Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"04" вересня 2013 р.Справа № 910/11082/13
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ольшанченка В.І.
при секретарі судового засідання Бояр В.В.
розглянувши справу
за позовом Заступника Генерального прокурора України (м. Київ) в інтересах держави в особі Державного підприємства "Конструкторське бюро "Артилерійське озброєння" (м. Київ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерконтиненталь" (м. Харків)
про стягнення коштів,
за участю :
прокурора - прокурора Харківської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Волика О.Г. (посвідчення №012011 від 30.10.12 р.),
позивача - не з'явився,
відповідача - не з'явився,
Заступник Генерального прокурора України (надалі - прокурор) звернувся до господарського суду Харківської області в інтересах держави, в особі Державного підприємства "Конструкторське бюро "Артилерійське озброєння" (надалі - позивач) з позовною заявою, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерконтиненталь" (надалі - відповідач) на користь позивача попередню оплату вартості товару в сумі 3015492,08 грн., пеню в сумі 54881,00 грн., штраф в сумі 452323,80 грн. та проценти за користування чужими грошовими коштами в сумі 275731,63 грн., а всього 3798428,51 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №03/03 від 03.03.2006 р., укладеним між сторонами.
Прокурор не надав витребувані судом документи.
Позивач не надав витребувані судом документи.
Відповідач надав заперечення на позовну заяву, в якому заперечує проти позову повністю та повідомив, що додаткові угоди №5 і №6 до договору №03/03 від 03.03.2006 р. підприємством не підписувались.
Також, відповідач надав заяву про застосування строків позовної давності.
Відповідач не в повному обсязі надав витребувані судом документи.
Представники позивача та відповідача в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суду не повідомили, хоча позивач та відповідач були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується відповідними повідомленнями про вручення поштових відправлень.
02.09.2013 р. в судовому засіданні була оголошена перерва до 04.09.2013 р. о 14:30 год.
Після перерви учасники судового процесу не надали витребувані судом документи.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення прокурора, суд встановив наступне.
Ухвалами господарського суду Харківської області від 25 червня 2013 р. та 15 липня 2013 р. суд зобов'язав прокурора та позивача надати, а також пропонував у судовому засіданні 02.09.2013 р. надати прокурору: письмове уточнення органу державної влади та позовних вимог щодо періоду нарахованих санкцій; розрахунок суми позову; докази відправки уточнення та розрахунку сторонам; докази оплати товару; докази часткової поставки відповідачем товару та повернення грошей; докази та обсяги правонаступництва позивача; копії листів №420 від 11.07.2012 р. позивача та відповідача №41 від 20.08.2012 р.; витяг державного реєстратора з ЄДР станом на час розгляду справи на відповідача, а також акт звірки взаєморозрахунків за договором поставки №03/03 від 03.03.2006 р. станом на час розгляду справи, підписаний уповноваженими представниками сторін.
Ані прокурор, ані позивач протягом строку, встановленого статтею 69 ГПК України, для розгляду спору не надали витребувані ухвалою господарського суду Харківської області від 25 червня 2013 р. та запропоновані ухвалою господарського суду Харківської області від 15 липня 2013 р., а також запропоновані прокурору у судовому засіданні 02.09.2013 р., документи або будь-які пояснення щодо причин їх ненадання, а також клопотання про продовження строку розгляду спору.
За таких обставин суд не має можливості вирішити спір по суті і вважає за необхідне залишити позов без розгляду.
Крім того, пунктом 2 ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Відповідно до ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" підставою представництва в суді держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави, і в яких вони самостійно визначають, в чому саме полягає порушення інтересів держави і обґрунтовують необхідність їх захисту.
Конституційний суд України в рішенні від 08.04.1999 року по справі № 3-рп/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) (далі - рішення КСУ) визначив, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
На думку КСУ, що викладена в п.5 мотивувальної частини зазначеного рішення, орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, фактично є позивачем у справі, порушеній за позовною заявою прокурора, і на підставі ч.1 ст. 2 ГПК України є стороною в процесі.
Пунктом 2 резолютивної частини рішення КСУ визначено, що під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", треба розуміти орган державної влади або орган місцевого самоврядування, який законом наділений повноваженнями органу виконавчої влади.
Таким чином, прокурор не може здійснювати представництво інтересів держави в господарському суді, зокрема шляхом звернення до господарського суду з позовною заявою в інтересах інших осіб, крім держави в особі органу державної влади або органу місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Як убачається із змісту позовної заяви та доданих до неї документів, позивач є самостійною юридичною особою державної форми власності, має поточний рахунок в банку та круглу печатку.
Отже, позивач є самостійним господарюючим суб'єктом і відповідно до положень Цивільного та Господарського Кодексів України набуває цивільних прав та обов'язків, здійснює їх через свої органи, які діють згідно установчих документів та закону, і не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, про що прокурор сам вказує у позовній заяві.
Відтак, прокурор фактично звернувся не в інтересах держави, а в інтересах самостійного суб'єкта господарської діяльності і не вказав при цьому органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, тобто органу державної влади або місцевого самоврядування, який законом наділений повноваженнями органу виконавчої влади.
Таким чином, позовна заява підписана особою, яка не має права її підписувати, що є підставою для залишення позову без розгляду згідно п. 1 ст. 81 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 43, 49, п.п. 1, 5 ст. 81, ст. 86 ГПК України,
Залишити позов без розгляду.
Суддя Ольшанченко В.І.