Кримінальне провадження № 1-кп/428/230/2013
Справа № 428/4300/13-к
02 липня 2013 року м. Сєвєродонецьк
Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді - Александрової Н.В.,
при секретарі - Голуб Т.М.,
за участю прокурора - Зінченко Ю.А.,
обвинуваченого - ОСОБА_1,
потерпілих - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
захисника - ОСОБА_4,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні, яке було призначено ухвалою судді від 05 червня 2013 року в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області, обвинувальний акт по матеріалам кримінального провадження ЄРДР № 12013030370000855, який надійшов 30 травня 2013 року від прокурора прокуратури міста Сєвєродонецька ОСОБА_5 відносно:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -
Органом досудового розслідування ОСОБА_1 пред'явлено обвинувачення по ч. 2 ст. 185 КК України в тому, що:
Епізод № 1.
05.02.2013 року, приблизно о 22.30 год., ОСОБА_1, маючи злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, разом та за попередньою змовою з малознайомим на ім'я Андрій, особу якого встановити не представилось можливим, шляхом розбиття скла двері проникли до автомобілю «Мерседес Спринтер», д/н НОМЕР_1, який знаходився біля під'їзду № 7 будинку № 11-а, розташованого по вул. Новікова в м. Сєвєродонецьку, звідки таємно викрали майно ОСОБА_2, а саме навігатор «Pioneer» вартістю 1200 грн., а також автомобільний телевізор «Nokasonic» вартістю 850 грн., чим спричинили потерпілому майнову шкоду на загальну суму 2050 гривень.
Епізод № 2.
15.02.2013 року, приблизно о 23-30 год., ОСОБА_1, маючи злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, повторно, шляхом розбиття скла двері проник до автомобілю НОМЕР_2, який знаходився між будинками 16-а та 16-б по пр-ту Гвардійському в м. Сєвєродонецьку, звідки таємно викрав майно ОСОБА_6, а саме навігатор «Pioneer» вартістю 1100 грн., чим спричинив потерпілому майнову шкоду на загальну суму 1100 гривень.
23 травня 2013 року між підозрюваним ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_2 була укладена угода про примирення у відповідності до вимог ст.ст. 468, 469, 471 КПК України.
Згідно даної угоди ОСОБА_1 та потерпілий ОСОБА_2 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій підозрюваного за ч. 2 ст. 185 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен понести ОСОБА_1 у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки, на підставі ст. 75 КК України повинен бути звільнений від відбування покарання з випробувальним строком на 1 рік та покладенням на нього обов'язків відповідно до п.п. 2, 3 ст.76 КК України, а саме не виїжджати за межі території України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_2, суд виходить з того, що обвинувачений без застереження визнав свою винуватість у зазначеному діянні, вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_1 у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки, на підставі ст. 75 КК України повинен бути звільнений від відбування покарання з випробувальним строком на 1 рік, з покладенням на нього обов'язків відповідно до п.п. 2, 3 ст.76 КК України, а саме не виїжджати за межі території України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, що відповідає умовам призначення покарання за ч. 2 ст. 185, ст.ст. 75, 76 КК України. В угоді також передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення..
Судом встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, який згідно ст. 12 КК України є злочином (кримінальним правопорушенням) середньої тяжкості. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст. 471 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Обвинуваченому роз'яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.
Суд також переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
23 травня 2013 року між підозрюваним ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_6 була укладена угода про примирення у відповідності до вимог ст.ст. 468, 469, 471 КПК України.
Згідно даної угоди ОСОБА_1 та потерпілий ОСОБА_6 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій підозрюваного за ч. 2 ст. 185 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен понести ОСОБА_1 у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки, на підставі ст. 75 КК України повинен бути звільнений від відбування покарання з випробувальним строком на 1 рік та покладенням на нього обов'язків відповідно до п.п. 2, 3 ст.76 КК України, а саме не виїжджати за межі території України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_6, суд виходить з того, що обвинувачений без застереження визнав свою винуватість у зазначеному діянні, вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_1 у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки, на підставі ст. 75 КК України повинен бути звільнений від відбування покарання з випробувальним строком на 1 рік, з покладенням на нього обов'язків відповідно до п.п. 2, 3 ст.76 КК України, а саме не виїжджати за межі території України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, що відповідає умовам призначення покарання за ч. 2 ст. 185, ст.ст. 75, 76 КК України. В угоді також передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, який згідно ст. 12 КК України є злочином (кримінальним правопорушенням) середньої тяжкості. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст. 471 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Обвинуваченому роз'яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.
Суд також переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угод між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілими ОСОБА_2, ОСОБА_6 про примирення і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Цивільний позов по справі не заявлений. Доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України, а процесуальних витрат в порядку ст. 124 КПК України.
Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 472, 474 КПК України, суд, -
Затвердити угоду від 23 травня 2013 року про примирення між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1, а також угоду від 23 травня 2013 року про примирення між потерпілим ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_1
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити узгоджене сторонами покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробувальним строком на 1 рік.
Відповідно до п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки не виїжджати за межі території України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою замінити на особисте зобов'язання до набуття вироком законної сили, звільнивши його з-під варти в залі суду негайно.
Процесуальні витрати:
- за проведення товарознавчої експертизи від 23 квітня 2013 року № 248-87/7 у розмірі 489,44 грн. стягнути з ОСОБА_1 на користь УДКСУ у м. Сєвєродонецьку/м. Сєвєродонецьк/24060300, банк - ГУДКСУ у Луганській області, МФО - 804013, р/р - 31111115700080, код - 37944909.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.
Суддя Н.В. Александрова