27 листопада 2013 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Макарчука М.А.,
суддів: Леванчука А.О., Маляренка А.В., Писаної Т.О., Фаловської І.М., -
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до колективного підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів «Закарпаття» про зобов'язання виконання мирової угоди, за касаційною скаргою ОСОБА_6, подану представником ОСОБА_7, на заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 квітня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 10 липня 2013 року,
У березні 2013 року ОСОБА_6 звернувся з позовом до колективного підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів «Закарпаття» (далі - КП «ЦСТРІ «Закарпаття») про зобов'язання виконання мирової угоди, посилаючись на те, що ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13 серпня 2012 року у цивільній справі № 2-1016/2012р. було визнано мирову угоду, укладену між ним та КП «ЦСТРІ «Закарпаття» щодо врегулювання спору за його зустрічним позовом до відповідача про стягнення грошових коштів у сумі 16 389 797 грн. 18 коп. Згідно умов вищезазначеної мирової угоди КП «ЦСТРІ «Закарпаття» зобов'язалося сплатити йому грошові кошти у сумі 2 050 000 доларів США, що еквівалентно 16 385 650 грн. у строк до 30 грудня 2012 року. Відповідач не виконав своїх зобов'язань за мировою угодою, тому позивач звернувся з цим позовом до суду.
Заочним рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 квітня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 10 липня 2013 року, в задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено.
У касаційній скарзі заявник порушує питання про скасування ухвалених у справі судових рішень, мотивуючи свої доводи порушенням судами норм матеріального та процесуального права, із ухваленням нового рішення у справі про задоволення позову.
Колегія суддів, вважає, що касаційна скарга ОСОБА_6 підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Оскаржувані судові рішення не відповідають цим вимогам.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди виходили з того, що відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» ухвала про визнання (затвердження) мирової угоди є виконавчим документом і підлягає примусовому виконанню державною виконавчою службою за умови її відповідності вимогам ст. 18 цього ж Закону.
При цьому встановивши, що позивач з приводу примусового виконання ухвали Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13 серпня 2012 року (про затвердження мирової угоди) в органи державної виконавчої служби не звертався, суди дійшли висновку про передчасність заявленого позову та відсутність підстав для його задоволення.
Однак з такими висновками судів погодитися не можна.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті; ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; судові накази; виконавчі написи нотаріусів; посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; постанови органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу; рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу; рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Згідно із ст. 175 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета позову. У разі укладення сторонами мирової угоди суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі та за клопотанням сторін може постановити ухвалу про визнання мирової угоди.
Статтею 208 ЦПК України передбачено, що судові рішення викладаються у формі ухвали, рішення, постанови.
Виходячи зі змісту зазначених норм та правової природи поняття «мирова угода», порядку її визнання судом з постановленням відповідної ухвали, між сторонами виникають визначені ними у мировій угоді зобов'язання, а тому діючим ЦПК України в основу мирової угоди покладено принцип добровільності як на її укладення так і виконання. У випадку ж ухилення однією із сторін мирової угоди від добровільного виконання її умов, іншою стороною може бути заявлено позов про спонукання до виконання умов мирової угоди і у разі ухвалення судового рішення про задоволення таких позовних вимог, лише після цього можуть вирішуватися всі процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, які передбачені Розділом VI ЦПК України, в тому числі і питання звернення до виконання (ст. 368 ЦПК України).
Враховуючи вищезазначене, суди вдалися до розширеного тлумачення ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» про те, що ухвала про визнання мирової угоди є виконавчим документом та не звернули уваги на те, що цією нормою визначено вичерпний перелік виконавчих документів, які підлягають виконанню державною виконавчою службою.
За таких обставин судами неправильно застосовано норми матеріального права, а саме ст.ст. 17, 18 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки спірні правовідносини регулюються нормами ст. ст. 526, 625 ЦК України.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що наявні підстави для задоволення позову ОСОБА_6
Відповідно до ст. 341 ЦПК України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, чи не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
Керуючись ст. ст. 341, 346 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_6, подану представником ОСОБА_7, задовольнити.
Заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 квітня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 10 липня 2013 року скасувати, ухвалити нове рішення.
Зобов'язати колективне підприємство «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів «Закарпаття» виконати мирову угоду від 10 серпня 2012 року, яка визнана ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13 серпня 2012 року у цивільній справі № 2-1016/2012р. та стягнути з колективного підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів «Закарпаття» (89600, Закарпатська обл., вул. Крилова, 96а, код ЄДРПОУ 32617168) на користь ОСОБА_6 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 16 470 623 (шістнадцять мільйонів чотириста сімдесят тисяч шістсот двадцять три) грн. 58 коп., з яких: 16 389 797 (шістнадцять мільйонів триста вісімдесят дев'ять тисяч сімсот дев'яносто сім) грн. 18 коп. сума основного боргу, 80 826 (вісімдесят тисяч вісімсот двадцять шість) грн. 40 коп. три відсотка річних, 3 441 (три тисячі чотириста сорок одна) грн. судового збору.
Рішення оскарженню не підлягає.
Головуючий М.А. Макарчук Судді: А.О. Леванчук А.В. Маляренко Т.О. Писана І.М. Фаловська