Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"23" вересня 2013 р.Справа № 922/2867/13
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ольшанченка В.І.
при секретарі судового засідання Цірук О.М.
розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" (м. Харків)
до ФОП ОСОБА_1 (м. Харків)
про стягнення 29714,94 грн.,
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився,
відповідача - не з'явився,
Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 29714,94 грн., з яких: основна заборгованість в сумі 24372,79 грн., пеня в сумі 467,59 грн. та штраф в сумі 4874,56 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по оплаті отриманого товару за договором поставки товару №28/01 від 10.01.2013 р.
Ухвалою господарського суду від 09.09.2013 р. за клопотанням позивача було продовжено строк розгляду спору за межи строку, встановленого ст. 69 ГПК України, на 15 днів - до 25.09.2013 р. та відкладено розгляд справи на 23.09.2013 р. о 15-00 год.
Позивач надав клопотання про розгляд справи без його участі.
Розглянувши це клопотання, суд вважає за можливе задовольнити його.
Також, позивач надав листа, в якому уточнив повне найменування відповідача - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 та період нарахованої пені з 29.04.2013 р. по 14.06.2013 р.
Розглянувши це уточнення та докази його відправки відповідачу, суд вважає за можливе прийняти його.
Крім того, позивач надав доповнення до позовної заяви, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь 105039,38 грн., з яких 29714,94 грн. - заборгованість з урахуванням штрафної санкції та пені за договором №28/01 від 10.01.2013 р. та 75324,44 грн. - заборгованість за договором №2/2011 від 15.12.2010 р.
Розглянувши надане доповнення до позовної заяви, суд вважає за необхідне відхилити його, оскільки: по-перше, позивач таким чином доповнив позовні вимоги ще однією підставою - договором №2/2011 від 15.12.2010 р., що не допускається статтею 22 ГПК України; по-друге, позивач збільшив розмір позовних вимог, а доказів доплати судового збору суду не надав.
Представник відповідача жодного разу у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Відповідач відзив на позов та витребувані документи суду не надав.
Справа розглядається за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
10.01.2013 р. сторони уклали договір №28/01 поставки товару (надалі - договір), за яким постачальник (позивач) зобов'язується передати, а покупець (відповідач) - прийняти та оплатити товар, найменування, ціна, кількість, номенклатура (асортимент), якого будуть визначатися сторонами у специфікаціях, які є невід'ємними частинами цього договору.
У специфікації сторони визначили найменування, ціну, кількість, номенклатуру (асортимент) товару.
Згідно п. 3.2 договору поставка товару на склад покупця, здійснюється протягом трьох днів з моменту письмового узгодження умов поставки конкретної партії товару за рахунок постачальника і його силами. За бажанням покупця постачання може здійснюватися на умовах самовивозу за рахунок покупця в ті ж терміни.
Відповідно до п. 6.1 договору покупець зобов'язується оплатити товар протягом 10 днів з дня отримання товару.
Як зазначає у позовній заяві позивач, він поставив відповідачу товар на загальну суму 35262,75 грн. по видатковим накладним: №РН-0000544 від 31.01.2013 р. на суму 6929,09 грн., №РН-0000137 від 07.02.2013 р. на суму 3790,31 грн., №РН-0000298 від 14.02.2013 р. на суму 3663,95 грн., №РН-0000465 від 21.02.2013 р. на суму 5097,73 грн., №РН-0000150 від 07.03.2013 р. на суму 7103,88 грн., №РН-0000300 від 14.03.2013 р. на суму 4305,00 грн., №РН-0000425 від 18.04.2013 р. на суму 4372,79 грн., що підтверджується підписами уповноважених осіб відповідача на них, вказаних у довіреності.
Суд не приймає в якості належного та допустимого доказу поставки позивачем відповідачу товару по договору №28/01 від 10.01.2013 р. видаткову накладну №РН-0000544 від 31.01.2013 р. на суму 6929,09 грн., оскільки в ній зазначено, що товар поставлено за іншим договором - №2/2011 від 15.12.10 р.
Таким чином, позивачем було поставлено відповідачу товар за договором №28/01 від 10.01.2013 р. на загальну суму 28333,66 грн., а не на 35262,75 грн.
Як свідчать матеріали справи, відповідач частково оплатив отриманий по договору товар, всього на загальну суму 16000,00 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень відповідача: №253 від 13.02.2013 р. на суму 6000,00 грн. та №315 від 06.03.2013 р. на суму 10000,00 грн.
Відтак заборгованість відповідача за договором №28/01 від 10.01.2013 р. становить 12333,66 грн., а не 24372,79 грн., як зазначає позивач.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Наявність заборгованості відповідача підтверджується актом звірки взаєморозрахунків.
Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості за договором або будь-які заперечення.
Посилання позивача на інші видаткові накладні та платіжні доручення відповідача, суд вважає безпідставними, оскільки вони стосуються поставки товару за іншими договорами, які не є предметом спору по даній справі.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 24372,79 грн. підлягаючими задоволенню частково - в сумі 12333,66 грн.
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до п. 9.3 договору покупець зобов'язаний сплатити постачальнику неустойку (пеню) за затримку виконання умов п. 6.1 цього договору у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 20% від суми заборгованості.
Позивач, у відповідності до п. 9.3 договору та ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", нарахував відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 29.04.2013 р. по 14.06.2013 р. у сумі 467,59 грн. та штраф у сумі 4874,56 грн.
Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені за період з 29.04.2013 р. по 14.06.2013 р. у сумі 467,59 грн. та штрафу у сумі 4874,56 грн., суд вважає необґрунтованими, недоведеними та не підлягаючими задоволенню у повному обсязі, оскільки пеня та штраф нараховані позивачем на суму заборгованості, яка включала в себе заборгованість за іншими договорами, та не з початку строку настання виконання зобов'язання по оплаті за кожною видатковою накладною.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір належить стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 611, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 33-35, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України,
В позові відмовити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1. Ідент. код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" (61019, м. Харків, пров. Більшовицький, 12А. Код ЄДРПОУ 30237049) заборгованість за договором №28/01 поставки товару від 10.01.2013 р. в сумі 12333,66 грн. та судовий збір в сумі 714,12 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 25.09.2013 р.
Суддя Ольшанченко В.І.