 4.
З наявної в матеріалах справи копії посвідчення серії НОМЕР_1, виданого Київською обласною державною адміністрацією 10.02.2005 (а.с. 15), слідує, що гр. ОСОБА_7 віднесено до категорії 4.
Будь-яких заперечень щодо обґрунтованості видачі даного посвідчення та його дії станом на час виплати TOB «Технокерам» гр. ОСОБА_7 у 2010 році допомоги по вагітності га пологах на підставі листка непрацездатності №053499 за 54 календарних дні за період 31.11.2010 - 29.04.2010 в сумі 3 521,88 грн. і включення цієї суми до Звіту за 2010 рік, відповідачем не наведено.
Також з наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 (зворотній бік а.с. 25), гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_7 04.09.2009 зареєстрували шлюб, прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_7
Згідно ст. 65 Закону № 796-ХІІ учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
При зміні категорії, а також у випадках, передбачених статтею 17 цього Закону, посвідчення підлягає заміні.
Посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АEC і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим становою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 № 51.
З аналізу вказаних нормативно-правових актів слідує, що обов'язкова заміна посвідчення особи, потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи, у зв'язку зі зміною прізвища, зокрема, після одруження, не передбачена.
Враховуючи викладене, суд вважає не обгрунтованими висновки відповідача про порушення TOB «Технокерам» та його директором законодавства з питань надходження, обліку та використання грошових коштів.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, саме на відповідача покладається обов'язок надати достатні докази для обґрунтування висновків про порушення підприємством вимог законодавства, на підставі яких прийнято оскаржувані рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача щодо протиправності оскаржуваного рішення є обґрунтованими, а висновки відповідача про порушення позивачем законодавства з питань надходження, обліку та використання страхових коштів є безпідставними та непідтвердженими жодними доказами, тому позовні вимоги в частині визнання протиправною та скасування постанови Білоцерківської міської виконавчої дирекції Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 16.07.2013 року № 49 підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
До позовної заяви позивачем додано докази сплати коштів за правову допомогу в розмірі 800 грн. (а.с.48 - 49), оскільки позовні вимоги задоволено частково, тому судові витрати підлягають відшкодуванню позивачу пропорційно до задоволених вимог в розмірі 400 грн., які підлягають стягненню з Державного бюджету України на його користь.
Керуючись ст. ст. 69-72, 86, 87, 90, 94, 97, 98, 122, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Білоцерківської міської виконавчої дирекції Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, про визнання незаконними постанови про накладення адміністративного стягнення та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову Білоцерківської міської виконавчої дирекції Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 16.07.2013 року № 49.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 400 грн.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Бондаренко