іменем україни
21 листопада 2013 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Журавель В.І., Євграфової Є.П., Завгородньої І.М.
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, треті особи: ОСОБА_10, Служба у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації про припинення права власності та визнання права власності на частину домоволодіння, за касаційною скаргою ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 25 липня 2013 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 19 вересня 2013 року,
У липні 2011 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом, у якому просила припинити право власності ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на 41/72 частину будинку АДРЕСА_1, визнати за нею право власності на цю частку та стягнути з неї на користь відповідачів ринкову вартість належних їм часток, яка становить 137 733 грн.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що вона та відповідачі є співвласниками зазначеного вище житлового будинку, який потребує капітального ремонту.
Зазначала, що окрім неї ніхто утриманням технічного стану спірного будинку не займається та в ньому не проживає, у зв'язку з чим просила позов задовольнити.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 25 липня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 19 вересня 2013 року, позовні вимоги задоволено.
Припинено право власності ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на 41/72 частин житлового будинку АДРЕСА_1, що належать останнім на праві власності за правом спадкування згідно рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 27 січня 2010 року, та визнано право власності на ці частки за ОСОБА_4
Стягнуто із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 36 952 грн 98 коп., на користь ОСОБА_6 - 16 796 грн 81 коп., на користь ОСОБА_7 - 10 078 грн 09 коп., на користь ОСОБА_8 - 36 952 грн. 98 коп. та на користь ОСОБА_9 - 36 952 грн 98 коп. дійсної вартості належних їм частин зазначеного вище житлового будинку.
Вирішено питання про судові витрати.
У касаційній скарзі ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 просять скасувати рішення та ухвалу судів першої й апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_4 у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що поділ спірного будинку в натурі між усіма 6 співвласниками є неможливим з урахуванням його 71% зносу та вичерпаного терміну експлуатації, а можливість виділення окремої 41/72 частини будинку є лише за умови підсилення фундаменту, заміни пошкоджених ділянок стін, збільшення висоти приміщень до 2,50 м, забезпечення інженерними комунікаціями.
Колегія суддів погоджується з таким висновком судів.
Оцінивши всі зібрані у справі докази, правильно встановивши характер правовідносин та вірно застосувавши норми матеріального права, суди попередніх інстанцій з урахуванням встановлених обставин справи обґрунтовано дійшли висновку про задоволення позову.
Доводи скарги та матеріали витребуваної справи не дають підстав вважати, що судами при розгляді даної справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені статтями 338-341 ЦПК України як підстави для скасування рішення.
Згідно із частиною першою статті 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині також не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.
Оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
Касаційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9 відхилити.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 25 липня 2013 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 19 вересня 2013 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.І. Журавель
Судді Є.П. Євграфова
І.М. Завгородня